Тушелюб

Вітаю усіх. З терасним пирогом так-сяк визначився, але щось не можу знайти обговорення щодо правильної організації вузла, який обведено червоним на малюнку нижче. Якщо випускати ЄППС зі стяжкою на 10 см за несучу стіну, щоб потім під випуск дати утеплення (як на малюнку), то якось занадто слабко виглядає той 5 см-вий виступ стяжки. Якщо ж стяжку дати врівень зі стіною, а утеплення стіни підняти до рівня плитки, то неясно, як організовувати відливи. Прошу підказати, як буде правильніше, а може десь то вже обговорювалося?

Читаю-читаю і годі знайти відповідь на наступне запитання. Якщо з допомогою Адинолу зробити стяжку гідрофобною, то по ній всеодно слід давати гідроізоляцію? Чи це на рівні "кашу маслом не зіпсуєш"? О... таки знайшов.

Вітаю, панове. Для входу в дім прибудовано ганок (1.5 х 7 м), бетонне перекриття якого є балконом для другого поверху. Для утеплення цього перекриття залишено всього 10 см товщини (був би я такий мудрий, як моя жінка потім 😡). На утеплення далі має лягти гідроізоляція і по ній плитка. Спочатку планував залити ці 10 см полістиролбетоном. Але шукав-шукав виконавця - ніхто не хоче за розумні гроші заморочуватися з 10-ма метрами перекриття, ще й за 15 км від Львова. Схоже, що доведеться самому робити (мені 63). Почав думати: ПСБ під плитку треба таки не менше 400-ї марки, отож його теплопровідність буде десь під 0.1 вт/мк. Теплопровідність ЕППС втричі менша. То може тепліше і міцніше буде ЕППС+ЦПС? Та й зробити останнє мені так виглядає, що легше. Зрозуміло, що для утеплення хотілось би побільше знизу ЕППС і поменше зверху ЦПС. Отож, запитання: яка найменшу товщину ЦПС (під плитку) розумно застосувати? Дякую.

[QUOTE=Сергей НСТ;5331968] Сопротивление паропроницаемости бетона по [URL="http://makuha.ru/dom/dom-052.htm"]ISO/FDIS 10456:2007(E)[/URL][/QUOTE] Не на той стовбчик таблиці дивитеся, шановний :). Дивіться на третій - там дані для ведення розрахунків - якраз ті, що я привів. Ну а щодо Ваших познань у фізиці, то ви їх у вакуумі вже продемонстрували :).

[QUOTE=Propeller;5331223]Мне не понятна пароизоляция НА бетонное перекрытие. То есть В кровельном пироге. Мы же хотим защитить от теоретического увлажнения весь кровельный пирог. Если так, то пароизолятор должен быть под плитой. Если пар прошел плиту и уперся в пароизолятор, то что? Ждем пока между плитой и изолятором ОВ достигнет значений близких к 100%? То есть, к конденсации пара? Поверхность пароизолятора должна хорошо аэрироваться. Вспомните кровельные пироги скатных кровель.[/QUOTE] Та я 100% думаю так само - це і є суть мого питання. Якого милого збирати воду між бетоном та пароізолятором? Ну але ж так всі будівельники і кажуть робити - під мінвату підстелити пароізолюючу плівку. То, що це матеріал і робота додаткові - ще півбіди. Але по-любе десь будуть локальні дірки в пароізоляції - туди вся зібрана під нею волога і попре.

[QUOTE=Propeller;5330474] 1. Может. 2. В случае с кирпичом положение у паров воды еще более комфортное.[/QUOTE] Дякую. Як фізик стверджую, що відповіді правильні. Ну а, все ж, що з пароізоляцією на бетонне перекриття? 0.03 - паропроникність бетону, 0.3 - мін вати. Тобто вата мала б легко пропустити через себе все, що прийде знизу і ніде нічого не накопичувалось би. [size="1"][color="Green"][I]Добавлено через 14 минут[/I][/color][/size] [QUOTE=STONEAGE;5330504]Один из вопросов, при вступительных экзаменах в МГУ в 1983г.: Если часы с кукушкой сбросить с самолёта, будут ли они продолжать исчислять время?[/QUOTE] Пружинні ?

