volomoto

Якраз навпаки: це показує нежиттєздатність того підходу Спад тиску на ТО+фільтр є функцією двої змінних — забрудненості фільтра і потоку повітря, — зміну яких ви не може визначити окремо. Якщо фільтр чи теплообмінник забився, то тиск виросте, але потік спаде і треба було б виключити нагрівач, але ваш пресостат буде думати, що все добре.

Я тут повимахуватись і за цю можливість може ще й доплачувати Так нема сушарок ще, тому що захоче, то й поставить.

Може, але треба провести багато тестів, щоб то визнатити. Але проблема не тільки в ємності, а в нелінійності заміру струму, відповідно завжди в якомусь діапазоні є дріфт.

Це залежить яка вартість системи і яка вартість проектування. В даному випадку є найменший насос для рециркуляції і здешевити вже не вийде, тому якщо той насос підходить за грубими підрахунками, то задача проектування виконана. Ви можете піти правильним підходом, все точно порахувати і прийти до того ж результату, але потративши кілька годин, тоді коли я витратив 10 хв. Кіклька годин мого часу коштує дорожче, ніж той насос, і мені ніхто таких грошей не заплатить. Але я не проектант Не однакові, бо воно не масштабується лінійно. В межах будинку між насосом 40 Вт і 60 Вт нема відчутної різниці, а от між 30 і 40 кВт різниця колосальна. Ну і даному випадку насос рециркуляції 7 Вт.

Так, але це не так тривіально, як задється. Ну бо погодне — це контроль без зворотнього зв'язку, а PID — із звотнім зв'язком. Точніше в погодному є зворотній зв'язок, але по температурі подачі (або по телповій потужності), який дійсно нічого не знає про інші джерела, бо вони ніяк не впливають на заміряне значення. Можна злити дані сенсорів (sensor fusion) і ми приходимо до старого доброго фільтра Калмана.

Спочатку розширювальний бак треба перевірити.

Не знаю як ви, але я визначав граничні умови, а не теплову потужність. При чочу ті умови визначались для підбору продуктивності насоса, а не щоб знати потужність нагрівання конкретної сушарки. Якщо насос забезпечить потік, який дасть потужність 2 кВт при дельті 15 градусів, то будь-яка конфіганція сушарок буде працювати в тих межах, які задаються граничними умовами.

Я знаю, але якось виробники приймають рішення, якої потужності ТЕН ставити. Я до того, що можна багато рахувати, а можна взяти за орієнтир те, що вже хтось інший порахував. І так воно в даному випадку плюс-мінус рамвайна зупинка.

А що таке TIN?

Можна подивитись на потужність ТЕНів в електричних рушникосушках схожого розміру і від цього відштовхуватись. Я власне так і зробив, бо в мене рушникосушка-драбинка 0.6х1.2м, має ТЕН 600 Вт і нагрівається до 60ºC.

Це добре, але всеодно воно і близько не стоїть біля зв'язки InfluxDB+Grafana. Проблема не тільки в реальному часі на осі Х, а в можливості мати ті графіки, яких не передбачили розробники. Наприклад, в мене є лічильник енергіх, який видає потужність, яка споживається будинком, і цю потужність я записую в базу як time-series. А потім з тих даних на льоту я можу будувати таке: Тобто я вже в запиті роблю інтегрування по часу та групування по часових відрізках день-ніч.

Мені важко щось порадити, бо я фундаментальні зання здобув ще доволі давно і зараз не слідкую за матеріалами для початківців. Ускладнюється все ще й тим, що програмування є різне і варто відразу вибирати якийсь фокус, бо все охопити неможливо. Але який би не був фокус, основи більщ-менш однакові. Якщо говорити про написання програм для ESP32, то я починав із PlatformIO, який є українським проектом. Базовою мовою там є С++ і її краще вчити окремо, тобто знайти якийсь онлайн курс і пройти його, наприклад оце - www.codecademy.com/learn/learn-c-plus-plus

Я ту залізяку використовую для відслідковування SoC двох паралельних батарей, БМС яких не вміють спілкуватись між собою. До шунта прикрутив адаптер на esp32, який підключається з одної сторони до інвертора по Pylontech CAN, а з другої до Home Assistant по MQTT, щоб можна було керувати параметрами. Код там страшненький, бо не було часу його вилизувати, але працює дуже добре. Зокрема є режим балансування, коли при досягненні певного рівня заряду струм заряду обмежується, щоб дати більше часу балансиру, бо він в мене пасивний.

