volomoto

@standov чи вирішилась проблема із підвисанням при опитуванні іонів через шлюз? В мене зараз є проект, де кілька десятків Modbus RTU пристроїв висять на одній шині за шлюзом і є задача їх опитати з мінімлаьною затримкою. Так от тести показали, що шлюзи не мають вбудованого диспетчера і дуже погано відпрацьовують тоді, коли по TCP прилітає кілька запитів одночасно. Якщо той, хто робить опитування, не ставить їх правильно в чергу, то це приведе до проблем.

Пішов на свою глянув і там ще нема 5 мВт•год, але десь в березні буде. А генерація перевищить споживання прогнозовано в червні.

Я в якійсь темі писав про той алгоритм, але вже не можу знайти. Я не знаю як шукати свої повідомлення по різних темах. Update: знайшов

В мене отак виглядає: Оскільки в мене вентустановка стоїть в гаражі, де холодніше, і повітропроводи до неї проходять по інших холодніших приміщеннях, то витяжне повітря трохи охолоджується десь на 1 градус подорозі. А подача до дифузорів навпаки нагрівається 2-3 градуси, бо всі повітропроводи проходять в теплому контурі. Якщо на виході з вентустановки подача десь 16.5-17, то на дифузорах менше 19 я не бачив. В такій ситуації не бачу ніяких причин ставити електричний догрів, якщо система опалення може спокійно з чим справитись. Особливо якщо в неї СОР більше 1. Є правда одна ситуація, коли догрів має сенс і це злагоджена робота вентустановки та кухонної витяжки: коли включається витяжка, то в ПВУ виключається витяжний вентилятор, приточний включається на максимум і обидва нагрівачі стараються догріти повітря до задовільної температури. Теоретично можна було б просто поставити потужніший попередній нагрівач, але тоді ним важче керувати на малій потужності, тобто коли він виконує основну свою функцію.

Можливо, але я вже загубив з чого все почалося і чому мене згадали

Якраз її там і не видно, бо аналоговий вихід PID ніколи не повинен генерувати сходинку на виході. Якщо є сходинка, то значить котроллер працює в пороговому режимі, тобто повна протилежність того, для чого взагалі PID використовують. Те, що відбулось в 16:20 і о 18:00 є прикладами нестабільності і керучий сигнал лавиноподібно взлітає до максимуму.

В мене ТО глибиною 500мм, а в @yur43 здається 300.

Щось не те із алгоритмом контролю, бо при такій малі зміні рівня СО2 обороти вентилятора скачуть що дурні. Якщо це PID, то коефіцієнти підібрані неправильно.

Та навіть 16 достатньо для подачі, головне підібрати дифузори так, щоб не дуло десь точково на людей. Я не бачу змісту гріти ТЕНом з СОР 1, якщо можна підігріти повітря в приміщенні з допомогою кондиціонера з СОР 2.5. А в спальні я взагалі хочу +18, тому підігрів всього повітря буде тільки шкодити.

Споживання міряється в кВт•год, а кВт/год — це взагалі прискорення споживання енергії, тобто Дж/c2. В мене попередній нагрівач спожив 21 кВт•год за весь сезон, плюс в мене кожних 3 години на 15 відключається приточний вентилятор, щоб міг витікати конденсат, і це ще допомагає запобігати обмерзанню.

Так, бо там вібрації, з якими цангові з'єднання не дружать.

Так, але при великій вологості піролізні просто не досягнуть оптимальної температури факела, що має окрім зменшення ККД ще й інші негативні наслідки.

В американців є, бо то для них "нормальні" розміри, а не оті наші міліметри. Мені треба пройти фреоновою трубкою через стінку сталевого бака, відповідно цанга має тримати тільки тиск води в баці, а не тиск фреону. І для цього може бути достатньо в потрібному місці напаяти, кусок 18x1мм поверх 5/8, тоді остання пройде наскрізь через цангу, а напаяна муфта там затиснеться.

Це також метричні, а мені потрібна на труби 1/4" та 5/8", такі як в кондиціонуванні.

Хтось може мене тицьнути туди, де продаються обтискні фітинги для мідної труби типу таких як на картинці, але під дюймові труби? Метричних є повно, а дюймові бачу тільки в штатах.

Не треба нічого вгадувати, бо на вхідній клемній колодці чітко вийдно що куди йде і яка фаза живить мізки.

