TaurosRMK

Розумну розетку не розбирав, а от реле напруги розібрав. І так, там механічне реле яке розриває білий провід, він же фазний, бо синій йде напряму. На практиці без різниці як воно підключено (L->L | N->N чи L->N | N->L), все рівно працює, але здивувало те, чому не розриває лінію повністю, чому у вимкненому стані на виході все рівно є напруга. Навіть у випадку правильного підключення L->L | N->N. Тут зрозуміло що проводити роботи в такому випадку небезпечно і потрібно лінію повністю обезточити. Але питання було не про це, а про то, чи не шкодить це пристроям, які наче "вимкнені" тим же реле чи розумною розеткою, але якась напруга все ж таки проходить?

Я й не думав тут про ПІД, бо напевно він не зможе вийти на уставку і тримати її. Все тому що показання датчиків потоку плавають, навіть без зміни швидкості вентилятора. Знизу графік обертів вентилятора, вони трималися на 1895-1905 об/хв, отой стрибок напевно якраз спрацював код який вище показано, швидкість збільшилася на 1 одиницю. Але по датчиках потоку (зверху) коливання були від 205 до 215 м3/год, і під час збільшення швидкості - до 225 м3/год. Інтервал оновлень датчиків потоку 60с. Тобто в один момент може бути так, что приток > витяжка, а вже через 60 сек потоки можуть бути рівні, або наоборот приток < витяжка. Тому не знаю як буде себе поводити ПІД, напевно буде сходити з розуму. Хоча якщо збільшити різницю приток-витяжка десь до 30 м3/год, то напевно має бути краще.

Сверла по мультиматеріалах це робоча тема чи розводняк? Ось типу таких, в Мілки і Боша є, і напевно в інших також.

Мультиметром може, чи як? Я б і не перевіряв, але реле напруги в розетку було підключено до морозилки і чомусь не включилося після вимкнення світла. Подумав згоріло, хоча екран показував що напруга є, а морозилка не працювала. Перевірив вольтметром у включеному стані - 230В, виключив, а там 23В. Опа, як так. Перевернув вилку на 180 градусів і вже 8В. Перевірив два таких реле напруги, однаково показує мультиметр, вирішив перевірити розумні розетки, там така сама ситуація. Якось так 🤔

Клацає також з плівкою?

Звісно, власне споживання в неї є, але її основна задача розривати контакт, щоб на виході не було напруги. А напруга таки проходить, не 230В, але 2-23В пропускає, що на мою думку трохи не правильно і так наче не має бути. Коли ви в кімнаті звичайним вимикачем вимикаєте світло, то на виході з вимикача там 0В, а не умовних 23В. --- Можливо там реле поганенькі, раз вони пропускають?

При чому тут ТВ)) пристрій в розетці може споживати, навіть якщо він сам виключений, бо він є кінцевим споживачем. А розетка чи реле напруги це пристрої які мають обезточувати споживачів, які до них підключені. Тобто у виключеному стані вони мали би не пропускати ніодного вольта. А виходить що трохи напруги таки пропускають.

Це нормально що розумні розетки і реле напруги в розетку у виключеному стані пропускають трохи напруги? Спочатку перевіряв реле напруги в розетку. В одному положенні (L/N) при виключеному реле на виході 23В, якщо перевернути на 180 град, то 8В. Перевірив ще розумні розетки, ті також пропускають, близько 2В і 23В. Це критично чи норма?

