Vladdi

Ото ще суперджет знайшли! Це старовинне радянське лайно крім пари дуп перенести за дурні витрати палива користі вкрай мало має.

Ми теж так підозрюємо, бо у мене оптику надрізають і кидають, а чужу мідь навіть витягати встигають. Дива дивні...

Блять, а чого ж у мене кабелі регулярно ріжуть в центрі Дніпра о 3 ночі???

Якість комплектуючих. Самих схемотехнічних рішень небагато, адже принцип роботи у всіх єдиний. Тому схеми відрізняються лише кількома варіантами. Але навіть однакові за схемою плати перетворювачів можуть бути зібрані із дорогих та якісних або дешевих комплектуючих, і відрізнити їх без розборки та аналізу неможливо, адже на виході у всіх буде все добре. Зрозуміло, що такого прискіпливого аналізу ніхто не робить, тому й суцільна лотерея. У генераторів додається ще й такий важливий фактор, як режим експлуатації. Зрозуміло, що полегшені режими дозволяють експлуатувати і далеко не ідеальні пристрої, тому статистика то річ така собі, враховуючи кількість "марок". Така ж сама ситуація і з ДБЖ, однакові ззовні та за схемою прилади можуть відрізнятись лише надписами на корпусі та вартістю (але ненабагато). А от якість клонів то, як правило, повний шлак.

Все одно китайці, але пристойної якості. У порівняльних тестах показують результати не гірше відомих брендів, причому краще, ніж у багатьох. От тільки з провалом кацапського ринку Україну заполонили пристрої з током відключення 4,5КА, які в цивілізованому світі не використовують, і це стосується не тільки іЕК (або УЕК). Класичний приклад - Shneider, для третього світу продукує серію Easy (4,5), а для решти Resi (6). А у нас на це ж не дивляться, головне то ціна та трафарет відомої марки.

То так і є. Одна обмотка має найменший опір, а дві інші теж різні. Та, що підключена лише до трифазної розетки як "С", найменш потужна, та, що в синій розетці, у трифазній "А", то є сама "товста", а та, що "В", підключена до чорної розетки, і по параметрах десь посередині. Як там схема побудована, було цікаво, але розбирати нам не дали

Зрозуміло, нічого неможливого майже не існує, але я прихильник рішень, які б одразу забезпечували нормальну експлуатацію. Не всі ж є електриками або мають достатній фах для боротьби з негараздами.

А ще можна згадати присутні на ринку дивні витвори китайського мистецтва, як-от "трифазно-однофазні" генератори, в альтернаторах яких є три обмотки і справжня трифазна розетка, але ще є й дві однофазні, які підключені лише до двох обмоток. Більш того, обмотки, так би мовити, нерівнозначні, а саме, ті дві, що живлять однофазні розетки, відрізняються при вимірюваннях від третьої, і розвивають більшу потужність. Тобто, в режимі живлення однофазних споживачів, такий генератор має перекос набагато більше 30%, але, як я розумію, за рахунок таких конструктивних вивертів це диво якось працює. Причому з перекосом 100% у випадку живлення однофазних споживачів лише від двох обмоток.

"Бюджетне" та "повністю автоматизоване" то є антоніми. Або максимальна автоматизація за відповідні гроші, або бюджетні варіанти, які мають певні вимоги до експлуатації. Дива не буває.

Внешне - да. По элементам схемы - полное говно. Удивительная вещь, все вроде то же самое, но на кой ляд ставить транзисторы, которые горят как свечки? Цена ремонта многих отрезвляет, но поздно. В Одессе есть официалы LP, если захотите, берите там с гарантией и будет всем счастье. А котлы от этих нормально работают. По генераторам - все зависит от модели и способа включения, на форуме полно тем по этому вопросу, и не всегда это только мощность. А вот затраты на покупку и эксплуатацию он-лайн ИБП будут точно не меньшими, чем разница в покупке условно "плохого" и "хорошего" генератора.

Це ненормально, якщо це звичайний, а не протипожежний ПЗВ. Працювати він буде, але у випадку спрацювання такого ПЗВ, шукати причину спрацювання будете довго, та ще й у темряві, особливо якщо пошкодження має "плаваючий", непостійний характер. ПЗВ звичайно ставляться на відгалуження в щитах, в ланцюгах приладів, наприклад, до бойлера, електроплитки, тощо. Тоді визначення місця пошкодження просте, а спрацювання захисту в одному колі не шкодить роботі інших. Того ж освітлення або котла наприклад.

Щось там в расеї у тс все так складно. І СІП не такий, і взагалі розмови якісь ботоксні...