Я вже кілька років живу в будинку і котел з бойлером вже давно встановлення. Отой графік вище — це заміри з реальної системи, тому нічого я не можу відмінусувати. Сума в 220к грн — це те, скільки треба було витратити станом на весну 2023, щоб в існуючу систему врізати брендовий ТН повітря-вода 6-9 кВт. Брендовий — це Дайкін, Мідеа, LG, Gree, Panasonic і тому подібне. Всяких європейців не рахую, бо там ціна на 50% вища. Може і більше, але рахувати окупність по максимальному терміну служби якось ризиковано. Тому в мене вже стоїть СЕС із зеленим тарифом, яка заплатить мені за всю річну електрике та ще й на хороше пиво буде. І окупність там при поточних тарифах менше 10 років, а якщо тарифи виростуть, то ще швидше окупиться. Тим більше, що я більшість робіт з монтажу СЕС зробив сам і тим самим загальна вартість вийшла порівняно невеликою.

Я рахував із тарифом 4/2 грн. день/ніч і вийшло 15 років. В мене просто мале сповиживання загалом, бо дуже енергоефективний будинок, дуже значна частка електрики споживається за нічним тарифом. Наприклад в січні це виглядає отак: При такій пропорції мій середній тариф виходить 1.5 грн./кВт•год, але опалення і гаряча вода не менші ніж на 95% споживається вночі, бо тільки інколи ввечері включаю кондиціонер на нагрів. Отут є розподіл споживання по різних генераторах тепла і з 96 кВт•год, які спожив кондиціонер, тільки половина була вдень: Теоретичний максимум, який мені може зекономити ТН, — 6000 кВт•год за рік. При середньому тарифі 2.5 грн це виходить 15 тис грн., а вартість ТН+встановлення десь 220к грн. От і маємо 15 років.

Якщо велике споживання гарячої води, то воно краще, бо при тій самій площі на даху дає набагато більше енергії. Але то має бути споживання рівня готелю або спа центру, щоб мати економічний сенс. Я дуже хотів собі ТН, але після довгих розрахунків виявилося, що сонячні панелі із зеленим тарифом (станом на 2023 рік) мають шанс окупитися. А от ТН від Дайкін в моєму випадку швидше полмається чи вичерпає свій термін експлуатації, ніж окупиться.

Та власне. Якщо вам потрібне охолодження фанкойлами, то без буфера не обійтись, бо у фанкойлах буде мало води і нема інерційності, як у випадку роботи ТН на опалення теплою підлогою.

Колись мені присилали кошториси на огляд, але треба шукати, бо під руками нема. Такоже це було в довоєнний час в ціни були зовсім інші, але загалом обв'язка одногно фанкойла виходила десь від 200 доларів, якщо говорити про середню хату на 5-7 фанкойлів. Крім труб і фітингів є ще центральний контроллер, без якого воно не буде нормально працювати, бо щось має сказати ТН, що один із фанкойлів просить холод. Якщо блоки кондиціонера комунікують між собою, то фанкойли нічого не значть про джерело тепла і холоду, тому потрібні додаткові зв'язуючі ланки, які коштують грошей.

Так, але це вирішується з допомогою звісів козирків, пергол, маркіз, люверів і тому подібного. Звичайно що такі штуки краще на етапі проектування закладати, але якщо заморочитись, то ефект дуже відчутний. Наприклад в мене мансарда і фронтони виходить на південь на північ. З південного сторони є спальні з великими вікна, але дах виступає десь десь 1.2 м від площини фронтона і це дозволяє відсікти високе літнє сонце впродовж більшої частини дня. Також з південної сторони є балкон на всю ширину будинку, який (балкон) виступає десь так само, як і дах, і відсікає сонце від вікон кухні та візальні, які є знизу.

Можна, якщо ви їх будете десь паяти на плату. Якщо ж вам треба на дінрейку, то я інше оформлення. Є спеціальні автомати захисту двигунів і там є окремий контакт, який замикається при аварії.

Для цього достатньо резистора на 500 Ом 0.5 Вт

Не проблема взагалі Нічого не треба переналаштовувати, бо все робить контроллер автоматично. Влітку ТН легко переключається з охолодження телпоносія в буфері на нагрів води в бойлері, а потім назад. Це так і підтверджено на практиці багато разів.