Vladdi

Краще не треба таких порад. А то хтось ще подумає що можна спробувати спіймати фазу мережі в потрібний момент, смикаючи рубильник Чи Вам потрібні додаткові клієнти на капітальний ремонт?

Якщо борн під різьбу, то сенсу немає городити щось проміжне. А більшість батарей саме така.

Цікаво, що маєте на увазі. А щодо ЛЕП від 110кВ, то можу додати, що під ними не знайдете мурашників, ці траси зазвичай намагаються обходити дикі звірі, тощо. А от електриків на дротах працюючіх ЛЕП-500 бачив. І чому їх не вбиває, не уявляю

Не дай Боже побачити такого горобця, який би однією лапою стояв на землі, а іншою на дроті на стовпі

Цікава думка. Але пам'ятайте, що немає значення, струм постійний або змінний. Постійний, до речі, ще гірше. Справа лише у достатності опору, а волога (натурально, не штучно змочена) шкіра людини має достатньо низький опір. Про цей досвід могли б розповісти десятки загиблих та обгорілих горе-механіків, які необережно поводились із батареями популярних електричок. Батарейки на 400В загубили вже не одне життя...

Так горобці та ластівки кожен день наглядно демонструють безпеку навіть в неізольованій системі - сидять собі на дротах безкарно. Інша справа, що людина не є добрим діелектриком, тому рівновага зберігається лише доти, доки немає достатньо низького опору для струму між потенціалами ізольованих джерел. А для створення струму достатньо торкнутись іншого дроту, і все, справу зроблено.

Ви не розумієте принцип роботи диференціального автомата. Спочатку вивчіть матчастину, а потім друкуйте літери. ПЗВ взагалі байдуже, є в підключеній мережі земля чи немає. Диференціальний трансформатор або схема (в залежності від типу ПЗВ) порівнює виключно струми "вхід - вихід" та вихід - вхід". Крапка. Якщо різниця між фазним струмом, який пройшов у підключене коло перевищує номінал, відбувається вимикання. У теоретичному випадку "ізольованих систем" відпрацювання не буде доти, доки не з'явитсья струм витоку. В розглянутих вище ситуаціях пробою тен бойлера все буде добре, якщо його встановлення відбулось без заземлення, тобто з порушенням правил безпеки. Навіть у випадку відсутності заземлення бодай елементарне занулення земляного виводу бойлера в цьому випадку теж викличе струм і спрацювання ПЗВ.

Вам же чітко кілька дописувачів вже відповіли - вважайте що при перемиканні звичайний комп може підвиснути або взагалі вимкнутись. Варіантів всього 2 - або ДБЖ, або ноутбук. А виробник ніяких гарантованих параметрів і не вказує, це видумки наших продававнів. Скільки там реально, 8, 20 або 220 мс це не важливо, бо генератор все одно зазвичай налаштовується на затримку старту, у мене всі десь 30-40 секунд.

Конкретні АВР, згадані вище, не мають ніяких затримок, це інший виріб

До чого тут місцеві манагери? Це звичайні китайські девайси, таких на Алі багато за ціною втричі меншою. Я купую напряму у виробників чотириполюсні, їх вартість майже така ж. Те, що там час перемикання досить малий за рахунок механічного керування, зовсім не означає, що на нього потрібно розраховувати як на ДБЖ в офлайні.

Я такі використовую на багатьох сайтах. Цей АВР має досить просту та надійну конструкцію, механічна комутація силових контактів здійснюється електромагнітним приводом, керування звичайним реле. Затримки та якісь регулювання не передбачені. Вільні контактні групи реле виведені назовні та можуть використовуватись для керування зовнішніми пристроями. В будь-якому випадку механічний АВР не передбачає можливостей використання в якості "безшовного" перемикача навантажень. Електронні силові пристрої існують, але вартість їх висока, тому застосовуються вкрай нечасто. Тому розраховувати на роботоздатність будь-яких навантажень при механічній комутації не слід. Для "безшовності" перемикань навантаження використовуються звичайні ДБЖ, в яких час перемикання нормується в залежності від схеми виробу.

