Тушелюб

Зрозумів. Завтра спробую. Мірятиму все ж по низу, бо в підвалі лазер буде добре видно, а на поверсі ще перекриття нема. Крім того знизу поверхня рівна під опалубку, а зверху бетон розгрібали як вийшло. Порахував чисто геометрично, що довжина 250 мм має розходитися на 1 мм за прогину у 22 мм - саме так, як Ви кажете.

Місцезнаходження тріщини показано червоним кольором. Добавлено через 2 минуты Не надто я в таких інструментах розуміюся. Лазерний рівень маю. Якщо це про нього, то у який спосіб це поміряти?

Завтра обов’язково сфотографую. Нині, як побачив, якось розгубився. А схему зараз намалюю.

Не дуже для мене добрий день, панове! Ось і до мене прийшла біда. На монолітній плиті по периметру залито монолітні стіни цокольного підвалу (9.6*8.6*2.5 м) і його розділено навпіл цегляною опорною стіною. Підвал минулого літа накрито монолітним перекриттям 15 см, нижня сітка 12-а арматура з кроком 20 см. Проти розтріскування в районі опирання на відстань 1.2 м по краю плити закладено верхню сітку з 8-ї арматури. Все залито 300-им заводським бетоном (в одному місці потрібно було трохи підтесати перекриття - твердість бетону вражає). Прийшла весна. Найняв бригаду мурувати перший поверх. Привезли один раз 8400 цегли - вимурували. Потім другий раз - 8000 і поверх швидко закінчили. Тішуся. І лише сьогодні, сидячи в підвалі, побачив над головою тріщину впоперек всього перекриття. Десь так в міліметр у найширшому місці. Приглянувся. Фанеру опалубки накривали целофаном і на стику його полотен край місцями закотився у бетон. Наскільки глибоко - не ясно. Схоже, що цим тріщина і була спровокована. Без навантаження тріщини не було - це точно відомо. А з’явилася вона від того, що оба рази по 8000 цегли розкладали по перекритті. На пошкодженій половині було десь так біля 5000 штук по 3.5 кг = 17.5 тон. Площа половини - 8(довжина)*4.5 м(проліт)=36 м2 . 17500 / 36 = 486 кг/м2 - максимальне для такої плити навантаження і схоже, що саме целофанові включення зробили свою чорну справу. Ну от - пояснив, як міг. Тепер прошу допомоги порадою. Що робити? Шукати якусь експертну організацію для оцінки? Самому пильнувати, чи буде розширюватись? Герметизувати, щоб волога не попадала на арматуру? Постріляти тих, хто напартачив з целофаном, чи нагрузив стільки цегли? Порадьте, хто що може, будь-ласка.

Бо не знаю, скільки треба насправді. А може надумаю бетонне перекриття долити. З дерева хоч і дешевше, але хлипенько якось, бо хочу велику терасу. За вказані Вами гроші бур купляю. Вже завтра цим займуся.

Бачив, як майстри заливали мені стіни фундаменту і з того досвіду самостійно зробив опалубку і залив боковий вхід у підвал. Вже трохи вмію .

1. Моя тераса нічого крім підлоги і дерев"яної огорожі навколо не матиме, тому фундамент фактично має витримувати лише сам настил. Я ще сумніваюся, але думаю в приципі зробити той настил дерев"яним. 2.4.5. У мене тверда основа починається з 1-1.2 м. Далі йде така тверда опока, у яку ніякий бур не полізе, хіба що вже якось дуже мочити і впиратися. Але для чого заглиблюватися лишнього? 3. Діаметр стовбчиків думаю робити у 25 см. Використовуватиму 25-см каналізаційну ПВХ трубу як опалубку. Вона ж і захищатиме бетон. Вона ж і зменшить сили випучування, бо гладка. 6. Напевне, таки куплю Вашого бура. Щонайменше на стовчики для огорожі знадобиться. Зараз вивчу куди, як і скільки грошей слати. 7. Ходити можна доки ручка на прийнятній висоті. А потім навприсядки? 8. Мій зріст 174 см. Що я з Вашого комплекту маю купити, щоб без бубна почати робити ями 120 см?