Ось саме цьому я вже років 15 купляю батареї тільки у первинних виробників. До речі, будь-які наліпки та шовкографію на корпусах постійним покупцям фабрики роблять безкоштовно, так само можуть зробити під певну партію, а тому ніякого сенсу в дискусіях на тему "який напис більш якісний" немає. Все залежить від того, що саме замовляє покупець. Навіть достатньо якісні виробники технічно можуть за окремим замовленням зробити партію лайна здешевлених виробів в рамках завданої замовником вихідної вартості, і нанести на вироби будь-яку шовкографію, навіть за трафаретом замовника. Але у заводів вищого ґатунку замовити таке лайно майже неможливо, бо там і виробничий цикл розписаний наперед на місяці, і, наприклад, для свинцю, лити більш тонкі пластини з вторинного забрудненого (нерафінованого) свинцю їм просто немає сенсу, бо і гімняну сировину вони не купляють, і переналаштування лінії коштує дорого. А от для дрібних виробників такі замовники то їх нормальна повсякденна база. І це створює для роздрібних покупців справжню лотерею.

Цю тему вже колись піднімали. Я постив фотки, знайшов одну нашвидкоруч. Існують ДБЖ на 12 або 24В. Вони виглядають як звичайні блоки живлення, але у них додана схема перемикання на батарею та її захисту по низькій напрузі. Ідеально підходить для живлення модемів, роутерів WiFi, ONU, та всього, що живиться від 12 або 24В. Треба тільки порахувати сумарну потужність і вибрати потрібну. У мене таких багато працює, це дуже економне рішення тому, що не потрібно живити інвертор, і це забезпечує тривалу роботу. Є тільки одне "але" - у більшості ток зарядки ввімкнений із самого джерела, тому бажано мати деякий запас. Ну, і, звісно, для великих батарей це теж не зовсім підходить.

В Китаї зараз (після закриття кількох сотень екологічно самих гірших) працює кілька сотень фабрик. Вони постачають продукцію як самі напряму великим споживачам, так і для десятків тисяч дилерів по всьому світу, в тому числі і в Україну, для яких (безкоштовно) наносять на банки будь-яку шовкографію, виготовляють пакування, тощо. Тому докопатись саме до первинного виробництва то квест ще той. Дилер насмерть охороняє цю таємницю, а споживачу прямий доступ до виробництва не зовсім зручний, бо там пару-трійку батарейок не купити, та й логістику треба здебільшого самому організувати, а це непросто.

Саму тільки воду добавляти не слід. При такому відновленні AGM батарея дуже довго набирає ємність, та зазвичай не досягає бажаного стану. Треба до води додавати десь 1/4 електроліту, тоді AGM батарея швидше відновлюється і досягає практично кондицій нової. Звичайно, якщо її геть не висушили до закам'янілого стану та не встигла зруйнувалась активна маса і самі пластини. З практичного досвіду - навіть якщо навіть додати набагато більше, ніж треба, то це теж не шкодить. Звісно, це вже не зовсім герметична AGM, таку на бок не покласти. Але у скрутному становищі це цілком реальний та надійний спосіб відновлення. Якщо треба, то звичайним шприцом можна відкачати надлишок електроліту, тоді батарею можливо експлуатувати і в горизонтальному положенні (в деяких ДБЖ вони так встановлюються). У мене є кілька комплектів батарей 17-19АГ, які восени минулого року так довелось терміново відновлювати, зараз, вже майже через рік, тест ДБЖ показує 100% ємності.

Ви можете користуватись будь-якими сайтами. Але в технічній документації виробника, про якого йшлось у пості, таких хитро закручених формулювань немає. Є цикл, є глибина циклу, є залежність зносу від глибини. Крапка. Якщо є очі - подивіться на графік, той що ліворуч. Гілка з цифрами 30%DOD не наводить на якісь думки? Продовжувати товкти цю воду не бачу сенсу.

+100500. Інколи краще промовчати ніж розкидати бісер. До того ж вчора мій постачальник отримав кошти за чергові 3 тони батарей, є чим займатись.

З практичного досвіду це не так. В звичайній AGM здебільшого просто іде процес випаровування води, батарея висихає, ємність падає, з часом, коли починає руйнуватись маса на пластинах, відновлювати буде вже нічого. Якщо у певний момент, коли стан ще не критичний, додати розведений на приблизно 3/4 електроліт, батарея стає майже як нова. Далеко не всі можливо легко розібрати. Але розібрати можливо всі, просто у промислових масштабах це недоцільно, а вдома - без проблем. Я про цей процес детально писав у сусідніх гілках. Списану за падінням характеристик, але ще живу AGM батарею технічно можливо відновити і користуватись нею ще дуже довго. Зрозуміло, якщо є механічні пошкодження (обриви пластин, наприклад, це інколи буває при корозії свинцю), то таку теж тільки на брухт. У гелевих процес незворотній, бо туди додавати нічого, загустіла маса гелю не розчиняється нічим, батарея може піти тільки на брухт.

То так і є. Є ще багато таблиць зарядно-розрядних характеристик постійним струмом та постійною потужністю. І лише в режимі 20-ти часового розряду батарея віддасть ту ємність, яка написана на шильдику. Наприклад, якісна гелева батарея для ДБЖ 100АГ при розряди 30 хвилин до 1,65В постійною потужністю віддасть 201,9Вт на комірку, тобто, 605,7Вт а при 20-ти годинному - 10,6Вт або 1272 Вт.

