volomoto

Якщо генерація сильно збільшується, то значить через затінені панелі струм йде байпасом. Якщо б через комірки міг проходити такий великий струм, то він би проходив там навіть із засніженим нижнім рядом. Альбедо снігу десь 0.9, тобто засніжений ряд може месимум видати десяту частину струму чистих панелей – це прямий шлях до відкриття діодів. Швидше за все у вас сніг таке через банальний конвекційний потік позаду панелей.

Та ні, просто перший закон термодинаміки

То залежить як ті половинки підключені. Якщо панелі підключені послідовно, тобто це один стрінг частина якого затінена снігом, то майже весь струм буде протікати через байпасні діоди, а це умовно 3В зворотньої напруги на одній панелі. Теоретично вони щось нагріють через шунтуючий опір, але я б сильно не надіявся на то. Якщо ж є два паралельні стрінги без блокуючих діодів, і один стрінг чистий, а інший – затінений, то на затінених панелях буде пряма напруга повної величини при тому самому шунтуючому опорі, а це вже 30В на панель і резистивні втрати в 100 разів більші, ніж при 3В. Цього може бути достатньо щоб утворити шар води, а може і не бути достатньо, якщо температура низька. Наприклад в мене є два стрінги паралельно і ніфіга воно не тане, бо коли було сонце, то надворі було мінус 10-15º, тому сніг потрохи сублімував, але не було достатньо води, щоб сніг зсунувся з панелей.

Бойлер вам би не допоміг, а навпаки зробив гірше, бо панелі, від яких відбирається потужність, холодніші, ніж ті, які стоять без навантаження.

Мій зоопарк видав: грудень – 311 кВт*год січень – 422 кВт*год Дуже цікаво що буле в лютому, бо минулого року лютий був дуже сонячним і мій схід-захід згенерував 640 кВт*год, а тепер ще є південь.

Лютий почався дуже добре:

Сильніша дуга – це дуга більшої потужності, а не більшої відстані. Що при 100А, що при 200А там є тих самих 3-5мм проміжку, але теплота, яка виділяється, відрізняється в рази. Якщо бути точнішим, то струм має значення, але він тільки говорить про те, чи ми зможемо досягнути максимальної довжини дуги для заданої напруги і середовища. Тому дуга від стрінга сонячних панелей може бути 5-10см при при 500-600В, але струм там не перевищує кілька ампер. Тоді як 48В акумулятор може видати кілоампери, але більше 10мм дуги не буде.

Ні, дуга є функцією напруги і відстані, а струм не має ніякого значення. При 50В якщо розвести контакти на 10 мм (насправді менше), то ніякої дуги там не буде незалежно від того того, який струм може видати джерело.

Для таких напруг вона там зовсім не є потрібною.

В мене так закріплені запобіжники, бо на тримач не було місця. Правда в мене це другий ешелон захисту після автомата, тому розмикання там впринципі не є потрібним. З інших ракурсів:

Operating current — це макс струм, який MPPT буде брати із сонячних, полів, які підключені до нього. Це струм саме на трекер, а не на стрінг. Short circuit current — це макс струм короткого замикання сонячних полів, які підключені до трекера. Imp панелей може перевищувати max operating current, тоді інвертор просто обріже струм на максимальному значенні. Але в той ще час, сама Isc не може перевищувати максимальне значення.

Отак виглядає розбаланс моєї збірки при досягненні кінця заряду: Як думаєте, чи можна по цих графіках сказати в чому причина? Комірки всі з однієї партії і така поведінка почала проявлятись недавно, десь після року роботи збірки.

Нема косенсусу, бо дуже багато місця для спекуляцій. Проблема демінералізованої води може проявитися тільки тоді, якщо з якоїсь причини треба випити її дуже багато, але при цьому впродовж відносно довгого часу не вживається ніяка їжа. В мене нема мінералізатора.

Нема, але в мене не така конструкція взагалі, бо власне сенсор знаходиться далеко від плати.

Я придбав і жодного разу не використовував

Так, це найоптимальніший варіант, якщо генератор дохленький. Щоб генератор стабільно працював на ген порту, то він має без проблем витягувати все навантаження без інвертора. Якщо це не так, то буде тільки біль.

Від стартових струмів вас нічого не врятує, бо вони настільки швидко наростають, що інвертор не встигає, тому все транслюється на генератор.

Та ніби Ген порт для генератора, але працює він гірше, ніж коли генератор підключений до мережі. Я не знаю чому так, але емпірично воно так. Основна фішка Ген порта, що для нього можуть бути окремі налаштування струму заряду від АС та макс. потужність, яку можна звідти брати. Якщо підключати до Грід, то відповідно потрібно змінювати налаштування.

А через Ген може не заряджати зовсім Навантаження можна контролювати з допомогою Grid peak shaving.

Має бути можливіть ізолювати одну збірку від всіх інших у випадку аварії. Один на всі – опціонально, суто для зручності, коли хочеться одним рухом відключити інвертор від живлення.

Конфлікту інтересів тут не помічаєте?

Ну серйозно? Ват (Вт) – вже в себе включає час, бо це Дж/с. Якщо тепловтрати 1 кВт, то це означає, що кожної секунди втрачається 1000 Дж, а за годину буде 3 600 000 Дж, що іншими словами називається кВт*год. Але говорити, що втрати за годину є 5 кВт*год, не має ніякого сенсу, бо можна сказати просто 5 кВт, бо години в чисельнику і знаменнику просто скорочуються. кВт/год це те саме, що Дж/с^2, тобто це прискорення енергії, тобто наскільки потужність змінюється з часом.

Модулює в діапазоні 35-100%, а якщо треба менше, то переходить в тактування із зниженням ефективності.

Тепловтрати вимірються в кВт, а не якихось кВт/ч – що вам неясно?

А як та тінь виглядає?