О-о-о !!! Випадково натрапив на тему, яка мене цікавить. Постановка задачі. Є перекриття цоколю підвалу над рівнем землі - 1 м. Вирішено на цьому ж рівні до перекриття приєднати широку терасу, яку обперти на низку бетонних стовбців. Отож слід в землі бурити отвори діаметром 25 см на глибину ~ 1м. Проблема в структурі грунту: 10-15 см - суглинок, далі 1 м дуже важкої глини, а ще далі - твердюща опока, яку важко гриз навіть екскаватор при вибірці котловану. Отож, бурити треба буде до опоки - десь так на 1 м заглибоко. Окрім цього, потім треба ж буде і для огорожі дірки робити. Питання топік-стартеру. Як Ваш бур працює у важкій глині за умов, що глина не надто суха (попри те, що рівень грунтових вод нижче 10 м) і не надто мокра та будова на чистому полі без каміння і коріння ? Яка на сьогодні ціна такого бура (шнек 25 см+штанга+ручка - десь так на 1.80 м)?

Для чого все однозначно. Будується хата. З весни майстри почнуть піднімати з цегли 1-й поверх. Там і комини і перегородки. Горизонт і вертикаль за майстрами треба перевіряти. Частину робіт виконую сам (маю час), зокрема бетоную вхід в підвал, мурую перегородки в підвалі, тощо. Дотепер обходився звичайним бульбашковим рівнем. Але то треба буде стяжки всюди робити, штробити під опалення воду і електрику і ще багато чого. Ще ділянка у мене з нахилом в 10%. Буду рівняти. Але , здається, лазерні рівні то тільки для приміщень. Добавлено через 4 минуты Як спробуєте, то поділіться враженнями, будь-ласка.

Перепрошую, помилився. Мав на увазі YATO YT-6505. Для квартири вистарчить. Там в основному не надто важкі роботи. Добавлено через 22 минуты А нівелір для чого? Основні ремонтні роботи вже зроблено. Залишилось люстри, меблі, порожки, герметизація і т.п. Стяжки, підлоги, плінтуси і всяке таке, що потребує горизонту вже є. А лещата до всього. Ручка від шафи відвалилася - трохи з болтиками похімічив. Порожок між плиткою і паркетом напильником підтесати - якось зафіксувати треба. Врізати, або зігнути цвяха, чи полосу. Підлаштувати вент. решітку - треба вирізати паз під арматуру. Та он тапок розклеївся - намазав клеєм і лещатами затиснув до висихання. Може то лише я лещата так часто використовую. Схоже на те, що люди, які дивуються цьому просто мають десь собі майстерку у підвалі, чи на стриху і все можуть робити там. А тут є лише квартира. Добавлено через 11 минут Зачепили таки Ви мене тим нівеліром. Я на селі вже почав будівництво дому і минулий сезон завершив перекриттям підвалу. Не раз мені того нівеліра бракувало. Купив собі водяного, але то дуже марудно і неточно. Хіба тільки на території щось рівняти. Якщо Ви на тому розумієтеся, то порадьте якийсь.

Сподобалися YATO YT-6506. Мають окремий зажим для труб. Часто таке бувало потрібно. Ще й по горизонтальній осі крутитися можуть. Не уявляю навіщо таке може бути треба, але симпатичненько якось. Та що я - корову купляю, щоб так довго вибирати. Візьму їх. Дякую за поради.

Цікавий поворот - треба обдумати Добавлено через 1 минуту Я там вище додав. Як щодо YATO YT-6502 та YATO YT-6506. Що то за звірі?

Попадались мені раніше при перегляді. Подобаються. Фірма хороша, але й за бренд там, напевне, деруть? Вирішив їх таки купити. Знайшов в "мотоблоці" за 1537, а в решті магазинів стартує з 2400. Про всяк випадок подзвонив на мотоблок - чуда не сталося - немає, тому й ціна така. Але менеджер сказав, що є YATO YT-6502 за 1800 грн польські не дуже гірші. В неті ціни стартують з 2100. Знаєте щось про них?

Ремонт тільки зробили і ще багато дрібних недоробок. Весь час щось потрібно закріпити. Це я по своїй квартирі знаю, бо й без ремонту постійно використовую. Я їх прикріпив до ДСП 40*40 см. і тому це доволі мобільна штука. Ви таки праві в тому, що може для квартирних умов 100 мм і завеликі. Може й 80 мм достатньо. Якби десь радянські нові знайти - мови б не було. А то покоцані якось дарувати... не випадає.

Хммм... Якось для подарунка б/в не дуже... Може які дорожчі взяти?

