Тушелюб

1.З готовністю сприйняв Вашу пораду зваживши на те, що від початку робота видалась мені написаною доволі безсистемно і безвідносно обговорюваного тут питання облаштування септиків з бетонних кілець. Тому далі читав недбало і справді пізно ввечері міг щось пропустити у суті справи. Втім, друге читання не надто щось змінило. Від початку пояснення біологічного періоду очистки грунтовими методами нічого спільного з септиками (щонайменше у вигляді бетонних кілець) не має, бо, скажімо, глини всередині септика нема. Отож, йдеться про фільтрацію стоків в грунті поза його межами. Далі теж йдеться про фільтраційні процеси (тривалості від 5-6 місяців до року) за межами септика. Частина наведених даних взагалі мають мало відношення до суті справи. Так, дані про кількість кисню в грунті на різній глибині просто бездумно переписані з якось джерела далекого від даної тематики, оскільки після надходження стічних вод в грунт після замулення картина різко змінюється і ті проценти далі вже нічого не значать. Втім, ближче до кінця автор таки відзначає, що до цього "речь идет о процессах естественной очистки в природной среде, а не в аппаратной установке" - оце Ви і пропустили, вважаючи що стаття про очистку стоків септиками . Септики тут обговорюються лише як частина загального процесу очистки грунтовими методами. Недурно далі мова йде про фільтручі насипи, поля фільтрації і подібне, які на своїй ділянці розмістити ніяк не можу. Щось багато букв вже написав, тому 2 і 3 опускаю. За 4 дякую.

Що мають обговорені в статті споруди грунтової очистки стоків до септика з механічною очисткою, який я хочу зробити ? Нема у мене на ділянці стільки місця під такі споруди. Зрештою, можете запропонувати якийсь конкретний варіант?

1. Це, власне, і є головною причиною мого допису. Попри враження, що склалось у naupv, я таки трохи проштудіювава інфи про септики і познаходив там різних спроб удосконалити механічну очистку. І бактерії кидають, і аератори та інші приблуди туди опускають і поля додаткові дренажні радять... Але всі ті спроби якось непрофесійно мені виглядають - просто або бери на віру і все, або, якщо не віриш, то не роби. 2. Це розумію, бо логічно. Втім, наскільки згадані шанси значимі по величині - знову таки справа швидше віри, а не реальних даних. 3. Читав, що в районі септика, внаслідок витоків з нього, земля може підгнивати, стає болотом, ну і, як наслідок, підсилюються аромати. Отож, краще б вміст септика направляти в глибину на фільтрацію, а не до поверхні. Так робить дно кільця і навпаки - боковий дренаж і стики між кільцями. З цього ж приводу і мій 5-й пункт. Глибший септик порівняно з мілкими кільцями відводить відходи глибше. Втім, так мені виглядає, але досвіду ж не маю. Через це і питаюся про все.

1. Інші автори порівнюють цю конструкцію з вигрібною ямою, оскільки процес очищення стоків тут швидше механічний, аніж біологічний, тому по-любе потребуватиме частої відкачки, як у вигрібній ямі. 2. Деякі люди, що багато років займаються септиками, стверджують, що герметизація цементними розчинами швів і дна є окозамилюванням, яке реально мало що дає внаслідок подвижок кілець при їхньорму осіданні в грунті. Тут або дорожезна гідроізоляція, або все просто для самозаспокоєння. Жири все герметизують краще будь-якого цементного дна. 3. Боковий дренаж наближує вихідні води до поверхні грунту. Продовження щебенової подушки в бік першого кільця збільшує площу дренажу у порівнянні з боковим і направляє води в глибину. 4. Логічно. Я вказав дані Вашого септика. 5. Це стосується колодязів однакової висоти. Я ж питав про 3 шт. по 2 м і 2 шт по 3 м. 6. У випадку з боковим розсіюванням зрозуміло. Добавлено через 4 минуты У моєму випадку: 3.14*0.75*0.75*2.5=4.4 м3. - десь так і є.

Читати не лінувався - переглянув не тільки цей форум, картинку цю бачив і вивчав, але на мої питання відповідей так і не знайшов. 1. Вигрібна яма на картинці вже давно є класикою і має відомі недоліки. Чи з'явились якісь сучасні її удосконалення,зокрема, у напрямку наближення до септика ? 2. Навіщо бетонувати дно першого кільця, якщо воно й так скоро само забетонується жиром? Не в одному місці профі також пояснювали, що герметизація швів між кільцями є фікцією. 3. Яку товщину щебеневої подушки під кільцями давати? Чому тільки під другим кільцем? Щебінь під першим кільцем забезпечив би однакове просідання кілець і набагато б збільшив площу дренажу і понизив його рівень у порівнянні з боковим дренажем у другому кільці. Простіша реалізація до того ж. 4. Навіщо віддаль між кільцями 1 м, чому не кільце до кільця? 5. Що краще 3 резервуари по 2 кільця, чи 2 по 3? 6. І ще багато інших.