Підкажіть як правильно записати умови для такої автоматимзації. Тобто саме умови, логіку. Суть задачі - балансування швидкості вентиляторів (приток/витяжка). Вхідні дані: два датчики потоку (м3/год) і два вентилятори. Має працювати якось так. З випадаючого списку вибирається пресет потрібного об'єму повітря (120, 160, 210 м3/год та ін). Ручним методом було знайдено швидкості вентиляторів які плюс-мінус відповідають цим пресетам, тому зразу при виборі пресету швидкісь вентиляторів встановлюється на відповідні значення. А дальше вступає в роботу балансування, яке має робити наступне: Перевіряти по датчиках чи потоки відповідають вибраному пресету (±похибка 10 м3/год). Якщо потоки вентиляторів менше/більше пресету (±похибка), то швидкість збільшується/зменшується на 1. При цьому також має перевірятися умова приток > витяжка. Тобто з цими умовами потоки мають бути в "балансі" близькими до пресету і щоб не виходили за межі похибки, а також щоб приток завжди був більше витяжки. Можливо для цього треба похибку трохи збільшити, бо самі датчики можуть давати похибку в 10-15 м3/год при незмінних обертах вентиляторів. Але це вже інше питання. Допомагав в цьому звісно AI друг Copilot і вийшов такий код, але щось він працює трохи не коректно. Спроби переробити були безуспішні, AI починає фігню пропонувати, пишу одне, пропонує зовсім інше. В цілому наче працює добре, але є моменти, коли напевно умови перевіряються одночасно и одна іншій заважає, тобто буває що приточний потік виходить за межі похибки, але при цьому він стає більшим за витяжний потік. Тобто одна умова виконалася. А потім швидкість зменшується, потік входить в допустимі межі і тут знову спрацьовує умова що притік < витяжки, і знову починається коригування туда-сюда. interval: - interval: 2min then: - lambda: |- if (id(fan_balancing).state) { float supply_flow = id(supply_air_volume_flow).state; float exhaust_flow = id(exhaust_air_volume_flow).state; float target_flow = id(target_air_flow); auto call_supply = id(supply_fan).turn_on(); auto call_exhaust = id(exhaust_fan).turn_on(); float flow_difference = abs(supply_flow - target_flow); float tolerance = 10; float speed_step = (abs(flow_difference) > 20) ? 5 : 1; // Коригуємо приточний вентилятор float new_supply_speed = id(supply_fan).speed; if (abs(supply_flow - target_flow) > tolerance) { new_supply_speed += (supply_flow < target_flow) ? speed_step : -speed_step; } // Коригуємо витяжний вентилятор float new_exhaust_speed = id(exhaust_fan).speed; if (abs(exhaust_flow - target_flow) > tolerance) { new_exhaust_speed += (exhaust_flow < target_flow) ? speed_step : -speed_step; } // Переконуємось, що потік приточного повітря більший за витяжний if (supply_flow <= exhaust_flow) { if (exhaust_flow >= target_flow) { new_exhaust_speed -= 1; new_supply_speed += 1; } else { new_supply_speed += 1; } } new_supply_speed = constrain(new_supply_speed, 0, 100); call_supply.set_speed(new_supply_speed); call_supply.perform(); new_exhaust_speed = constrain(new_exhaust_speed, 0, 100); call_exhaust.set_speed(new_exhaust_speed); call_exhaust.perform(); }

Панове, а як вирівняти металеву смугу 40х4? Планую дещо робити, потрібно 2 м рівної смуги. Замовляв трохи матеріалів, привезли смугу ну щось зовсім не рівну, як бик посцяв. Кажуть то всі такі. Як її вирівняти? Кріпитися вона буде напевно з кроком 40-50 см, цим ще можна підрівняти по місцю, але вона сама по собі хвилькою йде, що трохи не добре. Вручну вирівнювати не дуже виходить. Можливо якусь приспособу придумати? Чи нічо з того не вийде? Має бути направляюча для таки дверей.

Економія на власному споживанні інвертора? Та й взагалі, надо дурно вентилятори будуть зношуватися.

Цікаво, ви шукали відео про інвертори і потрапли на тьотю, чи наоборот? 🤣

Тут ще є нюанс, різні інструменти по різному важать. В одному випадку імпакт + 2Аг може важити як інший імпакт + 4Аг, і в плані зручності будуть однакові.

Один з проводів пропустіть через клему, ширина десь 8-10мм. Чи навіть під таке місця нема?

Окремий клемник / розподільний блок.

