Dmode

Це не нормальні показники. Теплообмінник в тебе нормальний. І по даним @yur73, а в нього подібний, все може бути не так сумно. Як ти робиш заміри, скільки чекаєш на стабілізацію результатів? Зроби експеримент. Постав приток на мінімум який використовуєш, наприклад на 30%, і підбери потужність витяжки добившись співвідношення близького до 0.4 Але після того, як ти виставив нові параметри, чекай хвилин 40, і тоді знімай показники. І так кожен раз. Поміняти і через 3 хв знімати показники, то не діло. По результатах експерименту можна буде зробити припущення чи то проблема скоріше у надмірному опорі витяжної частини, чи то скоріше переток десь присутній у девайсі повз теплообмінник.

Давайте економити час один одного, якщо можна привести назву моделі приведіть. Шукання її в посиланнях займає час. Тоді ось дані для різних обємів, якщо у вас такий самий теплообмінник як у МакДо. Ваші ж показники є меньшими ніж співвідношення навіть для 100м3/год. Ситуація діаметрально протилежна до Вовиної. Це марна трата часу (accuracy of +-1hPa). Особливо коли 1 сенсор. Я колись бавився у два таких сенсори всередині і ззовні, і порівнював з дифманометром з роздільчою 0.1 Pa, і можу сказати що два таких сенсори для цього абосолютно не підходять, хоча графік ви з них побудуєте і щось там вони покажуть. Лише диференційний сенсор з точністю до 1Па міг би дати якісь правдопопдібні заміри. І навіть його наявність не внесла би ясність, бо будинок знаходиться в динамічних умовах по тиску. З кожної його сторони умови по тиску постійно змінюються, на наприклад не одній стіні підпір на іншій розрідження, через якийсь час все змінилось на протилежні значення. Якщо дуже грубо то для компенсації різниці тисків причиною яких є температурна різниця між середовищами, вам достатньо зробити в приміщенні підпір на 5-20Па, в залежності від дельтри температур. Але окрім дисбалансу по теплообміннику, це призводить до підсилення руху повітря назовні через нещільності оболонки, і відповідно до накопичення вологи у оболонці. Більш здоровим сценарієм для конструкцій будинку є баланс, або невелике розрідження (яке судячи з показників у вас присутнє). Але оскільки в динамічному середовищі постійно відбувається зміна знаку величини тиску (підпір з вітряної сторони, розрідження з протилежної сторони) то такі навантаження ви не зможете динамічно обробити. Можна звісно дати такий підпір який статистично покриє більшу частину динамічних змін, але то мав би бути підпір десь на 20-50Па напевно, тут вже двері будут відкриватись з зусиллям, і про енергоєфективність такого дисбалансу взагалі мовчу... А ущільнити не простіше?

Яка модель теплообмінника і який об'єм для в той момент був? Оскільки ваше співвідношення близько 0.17, то можна зробити попередній висновок що можливо витяжку варто придушити трохи, бо значення досить низьке. Більш обргунтовано можна розмірковувати маючи розрахункові дані по вашому теплообміннику для заданих температурних умов та об'єму.

Ні, бо по перше, у Вови немає цифрових сенсорів перепаду тиску, щоб моніторити їх постійно. По друге, вони би нічого не дали. Бо вони не знають які заслонки закриті, які відкриті, як зроблена система, і який зараз її опір. Єдине що краще ніж моніторинг дельт, це канальні сенсори швидкості. Але їх у Вови теж немає для автоматичного моніторингу. Та й їх встановлення для отримання достовірних значень вимагає довгих прямих ділянок повотропроводів, які не завжди є у реальній розводці. А сенсори температури навколо теплообміника у Вови є - і цього достатньо, якщо є можливість керувати кожним вентилятором окремо. Краще спробуй автоматизувати постійне підрулювання витяжного вентилятора. Бо ті ручні заміри в окремий момент часу теж можуть мати значну похибку. Але твоя температурна картина навколо теплообмінника свідчить, що цього для твоєї системи не достатньо, саме в цьому режимі, в якому вона вчора працювала.

По моєму теплообміннику можна розраховувати дисбалансні варіанти. Так от щоб отримати співвідношення близьке до 1, як в тебе, то витяжку треба "задавити" на >20%.

Δ приміщення / Δ вулиця ~= 0.3~0.5. В тебе вони рівні на скріншоті. Щоб такого досягти я на своїй системі мав би придавити витяжку. Якщо за цим співвідношенням слідкувати онлайн, то при будь-якій швидкості притоку і конфігурації заслонок, витяжка підкоригується сама. Щодо твоєї моделі навіть 0.3~0.4

якщо є можливість (через HA наприклад) керувати швидкістю кожного вентилятора окремо, цей дисбаланс можна виправляти в режимі онлайн.