[IMG]https://ibb.co/LNVY9dP[/IMG]

Це розумію. Тільки як туди вологе повітря проб"ється через 15 см монолітного бетону+грунтовка. Добавлено через 6 минут Хммм...Той же Терехов в іншому випуску пропонує під вату стелити не пароізоляційну плівку, а нанести бітумну ізоляцію 2-3 мм. І справді - виглядає істотно надійніше, ну але й істотно дорожче.

Подивився ще Терехова з цього приводу (є такий активний блогер - будівельник - теоретик). Те саме - "...теоретично пароізоляційна плівка без потреби, але я би все ж радив стелити - бо...додаткова перестраховка від протікання даху ...". Якісь ті будівельники зовсім непослідовні - так вже скурпульозно вираховують ті міліметри формулами, а потім метрами на всяк випадок закругляють. Ну що ж - видно і собі, про всяк випадок, постелю ту пароізоляцію, щоб не бути білою вороною .

Я не будівельник, досвіду у цій справі ніякого, тому потребую практичних порад. Але як у певному сенсі фізик зауважив для себе, що будівельники частенько послуговуються правилами, які призначені не для даного випадку, не в цей час і не в цьому місці. Тому намагаюся не бездумно слідувати всім порадам. В цьому сенсі дякую за конструктивну відповідь. Наведені Вами розрахунки, мені так виглядає, навіть Вас здивували настільки незначним впливом пароізоляції на ситуацію. Єдина видима проблема - близькість точки роси. Але: 1: При низьких температурах це природньо і цього ніяк не уникнути. Головне не заперти пару вгорі. Тому паропропускна плівка зверху - неодмінно. 2: Близькість точки роси є лише на верхній границі вати, де вона навіть за конденсації не надто щось намочить і швидко висихає. А сама вата заморозки і розморозки не боїться. 3. Ну запремо ми пару на поверхні бетона і стане вона там збиратися, бо назад не піде. Бетон того таки не боїться. Але кудись їй треба діватися. Найменша дірка і вся волога з оточуючих площ хлине туди і стане там локалізуватися - а це вже істотна вологість. Ще є пункти, але досить. Сама ж думка, яка спонукала мене запитатися на форумі проста. Паропроникність бетону - 0.03 приведених одиниць, а мін вати - 0.4. Тобто вата пропускає пару більш, ніж у десять разів краще за бетон. Правда, при товщині вати в 30 см, а бетону - 15 см виходить лише в 6 разів. Та по-любе накопичуватися волозі у ваті за цих умов наче й шансів нема. Що прийде, то без напрягу піде нагору і вологість вати буде у шість разів нижчою за вологість повітря у кімнаті (звісно з оговорками про вологість на горищі). Це і пояснює малий вплив пароізолятора на Ваших розрахунках. То ж чи є потреба закривати вологу при бетоні? Для догматиків, про всяк випадок, ще нагадаю, що йдеться не про дерев"яне перекриття - там ситуація інша.

Все, що Ви кажете грунтується на твердженні, що 15 см бетону настільки сильно пропускають пару, що вона здатна нашкодити теплоізоляційним аластивостям мінвати. Я також сприймав це як аксіому. Але питання задав не на пустому місці. Трапився на очі ролик , де людина стверджує, що бетон вкупі з грунтовкою (у мене бетонконтакт) пару майже не пропускають, через що роблять пароізоляцію не тільки непотрібною, а й шкідливою (правда, не пояснив, чому). Так проходить пара через 15 см бетону у значимій кількості, чи ні ?