Ми про які батареї говоримо? Про стартерні чи про стаціонарні, для ДБЖ? Це конструктивно та технічно різні батареї. Автомобільна батарея в умовах експлуатації в ДБЖ теж не проживе роками, бо то не її режим.

Під терміном "цикл" виробники розуміють послідовність переходу АКБ із стану витримки при напрузі утримання або стану заряджання при неповному заряді до стану віддачі накопиченої енергії і потім повернення в стан заряджання. Глибина розряду (DOD) може бути різна, але це все одно цикл. В залежності від DOD батарея має різну ступінь зносу/спрацювання, тому й різний прогнозований подальший термін служби. Про це говорить графік прогнозу роботоздатності (ліворуч). Головний параметр - граничний DOD, до якого батарея доходила в циклі. Поступовий знос в процесі експлуатації призводить до зменшення кількості енергії, яку здатна накопичити та віддати батарея. Ця залежність також відображена на графіках ліворуч. Цей параметр різниться у різних виробників та типів батарей. Наприклад, у провідних виробників є спеціальні свинцево-кислотні батареї, призначені для систем накопичення сонячної та вітрової енергії з кількістю циклів на рівні ліферних. Далі ми говоримо про свинцево-кислотні батареї. Так, внутрішній опір батареї є дуже важливою характеристикою, яка дозволяє визначити стан батареї. Єдина проблема в тому, що цей параметр для кожного типу та конструкції батарей відрізняється. Для однакових батарей однакових конструкцій параметри близькі. В процесі експлуатації ми проводимо регулярні періодичні заміри внутрішнього опору кожної батареї, адже тільки динаміка аномальної зміни (зростання) внутрішнього опору конкретного елемента у порівнянні з іншими аналогічними є першою ознакою того, що з батареею не все гаразд, і вона може в подальшому потребувати дострокової заміни. Для великих ДБЖ ланцюжки батарейних елементів досягають 30 штук, тому відстежити стан кожного можливо тільки періодичними замірами і порівнянням з накопиченою базою. Для побутових 1-2 елементів це має відносне значення тому, що немає бази порівняння. Графік праворуч не має ніякого відношення до вимірювань опору або проводимості. Про його призначення далі. А також від внутрішнього опору, який залежить від багатьох причин, серед яких від стан з'єднань пластин в збірках всередині батареї, стан активної маси, достатність електроліту для забезпечення реакцій, тощо. Саме з цієї причини для побутових потреб можливе тестування звичайною навантажувальною вилкою з одночасною фіксацією напруги впродовж кількох секунд. Цей нескладний тест недорогим приладом добре виявляє такі несправності, як обриви пластин, при яких напруга та опір можуть не відрізнятись від нормальних, але ємність різко падає, і вся збірка не витримує розрахункового графіку роботи. Тест вилкою ми теж проводимо, в першу чергу на елементах, поведінка опору яких чимось відрізняється від інших. Підвищення напруги то є нормальний ефект при відключенні елемента від навантаження. Неправильно спроектовані пристрої можуть навіть повторно вмикати навантаження, але такий режим заборонений. І правильно спроектовані пристрої не повинні повторно вмикати навантаження на батарею після досягнення граничного рівня DOD. Відповідь на питання щодо режимів наведена на графіку праворуч, який показує прогноз поведінки батареї при розряді різними токами. Обмеження/обриви ліній вказують на обмеження режимів, а саме напруги кінця розряду. З метою спрощення експлуатації, майже всі ВЗУ налаштовуються не на "плаваючу" регульовану межу, а на фіксовану, десь в межах від 10,6-10,7 В. Подальший розряд технічно можливий для якісних батарей, але це вже зона глибокого виснаження, яка суттєво знижує ресурс. Також немає значення, яким струмом батарея виснажена до напруги відключення, все одно це цикл 100%DOD.

Звичайному побутовому споживачу не треба заморочуватись такими нюансами. Це завдання виробника. Практика завжди доводить, що як тільки грайливі рученята занадто цікавих пересічних споживачів можуть легко щось умовно покрутити, то чекай біди. Як не одразу, то скоро. І допускати малокваліфікованих людей до чутливих налаштувань це точно отримати геморой з рекламаціями. От Ви вважаєте себе спеціалістом, а постите якийсь потік свідомості, незважаючи на наявність першоджерел, якими просто треба користуватись. Це не образа, це просто констатація факту, що нормально налаштована система не повинна бути залежною від фантазій споживачів.

Щоб Вам відповіли щось конкретне, необхідно, як мінімум, надати інформацію про параметри насосів. Тип, потужність за паспортом, фазність. Інакше це не питання.

Де ж Ви раніше були Я б і не парився із Вашими конкурентами, із задоволенням би щось придбав. Ну нічого, Ви ж не образитесь, якщо буду рекомендувати Ваши послуги?