Shturman1

Відкрию вам секрет. Провідник PEN використовується в системі TN-C-S яка скрізь зараз використовується при реконструкції старих і будівництві нових електромереж. ПЕН іде від джерела живлення і в певній точці (по правильному на вводі) ділиться на N i PE. Якщо ви цього не знали, то це "зальот батєнька". І при цьому як до PEN так і до N і РЕ провідників є свої вимоги описані в певних розділах ПУЕ Дозвольте не прислухатись до вашої поради А конкретніше що не так? Не кидайтесь загальними фразами а сформулюйте свою думку до кінця щоб вас ще хтось зрозумів

залежить від порядків в ресі. Я би просто підійшов і поговорив в усному порядку з головним інженером ресу. Щоб не вийшло, що зробите, а вони приїдуть пообрізають. На рахунок проводу, то ИМХО тільки СІП

рес в курсі?

чудний ви чоловік я говорю про ПЕН провідник, а ви мені рекомендуєте про РЕ читати я мав на увазі цей пункт 1.7.145 У стаціонарних електроустановках з типом заземлення системи TN функцію захисного (РЕ-) і нейтрального (N-) провідників можна поєднувати в одному РЕN-провіднику, якщо його переріз є не меншим ніж 10 мм2 - для мідних і 16 мм2 - для алюмінієвих провідників, а частину електроустановки, яку розгля­ дають, не захищено ПЗВ.

Ну звісно що без з'єднань не обійтись. Але їх кількість повинна бути як можна меншою і якість цих з'єднань повинна бути високою. Плюс повинні бути витримані технології монтажа тих самих кабельних ліній і тих же повітряних щоб забезпечити максимальну цілісність ізоляційних шарів кабелів і проводів ну це так до слова якщо ви пропускаєте ПЕН через лічильник у вас вже автоматично виникає два з'єднання бо дві клеми лічильника задіюється (вхід і вихід) чого б можна було уникнути як би ПЕН розділити до лічильника. Ну я ж не кажу що це смертельно це нехай і мінімально але зменшить надійність. Просто людина спитала як правильно зробити, а те що розділити можна і на розподільчому щиті я ж не заперечую. Тільки в даному випадку додається ще вимога що переріз ПЕН провідника не повинен бути менше 16 мм. кв. по алюмінію або 10 мм.кв по міді тому до розпоідільчого щита потрібно буде мінімум давати 4х16 (алюміній) або 4х10 (мідь)

яким би надійним не було з'єднання воно є слабким місцем і зменшує надійність будь якої системи і не тільки електричної . Тільки надійне з'єднання зменшує цю надійність в меншій мірі ну а тут є пряма заборона на встановлення АВ в колі ПЕН провідника. Так що тут без варіантів

тому я і привів той пункт ПУЄ де говориться про пряму залежність надійності системи TN від безперервності PEN провідника

тому що при збільшенні кількості з'єднань зростає ймовірність порушення цілісності PEN провідника

деякі унікуми взагалі в розетці виконуються розділення і думають що вони заземлення зробили

я лише хотів сказати що точка розділення по можливості повинна бути як можна ближче до місця вводу і все. Віддалення точки розділу від вводу веде до зменшення надійності системи. От і все. Розділяйте хоч в останньому щитку але надійність системи з точки зору захисту від ураження електричним струмом буде менше, бо чим більше з'єднань тим менше надійність. В цьому і криється небезпека коли в поверхових щитах в багатоквартирних будинках при реконструкції якоїсь квартири РЕ жили нової проводки садять на PEN провідник старого стояка. При порушення з'єднання цього стояка до точки розділення на жилах РЕ нової проводки виникає напруга жили РЕ приєднані до корпусів приборів отже маємо цю напругу на всіх корпусах і відповідно ураження струмом стає дуже ймовірним