Так не відповідають, якщо хочуть допомогти, а не продемонструвати свою зверхність.

Вітаю, панове. Читаю форум, читаю і ніяк не можу знайти про різницю в утепленні дерев'яного і бетонного перекриттів горища. У мене 15 см монолітного бетону, у якому дірки тільки в коминах і отвір для виходу на стрих. Питання пожежної безпеки та інші тут мають дещо інший присмак, але я про своє. Паропроникність бетону є доволі низькою. Отож, чи є сенс заморочуватися встановленням пароізоляційної плівки під мінванту? Дякую.

Згоден з кожним словом. Добавлено через 5 минут Ну, сам проект може вже й не аж так, щоб в кілька разів, але багатократне зростання вимог до точності дотримання розмірів та технологій в вже в процесі будівництва в сумі тки приведе до такого .

Я розумію згадану Вами залежність потреби в горизонтальному армуванні від фундамента, геології, сейсмології і т.п. факторів. Але не можу зрозуміти, як ця потреба залежить від товщини цегляної кладки? Невже проблеми з фундаментом товста стіна витримує краще, аніж тонка? Очевидно, що різниця в міцності на розрив стін в одну цеглу і півтора (і дві) є абсолютно незначною як на існуючі розривні зусилля, а стискаючі напруження навіть пів цегли витримують зі стократним запасом.

Даремно Ви такі самовпевнені (потім буде соромно за це ). Ну та добре. Може конструктор озветься.

Стіни в одну цеглу із запасом витримують вертикальне навантаження п"ятиповерхового будинку - це слова не мої, а спеціалістів від будівництва. Це я неодноразово зустрічав у літературі. І як спеціаліст з міцності небудівельних конструкцій в цьому не сумніваюся. Шукати зараз цю літературу мені не хочеться, бо нікого ні переконувати, ні вводити в оману наміру не маю. Розраховую, що на форум мали б заходити кваліфіковані конструктори, які пояснили б мені, чому так не будують. Ясно, що причина цьому є, але вона не у товщині кладки з цегли.

Не отсебятина это, а давно известный специалистам-конструкторам факт.

Саме питання топік-стартером поставлено без розуміння механіки. Будь-яке ЖБ перекриття витримає стіна і в половину повнотілої цегли. А в одну цеглу і 5 поверхів витримає. Питання тут не у міцності цегли, а у втраті стіною стійкості (поперечного згинання) внаслідок її тонкості. Тобто поставлена вертикально металічна лінійка не тримає вертикальне навантаження тільки тому, що гнеться вбоки. Підіпри її з боків - і витримає все, що хочеш. Отож, якщо внутрішні стінові перегородки не даватимуть зовнішнім стінам розїжджатись вбоки, то запас міцності величезний. Тому, цікаво було б приглянутися до комбінованої стіни цегла+газоблок. Цегла з запасом тримала б основне вертикальне навантаження, а газоблок забезпечив би її поперечну стійкість і одночасно був би утеплювачем. Чомусь так не роблять, а як не будівельник, не дожену з якої причини .

Не беруся казати за газон - не пробував, але якщо йдеться про город, то я минулого року сильно нашкодив рослинам - відразу зі скважини вода надто холодна. Збираюся купити розбірний басейн і вже звідти поливати.

Вітаю усіх, панове. Раніше були приватні фірми, які робили підключення до газу приватного будинку під ключ. Зараз, кажуть, приватних вже нема. То правда? Чи може у Львові хто знає таку фірму, чи тільки Львівгаз?