Якось сильно відрізняються реальні дані від розрахункових. Припускаю що причиною може бути фактичний дисбаланс по об'ємам в каналах. Чи маєш можливість керувати вентиляторами по кожному окремо?

це при якому об'ємі повітря? Нагадай що за модель теплообмінника в твоєму девайсі?

Це ж прямо сюжет триллєра якогось . Зніміть відео що і як підключаєте і як вимірюєте.

Залежить від розмірів куди вам треба вмістити корпус, і від конфігурацїї цього корпусу.

Була така ідея. Вона робоча але є нюанси. І навіть насос не потрібний. Достатньо піддон конденсату розмістити трохи вище ніж піддон випаровування і зробити між ними сполученя через капілярну трубку з великим опором. І я так пробував робити. А нюанси слідуючі: вентиляційний конденсат, це не лаболаторний дистилят. Вентиляційний конденсат специфічно неприємно пахне, і не кожен погодиться таке собі випаровувати у приток. По цій причині відмовився від цієї ідеї. можна його замінити на звичайну воду, і випаровувати природнім способом. Тоді швидкість випаровування дорівнює приблизно 5л на кілька днів. Тобто суттєво меньше ніж треба би було. можна воду випаровувати ультразвуковим розпилювачем, як за вашими посиланнями. Але з ним теж не все просто. Бо потрібно або абсолютно демінералізована вода, або ви отримаєте в будинку аерозоль з твердого залишку після випаровування, і дихати тим не зовсім здорово. Колись про це була вже дискусія. випаровування буде знижувати температуру у приточному каналі на кілька градусів. Автор статті посиланням нижче стверджує що досить суттєво... А як згадував @shneider_vova, 15л/добу це десь 0.6л в годину, такі маленькі атомайзери як на посиланнях з таким об'ємом не справляться. Тому якщо є демінералізована вода і бажання робити канальне зволоження, то дивитись треба в сторону більш потужних атомайзерів. Також у такій системі лякає ризик що частина водяного аерозолю який не встиг випаруватись буде осідати десь в системі, і капати десь зі стелі зі стиків. Автор статті з останнього посилання якраз описує цей процес на власному досвіді. Ось приклад чужого досвіду: habr.com/ru/articles/395691/ і продовження після двох років експлуатації habr.com/ru/articles/413315/ Що цікаво, автор пише що зимою в нього зі зволожувачем вологість 28%. В мене без зволожувача вологість вища... Напевно такий собі в нього вийшов зволожувач. Але автор задоволений.

Можна і так. Але розробити "відносно розумну" автоматику, що буде підтримувати оптимальні оберти для компенсації зміни опору системи для підтримки максимального ККД та відповідного повітрообміну, ви зможете лише після заміни вентиляторів на регульовані. З грубим керуванням ефективність теплообміну буде плаваючою, в залежності від змін опору і кроку з яким ви зможете керувати обертами.

Вимикається. github.com/letscontrolit/ESPEasy/issues/466 Якщо там S8 з невідключеним ABC, то ручне калібрування не допоможе, через кілька днів все одно показники попливуть вниз, бо в цьому весь сенс ABC. На сайті Сенсейр викладений фірмовий софт. За його допомогою можна відключити ABC, достатньо підєднатись до сенсора через uart/usb адаптер. Але то треба розібрати девайс і тимчасово підпаяти три дроти. ----------------- Взагалі бачу що збірка типу esp + нормальний ndir сенсор, дає більш прогнозовані результати, і більше можливостей контролю, ніж фабричні девайси. І дешевше виходить.

Про вентилятори я вище відповів на ваших прикладах. Щодо вашої схеми, якщо я правильно зрозумів, вони обидва розміщені зі сторони приміщення. Приточний вентилятор я би переніс на вуличну сторону.

Не буде він приблизно одинаковий, бо стан фільтрів буде змінюватись у часі. Конденсат та часткове його обмерзання теж підвищує опір у витяжном напрямку. Заслонки, закриті/відкриті анемостати, все це буде мати вплив. Якщо вже плануєте зробити добре і берете якісний теплообмінник, то розгляньте відповідні DC вентилятори з точним керуванням та тахометрами. А свої продайте разом зі старим теплообмінником. Так, 4шт, на вході у кожен канал корпусу ПВУ. В мене DS18B20. Але для вас важливо розуміти що за автоматика буде, і які вона підтримує сенсори. Такі і підбирати. Якщо самі будете робити автоматику на базі якогось ESP чи інших ардуіноподібних плат, то і DS18B20 теж підійде.

Схоже на спрацювання ABC алгоритму в одному з сенсорів. Ще подібне може бути при невідповідній напрузі живлення. Як вони заживлені?

