volomoto

Оце дуже дивно, бо контроллер не мав би такого допускати, якщо всі сенсори справні. Навіть якщо ЕРВ взагалі заклинив, то контроллер з часом це визначить і впаде в помилку. Але припустимо що сенсори брешуть і контроллер бачить яийсь перегрів, тому з його точки зору все гуд. В такій ситуації підозрілою є низька температура кипіння, що може розцінюватись як недорозмірений ТО. Фізично ТО то не змінювався, але теплообмін з якихось причин не відбувається як треба, тобто потік фреону ніби нормальний, але тепло він не відбирає, що далі наштовшує на теорію із байпасом рідкої фракції. Можливо на заводі при паянні перегріли фільтр і він почав з часом руйнуватись і закупорювати капіляри?

А точно найнижча секція ТО має найкоротшу капілярку? Бо може бути навпаки: де коротша капілярка — там менше падіння тиску і просто валить рідкий фреон, який не встигає випаруватися. Тобто частина рідини йде байпасом через ТО. Для такого явища різниця ефективних довжин капілярок мала б бути дуже великою, але для цього достатньо щоб хтось переламав трохи тубки при монтажі ТН на заводі.

Мені цікаво який був перегрів газу і як може вийти, що на графіку перегрітий газ, має нижчу температуру, ніж температура кипіння. Якщо кипимо навіть при -13, то на всасі може бути не нижче -13, але на графіку видно -15 чи навіть -16.

Мені виглядає на непрвильне керуваня EEV, зокрема випарник заливається рідиною, яка потім докипає по дорозі до компресора. Так і клин можна зловити. А що показував тиск і яка була температура кипіння відповідно?

@TaurosRMK чим глибші кишені тим більше їх роздуває на боки і відповідно поверхні сусідніх кишень можуть притулятись одна до одної і тим самим зменшувати ефективну площу. Вентсівькі кишенькові вставки тому скріплють протилежні стінки кишень якоюсь жилкою.

Якщо чесно, то не знаю, бо в мене нема однощілинних, тільки по дві. Через звичайні решітки, за якими стоять G4 фільтри. Я навмисно робив великі прямокунті пленуми пленуми, які виходять в рівень з гіпроскартоном, і просто накриваються решіткою. Балансування відбувалось шляхом заклеювання частини отвору, де в пленус заходить повітропровід.

Я утеплив сам виходи тільки обв'язку бойлера, бо інакше він сильно остиває, бо грію бойлер тільки вночі. Все інше не бачу змісту утепляти, бо температура рідко коли перевищує 30 градусів.

На нормальнальних виробництвах використовують ультразвукове зварювання тканини, бо це швидко і якісно. В домашній умовах можна і зшивати, але треба розуміти, що голка пробиває твори і через них проходить трохи повітря. Можна ті шви просочити силіконом і все буде гаразд, а можна і не заморочуватись, бо повітря там пройде мізер. Просте склеювання не підійде, бо тканина багатошарова і треба всі шари механічно між собою скріпити. Просточити клеєм всі шари теоретично можна, але я собі не уявляю цей процес вдома.

Брав отут - gsn.net.ua/catalog/lineynyye-diffuzory/LD/ і ніяких ньюансів там нема. Там є відео, яке показує, що потік можна спрямовувати вниз, а можна розсіювати на боки.

Я відмовився від анемостатів ще на етапі проектування. На подачу в мене всюди лінійні дифузори, які мають дуже малу швидкість повітря на виході.

Підхід виявився робочим, тому все окультурив: Крім моніторингу є ще повне керування ззовні часом та температурою нагріву води в бойлері. Залишилось ще одне реле, яке я планував використати на контакт обмеження потужності, але покищо не бачу в тому потреби.

В мене є виділений лічильник на котел (Протерм Скат v13), але він рахує сумарну енергію для опалення та гарячої води. Але з певними доробками я зміг розділити облік опалення та гарячої води. Отут деталі:

Ні, електрокотел на 9 кВт. Плюс дуже добре утеплення та вентиляція з рекуперацією. 0% DHW в опаленні, хоча фактично частина тепла таки залишається в будинку. Додавати щось із нагріву води не збираюся, бо це не є розрахунок енергетичного балансу, а всього лише прямі затрати енергії на опалення. Якщо включати частину енегрії на нагрів води, тоді вже треба рахувати і освітлення, компи, телевізор, духовку і багато іншого. Але всі ці речі використовуються за прямим призначенням незалежно від того, чи холодно в хаті, чи ні.