Вітання усім. Я так розумію, проблему топікстартера згрубша вже обговорили, тому, щоб не плодити нових тем, підключуся зі своїми питаннями. Коробку дому завершив і приступив до внутрішніх комунікацій. Отож, прийшла черга і з зовнішньою каналізацією розбиратися. Проект дому робив сам за порадами інету і цього форуму здебільшого. Тому й септик напочатку запланував лише згрубша. Виходив з наступних початкових даних. Двоповерховий дім на 4-5 осіб з постійним проживанням 2-3 особи. Рівень грунтових вод ~ 12 м. Діюча скважина в 31 м на віддалі 25 м від планованого септика. Сам пристрій - 6 м від будинку. Найближчі сусіди - 80-100м. Грунт - 1м важкої глини, далі на велику глибину йде тверда біла глина (опока), яка в сухому стані тверда як камінь і вся розтріскана на пласти в 2-3 см. Воду через ці тріщини пропускає добре, бо на відміну від поверхневої глини навіть в дощі (якщо копнути) є доволі сухою. Отож, як нульовий варіант, заплановано наступний септик-вигрібну яму: [/img] З вдячністю прийму усі поради у напрямку покращення та реалізації такого дівайсу. Зокрема, маю кілька конкретних питань. 1. Начитався, що такий септик за пару років стане проблемною вигрібною ямою і, можливо, треба б робити вже щось сучасніше (тут жалкую, що поквапився з дуже недешевими кільцями) 2. Навіщо бетонувати дно першого кільця, якщо воно й так скоро само забетонується жиром. 3. Яку товщину щебеневої подушки під кільцями давати? 4. Яка віддаль між кільцями? 5. І ще багато інших. Дякую.

таке ринкова економіка справді передбачає, але тільки в тому випадку, коли попит перевищує пропозицію. У нас зараз навпаки. В наших умовах завищувати ціну вікон - робити собі ж гірше. Мій випадок цьому приклад. Побачив підвох - пішов до іншого, а ти сиди і чекай на митника.

Та я й не купляю. Але не тільки в цій конкретній планці справа. Цей, як Ви кажете, виріб дає конкретні підозри, що настільки ж високо виробник цінить свою роботу і в решті деталей, реальну вартість яких так просто не порахувати. Можливо, не завадить пошукати більш скромного виробника. Втім, "не подобається - не беріть" - я не часто чую від менеджерів. Отож, підозрюю, що це не найкращий аргумент в обговоренні

Ну от. 1 м3 ЕППС коштує щонайбільше 2000 грн. Утеплююча планка на око ~ 5 * 6 см. Отож в кубометрі 333 планки. Тому планка 2000/333 коштує порядка 6 грн за штуку. Ну нехай там щільність якось підвищена, але ж і оптом не 2000. Формування планки з ЕППС - копійки. Тому прикинуті мною 10 - 15 грн зовсім не замалі. А деруть скільки? Звідси і підозра, що багато в чому в решті теж таке робиться.

Конвекційні витрати тепла на свіже повітря і дифузійні тепловтрати через дешеву теплоізоляцію вікна є абсолютно незалежними і платимо за них обох. Тільки від перших нікуди не дітися, а на других таки можна зекономити. Грубше - ніс мусить бути, щоб дихати, але вдягатися від холоду теж треба .

Ходив до одного з львівських продавців ВікноПлюсу. Приглядався до Софтлайну 82. Ціна - мама рідна. Втім, солідність продукту довіру викликає і якось внутрішньо з тією ціною вже потрохи й миришся. Але серед іншого менеджер тобі показує планку утеплювача (той, що замість пінки) і цінить її в 80 (чи навіть 90, забувся) грн за метр. Сам в руки не брав, але щось таке на основі ЕППС з якимись там добавками, ціна якому за обсягом потраченого матеріалу 15 - ну від сили 20 грн тверезить - схоже, що з тих 300 долярів за вікно пів сотні чисті понти, що дивно в умовах чималої конкуренції. Добавлено через 8 минут Це тривожний мінус. А в чому ця підтримка для інших присутніх в Україні брендів полягає? А ще приватне. Чи можете в ПП дати координати Вашої контори?

У мого двоюрідного брата пару років назад поставили вікна з профілю Саламандер (німець). Самі вікна десь під Львовом роблять. Ходив дивитися - виглядає доволі солідно. Скажіть, хто що знає.

Думав над цим варіантом. І не мало думав. Трохи воно завелике як на мою невелику вітальню - сильно лізтиме в очі. Половину каміна я розраховував в блок коминів вбудувати. А пічка не влізе. Добавлено через 4 минуты Мудро. Нема чим крити. Ще за газ таки взнаю. А електрика або як основне, або як резерв однозначно.

Про корисність - хто б сперечався. По всіх напрямках (не тільки по вікнах) цей сайт мені дуже поміг. От тільки сюди найкраще йти з проблемами - реально підкажуть і поможуть. А от за вибором - самі розумієте .