Хочу замовляти майстрам відкоси робити, тому перечитуючи тему натрапив на цей пост і просто стриматися не можу - звиняйте вже. Судячи з попередніх постів, монтажем вікон Ви займаєтеся давно і відповідні технології освоїли відмінно. Втім (без образ) у питаннях міцності конструкцій Ви стоїте на рівні вузько-професійних інструкцій без розуміння суті справи. Для початку приклад. У нас на кафедрі двері від бабці Австрії служили справно, поки їх не оббили бляхою. Через тиждень коробка розхиталася на 4-5 см до стану випадання з отвору. Почергово приходило більше 5-и бригад з "...шурупы, дюбеля, саморезы, анкера - вот они держать "на века" - нічого не помогало - через тиждень-два двері знову розхитувалися . Та що там анкера - одна з бригад арматурні стержні 12-і в стіни засверлила. Стержні і справді витримали, але розкришили цеглу стіни за тиждень і знову 4-5 см. Нарешті, хтось надоумив коробку обдути піною. Вже років з 10 як проблема пропала. Мораль: земля тримає будинок не тому, що грунт такий міцний, а тому, що площа опирання велика. Локальні напруження витримують одні елементи конструкції, але не витримують інші. Тому Ваш самовпевнений тон у стилі "Борис, ты не прав" збоку виглядає зле. Без образ. Добавлено через 12 минут Цікава гілка - почитав. Виглядає так, що рН вапняного розчину з часом таки падає і грибок потім таки здатен окупувати середовище. Ну але вже аж як до грибка справа дійде, то не про відкоси буде йтися. Цікаво, як скоро пліснява заводиться - саме вона перша проблема мокрих відкосів.

Вітаю усіх, панове. Через пару днів прийдуть гранітні підвіконники з Житомирщини. Львівська філія, що ними торгує, за встановлення хоче 630 грн/м.п. Сторонні майстри за те саме найдешевше 400 грн хочуть. Почитав нет і вирішив ставити сам. Відсутність досвіду сподіваюся компенсувати наступним способом. Замість вирівнюючих клинців в цегляну підставу зліва і справа по 10 см від віконних відкосів вертикально вкручу по два дюбелі з шурупами і ще два дюбеля посередині вікна. Для 1.5 метрового підвіконника 6 точок опори має вистачити (за потреби вкручуватиму більше). Підкручуючи шурупи (на ктшталт вирівнювання штукатурних маяків) з допомогою будівельного рівня, а то й лазера навіть без будівельного досвіду зможу виставити рівень підвіконника досить точно (і надійно з точки зору непорушності у процесі нанесення клею). Голівки шурупів дадуть добрий орієнтир потрібного рівня клейової суміші. Тепер запитання: 1. Покритикуйте цей спосіб вирівнювання. 2. Чи досить 6 точок опори для 1.5 метрового гранітного підвіконника товщиною 3 см, щоб не тріснув, чи дати 8? 3. Чи робити 1-2 мм ухил від вікна для стікання води, чи зробити строго горизонтально, щоб не стікало на паркет? 4. Підкажіть клейовий розчин. 5. Клей наностити до рівня голівок шурупів, чи дати шар трохи вище? 6. Якщо треба, то як герметизувати шпару між підвіконником та пластиковою підвіконною планкою? 7. Може для утеплення в клей пінопластову полосу вставити? 8. Краї, що входять у відкоси теж на клей, чи піною задути? 9. Ще якісь підводні камені? Дякую за допомогу.

Якщо це каже людина, яка бачила різних видів стель непорівняно більше, аніж я, то це стає цікаво. Штукатурити мені мають десь так тижнів через два і ще не пізно все змінити. Маєте якісь фотографії такого дизайну? Я обіцяюся приватні повідомлення нікому окрім дружини і своїх дітей не показувати. П.С. Послав повідомлення і вже потім зрозумів, що у мене ж фанерні щити, а не дошки і кіна з того по-любе не буде

Я так зрозумів, що Ви пожартували, але тут це недоречно. Щоб інші люди на цей жарт не попадалися скажу, що всі джерела вказують, що вапняні штукатурки мають рН більше 12, а грибки і пліснява більше 9-ти не терплять. Та й вапно вологу добре поглинає, а по сухому нічого не заводиться.