Dmode

По синьому графіку чи по помаранчевому?

У Вас стандартні розміри теплообмінника, і в цих розмірах є і ентальпійні. Якщо в нас продають окремо звичайні теплообмінники, то можливо і ентальпійні можна придбати в цих же продавців. Але з ними з високою вірогідністю знадобиться постнагрів, бо з них вже не йде настільки тепле повітря як зі звичайних.

Не відомо. Бо точність термометрів ВИТ-2 +-6%. Індивідуальні паспортні поправки невідомі (а вони повинні бути враховані при обрахуванні результату). Термометри ВИТ-2 можуть бути зміщені у своїх кріпленнях по вертикалі. Якість капілярного зволожувача теж може відрізнятись від початкових значень. Швидкість аспірації в умовах заміру теж невідома, і вона повинна бути в межах допуску 0.5-1м/с.

Вам приводили приклад розрахунку не установки а конкретного теплообмінника. Бо ефективність установки залежить від того який теплообмінник там встановлений. @yur43 приводив реальні дані, що свідчать, що вони цілком можуть видавати наближені до розрахункових показники на практиці. Ось ціна окремого теплообмінника. І його розрахункова ефективність при -3. Тому при виборі ПВУ звертайте увагу на те який саме там теплобмінник і вивчайте його розрахункові характеристики.

Скрутіть всі 4 сенсори разом. Підготуйте в морозилці достатньо льоду для коктейлів. Наповніть льодом півлітрову банку, залийте лід холодною водою. Дайте трохи постояти щоб вода навколо льоду охолола. Занурюйте скрутку у воду з льодом, щоб вона опинилась по центру. Дочекайтесь стабілізації температури. Запишіть на кожному сенсорі поправочний к-т. Температура плавлення льоду 0С. Так ви отримаєте якесь наближення до відправної точки. Потім подібний експеримент проведіть для води кімнатної температури. Точну температуру води ви не будете знати, але перевірите чи показники з ростом температури не роз'їзджаються. Бо ті сенсори різні бувають... Але як на мене, це підхід побалуватись і забути/забити. Краще одразу орієнтуватись на автоматизоване відслідковування з можливістю коригування швидкостей. Для цього треба брати інші сенсори, і одразу думати як підєднатись до мізків системи. Оскільки ви можете до неї підєднатись відповідним софтом на компі, то відповідно створити зовнішній блок моніторингу/корекції при бажанні теж можливо.

Поки це ККД системи. При "холодній" розводці показники будуть нижчими ніж при "теплій". В мeне приток іде з вулиці 8м через теплий контур ф200 утеплення 5см EPS. В даний момент при продуктивності приблизно 140м3/год повітря нагрівається на 2.6С. Так що робіть висновки. Якщо хочете меньшого падіння температури то утеплювача треба в рази більше. Чому. Той матеріал дуже просто обробляється і значення отримаєте тоді точніші. Можливо, але тоді вже отримаєте дані з похибкою яка вноситься корпусом.

У вас розводка за межами теплого контуру. Приток буде охолоджуватись поки дійде до анемостату. Наскільки нормально це охолодження залежить від довжини, швидкості повітря і утеплення повітропроводів. Щоб оцінити нормально чи ненормально відбувається теплообмін в самій ПВУ, треба знати температуру саме навколо теплообмінника в корпусі ПВУ.

Дивно що в приводах немає "кінцевиків" які знеструмлюють його у кінцевому положенні.

На відео звук нагадує роботу мотора який заклинило чи не може стартанути. Що по потужності споживання коли вентилятори вимкнені а цей звук присутній? Є там якийсь привод байбасу чи інші приводи окрім вентиляторів?

Дані цікаві, але здивувався песимістичності висновків. Не зрозуміло для чого орієнтуватись саме зовнішнє ККД. В нас є потреба в повітрообміні. Подаючи холодне повітря з вулиці його треба підігріти. В любому випадку витяжне повітря буде викинуте на вулицю незалежно від ккд. Так от для нас важливо щоб витяжне повітря віддало максимум енергії приточному, максимально піднявши його температуру. З ваших даних, і з розрахунків теж, добре видно що температура притоку з конденсацією зростає. Так це ж те, що нам і треба. Зовнішнє ККД потрібне проектантам для точних розрахунків енергобалансу. Для нас же користувачів, достатньо оптимістичних даних по внутрнішньому ККД, та щоб при однакових потоках внутрішня дельта була якомога меньшою. І найменьшою вона є якраз з конденсацією. Тому я очікував більш життєрадісних висновків.

Напевно спінений каучук якийсь типу к-флекс. Він з часом приймає форму вдавленого в нього предмету, і може зменшити свою товщину майже до нуля там, де на нього був тиск. Але його можна періодично підрехтовувати такою ж клейкою стрічкою, товщиною в кілька мм. В епіцентрі є аналоги. Вона теж з часом буде втрамбовуватись, і так по колу.

Бачу жестяну кришку з кріпленням по периметру. Наскільки вона здатна забезпечити щільне прилягання за межами периметру, в області теплообмінника і перегородок між каналами? Бо перше, що спадає на думку, що така кришка через її гнучкість якраз і може бути причиною утворення перетоків.