Тобто половину шуриком? )) Все крутив отим імпактом з 2Аг батарейкою. Або я щось не зрозумів... Можливо, але чи суттєва різниці у вазі всього на 300 гр? Батарейка 4-5 Аг важить на 270-300 гр більше від 2 Аг. Сам інструмент 800 гр, з 4-5 Аг буде ~1.5 кг. Планую саме 5 Аг докупити - на довше буде вистачати і вже основа під якісь потужніші інструменти, яким 2 Аг буде замало. Я не планую постійно працювати десь на стелі, тримаючи цілими днями той імпакт в руці над головою. Все що буде робитися буде на землі або не вище рівня голови. Ще є сила втримати на 300 гр більше ваги 😁

Ц - ціна. Я пиломатеріалів порахував десь на таку суму, як цієї термодошки лише на одну стіну буде... Не влазить в бюджет.

Із наявності по місцю тільки звичайна сосна. Все інше то хіба під замовлення, а це вже інший бюджет.

Фактично це все знаходиться з північної сторони, де сонце буде світити тільки на одну стіну зранку приблизно до 10:00-10:30 і потім аж ввечері на протилежну стіну коли вже майже заходить. Все інше навіть не буде бачити прямого сонця і тим більше обіднього, коли саме більше жарить. Звісно що це не відміняє того факту що дерево може змінити свою форму, тим більше що воно сире, але трохи не так, як би це було під прямим сонцем з південної сторони. Не претендую щоб було ідеально. Ну трісне якась дощечка, не критично, наоборот аутентично, натурально )) Смолу також можна прибирати за потреби, але на свіжому матеріалі її мабуть буде багато. Все рівно ламелі жалюзів плануються майже в натуральний колір. Як варіант, подумав що можна обпалити дошки/ламелі, тим самим з них вийде майже все і буде додатковий захист, і можливо не буде так крутити. В минулому році також зі свіжих дошок робив деяку конструкцію (умовно ящик з кришкою), дошки попередньо обпалив і зверху здаєтсья якоюсь олією покрив. За рік на сонці і під впливом опадів з тим наче нічого не сталося.

Так воно наче технічно не може не виступати, бо лицева сторона перекриває шов, який може бути не рівним і тд. Може як дурний варіант, вбудувати накладний щиток в рівень зі стіною ))) Але прийдеться дуже ідеально підганяти стіну, можливо спочатку підготувати нішу, а потім вбудовувати щит.

Планується обшити терасу/альтанку дерев'яними жалюзі такого плану. Частина буде не поворотна, умовно до 1 м, все що вище поворотні. Ширина "проємів" не більше 1 м. Чи підійде для таких цілей звичайна соснова дошка 25х100 мм? Трохи підшліфувати, зібрати кромку, вийде може 23 мм по товщині. Тікток підганяє мені відео, де в коментарях люди пишуть що зі звичайної дошки нічого не вийде, бо її покрутить з часом, або потріскає. Ну якщо підуть тріщини десь, то ще не страшно. А якщо врахувати що пиломатеріали в нас продають фактично "сирі", то їх ще треба витримати. Може бути з того діло чи ні? Можливо довгі дошки витримати трохи часу, потім їх порізати на заготовки і знову тиждень-два хай сохнуть, а далі вже робити заготовки потрібного розміру і фрезерувати? Знизу ось так планую обробити дошку, тобто поздовжні торці зрізати під кутом. Для поворотних залюзі та сама форма, тільки вони будуть поворотні.

Хоча, на фото вище була гільза Аско, а ось Е-Некст, внутрішній діаметр якраз під діаметр провідника.

Судячи з фото, це діаметр. А діаметр провідника 2.5 мм2 рівний 1.78 мм (в кращому випадку). Без поняття як воно там обжимає, тобто на скільки зменшуєтсья діаметр, можливо замало. Аналогічну задачу з подовження ВВГ 2.5 мм2 планував робити термозбіжною гільзою. Думав зробити невелику скрутку і поверх неї термозбіжну гільзу, а поверх ще звичайну термозбіжіну трубку, а може і дві

Це тому що колби прозорі 😄