Походив я по сертифікованих установщиках камінів - якось ще більше розгубився у тому всьому. Зрозумів, що дешеві каміни і навіть середньоціновики є недостатньо ефективними, малонадійними і часто проблемними з точки зору комфорту апаратами. Плюс починається лише від реальних німців зі сталі і з доброю герметизацією. Але тоді 2к єврів за апарат + 1к за роботу і матеріали маємо ті ж 3к, як вже далеко не за яку-будь систему з ТПК. Сподобалися мені окремі пічки-каміни від німців - дизайн +++. Та все одно весь час тримати таке у вітальні якось не комільфо. Може б то зробити акуратний інтерфейс такої пічки до стіни з комином і заносити пічку на зиму, а потім виносини весною? Хтось так робить?

Розумію . Ну і будь тут мудрий куди йти і що питати.

Зате й площа стін є куди більшою, аніж вікон. Є сенс балансувати кількість тепла, яке пропускають всі стіни разом і всі вікна разом. Воно, звісно, і стелю з підлогою не зле б врахувати, але йдеться не так вже про точний баланс, а хоча б розумний порядок цифр. Може підкажете тепловтрати пирога з повнотілої цегли 1 цегла + повітряний проміжок + 0.5 цегли + 15 см мінвати? Я б тоді перемножив їх на площу стін і мав би орієнтир на необхідний тепловий опір всіх своїх вікон вікон. Дякую.

Це вже немало. Я Ваш " 5-ти камерный Века, стеклопакет 40, 4і + 14ar + 4шлиф + 14ar + 4i " взяв на олівець, хоча поки що темний у тому, що це означає . А тим паче, що профі схвально про нього відгукнулися. Саме у питаннях вибору будь-чого на цьому і інших форумах я першочергово шукаю за такими, як Ви, бо профі знають багато, але не все можуть сказати . Втім, без розуміння внутрішньої кухні саме віконного питання все ж маю до Вашого вибору запитання. Тепловий опір вікон має відповідати тепловому опору стін - який сенс пришивати теплі халяви до зимної підошви? Які у Вас стіни, яке на них утеплення, перекриття, дах? Ви це при виборі формули якось враховували, чи йдеться про співвідношення тепловтрати-ціна-якість лише вікон? Добавлено через 11 минут Про виробників профілів, склопакетів, фурнітури повно всілякого обговорення - і це добре. А де обговорюють установщиків вікон? Підкажіть, де почитати, зокрема, про львівських?

Справді, нездало якось я спитав, хоча мав на увазі інше - перепрошую. Спробую ще раз. Чи залежить якість установки вікон, які виготовлять на Вікноплюс від того, за якою з цих трьох адрес я звернусь із замовленням? Чи однаковою буде остаточна вартість однакового замовлення у цих трьох випадках? На скільки я можу розраховувати на захист Вікноплюсу у випадку, якщо самі вікна будуть зроблені добре, а встановлені погано? Дякую.

Пане, Олеже 67. Ви, я бачу, таки добряче просунулись у вивченні питання з вікнами - купу термінів вже знаєте. Мені треба склити новобудову і я теж маю намір хоча б трохи вникнути в проблему. Але тут на форумі здебільшого специ і їхній сленг передбачає апріорну наявність чималого стартового тезаурусу, якого читання лише форуму не дає. З чого Ви починали вивчення віконної проблеми? Добавлено через 17 минут У Львові є три адреси від фірми Вікноплюс. То одна контора, чи різні дилери? Тобто, все одно до кого звертатись, чи різна якість робіт?

А це скільки? Для оцінки знизу можна використати той факт, що в хаті по-любе має бути якась вентиляція, бо в целофановому мішку довго не протягнеш. Нехай це буде N м3 за год. Ці N кубів винесуть надвір з собою М квт тепла. Питання: як це М співвідноситься до тепловтрат через стіни і вікна?

Задачку зформульовано некоректно - порівняли кілограми з кілометрами. Дірка у стіні і вікно - різні речі. Тепловтрати через дірку не порахуєш, бо там конвекція, а саме тонке вікно потоків повітря не пропускає, тому там теплопередача. Її ж завжди можна порахувати досить точно (порівняно з конвекцією).

Та не їздив ще нікуди - наразі часу ніяк не виберу. 90000 мене здивували. Що то за роботи такі трудозатратні - дозвіл на підключення? Де таке в законодавстві? Темний я в цій справі, бо ще не брався до неї. Про тепловий насос багато чув і читав, але погляди людей на цю справу діаметрально розходяться, тому зформованої власної думки не маю. Добавлено через 4 минуты А... Тепер наздогнав, за що гроші. Може то не у всіх населених пунктах так є? Треба взнавати.

А я десь читав, що ці пільги можливі одночасно. Маєте посилання на інфу?

Те, що треба палити за електротарифом вночі мене вже тут переконали - дякую форумчанам. До каміна як резерву також схиляюся. Єдине з чим вагаюся, чи тягнути ще й газ, який використовувати після пільгових 3000 квт. Щоб більш-менш взнати ціни на таку затію треба їхати в район. Поїду.