Вітаю, панове. Мій син недавно одружився, зробив ремонт на бабиній квартирі і переїхав туди з дружиною. Такий-сякий інструмент постійно потрібен. Вирішив синові на ДН подарувати лещата. Чесно носом перерив всю тему з інструментами, та чи то справді нема, чи може де пропустив - нічого не знайшов. Хто що може підказати? Вихідні дані. Чавун, губки ~100мм, поворотні, бюджет до 2000 грн. Цікавить варіант найкращого співвідношення ціна/якість. Дякую.

Я такий самий :D. Але занудство шкодить при обговоренні якоїсь малозначимої теми. Для мене у будь-якому випадку це чималий +. Щодо онлайн. Плита у мене реально прямокутна 8.60*9.60, тому плутанини з довжинами там вийти не може. На оптимізацію розкладки я вже забив (переконали). Щодо навантаження, то я його ну ніяк реально наперед передбачити не можу. Та й опалубку вже вчора на будову завезли. Починати якісь серйозніші розрахунки часу нема .Тому змушений орієнтуватися на середні показники і забивати дикі запаси. Щодо нерівномірного осідання фундаменту, то це одне з небагатьох, за що я спокійний. Фундаментна плита лягла на опоку, яка закаменіла. Екскаватор весь аж трусився, як зішкрябував дно. Кусками опоки (пластини по 2-3 см товщиною) можна фасад обкладати . Практично стою на скалі. Дякую за зауваження. Добавлено через 4 минуты Дякую. Вже встиг забути. Також всюди, чи тільки біля краю, де дотичні напруження значимі?

Сенсу нема. Ви ж не виконавець робіт, щоб щось там хитрувати :D. Будемо загинати донизу (буквою Г). Чи "лапою" означає аж буквою П ? Отож, остаточно. Нижня сітка 20*20 см 12мм арматура без анкерування, верхня 20*20см 8мм арматура з анкеруванням. 18 см товщина перекриття. Може ще якісь нюанси підкажете?

Тепер буду знати. А я подумав, що проблема з тріщинами у зменшенні міцності бетону на вертикальний зсув. Це залежить від ввідношення довжини плити до її довжини. Але якщо брати 1/4, то це у моєму випадку ~ 1м. В околі 1/4 розтяг ще невеликий, тому достатньо буде дати арматуру на 60 см від точки опори. Але зважаючи, що при включенні 60 см арматури зона розтягу розшириться, то таки краще буде випустити її на весь метр. Вся плита - 4м, а верхне армування з двох боків по метру - то вже й нема чого заморочуватися і як каже "Технология Строительства" дати верхню сітку цілком. Хоча, знову таки по довшій стороні купа верхньої сітки арматури буде лишньою. У мене монолітна стіна має 30 см, отож від краю арматури до точки опори 25 см є. Мало б вистарчити. Це зрозуміло стосується верньої сітки, бо нижня біля опори працює на стиск. Залишилось визначитися від чого краще неспати - від страху, що конструкція недостатньо міцна, чи від жаби .

Не сумніваюсь. Вічне протистояння між спокоєм сну будівельника і скнарістю замовника :D.

Для того, щоб мати результати потрібні розрахунки, або досвід відповідний. Те, що Ви у мене питаєте власне я й намагаюся у Вас вияснити Ну от візьмемо, для прикладу, В=2 м, А=20 м. У довшому напрямку нижня арматура в принципі не працюватиме. Отож якусь її частину можна забрати (зекономити), або переставити на короткий напрямок. Інтуїція каже, що ефект буде позитивний. Якби я знав наскільки, то на форумі не питання б задавав, а відповідав на них :D. Добавлено через 15 минут Це так як: що не кажіть, куме, а ноги згори грубші :D. Все чітко і ясно. Досвід - є досвід. Так і робитиму. Прошу ще сказати чи верхня сітка теж на 30 мм нижче поверхні?

