Vladdi

Останні пропозиції від виробника, з яким працюємо, містять наступну інформацію: HTL gel battery for deep cycle & hard conditions. 50% DOD, 1750 cycles warranty, temperature range -40...+60 C. +2% thicker plate to prevent faster corrosion. +2 years life. Same price. Отакі зараз гелеві батарейки... То треба дивитись насамперед на точність підтримання напруги stand-by, бо навіть кілька десятих вольта здатні висушити будь-яку батарею, особливо AGM. Також дуже важливе обмеження струму заряду, бо для 9АГ або 65АГ допустимий струм різниться у 6 разів, і без обмеження струму допустимим для визначеного типу АКБ також можливо дуже швидко вкоротити життя будь-якої батареї. У мене батареї "ходять" 5 років мінімум.

Не можу. Я ж не продавець, і що там зараз є у продажу не знаю. До того ж такі вузькотехнологічні подробиці продавці теж не знають. Максимум, що можливо у них дізнатись, це кількість ступенів регулювання потужності. Така ж сама інформація міститься і у документації. Якщо треба саме такий спосіб, з плавним регулюванням, то, на мій погляд, найбільш раціональний вихід це пошукати телефони сервісних центрів, там більша вірогідність натрапити на кваліфіковану відповідь. Але, наскільки я бачив останнім часом, навіть поверхні за 100+ тисяч грн. можуть мати фіксовані рівні...

По-перше, є різні типи індукційних плит. Дешевші та малогабаритні звичайно регулюють потужність зміною часових проміжків вмикання-вимикання (як у звичайних мікрохвильових пічках), і там теж присутнє ступеневе регулювання потужності, скажімо 500Вт, потім шаг 800Вт і т.д. Як раз ці вказані значення не дуже зручні, бо середня каструля (1,5-2,5л) на 500 майже не кипить, а на 800 кипить досить інтенсивно і не дає змогу закрити кришку. Це з власного досвіду. У дорогих регулювання потужності можливе за рахунок плавної зміни скважності, як у дорогих інверторних мікрохвильовках, такі плити майже ідеальні. Єдиний але суттєвий недолік - потрібен посуд з магнітними властивостями, алюмінієва або керамічна каструля або алюмінієва сковорідка не для цього виду плит. Проте, споживання енергії та швидкість нагріву індукції просто ідеальні, швидше газу і тим більше звичайного нагрівача. Пряма передача потужності з мережі на посуд робить ККД цих плит дуже великим та фізично недосяжним для всіх інших. Для жарки навіть дешеві плити мають режим завдання температури, тому жарити на індукційній поверхні легко і просто. Єдиний мінус тут в тому, що у дешевих моделях немає чіткої інструкції по рекомендованих температурах для різних видів жарення, а кількість ступенів може бути менше бажаної. По-друге, "плавного" регулювання майже у всіх дешевих електричних плит теж немає. У самих дешевих це може бути просте перемикання спіралей нагрівачів, це дає 4-5 ступенів регулювання, у трохи дорожчих це може бути механічний термостат, як у прасці, який дозволяє досить рівно витримувати температуру завдяки тепловій інерції конфорки. У ще більш дорогих це можуть бути і електронні регулятори, які здатні регулювати потужність досить плавно. Розповсюджені також моделі з регулюванням механічним перемикачем з фіксованими положеннями та електронним керуванням нагрівачем. По-третє, для мережі "плавного" споживання потужності в будь-якому випадку не буде. Всі регулятори працюють за однаковим принципом "порційного" відбору потужності, і тому часом постає питання боротьби з гармоніками, які створюються (можуть створюватись) в мережі частотними та фазовими регуляторами, а також завдяки індукційним та ємнісним властивостям самої мережі. І це може шкодити іншому обладнанню. Таких прикладів у форумі хватає. І не тільки для плит.

Вдруг кому надо. Продаем ДГУ Onis Visa V450GX. Мощность 450кВА. Наработка 38 моточасов. Дизель Volvo Penta, альтернатор Stamford. Продвинутая система управления с автоматическим запуском. Бак 400л. Всепогодный шумозащитный капот. Смонтирована на прицепе, но он не для перевозки. Состояние установки идеальное, сейчас в дежурном режиме. Продаем потому, что стала мала для наших нужд, покупаем другую. Все официально, цена 1250000 грн.

Какие слова, кроме матерных, можно по этому поводу сказать? Ведь это обязательно когда-то приведет хорошо если просто к аварии, но ведь может и убить кого-то. Я понимаю, денег нет, дома пострадали, но выжить в войну и после пострадать от собственной глупости... А ведь кто-то подключал это безобразие. Хотя, при изобилии в этом форуме любителей ШВВП в стенах, удивляться нечему.

