volomoto

Це трушний стаб з підвійним перетворенням, тому там вихідні частота і напруга незалежні від вхідних.

Воно так, але помилка може бути, якщо зірки зійдуться. Якщо заряджати великим струмом і відключити зарядні ключі, то може вискочити F55 DC busbar voltage is too high. Якщо ж там буде кілька ампер, інвертор дійсно нічого не помітить.

Тут нема вибору, бо ви зможете перемикати тільки навантаження. Якщо ви перемкнете інвертор, то навантаження залишиться на тій же фазі, бо воно підключене до Load інвертора. Складнощів нема, але реалізовувати краще хорошим АВРом, а не тим гімном з алі. Ще кращий варіант – це використати зовнішню зарядку, яка підключена до іншої фази, і якою можна керувати звичайним контактором в тому числі з WiFi.

Є загальний струм заряду і є струм заряду від мережі. Обмежити струм заряда саме від сонця неможливо, але це і не має ніякого сенсу.

Дивно, що воно у вас раніше працювало Так, в мене сенсори з rs485 і будова саме так як ви описали, але є нюанс: самі сенсори ізольовані від коробки з платою, тобто є трубка, бо якій йдуть дроти, а вже не неї накручується зонд із сенсорами, в які дроти заходять через гермоввід. Такої конструкція ізолює середовище плати від середовища сенсорів. Самі сенсори не бояться вологи, бо вони розташовані на маленькій субплаті, яка добре залита лаком, крім місця, яке власне міряє вологість повітря. І так, і так буде працювати, просто пора***те для себе вартість і час кожного підходу. Я відразу брав готове, бо не мав часу бавитись з якимись адаптерами. Ті, що в мене, можна розібрати на компоненти і розмістити як хочеш.

Яка у вас довжина тої шини? Якщо більше, ніж 0.5м, то буде вимахуватись.

Це хибне твердження, бо ті пристрої не можна ставити в одну лінійку. Квант не є ні споживачем, ні випрямлячем, тому його аж ніяк не можна порівнювати з блоком живлення. Старлінк не працює від генератора, бо так вирішив той, хто писав прошивку мікроконтроллера блока живлення. А Квант не працює від генератора, бо це впринципі не має ніякого сенсу. Якщо виникає питання роботи стабілізатора від генератора, то щось в корені зроблене неправильно і шукаються костилі до костилів.

Якраз модним БЖ пофігу на синус на вході, бо вони просто роблять так, що форма струму повторює форму напруги, незалежно від того чи є там синус, чи ні. Але навіть якщо там є опорний синусний осцилятор, а вхідна напруга з гармоніками, то всеодно це не причина не працювати, бо всього-навсього коефіцієнт потужності буде трошки менший.

Той товариш такі беззмістовні опуси практично у всіх темах пише, тому я просто ігнорую.

Ви жартуєте? 8% – це камерна сушка.

Може 18-20%?

1. Це окрема батарея, а не машина. 2. Там є обманка БМС. 3. Батарея підключена до високовольтного інвертора на батарейний вхід, а не до PV.

99% що машина викине помилку через витік струму на землю, бо PV вхід не має гальванічної розв'язки з АС виходом, а нейтраль АС має бути заземлена. Тоді виходить що фактично один з полюсів високовольтної батареї стає заземленим, а від цього в машині спрацьовує захист.

Так, але є ключова відмінність, що автомати типово мають електромагнітний розчеплювач додатково до теплового. Якщо взяти тільки тепловий, то дійсно характеристики дуже схожі. ЕМ дає різкий обвал часу спрацювання залежно від типу автомата, наприклад для чутливості С це 6•In.

Ви несете повну дичину, але все ж таки прокоментую, щоб інші розуміли, чому саме це дичина. У запобіжника є струмочасова характеристика, яка показує час спрацювання залежно від струму. Номінал – це тільки одна точка на цій характеристиці, яка є умовною і, зазвичай, задає стартову точку тесту. Ось характеристика gBat від ETI: Якщо вам там щось не подобається, то звертайтеся до виробника і доводьте їм, які вони неправі.

Я в себе взагалі робив селективність, щоб запобіжник був останньою надією, коли з якоїсь причини не спрацював автомат. Зупинився на 400А gG, який при 8кА згорить за 50мc, тоді як автомат має вибити за 20мс при струмі вже 2кА.

А ви дивились на струмочасову характеристику того запобіжника? Він при струмі 200А може працювати годинами, а при струмі 400А – не менше 20с.

Означає, що є якась мінімальна напруга хоча б одному сонячному вході. Коли світла мало, то інвертор пробує щось взяти, але напруга провалюється і діод може загаснути. А потім знову загориться через деякий час. Вкінці дня зазвичай отак пилорама:

Сказав той, хто на базовому рівні, не розуміє закону збереження енергії.

Добре якщо снігу мало і наступного дня потепліє, але є ситуації, коли впав мокрий сніг і примерз. Потім може бути сонце, але температура всеодно мінусова і нічого нікуди не сповзає. В нас таке було рік тому, що сніг лежав від кінця листопада до майже середини грудня.

Тобто ви будете крутити генератором, щоб отримати 3 кВт*год електрики, які дозволять очистити панелі, які дадуть 2 кВт*год. Це ви мені хочете донести?

І він топить сніг і на це витрачається енергія, які треба звідкись взяти, особливо якщо це автономка. А що якщо тої енергії треба більше, ніж генерація, яку потім дадуть чисті панелі?

Що заважає поставити один роутер і кілька точок доступу? В мене в хаті роутер стоїть в серверній шафі далеко від людей, а в хаті є 4 точки доступу і ще дві надворі, щоб покрити подвір'я і задній двір. Точки доступу живляться через PoE, який надає світч в тій же шафі. Прокласти езертен кабель в кожну кімнату бажано, але не до кожного пристрою.

Ніхто не говорить розтопити весь сніг, але треба розтопити достатньо достатньо снігу, щоб було достатньо води, щоб решта сповзла. Ну і поки сповзає, то треба підтримувати плюсові температуру панелі, щоб сніг знову не примерз.

Щось та й не розумієте Ось модель комірки панелі: Байпасний діод підключається зовні катодом до плюса і анодом до мінуса, тому він блокує пряму напругу комірки, але не дає утворюватись зворотній, яка є проблемою при затіненні. Якщо зовнішнє джерело підключити плюсом до плюса, мінус до мінуса, то діон D стає світлодіодом, а байпасний і далі блокує пряму напругу. Падіння напруги на діоді D визначає напругу відкритого кола комірки.