volomoto

Прошу Тому простіше поставити кілька окремих кімнатних зволожувачів, які працюють на великий об'єм повітря, від якого можна відібрати багато тепла, щоб вода випарувалась.

Якщо йдеться про витяжне повітря, то 40-45%. В мене є сенсори вологості, але я не вневнений в їх точності: Заміню сьогодні фільтр і подивлюся як зміниться картина. Точно можу сказати, що минулої зими ситуація була краща, але тоді були нещільності у фільтрі і він створював менший опір.

В HA це робиться наступним чином: template: - sensor: - name: "HRV Efficiency" unit_of_measurement: "%" unique_id: "hrv_efficiency" state: > {% set t_exh = states('sensor.vents_vut_400h_ec_exhaust_air_temperature') | float %} {% set t_ext = states('sensor.vents_vut_400h_ec_extract_air_temperature') | float %} {% set t_in = states('sensor.vents_vut_400h_ec_intake_after_pre_heater_air_temperature') | float %} {{ (t_ext - t_exh) / (t_ext - t_in) * 100 | round(1) }} Цей теймплейт виконується коли хоча б один замір змінюється. Щодо графани, то там є можливість на рівні запита розбивати на вікна і там виконувати формули. Я використовую InfluxDB2, де на рівні запитів можна робити pivot, який всі значення дають в одному записі, а не в записах різних таблиць, як воно є за замовчуванням.

Десь 150-200 м3/год. Точного моніторингу нема.

Та за стандатрною: (T_extract - T_exhaust) / (T_extract - T_intake), де T_extract — температура витяжного повітря з будинку. T_exhaust — температура вихлопу після ТО, T_intake — температура забору з вулиці.

Та ультразвукова штука перетворює воду в рідкому стані у воду в рідкому стані. Туман, який ви бачите, це всього-навсього дрібненькі крапельки води, які потребують великої кількості енергії, щоб стати парою. На те, щоб випарувати 1 л води, потрібно приблизно 0.7 кВт•год енергії. Іншими словами, нагрівач потужністю 700 Вт має працювати впродовж 1 години, щоб випарувати 1 л води. В каналі у вас нема нагрівача, чому єдиним джерелом енергії на випароування води є явне тепло приточного повітря. А тепер попробуйте відібрати тепло в повітря температурою 15º і у вас нічого не вийде, бо тепловий напір дуже низький, відповідно значна частина того туману осяде в повітропроводах і буде текти зі всіх щілин, як описував @Dmode. Канальний зволожувач має давати пару, тому йому потрібен нагрівач та система каплевловлювання, щоб вода в рідкому стані не потрапляла у повітропроводи. Також такий зволожувач повинен точно керувати потужністю тена, щоб мінімально додавати явне тепло, а вся енергія щоб йшла в приховане тепло (випаровування). Тому це дорога і нішева штука в межах типового будинку.

В мене зараз ситація з ККД та дельтами виглядає якось так: На піки на зважайте, бо це один сенсор інколи глючить і видає неправильні значення. Із ростом температури співвідношення дельт чомусь повзе вгору разом із ефективністю. Коли було холодно, то співвідношення дельт ніби добре, але загальна ефективність просто ніяка: В мене точно трохи забитий приточний F7 фільтр і складається враження, що приточний вентилятор перетягує з повітря повз теплообмінник. На це ж показує і погане витікання конденсату, коли працюють вентилятори, а коли я їх виключаю, то конденсат тече зі всіх щілин. Тобто чомусь приточний вентилятор створює занадто велике розрідження, що конденсат перетікає з витяжної частини (справа) піддону в приточну (зліва): Теплообмінник і вентилятори:

В мене також тоабла із дизбалансом, але не мав часу до того дивитися. Теплообмінник такий як у @shneider_vova і вентилятори десь такі ж. Завтра скину багато графіків і цікавих відкриттів, щодо перетікання конденсату.

А звідки брати енергію на випаровування води?

Головне, щоб вентилятори були після фільтрів і не затягували конденсат, а все інше — як легше конструктивно. Також бажано щоб вентилятори були зі сторони вулиці, тоді шуму буде трохи менше, але тут треба дивитись на температурний режим вентиляторів, бо той що на приточці буде працювати при вуличній температурі.

Якщо то канальник по діаметру повітропровода, то і близько там нема 100 кубів в годину.

Пошукайте на ютюбі wire nuts. Таким способом половина з'єданань зроблена в американських будинках і воно проходить по їхніх кодах. Тут треба чітко розуміти чи вам шашечки, чи їхати.

По ентальпії, бо на випаровування одного кілограма води потрібно приблизно 0.7 кВт•год енергії і ця енергія у випадку УЗ зволожувача береться із навколишнього середовища. Роль зволожувача тільки в тому, щоб роздробити воду на такі маленькі краплі, що вони можуть ефективно відбирати тепло від повітря.

Це буде опір тої гілки і статичний тиск на вентиляторі. Тиск різних гілок не сумується, бо тиск аналогічний напрузі: ви ж не сумуєте напругу окремих розеток, щоб знати яка напруга буде в щитку.

Без детального моніторингу батареї важко щось сказати. Може бути, що у вас сильний розбаланс і спрацьовує Cell UVP, яке також налаштоване як 0% SoC. Підключайте БМС до компа і рідною програмою дивіться що відбується.

Воно буде працювати, але може підсасувати повітря в систему, бо насос протерма робить розрідження, яке нижче атмосферного тиску. Якщо помітите повітря в контурах, то причина в низькому тиску.

Це він www.aliexpress.com/item/1005006278218804.html Так, це вона

Нова JK з найсвіжішою прошивкою (14.13) буде краще, ніж Seplos.

Воно під тиском працює?

Та показує, але толку. В мене також показує, але я вважаю це за нуль, бо навіть власне споживання інвертора не перекриває.

del

Про то, що в хаті є електрика і всі прилади цілі. Якщо б в мене щось вийшло з ладу, чи запобіжник перегорав від штатного домашнього навантаження, то політ був би ненормальний.

Що саме не спрацювало?

Я не враховую, але є люди, які проводять тести, які це все враховують, і ніде ніхто ніколи не показав числа 30% сезонного покращення. Навіть виробники конденсаційних котлів такого не говорять, бо протокол тестування ККД відомий і будь-хто може перевірити. Для того там сидять мудрі інженери, які оптимізують алгоритм модуляції, щоб котел працював подовше на максимумі ККД. Багато хто порівнює древню класилку із сучасним конденсаційним і там дійсно може бути велика різниця, але сучасна класика точно не на 30% відстає.

Так, але це можна досягнути і без конденсаційного котла. В реальних умовах за рахунок конденсації можна отримати +10%, про 30% мови не може бути, бо навіть на папері таке неможливо. При згорянні 1 кг метана виділяється 2 кг води і якщ її всю сконденсувати і охолодити до 40º, то отримаємо 1.6 кВт•год тепла, а реально буде 80% від того, тобто тобто це 1.3 кВт•год додаткового прихованого тепла, до тих 10, які можна зняти явно. Теоретичний максимум це 13%, ну нехай 15%, якщо все ну дуже ідеально.