Так, дякую! Навзаєм! Зараз, як ніколи, потрібно не шукати бліх, а гуртуватись та об'єднуватись. Все інше то дрібниці. До Вашого коментаря додаю наглядний приклад легкої можливості переплутати що завгодно при ремонті кабелю. Було терміного потрібно зробити відгалуження, довелось зробити нестандартний ящик, і тут чітко видно, чому при ремонті кабелю можливо дуже легко переплутати що завгодно.

Если просто, то ожидать от дешевой автомобильной свинцовой батареи долголетия сложно в принципе, а в нестандартных условиях и подавно. С другой стороны, главные причины их выхода из строя это или сульфатация, или механические повреждения, к примеру, отслаивание и осыпание массы с положительных пластин, коробление пластин и связанные с этими двумя неисправностями внутренние замыкания в элементах, выкипание электролита и оголение пластин при перезарядке. Образование сульфата свинца - естественный и нормальный процесс работы элемента, поэтому это не столько неисправность, сколько неудачные режимы, приведшие к нарастанию на свинцовой отрицательной решетке очень мелких кристаллов сульфата свинца плотной коркой, которая препятствует протеканию реакции с участием свинца (уменьшается доступная площадь, а это как раз снижает емкость батареи). В условиях разряда относительно большими токами (как в авто) кристаллы нарастают крупные и рыхлые, пластина остается более доступной, а при зарядке сульфат снова растворяется и емкость восстанавливается. Растворить сульфат можно длительной зарядкой, но для этого нужно поддерживать маленькие токи, желательно в импульсном режиме (что как раз реализовано в интеллектуальных протоколах), чтобы не терять электролит. Поскольку в этом случае батарея с виду заряжена (напряжение выросло до максимального, она интенсивно кипит), но реальная паспортная емкость может быть далеко не достигнута. К тому же Описанный Вами тест только подтверждает то, что если конструктивно батарея не предназначена для какого-то режима, то и работать она будет в нем плохо. Ибо приличного качества АГМ даже при 100% DOD (вся паспортная емкость) выдерживают несколько сотен циклов без катастрофической потери емкости. Что получается в остатке. ИМХО я бы не рисковал держать автомобильную батарею под стандартным напряжением stand-by, поскольку она точно будет кипеть и там недалеко до всего, описанного выше. Лучше уж периодически заряжать ее, а затем оставлять в покое. Но заряжать с контролем тока, ибо выпарить электролит в необслуживаемой и не сильно разряженной батарее очень даже легко. Я не нашел у себя достоверных таблиц по автомобильным АКБ, у меня из последних есть проверенные таблицы батарей высокого качества, правда, гелевых, но общая тенденция поведения у всех похожа. Гелевые процессы чуть "медленнее", из таблицы саморазряда видно, что даже за месяц потери на так велики, при 40 градусах всего 10% емкости. У жидкостной процессы будут идти чуть быстрее. Проще всего периодически измерять напряжение, табличек соответствия заряда и напряжения для авто АКБ в Интернете полно. И подзаряжать только при разряде хотя бы на несколько %

В этом сомнений нет Пройдено не раз и не два. Равно как и то, что причину неисправности у ТС, скорее всего, придется искать самостоятельно. Не згодний. Точніше, не згодний для конкретної ситуації, а саме, ремонту ліній. Зазвичай "попутати" є набагато більша вірогідність при ремонті підземного кабелю. Та й в цьому випадку нульова жила визначається досить просто, навіть за відсутності чіткого маркування жил, а от правильно з'єднати фазні то треба трохи погратись. Тому помилка з КЗ виникає вкрай рідко, а перехрещення фаз це майже рядова ситуація. Хоча за останні років 20 не траплялось кабелів без досить чітко видимого кольорового маркування. Тому поставити муфти "колір в колір" не є великою проблемою. У ВЛ аналогічно. Для голого дроту поплутати з'єднання при усуненні поривів то це треба ще постаратись, бо десь доведеться зробити фізичний хрест на опорі, що, по-перше, буде чітко видно, а по-друге, дроти просто ляжуть один на другий. Зрозуміло, що у деяких випадках, коли підвіс змінюється, перехрестити дроти теоретично можливо, але з такою проблемою вибору я стикався лише на доісторичних сільських відгалуженнях. У випадку СІП треба бути повним дальтоніком або ідіотом, бо кольорове маркування жил видно аж знизу, і з'єднати колір в колір то не є надзадачею навіть для монтера-початківця. Щодо "пішла фаза по нулю", то це набагато частіше відбувається при під'єднанні споживача (приладу), от там да, люди творять часом таке, що диву даєшся, але до експлуатації та утримання зовнішніх мереж це відношення не має. Ще буває при новому будівництві, коли на кабель з одного боку один ввімкнув, а другий кінець інший розумник від іншого підрядника по-своєму розключив. Доки живлення немає, все чудово, а потім...

