Тушелюб

Тепер я зрозумів. Я маю буржуйку і дрова (та й ліс під боком) отож не пропаду. Тому з котлом мені не такий вже й поспіх. Напевне, теж почекаю :).

В сенсі? Напряг з товаром? Все розібрали?

Дякую. Мені б ще якісь конкретні фірми, що там зараз народ здебільшого для таких цілей бере?

Вітаю усіх. Нарешті купив твердопаливного котла на 20 квт та кубового теплоакумулятора. Скоро майстер почне обв'язку. Останні події роблять запуск котла без УПСа доволі ризикованою справою. Отож, першим ділом - на форум. Втішився, що знайшов потрібну тему. Почав читати - не для мене, бо темний я в цих справах - половину слів не знаю. Почав шукати таке ж для простих людей - не знайшов. Тому відразу прошу вибачення за "чайниковість". Потреба: забезпечити згорання однієї загрузки котла (4-8 год) в умовах вимкнення електроенергії. Без інших споживачів енергії (світло, роутер, компи,... обійдусь). Критичні споживачі: 1) вентилятор котла з потужністю (за документацією) - 73-85 вт. 2) Циркуляційні насоси 25/6 2 шт (підкажіть які) - ще десь 100 вт. На крайняк досить втримати лише насос контура з теплоакумулятором - той одну загрузку дров з'їсть цілком. Допоможіть (по можливості простішими словами) з варіантами вибору упса і акумулятора. Не так терміново, але генератор теж куплятиму. Щось би таке до 5 квт. Теж прошу порадити варіанти. Наперед вдячний за допомогу.

Вітання усім. Купив обрізну дошку, щоб накрити підлогою утеплення мінватою на стриху. Зрозумів, що в моєму комплекті інструментів бракує електрорубанка. Вичитав форум і зупинився на Makita KP0800. Звично поліз на HOTLINE - ціна 6000+. Але зустрічаються сайти, напр. де його ціна 2100. Наче й не OLX - навчіть, будь-ласка, де тут підводні камені. Дякую.

Ага... Бо в одних джерелах в ккал, а в інших в квтгод. Наче й придивлявся, а таки переплутав . Дякую. Хммм...Тоді виходить дровами 1000 грн, а електрикою 1400 грн? А якщо нічним тарифом, то електрикою ще й чимало дешевше за дрова? При цьому без рубки, складання, носіння, диму і ще купи сраки-мотики. Я чогось свято був переконаний, що дровами набагато дешевше 😥. Чого тоді в принципі ТП котли ставлять? - як резервні на випадок відсутності електрики?

Вітаю усіх. Чисто теоретичне питання. 1 складометр вільхових дров я купив за 1000грн. 1 складометр ~ 0.6 м3 дров. Зважаючи на густину вільхи, при 1 міс. сушки на доброму сонці, вага цих дров складе десь порядку 350 кг Тепла з цих дров можна отримати 350 * 2 ккал=700 ккал, що в переводі на квтгод 700 * 0.0012=0.84 квт*год. В електричному еквіваленті така кількість тепла вартує 0.84 * 1.68 = 1.41 грн. Ясно, що дурня. Підкажіть де туплю?

Вітаю усіх. Муки вибору пройшов і зупинився на ALTEP Trio Uni 20 квт. Але чернігівську Альтеп, схоже, війна трохи покоцала і виробництво скоротилося. Тому приймають замовлення лише на два місяці вперед, що трохи ризиковано як на малий термін до зими. Може хтось знає де такі котли є вже на складі?

В котлах не розбираюсь, але послухав Солоніна хвилин зо 5 - маячня якась. Та й дивно було чекати іншого від фахового історика

Вітання усім. Закапав мій бойлер ISEA (80 л). На якість не грішу - 21 рік прослужив вірою і правдою. Щоправда кожні 3-4 роки сам міняв анод. А оце останні вже може й 5 не дивився - сам винен. Був би такий, щоб кріплення не міняти, знову купив би. Та не випускають вже. Щось треба вибрати. У сина стоїть бойлер від РОДА на 100л, але лише пару років і, тому ще неясно чи і собі варто такий купляти. Поліз на форум подивитися - щось ніхто за РОДА тут не згадує, або пропустив десь. Прошу сказати за нього.

