volomoto

Той товариш такі беззмістовні опуси практично у всіх темах пише, тому я просто ігнорую.

Ви жартуєте? 8% – це камерна сушка.

Може 18-20%?

1. Це окрема батарея, а не машина. 2. Там є обманка БМС. 3. Батарея підключена до високовольтного інвертора на батарейний вхід, а не до PV.

99% що машина викине помилку через витік струму на землю, бо PV вхід не має гальванічної розв'язки з АС виходом, а нейтраль АС має бути заземлена. Тоді виходить що фактично один з полюсів високовольтної батареї стає заземленим, а від цього в машині спрацьовує захист.

Так, але є ключова відмінність, що автомати типово мають електромагнітний розчеплювач додатково до теплового. Якщо взяти тільки тепловий, то дійсно характеристики дуже схожі. ЕМ дає різкий обвал часу спрацювання залежно від типу автомата, наприклад для чутливості С це 6•In.

Ви несете повну дичину, але все ж таки прокоментую, щоб інші розуміли, чому саме це дичина. У запобіжника є струмочасова характеристика, яка показує час спрацювання залежно від струму. Номінал – це тільки одна точка на цій характеристиці, яка є умовною і, зазвичай, задає стартову точку тесту. Ось характеристика gBat від ETI: Якщо вам там щось не подобається, то звертайтеся до виробника і доводьте їм, які вони неправі.

Я в себе взагалі робив селективність, щоб запобіжник був останньою надією, коли з якоїсь причини не спрацював автомат. Зупинився на 400А gG, який при 8кА згорить за 50мc, тоді як автомат має вибити за 20мс при струмі вже 2кА.

А ви дивились на струмочасову характеристику того запобіжника? Він при струмі 200А може працювати годинами, а при струмі 400А – не менше 20с.

Означає, що є якась мінімальна напруга хоча б одному сонячному вході. Коли світла мало, то інвертор пробує щось взяти, але напруга провалюється і діод може загаснути. А потім знову загориться через деякий час. Вкінці дня зазвичай отак пилорама:

Сказав той, хто на базовому рівні, не розуміє закону збереження енергії.

Добре якщо снігу мало і наступного дня потепліє, але є ситуації, коли впав мокрий сніг і примерз. Потім може бути сонце, але температура всеодно мінусова і нічого нікуди не сповзає. В нас таке було рік тому, що сніг лежав від кінця листопада до майже середини грудня.

Тобто ви будете крутити генератором, щоб отримати 3 кВт*год електрики, які дозволять очистити панелі, які дадуть 2 кВт*год. Це ви мені хочете донести?

І він топить сніг і на це витрачається енергія, які треба звідкись взяти, особливо якщо це автономка. А що якщо тої енергії треба більше, ніж генерація, яку потім дадуть чисті панелі?

Що заважає поставити один роутер і кілька точок доступу? В мене в хаті роутер стоїть в серверній шафі далеко від людей, а в хаті є 4 точки доступу і ще дві надворі, щоб покрити подвір'я і задній двір. Точки доступу живляться через PoE, який надає світч в тій же шафі. Прокласти езертен кабель в кожну кімнату бажано, але не до кожного пристрою.

Ніхто не говорить розтопити весь сніг, але треба розтопити достатньо достатньо снігу, щоб було достатньо води, щоб решта сповзла. Ну і поки сповзає, то треба підтримувати плюсові температуру панелі, щоб сніг знову не примерз.

Щось та й не розумієте Ось модель комірки панелі: Байпасний діод підключається зовні катодом до плюса і анодом до мінуса, тому він блокує пряму напругу комірки, але не дає утворюватись зворотній, яка є проблемою при затіненні. Якщо зовнішнє джерело підключити плюсом до плюса, мінус до мінуса, то діон D стає світлодіодом, а байпасний і далі блокує пряму напругу. Падіння напруги на діоді D визначає напругу відкритого кола комірки.

Це можна робити, але в тому нема ніякого сенсу, бо кількість енергії, яку треба затратити, буде більшою, ніж отримана генерація. PV cell може працювати як фотодіод і генерувати струм, а може працювати як світлодіод, тобто перетворювати струм у фотони, правда в інфрачервоному діапазоні. Таке випромінювання разом із резистивними втратами будуть нагрівати панель. Але не все тепло буде йти на плавлення льоду, бо задня сторона буде просто віддавати тепло повітрю, відповідно 50% вже губиться, а передня через сніг також буде охолоджуватись, тому десь тільки третина буде використана "з користю". Якщо в числах, то це приблизно 3 кВт*год щоб розтопити 10 кг снігу при мінусовій температури близькій до нуля. Якщо надворі -10, то може взагалі нічо не вийти, бо тепло буде втрачатись швидше, ніж зможе прогріти сніг до температури плавлення. Питома потужність нагріву є обмежена і складає десь кілька сотень ват на квадратний метр. Щоб це отримати потрібне високовольтне джерело з регулюванням потужності по температурі сонячної панелі, тобто має бути зворотній зв'язок, щоб не підсмажити панелі. Я думаю, що тут очевидно, що практичність плавлення снігу на панелях, майже нульова.

Буде відчутно шуміти, бо там дурне керування вентиляторами і нема природної конвекції.

І далі не вірю, бо: 1. Час реакції всякософта є на порядки більший, ніж тривалість того імпульсу. 2. Транзистори на вході стаба мають обмежену напругу пробою і вони не можуть робити чудеса з блискавками. 3. Побутові електроприлади проектуються на імпульсні перенапруги 1500В, тобто те, що фільтрує квант, і так шкоди не робить. А що буде якщо буде більше 1500В? А не має їх бути, бо мають бути ПЗІПи, які роблять 99% роботи.

Якщо інвертор мережевий, то значить має бути мережа, а мережі умовно пофіг, яка там мікрохвильовка.

Є частковий випадок, а є загальний. Всі ваші твердження вище є якраз частковим випадком, тобто вони умовні, тобто істинні тільки за певних умов, але якщо говорити про безпеку, то потрібно використовувати загальну модель, яка враховує всі можливі умови, бо тільки тоді можна сказати, що заходи і засоби захисту дійсно будуть працювати. Робота на постійне навантаження – це окремий випадок сталого стану, але є ще перехідні процеси включно із коротким замиканням, – це все треба враховувати в проектуванні. 1.5мм2 може бути достатньо, але якщо розетка за 20м від щитка, то прийдеться ставити автомат В10, бо С16 не буде виконувати свою функцію у всіх умовах. Але щоб не притягувати на об'єкт інженера, який буде розраховувати автомат для кожної лінії, прийняли загальні правила "із запасом".

А як порахували, що це саме активна складова? Як взагалі можна говорити про активний струм, якщо впринципі теоретично струм є струм і він не розділяється на активний та реактивний.

Це цікаво, бо в мене отакі варіанти підключення: І той, що посередині, дозволяє підключати обидві половинки на одну фазу. В сервісному меню можна налаштувати обмеження потужності, але по замовчування там без обмежень:

Але не заборонено паралелити ті дві "фази" на одну. В інструкції до моєї Бош написано, що хочете на дві фази, хочете на одну – як вам зручніше.