У Львові в січні середня температура було -1 і в мене всього на опалення було витрачено 1183 кВт•год енергії. Будинок 171 м2, середня температура всередині — 21º. Тут можна побачити розподіл витрат електроенергії на різні види тепла: За формулою виходить: 1183/171/22 ≈ 0.31 Підлогове опалення та нагрів води працювавали 100% вночі, кондиціонер інколи включася вдень. Загальний розподіл день/ніч за місяць:

Викиньте ту табличку, бо вона тільки збиває з толку. Це для підбору об'єму бака по все відомомих тисках, а не навпаки. Якщо у вас тиск в холодній системі 1 бар, то бачок треба качати не більше 1.2 бар. Тиск в бачку — це той тиск системи при якому бачок включається в роботу. Якщо ви накачали 2 бари, то до двої бар у вас якби нема розширювального бачка. Можна навіть і нижче початкового тиску в системі качати, тоді ефективний об'єм бачка буде менший, але мембрана довше проживе.

Тільки ви десь загубили закон збереження енергії (точніше термодинаміки), який каже, що вона в рідкому стані та в газоподібному — це трохи різні енергії. Тому вам спочатку треба затратити енергію щоб випарувати рідкий конденст, щоб він потім знову конденсувався.

@standov чи вирішилась проблема із підвисанням при опитуванні іонів через шлюз? В мене зараз є проект, де кілька десятків Modbus RTU пристроїв висять на одній шині за шлюзом і є задача їх опитати з мінімлаьною затримкою. Так от тести показали, що шлюзи не мають вбудованого диспетчера і дуже погано відпрацьовують тоді, коли по TCP прилітає кілька запитів одночасно. Якщо той, хто робить опитування, не ставить їх правильно в чергу, то це приведе до проблем.

Пішов на свою глянув і там ще нема 5 мВт•год, але десь в березні буде. А генерація перевищить споживання прогнозовано в червні.

Я в якійсь темі писав про той алгоритм, але вже не можу знайти. Я не знаю як шукати свої повідомлення по різних темах. Update: знайшов

В мене отак виглядає: Оскільки в мене вентустановка стоїть в гаражі, де холодніше, і повітропроводи до неї проходять по інших холодніших приміщеннях, то витяжне повітря трохи охолоджується десь на 1 градус подорозі. А подача до дифузорів навпаки нагрівається 2-3 градуси, бо всі повітропроводи проходять в теплому контурі. Якщо на виході з вентустановки подача десь 16.5-17, то на дифузорах менше 19 я не бачив. В такій ситуації не бачу ніяких причин ставити електричний догрів, якщо система опалення може спокійно з чим справитись. Особливо якщо в неї СОР більше 1. Є правда одна ситуація, коли догрів має сенс і це злагоджена робота вентустановки та кухонної витяжки: коли включається витяжка, то в ПВУ виключається витяжний вентилятор, приточний включається на максимум і обидва нагрівачі стараються догріти повітря до задовільної температури. Теоретично можна було б просто поставити потужніший попередній нагрівач, але тоді ним важче керувати на малій потужності, тобто коли він виконує основну свою функцію.

Можливо, але я вже загубив з чого все почалося і чому мене згадали

Якраз її там і не видно, бо аналоговий вихід PID ніколи не повинен генерувати сходинку на виході. Якщо є сходинка, то значить котроллер працює в пороговому режимі, тобто повна протилежність того, для чого взагалі PID використовують. Те, що відбулось в 16:20 і о 18:00 є прикладами нестабільності і керучий сигнал лавиноподібно взлітає до максимуму.

В мене ТО глибиною 500мм, а в @yur43 здається 300.

Щось не те із алгоритмом контролю, бо при такій малі зміні рівня СО2 обороти вентилятора скачуть що дурні. Якщо це PID, то коефіцієнти підібрані неправильно.

Та навіть 16 достатньо для подачі, головне підібрати дифузори так, щоб не дуло десь точково на людей. Я не бачу змісту гріти ТЕНом з СОР 1, якщо можна підігріти повітря в приміщенні з допомогою кондиціонера з СОР 2.5. А в спальні я взагалі хочу +18, тому підігрів всього повітря буде тільки шкодити.