Дуже вдячний за допомогу. Зрозумів майже все, окрім розкриття тріщин на опорах. Я займався іншими, аніж бетон матеріалами (шкло, сталь та ін.) і там це питання такої ваги не мало. Втім, інтуїтивно проблему саме з бетоном я зрозумів (принаймі наразі мені так здається). Зрештою, тепер краще зрозумів і зауваження від "Технология Строительства" - бетон і справді ну зовсім ніякий щодо розтягу. Треба буде над цим ще подумати. Для того, щоб на опорах на верхній площині плити були менші деформації (а, отже й тріщини) я й запланував верхнє армування на 60 см від краю плити. Якщо прога каже, що його недостатньо, то може крок армування там слід згустити? Має ж за якогось граничного кроку арматури стати її там достатньо. А чи можна цій прозі насильно вказати крок армування 150 мм, як порадив прораб? Якої тоді арматури там буде достатньо? І все ж дивно, що прога не реагує на величину В/А і дає однаковий крок армування в обох напрямках. Швидще за все вона від початку так побудована і в цьому недосконала. Ще раз кланяюся за допомогу і готовий вислати ящик пива за вказаною Вами адресою .

Може це й смішно виглядає, але саме так я і вважаю. Більше того, чим гірший бетон, тим більша частина навантаження переноситься від нього на арматуру, а отже й більшу роль грає правильне армування. Тому я не раджуся щодо правильності самої думки, а намагаюся взнати оптимальні межі перерозподілу армування від довшої сторони перекриття до коротшої. Ви слушно кажете, що шкіра може не вартувати самої виправи, але мені так виглядає, що все залежить від співвідношення довжин сторін В/А і який відсоток економії буде у моєму випадку (В/А=0.5) може показати тільки розрахунок. Ефект цілком може виявитися не вартим уваги, але це я й намагаюся вияснити. Втім, яким би малим цей ефект не був перекинути кілька армованих прутів з довшого напрямку на коротший не потребує додаткової роботи, відтак не в економії тут справа. Щодо іншого. Погану збіжність МСЕ може демонструвати в задачах для нестійких конструкцій - навантажена нормально до поверхні армована плита до них не відноситься (ну хіба що за якогось хитрого попреднього напруження арматури). Динаміка, як і якість бетону сама по собі звісно грає суперважливу роль у міцності конструкції, але мало впливає на ефект від перерозподілу армування. Останнє - моя інтуїтивна думка, а як воно на практиці є - не впевнений.

З цим не згоден. Сам довго писав такі проги для МСЕ і запевняю, що плиту на сучасних компах можна порахувати з точністю 0.001%. Інше питання, що рахується одна плита, а реально вона зовсім інша. Якість бетону, точність виконання технологій і ще купа всього іншого здатна знівелювати будь-яку точність розрахунку, як гнилі підошви найкращі халяви. І винні тут не числові методи. Через це й запаси трикратні роблять, які всяку економію зводять нанівець. Однак є й інше. Підсилення армування по коротшій стороні за рахунок ослаблення по довшій, зміщення густини сітки до центру перекриття і т.п. по-любе покращить його характеристики - який би бетон не привезли і хто б те перекриття не заливав. А от щодо "... По крайней мере, не играйтесь с несущими конструкциями, если ошибетесь будет Вам дороже..." - 100% згоден - тут досвід головне.

Якщо буде на те Ваша ласка, то зі всією готовністю. Будую двоповерховий приватний будинок у передмісті Львова. Перекривається підвальне приміщення 8.6*9.6 м на монолітній плиті і з монолітними стінами по периметру висотою 2.55 м. Довшу сторону посередині ділить опорна стіна у 1.5 цегли (з вентиляційними та опалювальними коминами). Навантаження середньо статистичне - як у всіх такого роду хатах. Скільки то буде в кг уявлення не маю. Домовився з бригадою, що буде перекривати - кажуть, що 15 см перекриття однією сіткою з кроком 15*15 см і 12-ю арматурою вистарчить з головою. Я сам захистив канд.дисертацію з механіки деформівного твердого тіла саме по застосуванню МСЕ (тому й перепитав про МКЕ, бо ж не МКЭ). Попри власне розуміння картини напруженого стану перекриття свідомий того, що теорія і практика в будівництві стоять не надто близько одне до одного - головне тут досвід. Втім, по-любе, рівномірна сітка в обох напрямках свідчить про середньо-статистичну компетентність прораба бригади і залишає купу можливостей для покращення схеми армування. Попри опір прораба включив у роботи другу верхню сітку арматури шириною 60 см (на око) по периметру стін, щоб компенсувати розтяг від защемлення перекриття. Сітку теж можна було б згустити від країв до центру. Повздовжні прути можна було б взяти тоншими, або значно розрідити, а зекономленим залізом підсилити центральну область нижньої сітки. Але для такого мало самого розуміння - потрібен хоча б грубий розрахунок і, головне, досвід у цій справі. Зможете помогти - низько кланятимуся.