Зараз такі часи, що автоматику запуску генератора у випадку відсутності краще не використовувати. Котел багато годин нормально працює від ДБЖ, харчам в справному холодильнику кілька годин відключення теж шкоди не завдадуть, особливо якщо він також живиться від ДБЖ. А от коли ви повернетесь додому в темряві і виявите порожній бак, от тоді згадаєте, що за певних обставин зайва автоматика може більше зашкодити ніж допомогти.

+100500. Давали схожий на тест. Лайно повне, частоту не тримає, напруга гуляє як на хх, так і під навантаженням. Навіть якісний ДБЖ із вбудованим стабілізатором відмовляється признавати цей виріб за джерело живлення. Щодо інших споживачів, то не ризикнув далі проводити досліди, вистачило найпростішої лампочки та випрямляча. Ніякі доробки не здатні перетворити лайно на цукерку, тому це викинуті дарма гроші та час. Бережіться дешевих двотактних коробайок червоного, білого, синього, жовтого, чорного кольору з різними наліпками - HONDA, Kraft & Dele, Tagred, Bison, і ще з півдесятка різних, які не мають до нього ніякого відношення. Їх зараз здають дешево, надалі буде ще дешевше, бо це просто пристрій для спалювання бензину з мастилом. Живити від нього можливо лише лампочку розжарювання на окремому подовжувачі, і то у випадку, якщо мерехтіння та коливання яскравості вас не турбують.

Спрацює. Для того (в тому числі) і встановлюється. Вона не "береться", вона (точніше, "він", бо це вивід) як був фазним при роботі від зовнішньої мережі, так ним і залишається. Потрібно лише пересвідчитись, що при відключенні зовнішнього живлення ДБЖ нормально живить котел. Тобто, як тільки у Вас запрацює схема резервування ДБЖ-котел, далі все спрощується. Звідти, де і був. Тобто, якщо котел справно працює від інвертора ДБЖ при відключенні мережі, то задача стає вкрай проста - треба забезпечити підтримку заряду батареї ДБЖ. Деякі ДБЖ мають проблеми при живленні котлів, можуть також бути моменти, пов'язані із нулем та заземленням (для електроемісійного датчика горіння це має значення) тому режим живлення котла при відключенні фази ззовні потрібно перевірити. Якщо від розетки котел працює, то треба пересвідчитись, що і ДБЖ забезпечує роботу. Оскільки є генератор, то залишилось тільки продовжити життя батареї. Про це Вам вже відповіли раніше: Зарядним пристроям зазвичай начхати на форму синусоїди, а найпростішим (неавтоматичним) і на більшість інших параметрів, тому постійний струм для підтримки заряду батареї від генератора отримати нескладно. Останній момент - перевірка роботи насоса. Якщо він нормально працює, то не така вже там і крива та синусоїда, бо двигуни перші страждають від суттєвих спотворень. Гріються, втрачають потужність, а це все ризики виходу з ладу.

То, звичайно, так. Але, оскільки "0" для звичайного однофазного генератора то поняття майже умовне, і ніхто його в побутових умовах тимчасового підключення пристрою не підключає до скважин заземлення, тощо, то потенційну небезпеку з боку зовнішньої мережі краще попередити, ніж мати шанс отримати потенціал на лініях, звідки ніхто неприємностей не чекає. З цієї ж причини і "другий" 0 то теж поняття умовне і в даному випадку роботі ПЗВ не повинен заважати. Проте, як на мене, підключення ліній однофазного (та й трифазного теж) генератора в будинку правильніше робити дво(чотири)полюсним перемикачем. Треба пам'ятати, що у випадку стаціонарного розміщення та підключення, якщо все зроблене наче "за правилами" - із заземленням, окремими шинами PE, PEN, можемо у певних умовах отримати неочікуваний витік струму на цю землю із зовнішньої мережі та накручування фіктивних кВт на лічильнику. Або всі підключення робити на вводах, що в більшості випадків проблематично. Тому я собі теж зробив перемикання всіх 4-х ліній на простому китайському АВР поряд із щитком всередині. Естетика трохи постраждала, проте голова не болить щодо можливих нюансів. Єдине що дістає, так це необхідність ручного відключення потужних споживачів. На таке нещастя ніхто ж не розраховував, а тепер вже просто так не виправити...