Рух, гамір, нерв Львова для молодих. З віком цінності змінюються. Їду машиною годину (через Кривчиці і Богданівську). Втім, майже завжди на будову щось треба купити - це ще плюс до тієї години. Зате все, що треба є по дорозі.

Випадково наткнувся на тему - аж просльозився - себе впізнав. У 2018 році купив 19 соток за 15 км від Галицького перехрестя (сам живу на Сихові). Ну все один в один. Два поверхи (+цоколь) вже накрив, поштукатурив, погіпсував зсередини. Електрика, вода, тепло вже працюють. За написаним Вами маю що сказати, але не знаю, чи ще актуально і який стан назараз. Якщо озветеся, то хоча сам і не будівельник, але досвіду таки дещо набрався і свій погляд на деякі речі міг би сказати. Принаймі більш-менш орієнтуюся, де що краще купляти.

Вітаю усіх. З терасним пирогом так-сяк визначився, але щось не можу знайти обговорення щодо правильної організації вузла, який обведено червоним на малюнку нижче. Якщо випускати ЄППС зі стяжкою на 10 см за несучу стіну, щоб потім під випуск дати утеплення (як на малюнку), то якось занадто слабко виглядає той 5 см-вий виступ стяжки. Якщо ж стяжку дати врівень зі стіною, а утеплення стіни підняти до рівня плитки, то неясно, як організовувати відливи. Прошу підказати, як буде правильніше, а може десь то вже обговорювалося?

Читаю-читаю і годі знайти відповідь на наступне запитання. Якщо з допомогою Адинолу зробити стяжку гідрофобною, то по ній всеодно слід давати гідроізоляцію? Чи це на рівні "кашу маслом не зіпсуєш"? О... таки знайшов.

Вітаю, панове. Для входу в дім прибудовано ганок (1.5 х 7 м), бетонне перекриття якого є балконом для другого поверху. Для утеплення цього перекриття залишено всього 10 см товщини (був би я такий мудрий, як моя жінка потім 😡). На утеплення далі має лягти гідроізоляція і по ній плитка. Спочатку планував залити ці 10 см полістиролбетоном. Але шукав-шукав виконавця - ніхто не хоче за розумні гроші заморочуватися з 10-ма метрами перекриття, ще й за 15 км від Львова. Схоже, що доведеться самому робити (мені 63). Почав думати: ПСБ під плитку треба таки не менше 400-ї марки, отож його теплопровідність буде десь під 0.1 вт/мк. Теплопровідність ЕППС втричі менша. То може тепліше і міцніше буде ЕППС+ЦПС? Та й зробити останнє мені так виглядає, що легше. Зрозуміло, що для утеплення хотілось би побільше знизу ЕППС і поменше зверху ЦПС. Отож, запитання: яка найменшу товщину ЦПС (під плитку) розумно застосувати? Дякую.

[QUOTE=Сергей НСТ;5331968] Сопротивление паропроницаемости бетона по [URL="http://makuha.ru/dom/dom-052.htm"]ISO/FDIS 10456:2007(E)[/URL][/QUOTE] Не на той стовбчик таблиці дивитеся, шановний :). Дивіться на третій - там дані для ведення розрахунків - якраз ті, що я привів. Ну а щодо Ваших познань у фізиці, то ви їх у вакуумі вже продемонстрували :).

[QUOTE=Propeller;5331223]Мне не понятна пароизоляция НА бетонное перекрытие. То есть В кровельном пироге. Мы же хотим защитить от теоретического увлажнения весь кровельный пирог. Если так, то пароизолятор должен быть под плитой. Если пар прошел плиту и уперся в пароизолятор, то что? Ждем пока между плитой и изолятором ОВ достигнет значений близких к 100%? То есть, к конденсации пара? Поверхность пароизолятора должна хорошо аэрироваться. Вспомните кровельные пироги скатных кровель.[/QUOTE] Та я 100% думаю так само - це і є суть мого питання. Якого милого збирати воду між бетоном та пароізолятором? Ну але ж так всі будівельники і кажуть робити - під мінвату підстелити пароізолюючу плівку. То, що це матеріал і робота додаткові - ще півбіди. Але по-любе десь будуть локальні дірки в пароізоляції - туди вся зібрана під нею волога і попре.