Де ця перша схема? На приведеній вами картинці вже вказано як має бути розташований теплообмінник, після слова IMPORTANT. Теж керуючись подібними міркуваннями розташував вентилятори зі сторони вулиці. Але вони виявились зовсім не шумними на тих режимах в яких використовуються, тому зараз би робив інакше. Розташування зі сторони вулиці має свої мінуси: витяжний вентилятор в морози змушений працювати в умовах 100% вологості повітря. І хоча це ніби штатний режим роботи, та довговічності таке середовище йому напевно не додає. у теплообміннику виникає дизбаланс по тиску, бо по витяжці між ламелями розрідження, а по притоку підпір. В залежності від конструкції теплообмінника це може призводити до розширення між ламелями приточного напрямку і відповідно звуження у витяжному, що буде трохи спотворювати напірні характеристики теплообмінника, а також ускладнить видалення конденсату. Тому найбільш оптимальним розташуванням на мою думку є приточний вентилятор зі сторони вулиці, а витяжний вентилятор зі сторони приміщення, і обидва створюють підпір в сторону теплообмінника. На моїй схемі прийшлося би змістити витяжний вентилятор як в казано стрілкою. Ну і з точки зору видалення конденсату мій спосіб розміщення теплообмінника не є правильним. Більш ефективно було би розмістити його вертикально, щоб більшість конденсату видалялось гравітаційно. Тому приведені вами приклади, можна класифікувати наступним чином: Теплообмінник: компромісне розміщення. Горизонтальна частина теплообмінника розташована під кутом, що трохи більше включає гравітаційне видалення конденсату в порівнянні з горизонтальним розміщенням. Вентилятори, оптимальне розміщення. З кожної сторони теплообмінника, та створюють підпір в сторону теплообмінника. Витяжний вентилятор працює постійно в нормальних вологісних умовах. Теплообмінник: неоптимальне розміщення для звичайного теплообмінника. Горизонтальне розміщення як в мене, конденсат який стікає вниз на горизонтальну площину низу теплообмінника буде видалятись в основному за допомогою потоку повітря. Так можна розміщувати ентальпійні теплообмінники. Теплообмінник: оптимальне розміщення. Гравітаційна складова у видаленні конденсату задіяна по максимуму. Вентилятори: не оптимальне розміщення. Хоч і з обох боків "витягують" з теплообмінника, але витяжний вентилятор як і в мене, змушений зимою працювати в умовах 100% вологості.

Раз така "жара" пішла, то вже треба і на всі дверні/віконні відкоси по контуру кидати.

Розкажу про роботу Зубра у "нестандартних" умовах. Помітив що мій MF63 після запуску інвертора на заряд батареї (1.5~2кВт), перестає на якийсь час реагувати на зміну потужності. Тупняк триває досить довго, може і до години показувати "заморожене" значення до моменту включення заряду на інверторі. Звідси роблю припущення що його функція відсікання по потужності в цей момент не працює. Як щодо відсікання по напрузі в такому режимі не знаю, бо не було коливань.

Прикинув скільки на це потрібно енергії. Близько 11кВт*год на добу, і 330кВтг в місяць.

Не суттєво. Бо запускається тільки тоді, коли температура притоку опускається нижче температури витяжки(зі знаком -), а це приблизно -2.5С в мене. Ось статистика споживання ПВУ включно з переднагрівом. Як видно літом це 18-20кВт*год в місяць. Зимою у самий холодний місяць на 14кВт*год більше. А в не сильно холодний місяць може бути і меньше ніж літом.

Що за софт? Різницю опору якщо воне є, можна компенсовувати автоматикою з регулюванням обертів(бажано точним) і сенсорами температури у кожному каналі корпусу ПВУ. В нього опір буде змінюватись по мірі забруднення. Тому в любому випадку на початку встановлення та на кінець експлуатації опори будуть різні.

Я тим парився на початку, запускав зволожувачі. Потім спробував як воно є без них. В результаті зробив висновок що не отримую якихось відчутних переваг від більшого рівня вологості. І перестав звертати на неї увагу. Тримається вона зимою на рівні від 35% до 30%. Бонусом такого рівня вологості є нижча рівноважна вологість матеріалів оболонки будинку, капельку вищий опір теплопередачі.

Під терміном найбільш навантажену малось на увазі з "найбільшим опором". Якщо у проекті прийнято однакові значення витрати/швидкості повітря як у таблиці, то найбільший опір буде мати найдовший повітропровід. Якщо планувати різну швидкість на різних каналах то можуть бути варіанти коли найбільший опір буде у каналі з найбільшою швидкістю і не обовязково щоб він був найдовшим. Але простіше і в розрахунках і потім в наладці використовувати уніфіковані значення швидкості.