Вони ж ніби під 366 модель теплообмінника. Головне щоб був по глибині більший ніж ваш замовлений теплообмінник, і тоді вставиться. Там або заглушка разом з кришкою вставляється або байпас. ЕППС здатен при довготривалому контакті з вологою її накопичувати. Тому краще його пароізолювати з середини. Для цього я обклеював всю холодну частину алюмінієвим скотчем. Хоча якщо цього не зробити то к-ть вологи яку він може накопичити за кілька конденсатних місяців не буде значною, і висохне при подальшому сухому використанні. Металеві дають більше свободи при потребі внесення якихось змін в процесі виробництва. Штамповані спінені більш технологічні але напевно і більш дорогі у виробництві, бо раз зробив форму під нього, і нікуди вже нічого підігнати, або перемістити не вийде.

Cудячи з фото і відео, старі залізні корпуси це пройдений етап, в порівнянні з формованим спіненим корпусом. Якщо правильно розумію це просто дві частини склеєні між собою. Теплообмінник туди можна вставити тогож типу, лиш би не був глибшим ніж дозволяє корпус. Пройшовши весь процес конструювання та збирання власного DIY корпусу, зараз би спробував купити такий спінений корпус готовий.

Так. Це ви описали варіант, коли пву було відбалансоване на певній потужності. І в подальшому ніхто не втручається в систему змінюючи її опір, за винятком природньої зміни опору фільтрів. Цей опір фільтрів по мірі забруднення буде зростати спотворюючи баланс навіть на тій потужності на якій ПВУ було попередньо відбалансоване. Я ж вище згадував варіант коли ви цілеспрямовано змінюєте опір системи відсікаючи частину витяжки чи притоку заслінкою, чи закриваючи анемостати. Так.

Баланс потоків в корпусі ПВУ для підтримки максимального ккд, та пропорційність подачі у окремі приміщення при зміні об'єму це різні речі. Якщо ви зміните опір одного з потоків (заслінка на частині приміщень, забруднення фільтру, тощо), то баланс всередині ПВУ порушиться, якщо вона не вміє його відслідковувати та підрулювати. Але пропорційнісь подачі у приміщення при колекторній розводці має зберегтись. Просто за відсутності балансу збільшиться доля неконтрольованої інфільтрації.

Підтримує якщо Zehnder візьмете. Але то зовсім інший бюджет.

Ще не міняв (не заряджав). При монтажі поставив туди акумулятори, які тримають трохи меньше ніж добрі батарейки, і напругу мають меньшу. Поки працює. сама електроніка в корпусі прижимається кришкою вздовж якої іде силіконовий ущільнювач. Як влаштований сенсор внизу не знаю, не розбирав його. Не знаю, в мене такий сценарій не можливий, бо при піднятті рівня вода піде в дренаж навколо будинку.

Напевно "равлики" у цих моделях? Кінцевим бенефіціаром люксембургської Блауберг Груп є та сама людина, яка була бенефіціаром Вентс. Припускаю що це просто бренд який створили для реалізації продукції на закордонних ринках, та виведення прибутків у більш спокійну гавань. А звідки такі сумніви?

На графіках не зрозуміло як тактує приток. А цікаво би було глянути при різних "мінусах"... Вентилятори "равлики", тому стоять за теплообмінником. Погоджуюсь з Вашими висновками щодо різниці тисків, на приточному буде більше розрідження, і при негерметичності буде переток конденсату. Але припускаю що це відносно легко вирішити. Я би витягнув теплообмінник та проклеїв би всі стики якісною алюмінієвою стрічкою (HPX,є в Епіцентрі). Місце під теплобмінником незручне, тому туди просто залив би рідкої гідроізоляції. на всю висоту піддону. Не зрозуміло як в цьому корпусі вирішене питання утеплення холодної частини. І як вирішене питання герметичності при закритій кришці. Наскільки ця кришка жорстка щоб притиснути ущільнювач та щоб при її вигині не утворювались щілини. Варто би було провести ревізію як виконане ущільшення зазначене синім, і покращити його при необхідності.

Що таке розморозка 1-3С? Приток без переднагріву?

Дійсно. Я не звертав увагу на показники вихлопу бо виходив з припущення що якщо є конденсат, то там 100%. А воно не так. І виходить що умови відносно безпечні. А якщо прийняти до уваги, що нижче -3 ви не будете його використовувати, бо нижче не дасть опуститись переднагрів, то вентилятор працюватиме в умовах до 90%. Це також підтверджують фактичні дані від @volomoto, де на графіку вологості в каналах видно, що при 0С на вході, на вулицю виходить повітря вологістю не більше 90%. https://www.stroimdom.com.ua/topic/238730-rekuperator-tri-stsenariyi/?do=findComment&comment=5355728

Ще можна апгрейднути "фляндрик" на більш технологічну і сучасну 2л модель від пепсі. Вони досить жорсткі і об'єму буде більше ніж зараз.

Ну це все одно лагідніші умови ніж стояти після витяжки з конденсатом. Та і в основному вентилятори стоять в корпусах, і поки до них дійде повітря, воно на кілька градусів нагрівається і вологість знижується. Які моделі вентиляторів стоять? IP класи захисту не стосуються відносної вологості повітря. Вони стосуються лише захисту від дрібних частинок і від води. IP44 це захист від дрібних частинок діаметром понад 1мм, та від бризг води.

У ebm-papst є класифікація по захисту від вологості. Кожна наступна сходинка включає в себе всі поперердні. В мене вентилятори класу F3. F0 - низька вологість внутрішнє використання F1 - середня вологість без конденсаціі, внутрішнє використання F2 - висока вологість з конденсацією, зовнішнє використання F3 - розпилена вода F4 - розпилена солена вода F5 - кастомні вимоги для клієнта