volomoto

Якщо ті стрінги в одному напрямку, то їх можна запаралелити і одного МППТ буде достатньо, бо там точно більше 35А по сонячному входу. Для 250/100 макс. струм КЗ 70А, тоді робочий буде не менше 50А

Так навіть якщо розбити на два стрінги, то струм всеодно буде такий самий, як і в одного, тобто буде обрізати до 16А.

А який це віктрон?

А який номінал автомата?

Та я вже побачив, просто діагонально прочитав про напругу стрінга

То я туплю, бо не подивився, що 400В відктритого кола, а не Vmpp. Тепер вже побачив спеки і для тих панелей дійсно може 22А, але хіба якщо сильна жара і так умови зійдуться, що крім прямого сонця ще буде багато розсіяного. Якщо МППТ має обмеження робочого струму 16А, він більше 16А з панелей не візьме. Просадка не буде до 200В, бо для кожного струму є своя напруга, і чим менший струм – тим більша напруга.

я б не дуже довіряв тим числам, бо це стрінг із типовими 13А панелями, які ніяк ніколи не дадуть 22А робочого струму. 15А ще може бути, якщо зійдуться умови і буде 1200Вт/м2, але 22А – це фантастика.

Працює з будь-якою батареєю і з будь-якою бмс. Якщо бмс не підтримує стандартні протоколи комунікації, то можлива робота по напрузі. Краще таки брати бмс в якої є CAN, наприклад та ж JK серії PB.

Я про стрінги питав, а не інвертор

Мова про напругу, а не струм. Ось бмс досягнула 100% SoC і змінила RCV з 56.2 до 53.8 і відразу почався розряд, бо інвертор вважає, що є перевищення напруги акумулятора: На графіку навантаження це виглядає отак: Інвертор розряджає акумулятор не тільки в навантаження, але й експортує трохи в мережу, хоча стоїть режим Zero Export to CT.

Та ніби все добре з напругою. В мене менше, але працює добре і я можу хоч 5 кВт на фазу давати, тоді як на інших по нулях, і всеодно спочатку утилізується все доступне сонце.

Найкращий режим Litium і в ньому бмс керує струмом і напругою заряду акумулятора. В багатьох бмс зашитий режим плаваючого заряду: спочатку комірки заряджаються до відносно високої напруги, наприклад 3.6В на комірку щоб відбулось балансування, а потім бмс дає інвертору команду заряджати тільки до 3.35. Тоді інвертор бачить, що фактична напруга акумулятора більша, ніж та яка просить бмс, тому старається всіма можливими шляхами її понизити, зокрема розряджаючи акум на навантаження або навіть експортуючи з нього в мережу, якщо це дозволено. В таких випадках акум стає пріоритетним джерелом і всі інші, в тому числі сонце, відходять на другий план.

Виглядає так, що там явно щось із напругами, зокрема із пульсаціями на DC шині. В однофазних інверторах, які видають активну потужність, потужність з DC шини відбирається з частотою 100 Гц, відповідно там є пульсації напруги з такою ж частотою. Там мізки запрограмовані на те, щоб працювати з тими пульсаціями. В 3ф у випадку збалансованого навантаження практично нема пульсацій напруги шини, але чим більший дисбаланс, тим більше робота стає схожою на роботу 1ф, і дуже ймовірно, що можуть зійтись умови так, що неможливо компенсувати пульсації шини тільки сонцем і треба підключати акумулятор. Яка у вас напруга PV1?

У вас батарея часом не переходить у флоат, відповідно хоче скидати частину заряду, щоб понизити напругу акумулятора?

В мене використовує сонце, якщо його достатньо, а потім вже батарейку.

Замініть існуючий мережевий на гібрид і переклейте на нього наклейку з мережевого. Які у вас напруги стрінгів?

Дуже малі шанси, що розвалиться, якщо загалом напруга буде в нормі, але можуть бути проблеми, якщо великий перекос по напрузі власне через наявність стаба тільки на одній із фаз. Фазовий зсув мінімальний, тому я б за це не хвилювався. Отут є осцилограми -

А які домішки можуть бути в пелетах?

лічильнику пофіг на нуль, бо він наявності/відсутності нуля лінійна напруга не змінюється.

Якщо генерація сильно збільшується, то значить через затінені панелі струм йде байпасом. Якщо б через комірки міг проходити такий великий струм, то він би проходив там навіть із засніженим нижнім рядом. Альбедо снігу десь 0.9, тобто засніжений ряд може месимум видати десяту частину струму чистих панелей – це прямий шлях до відкриття діодів. Швидше за все у вас сніг таке через банальний конвекційний потік позаду панелей.

Та ні, просто перший закон термодинаміки

То залежить як ті половинки підключені. Якщо панелі підключені послідовно, тобто це один стрінг частина якого затінена снігом, то майже весь струм буде протікати через байпасні діоди, а це умовно 3В зворотньої напруги на одній панелі. Теоретично вони щось нагріють через шунтуючий опір, але я б сильно не надіявся на то. Якщо ж є два паралельні стрінги без блокуючих діодів, і один стрінг чистий, а інший – затінений, то на затінених панелях буде пряма напруга повної величини при тому самому шунтуючому опорі, а це вже 30В на панель і резистивні втрати в 100 разів більші, ніж при 3В. Цього може бути достатньо щоб утворити шар води, а може і не бути достатньо, якщо температура низька. Наприклад в мене є два стрінги паралельно і ніфіга воно не тане, бо коли було сонце, то надворі було мінус 10-15º, тому сніг потрохи сублімував, але не було достатньо води, щоб сніг зсунувся з панелей.

Бойлер вам би не допоміг, а навпаки зробив гірше, бо панелі, від яких відбирається потужність, холодніші, ніж ті, які стоять без навантаження.

Мій зоопарк видав: грудень – 311 кВт*год січень – 422 кВт*год Дуже цікаво що буле в лютому, бо минулого року лютий був дуже сонячним і мій схід-захід згенерував 640 кВт*год, а тепер ще є південь.