Любые свинцовые АКБ по определению не являются предметами длительного использования. Как бы ни старался потребитель создать идеальные условия, у всех этих батареек есть жизненный цикл, от которого не уйти ни при каких условиях. Раньше или позднее, он закончится. Конечно, многое зависит от режима эксплуатации, но радикально, в разы, увеличить срок жизни нереально. Проблема, помимо всех прочих в том, что автомобильные АКБ от AGM для ИБП отличаются и конструктивно и по основным параметрам, поэтому стоит исходить из их расчетных условий эксплуатации. К примеру, достаточно продвинутые недорогие зарядки вроде Hyundai HY400 способны зарядить и поддерживать АКБ неограниченно долгое время, но там используется интеллектуальная многоступенчатая технология, не позволяющая выкипать электролиту и сильно ограничивающая ток заряда, плюс все это происходит в импульсном режиме. Насчет циклов, то их количество напрямую зависит от режимов разряда. Другое дело, что автомобильные батареи, в общем-то, не предназначены для такого (stand-by) вида эксплуатации, их обычные разрядные циклы короткие и относительно неглубокие, с приличными импульсными токами, и чередуются с циклами "сна" в состоянии практически саморазряда, а зарядные наоборот, короткие и с током на грани максимального. Поэтому давать какие-то прогнозы или рекомендации нереально и несерьезно.

Не нужно выдумывать то, чего нет в тексте и делать из этого далеко идущие выводы. Я всего лишь сказал, что: а) Трехфазному счетчику все равно, какие фазы в каком порядке поданы на фазные входы. При нарушении чередования фаз он будет об этом сигнализировать, но на учет это не влияет. б) Повторные заземления ВЛ на столбах не дадут возможности безнаказанно включить фазу на нулевой провод ТП при ремонте линии. Поэтому такого рода неисправность на ВЛ можно только построить умышленно, проложив (подвесив) линию с нарушением норм и проектов, без подключения заземляющих клемм на столбах (а они там точно были, иначе такой проект никто бы не согласовал и в эксплуатацию не принял). в) Однофазному и трехфазному счетчикам обрыв нуля ничем не угрожает, кроме нарушения учета. Это "расчетная" неисправность сети, которую прибор должен переносить без повреждения. Для индикации этой неисправности у всех приборов есть сигнализация, поскольку это связано с нарушением учета. Неправильное подключение катушек старых механических дисковых счетчиков, разумеется, приведет к неисправности. Но это, повторяюсь, можно сделать только двумя способами и справедливо только для древних электромеханических дисковых счетчиков. Оба способа абсолютно дебильные, т.к. первый - это сразу подключать неправильно (редкий случай, ибо результат будет виден сразу), и второй (тоже идиотский) это подвешивать и собирать линию с нарушением норм и правил. Другое дело, что при повреждениях зданий при обстрелах часто возникают повреждения в виде КЗ всех видов. У нас, в разбитых домах нашего СТ, были все случаи, и фазы просто лежащие на земле, и межфазные, и просто обрывы. Ну и напоследок, последние лет 30 нет в счетчиках никаких катушек. АЦП измеряет падение напряжения на калиброванном шунте, а нулевой провод нужен ему только для питания схемы, он не транзитится через счетчик вообще. Заодно в некоторых схемах просто решается проблема распространенного воровства при помощи блокировки обмотки напряжения. Фото одной из разновидностей современного электронного однофазного счетчика приложено. Если такие счетчики собираются группами в РЩ, то перепутать нули сложно, т.к. нулевой провод туда подается только на 1 клемму тоненьким проводком, а фазные зажимаются на пластину с шунтом. При одиночном подключении здесь тоже технически возможно умышленно подать фазу на нулевой провод, но для этого нужно фазу подать на заземляющую сборку щита, а это уже крайняя степень идиотизма.