Цей некоректно рахує, бо він орієнтується на напругу батареї, а не пораховану енергію. В мене ситуація набагато краще, бо маю відносно точний інструмент за заміру SoC – Victron Smart Shunt – і покази інвертора збігаються з показами шунта в межах 1-2% в діапазоні нижче 90%. Найбільша похибка є на самому верху, коли інвертор показує все ще 100%, а шунт вже 96—97%, але при наближенні до 90% вони вирівнюються. Також шунт показав, що JK BMS неправильно рахує SoC, а AntBMS – дуже точно.

Так на що ви тоді жалієтесь? Потужність ТП і лінія більш-менш відповідає формальному навантаженню на неї, а якщо ви хочете всіх намахувати, то беріть відповідальність за наслідки.

Трохи важко читати графіки з контроллера без прив'язки до реального часу. Я б прикрутив гарфану до ХА і там зробив полюдський дашборд, бо як конроллер воно добре працює, але візулізація там як віндовс початку 2000-х.

Та якось так. Я тих 2 кВт взяв від ліхтаря із розрахунку 600 Вт на штуку і плюс втрати по дорозі. Якщо насоса буде достатньо для екстріму, то його тим більше буде достатньо для середніх умов.

Є формула: Q = 0.86•P/dT, де Q — потік теплоносія в м3/год P — потрібна потужність dT — дельта температур на контурі. Якщо взяти із запасом, що вам потрібно 2 кВт при дельті 15 градусів, то вийде 0.86•2/15 = 0.115 м3/год — саме стільки ваш насос має давати у вашій систепі, щоб можна було подати достатньо потужності в рушникосушки. Я нашвидкоруч глянув на найменший грундфос (COMFORT 15-14 B PM) для рециркуляції і він мав би дати потрібний потік, навіть якщо втрати тиску в системі є 1 м водяного стовпа: Байпасами прийдеться побавитись, бо при такій продуктивності насоса розбаланс сильно впливає на роботу системи.

Ну тоді не бачу сенсу займатись колгоспом, а відразу зробити все правильно з поправкою на "тимчасовий" монтаж в котельні. У вас відбір тепла через рециркуляцію буде відносно великим (десь 1 кВт) і для цього потрібен відповідний потік теплоносія. Я б добре глянув на продуктивність насоса, щоб дельта не прямувала до нескінченності.

+1 до електричної рушникосушки. Я б городив щось із рициркуляцією тільки якщо потрібна миттєво гаряча вода біля крана.

Трохи оффтоп, але оце твердження: є багатозначним, тобто можна розуміти як інвертор, який керується БМС, так і БМС, яка керується інвертором Це дуже цікаво, бо інвертор не знає, що батарея відключилась, поки напруга на тих же конденсаторах не впаде нижче певного рівня. Тобто нижче 42 В мало відбутись відключення всієї силової частини і від конденсаторів мозги все ще можуть живитись, але цього вистачить хіба на хвилину-дві. 100к мкФ (0.1 Ф) при заряді до 40 В має запас енергії десь 1 Вт•хв.

Та то не фантазія, а воно так і працює, просто питання в кількості тепла, бо температура є поганим показником теплового потоку. Якщо б той піптік був вертикальним і мав ДУ25, то можливо б ефекту термосифона вистачило для рециркуляції. А так в тонких трубках присутній ефекти самоблокування природньої конвекції.

Ну якщо брати з виходу, то як тоді буде циркуляція гарячої води відбуватись? Та сама холодна вода, яка вже є в трубі, буде просто ганятись по колу.

Вихід чи таки вхід? Контур рециркуляціх — це зворотка, яку потрібно подавати або у спеціальний вхід рециркуляції бойлера, а якщо такого нема, то на вхід холодної води.

Роз'єм знайшов і це NX5080 папка, та NX5081 — мамка.