Прямої вказівки де саме виконувати розділення PEN провідника не має але є такий пункт в ПУЕ-2017 №1.7.61 абзац 2 "Ефективність системи TN залежить від безперервності PEN- та Р£-провідників і надійного з’єднання їх із землею і системою зрівнювання потенціалів. PEN- провідник, з’єднаний з точкою заземлення джерела живлення розподільної мережі, треба повторно з’єднувати із землею (1.7.93,1.7.94) і прокладати таким чином, щоб мінімізувати ризик його пошкодження." таким чином PEN провідник повинен бути в ідеалі суцільним від підстанції до місця розділення, але в реальному житті без з'єднань на тій же самій повітряній лінії не обійтись. Плюс коли PEN провідник пропускати через клеми лічильника це ще одне потенційно небезпечне місце в якому може бути порушено контакт і призвести до всім відомим наслідкам. Тому самим оптимальним місцем для розділення PEN провідника є ввідний пристрій (шафа обліку) споживача. Якщо цього виконати по якихось причинах неможливо, то це звичайно можна виконати і в розподільчому щиті будинку. Тоді всі з'єднання цього PEN провідника до місця розділення повинні бути виконані по всіх правилах і бути надійними. Якість контакту коли PEN жилу проводу СІП напряму запускають в клему лічильника залишає бажати кращого

З вами діалог закінчую. Ви все знаєте і вам все зрозуміло. З такими людьми важко про щось говорити

та такі люди вважають свою думку єдино правильною, а інших людей, які не сприймають їхньої думки або з нею не згідні зразу посилають в бурсу. Ну що ж хай буде так

а ви самовпевнені.

А ваша рекомендація просто виблискує змістовністю.

підключаєтесь до мереж обленерго чи власником мереж є хтось інший? можливо вони запломбують тільки тоді коли ви підведете кабель від ваших споживачів Можна, але чи дозволять поставити ваш ящик на їхню опору, то це вже питання? можливо ваш ящик можна поставити біля опори на металоконструкції закопувати мідь в землю як на мене дорого і не потрібно це. Стандартний варіант кабель АВБбШв-4х16. Можна АВВГ-4х16 але його бажано в додатково в трубу захисну прокласти. по правильному потрібні. Без них не забезпечується степінь захисту щита заземлення робити вже біля вашого розподільчого щита, а не біля опори

то як це визначення натягнути на пункт ПУЕ який ми обговорюємо? З цього визначення виходить, що всі мережі є силовими, а в силових мережах пайка не рекомендована. Я веду до того що в цьому пункті некоректно вжито слово "силова мережа"

як я все це бачу. терміном "силова мережа" ми просто позначаємо всі ті кола які підводять струм до виконавчого органу і фізичних характеристик цей термін не має. Силовими можуть бути кола будь-якого січення. А от в пункті ПУЕ про пайку цей термін вжито не коректно. Автори ПУЕ хотіли сказати, що пайка не рекомендується для кабелів великого січення ("силових"), але не зрозуміло яке січення вважати великим, так як силовими можуть бути кабелі будь-якого січення

по яким фізичним ознакам лінії можна вважати, що вона є силовою. Лінія січенням 1,5 мм кв до двигуна вважається силовою?

приведіть мені визначення, що таке силова мережа і я зрозумію

якби той пункт пуе був написаний так "Пайка не рекомендується в мережах виконаних кабелями і проводами перерізом більше ніж .....стільки-то мм.кв...." то ніяких питань не виникало б. А то от пойми, які це саме ці силові мережі, якщо визначення їх як таких нема

ось приклад. Лінія має січення 1,5 мм.кв. захищена автоматом з позначкою QF, по вашим словам вона є силовою і згідно ПУЕ, якщо вона силова, значить пайка в ній для з'єднань не рекомендується, так? Термін "силова" в даному випадку вживається для позначення тих кіл в електроустановці які безпосередньо підводять струм до виконавчого органу (двигуна. нагрівача тощо)

січення такої лінії буде не маленьке, тому пайка в даному випадку не буде хорошим рішенням. А давайте змінимо умову задачі приводи будуть по 0,5 кВт їх кількість наприклад 3 шт. Приймемо що кабель буде 2,5 мм. кв. В даному випадку чому б не застосувати пайку до відводів до приводів? Тут питання в тому що той пункт в ПУЕ розмитий і не зрозуміло яка саме мережа вважається силовою.

Хм-м-м, цікаво. Кабель ВВГ-3х1,5 з його опису є силовим кабелем, то що ж виходить, що і мережа виконана таким кабелем теж є силовою. Хіба ж це логічно? Є в когось чітке визначення силової мережі?

так, дійсно, сформулював свою відповідь не правильно, визнаю. Але все ж таки, визначення групової мережі в нормах є, визначення розподільчої мережі в нормах є, а де ж тоді визначення терміну силова мережа? Може його хтось привести? Адже лінія від щитка до того ж самого двигуна підпадає під визначення групової мережі