Зер гут, Маргарита Паллна! Никакого дыма, спаси и сохрани Я только хотел сказать, что ежели бы счетчики ломались при каждом случае перепутки фаз при ремонте кабелей, к примеру, или обрыве нуля, то замена этих весьма недешевых девайсов была бы регулярной работой вроде замены лампочек накаливания. Но почему-то все не так плохо. Да просто потому, что однофазному счетчику до фазы вообще наплевать, обрыв нуля его тоже не волнует с точки зрения работоспособности, это проблема с точки зрения учета, счетчик будет сильно сердиться на кражу. Трехфазному, увы, тоже по барабану, как там фазы дротокрут вставил. Ошибку чередования фаз при подключении тоже покажут, но не сгорят. Если это не исправить, работать тоже будут. А дым вполне может идти и по причине КЗ в нагрузке и достаточном сопротивлении линии, чтобы не отключился автомат, такое бывает. Особенно если контакты на счетчике уже сами по себе "подустали". На позапрошлой неделе из-за такой мелкой, но весьма часто случающейся неисправности не только дым из счетчика пошел в соседнем СТ, а и сам счетчик наполовину выгорел, пришлось срочно менять.

Повторное заземление на первом же таком столбе не позволит этот фокус, не надо ля ля. Трехфазная сеть все же строится по определенным нормам, даже в захудалых СТ. Перепутать фазы - да, легко и часто, перепутать ноль и фазу - нет. Это авария. Учите матчасть. Трехфазному счетчику с точки зрения электрической прочности пох чередование фаз, он его просто будет индицировать как максимум. Насчет включени фазы на 0 написано выше.

Сегодня это уже тоже неправда. Зарядные и разрядные характеристики современных гелевых и агм батарей близки, и этим различием можно пренебречь. Главное - точное напряжение содержания и ограничение тока заряда согласно рекомендации изготовителя.

На жаль, будь-яка влада - це не тільки мед та пампушки, але й розги і примус до виконання певних суспільно необхідних правил, оформлених у вигляді законів. І не завжди всі бажання (зрозумілі, чого ж там) можуть бути реалізовані. Точніше, майже ніколи не можуть бути реалізовані повністю. Різниця між "повністю" та "неповністю" помножена на індекс спротиву плебсу (простого народу, якщо кому незрозуміле це слово латиницею), то і є межа балансу сил у будь-якій державі. Коли цей баланс різко порушується, розвинена демократична свідомість здатна звалити владу. Все досить просто.

Не наливають, а структура імпорту переважно дизель. До речі, так було завжди, а зараз особливо. Дизельного приватного транспорту менше, і споживає він теж менше в розрахунку на одиницю, тому і знайти його легше. Зараз перевага віддана дизелю, бо потреба об'єктивно більша. А приватники почекають, все ж війна іде. На рахунок заробітків я вже написав. Їх є, але не настільки багато, вартість постачання зросла, логістика не дає змоги суттєво нарощувати обсяги. Не треба підтримувати плебс, який бачить жахливі цифри на стелах та чеках і вважає, що то особисто влада кишені набиває. Життя набагато складніше, ніж багатьом здається.

Контрабас - це те, що завезено без сплати митних платежів. А для пального зараз окрема процедура, ПДВ 7%, акциз 0. Лвів набагато ближче до баз постачання, тому там простіше. До Києва ще пів доби їхати, до Дніпра приблизно тако ж, тому діжка у Львів може за день раз обернутись, а у Київ за три.

Щодо палива. Треба просто ввімкнути розум. Уявіть, що у вас є підприємство, у якого десятки заправок, сотні працівників, автопарк, технічна та офісна база, тощо. Для того, щоб цей паровоз їхав, йому, умовно, треба 1000 гривень щодня, адже треба платити зарплату, оренду, і т.ін. У вас є певна кількість бензовозів, але вони розраховані були на короткий перегон - від бази до найближчих заправок, виконували по 3 ходки на добу. Зараз бази немає, і ходка займає 3 доби, а кількість цистерн не збільшилась. І, незважаючи на те, що межа вартості палива дозволяє привезти його без збитку, за добу вдається заробити тільки 200 гривень, бо фізично по-перше, палива (зокрема, бензину) немає в Європі у такій кількості, а по-друге, його просто нічим привезти. То який висновок? Перший - ціна не є критичним критерієм, справа в об'єктивних логістичних труднощах. І другий - палива більше не буде, те, що ми бачимо сьогодні, це те, на що можливо розраховувати, ну, може трішки більше, але радикально ситуацію це не покращить. Бо у нас іде війна, як дехто ще пам'ятає, і танкам треба паливо, і багато, може і до 400 літрів на годину. І це першочергова потреба, бо якщо танк не поїде, то все інше не знадобиться взагалі.

Уряд намагається не дратувати плебс, бо більшості байдуже до науки, вони хочуть долар по 5, паливо на кожній заправці, і т.д.