Не все так прикро. Наприклад, випрямлячі (не дуже складної конструкції зарядні пристрої) нечутливі до форми сигналу. Тому підключення його від генератора для підживлення батареї вже дасть певний ефект. Крім того, особисто я рекомендую нуль генератора на Вашій схемі приєднувати до мережі будинку за реле контролю напруги (на його виході). Теоретиків багато, але ситуації та схеми можливих ситуацій бувають різні.

Одне тільки питання - Ви колись міряли індикатором-викруткою дроти навіть на відключеній на ТП повітряній лінії? Індикатор буде світитись на всіх без винятку дротах. Тому така рекомендація сенсу взагалі не має.

Чомусь трохи оптимістично виглядає. Навіть найвищої якості батарея за умови розряду постійним навантаженням, з врахуванням ККД інвертора, сумарно десь на рівні 220Вт це 220/6=36,6Вт на комірку 12В батареї. При такій потужності табличне значення часу розряду до 1,6В менше 5 годин.

Главное, это качество услуги. Если подача централизованного ГВС на уровне +50 и выше, то экономия будет небольшая, сократится только время циклов стирки (что тоже немаловажно, мы же всегда куда-то торопимся). Но у меня, к примеру, за всё время из 105 кубов только 5 оплачены по полной стоимости, т.е. как ГВС. 30 кубов по тарифу холодной (40 и ниже), 40 со скидкой 25% (40-45). Отсюда и экономия. И это при том, что есть обратка, и абсолютно холодной воды вытекает совсем немного.

А всё понятно. Вы не обратили внимания на один момент, а именно на режим, о котором я написал. Включение трёх фаз на входы и выходы, даже если однофазной нагрузкой используется одна это нормальная ситуация. А вот включение только одной фазы по входу и выходу трехфазного УЗО (режим двухполюсного УЗО) это нештатный режим работы.

При наличии централизованного ГВС и многотарифного счетчика ГВС выгоднее наливать в машинку горячую (условно) воду из сети. Это экономит кучу времени при циклах стирки даже если вода из бойлера. Ну, а при централизованном еще и существенно денег, т.к. у меня вода почти всегда ниже 50 градусов. Для стирки даже 40 в большинстве случаев уже достаточно, а для ГВС это вообще тариф холодной воды.

Технически возможно. Поскольку вектор тока должен вызвать сработку дифтрансформатора. Но, с другой стороны, покажите нормативный документ, разрешающий использовать трехфазное УЗО в однофазной цепи при не подключенных на входе трех фазах. Т.е. не как устройство групповой защиты однофазных потребителей, включенных на все выходные фазы, а как именно однофазное (две входные и две выходные клеммы) устройство.

Да, два края. Но однофазное УЗО измеряет равенство токов только на своих клеммах, в подключенных к нему проводниках. Если на одном общем нулевом проводе включены два однофазных УЗО, каждый на своем ответвлении, то часть тока не пройдет через ответвление общей точки именно этого УЗО, ток нуля распределится равномерно в соответствии с сопротивлениями переходов, а это может (должно) вызывать ложные срабатывания. Поэтому, чтобы гарантированно "заставить" токи нуля собраться на одной измеряемой клемме УЗО, необходимо, чтобы это была крайняя общая точка всех цепей однофазных связанных нагрузок. А это проще сделать на трехфазном УЗО.

Від несправностей ПЗВ ніхто не застрахований. Будь-яка схема повинна відпрацьовувати геометричну асиметрію струмів у випадку наявності перекосу більше номіналу. Пробої в одному з трьох кіл то є достатньо частий випадок. Інша справа, що трифазне ПЗВ не бажано підключати, наприклад, двома а не трьома фазами, оскільки наявність трьох живлень потрібне для нормальної роботи діфференціального трансформатора.

У трифазній системі нуль теж спільний. Тому для ПЗВ значення має лише рівність струмів в умовно вхідному та вихідному проводі. Інша справа, що якщо до плити від щитка приходить лише один спільний нульовий дріт при різних фазних, то це ускладнить або унеможливить встановлення окремих (однофазних) ПЗВ. В цьому випадку тільки трифазне.