[QUOTE=Propeller;5330474] 1. Может. 2. В случае с кирпичом положение у паров воды еще более комфортное.[/QUOTE] Дякую. Як фізик стверджую, що відповіді правильні. Ну а, все ж, що з пароізоляцією на бетонне перекриття? 0.03 - паропроникність бетону, 0.3 - мін вати. Тобто вата мала б легко пропустити через себе все, що прийде знизу і ніде нічого не накопичувалось би. [size="1"][color="Green"][I]Добавлено через 14 минут[/I][/color][/size] [QUOTE=STONEAGE;5330504]Один из вопросов, при вступительных экзаменах в МГУ в 1983г.: Если часы с кукушкой сбросить с самолёта, будут ли они продолжать исчислять время?[/QUOTE] Пружинні ?

[IMG]https://ibb.co/LNVY9dP[/IMG]

Це розумію. Тільки як туди вологе повітря проб"ється через 15 см монолітного бетону+грунтовка. Добавлено через 6 минут Хммм...Той же Терехов в іншому випуску пропонує під вату стелити не пароізоляційну плівку, а нанести бітумну ізоляцію 2-3 мм. І справді - виглядає істотно надійніше, ну але й істотно дорожче.

Подивився ще Терехова з цього приводу (є такий активний блогер - будівельник - теоретик). Те саме - "...теоретично пароізоляційна плівка без потреби, але я би все ж радив стелити - бо...додаткова перестраховка від протікання даху ...". Якісь ті будівельники зовсім непослідовні - так вже скурпульозно вираховують ті міліметри формулами, а потім метрами на всяк випадок закругляють. Ну що ж - видно і собі, про всяк випадок, постелю ту пароізоляцію, щоб не бути білою вороною .

Я не будівельник, досвіду у цій справі ніякого, тому потребую практичних порад. Але як у певному сенсі фізик зауважив для себе, що будівельники частенько послуговуються правилами, які призначені не для даного випадку, не в цей час і не в цьому місці. Тому намагаюся не бездумно слідувати всім порадам. В цьому сенсі дякую за конструктивну відповідь. Наведені Вами розрахунки, мені так виглядає, навіть Вас здивували настільки незначним впливом пароізоляції на ситуацію. Єдина видима проблема - близькість точки роси. Але: 1: При низьких температурах це природньо і цього ніяк не уникнути. Головне не заперти пару вгорі. Тому паропропускна плівка зверху - неодмінно. 2: Близькість точки роси є лише на верхній границі вати, де вона навіть за конденсації не надто щось намочить і швидко висихає. А сама вата заморозки і розморозки не боїться. 3. Ну запремо ми пару на поверхні бетона і стане вона там збиратися, бо назад не піде. Бетон того таки не боїться. Але кудись їй треба діватися. Найменша дірка і вся волога з оточуючих площ хлине туди і стане там локалізуватися - а це вже істотна вологість. Ще є пункти, але досить. Сама ж думка, яка спонукала мене запитатися на форумі проста. Паропроникність бетону - 0.03 приведених одиниць, а мін вати - 0.4. Тобто вата пропускає пару більш, ніж у десять разів краще за бетон. Правда, при товщині вати в 30 см, а бетону - 15 см виходить лише в 6 разів. Та по-любе накопичуватися волозі у ваті за цих умов наче й шансів нема. Що прийде, то без напрягу піде нагору і вологість вати буде у шість разів нижчою за вологість повітря у кімнаті (звісно з оговорками про вологість на горищі). Це і пояснює малий вплив пароізолятора на Ваших розрахунках. То ж чи є потреба закривати вологу при бетоні? Для догматиків, про всяк випадок, ще нагадаю, що йдеться не про дерев"яне перекриття - там ситуація інша.

Все, що Ви кажете грунтується на твердженні, що 15 см бетону настільки сильно пропускають пару, що вона здатна нашкодити теплоізоляційним аластивостям мінвати. Я також сприймав це як аксіому. Але питання задав не на пустому місці. Трапився на очі ролик , де людина стверджує, що бетон вкупі з грунтовкою (у мене бетонконтакт) пару майже не пропускають, через що роблять пароізоляцію не тільки непотрібною, а й шкідливою (правда, не пояснив, чому). Так проходить пара через 15 см бетону у значимій кількості, чи ні ?

Так не відповідають, якщо хочуть допомогти, а не продемонструвати свою зверхність.