А до чого тут голосування? Щомісячна дірка бюджету більше 5 ярдів у доларовому еквіваленті. Ви, часом, не знаєте, де знаходяться ті золоті або діамантові копальні альтернативних кандидатів, що покриють дефіцит без друку та інфляції? Чи знаєте інші способи опанування ситуації? То поділиться, бо лаяти будь-яку владу це нормальний вітчизняний тренд, а зробити щось ідеальне, що всіх влаштовує, ніхто чомусь не спромігся.

Я так розумію, що Ви, як мінімум, заступник міністра фінансів, бо так розбираєтесь у економічній ситуації та шляхах подолання критичного дефіциту, що аж заздрісно. Долар "по 25", ставка "исскуствено" (хоча б навчились грамотно писати!), очевидні досягнення не тільки загальної, а й економічної освіти.

Да он ведь трижды "вылез"!!! Потуги минцирка скрыть истинную картину первого взлома и нежелание (или неспособность?) провести нормальное расследование привели к двум(!) повторным. Увы, ГРУ в данном случае обыграло и минцирк, и МВД и кабмин вместе с его безпекой. Слиты все базы документооборота МИД, включая даже базы регистратуры всех медучреждений МВД и СБУ... О чем мы вообще говорим? За 8 лет войны ни один эпизод не был расследован до конца, соответственно, меры по предотвращению инцидентов не введены... Зато всех несогласных и критиков этой вакханалии шельмовали на всех углах и даже угрожали. Как же, покушение на святую корову. Как сказал один очень грамотный и уважаемый мною человек, эти вопиющие заслуги в области кибербезопасности требуют награждения всех причастных как минимум орденом слабоумия и отваги с золотыми граблями первой степени...

Додам ще на рахунок "зради". Як всі (можливо) пам'ятають, 14 січня цього року відбулась масована кібератака рф на ресурси Українських державних органів. Атака сама по собі така собі, великої шкоди не завдала, Мінцирк та "дієві" добре лапши навішали лохторату щодо своєчасного реагування та бла-бла-бла. Але головне питання в тому, що через діряві ресурси, включно з Дією, були злиті всі бази МВС (реєстрація, посвідчення, адмінка, тощо) та велика частина реєстрів з персональними даними. Саме ця інформація стала ключовою для визначення цілей майбутнього полювання, як те і прогнозували, адже містила достовірні та точні дані щодо більшості населення. Вибрати з тих баз потрібну інформацію щодо певного кола осіб, їх майна, транспорту, документів та даних їх найближчого оточення - справа не така вже й важка. Тому до 23 лютого всі ці дані вже були підготовлені і надані групам фсб для використання на захоплених територіях. Ну, звичайно, плюс "допомога" з боку зрадників, чисельність яких не тільки у СБУ, а й у вищому складі ВСУ виявилась разюче великою.

А що Ви хотіли, все(!) керівництво покинуло Володимирську та Київ в ніч на 24, повтікали хто куди на захід, і тільки кілька днів тому потроху почали вертатись. Дистанційна робота, ага.

Так, рідше використання продовжить строк життя елементам, але слід пам'ятати, що хімічні процеси у "твердому електролиті" все одно ідуть, елементи старіють, і можливе збільшення часу використання точно не буде пропорційне сумі проміжків простою. Взагалі, будь-який акумулятор то така річ, що має достатньо чітко визначені часові межі експлуатації. Тому для кожного режиму та галузі застосування підбираються оптимальні за конструкцією-ціною вироби. Про це наглядно свідчить масове використання свинцевих акумуляторів "класичної" хімічної схеми, хоч і конструктивно трохи різних, у порівнянні до, наприклад, останніх розробок на основі титанату літію. Останні перекривають параметри будь-яких інших багаторазово та по всіх напрямках, але їх вартість настільки висока, що це одразу створює нездоланні перешкоди.

"Довічних" речей, на жаль (або на щастя?) не існує, а особливо у світі АКБ. Відсутність інформації щодо типу застосованих елементів, зарядно-розрядних характеристик, тощо, мене особисто одразу напружує, бо написати 2,4 КВтГод 48В це одне, а підписатись під конкретними таблицями характеристик то вже трохи інше. В будь-якому випадку існує граничний розрахунковий час гарантованої працездатності. До того ж, перевірені постачальники дають дещо інші реальні цифри, приклад технічної картки батареї достатньо високої якості наведений у прикладі. Щодо кількості циклів, то вважаю, що слід орієнтуватись на цифри з картки. Безумовно, там вказаний найважчий режим, 100%DOD, це повний розряд. Часткові цикли зменшують спрацювання елементів, але все одно, на заявлений рівень розраховувати точно не слід. HSDLFP-48100A datasheet.pdf