TaurosRMK

Порахував опір системи повітроводів разом з рекуператором. Вийшли такі значення, в даному випадку враховано теплообмінник HU-EX6 366/300-2, при 220 м3/год має опір 81Па. Вийшло що приток має більший опір, але це через фільтр на вході, рахував десь 40Па, а на витяжці не планую ставити фільтр, тому що по існуючій системі видно що фільтр витяжки за пів року можна було не міняти. Використовую просте G4 полотно зразу на теплообміннику, без всяких фільтр-боксів. Звичайно хотілося б мати приблизно однаковий опір і на витяжці і на притоці, щоб вентилятори працювали на однакових обертах. Якщо забрати фільтр на притоці то опір вирівняється, але там фільтр необхідний, а інших варіантів поки не бачу, хіба що трасу витяжки "закручувати" щоб опір збільшити. Судячи з опору системи в цілому і з моїми вентиляторами, то на максимальних обертах можна розраховувати майже на 280-290 м3/год. Якраз може бути нормальний запас від бажаних 220 м3/год на випадок гостей. Думаю що можна розглядати теплообмінник HU-EX6 366 розміром 300мм, на 350мм фактично по ефективності різниця дуже мала, хіба що опір трохи менший.

Якщо я правильно розібрався в цій табличці, то для прикладу найнавантаженіший відрізок довжиною 4м з двох труб буде мати опір 10.2Па, а самий довший хай буде з одної труби і в 2 рази менший розхід, а от опір в 2.5 рази вищий. Це при 10м, а якщо там до 15м буде дотягувати, то опір ще більший. Звичайно може я щось не розмію в цій колекторній схемі, але виходить що все ж таки саму довшу гілку потрібно рахувати, або навіть саму довшу і саму навантажену, і між них вибирати вищий показник по опору.

Поки ніде. А з цим проблеми зараз? Я ще минулого року купував їх, не пам'ятаю де саме, але там були різні Атсо. Але я брав 125 мм, на приток на дві кімнати (кусок ще залишився, може кудись використається). Може щось і глушать в порівнянні зі звичайним Атсо. Упаковку 10 м 150мм не бачу сенсу брати, просто щоб замінити звичайний Атсо. Теоретично може краще на самі відводи від трійників використати Соно, щоб біля самих анемостатів глушили.

Це про ті біля вентиляторів чи якісь інші? Біля вентиляторів поворити частково будуть виконувати функцію глушників, так як на схемі їх немає, і зараз працює без глушників, критичного шуму вентиляторів немає, так що поки що буде без глушників, а там подивимося. Тим більше є повітровід шумопоглинаючий Atco SONO, який трохи глушить шум. Якщо ви про щось інше, то в яких місцях? Тоже так думаю, для домашньої вентиляції це не буде чимось критичним. Та це так... я би нічого і не робив, в літньо-осінній період мені вистачило утеплення фасаду одними руками майже 200 м2, після чого бажання щось робити зовсім не було. Та й вентиляція працювала собі, але настали морози і появилися проблеми. Оцінив це все і зрозумів що є потреба переробити. А поки зима можна по трохи планувати що і як робити.

Бачу що це ніхто не осилить... прийдеться самому зі всім розбиратися і знову на якісь граблі наступати або потім боротися з проблемами 🤣 Чи то просто багато тексту ніхто не хоче читати, краще питати короткими фразами, може так хтось щось зможе підказати 🤔

Для прикладу до такого адаптера заходить 2 труби, а буває і по 3, тому їх опір треба сумувати, а не рахувати тільки одну трубу.

Наприклад якщо до самої ближчої кімнати/анемостата від колектора буде 3 м і туди подача 150 кубів, то це хай буде 40Па опір (цифри умовні). Нехай це сама навантажена гілка. А до самої дальної кімнати подача всього 75 кубів, але довжина 12 м, а от опір цієї гілки буде значно вище, хоча подача в 2 рази менше. Якщо до обраної кімнати (а точніше анемостату) від колектора йде одна труба, то рахуєте опір одної, якщо 2-3, то сумуєте їх опір.

Якщо не помиляюся, то саму довшу гілку потрібно рахувати. Всі елементи до ПВУ + все що після ПВУ на найдовшій гілці (відводи, глушники, колектори, решітки, анемостати. Але напевно це треба робити і на притоці і на витяжці, і вибирати більше або середнє значення (якщо розрахунки дуже близькі). Якщо на притоці чи витяжці є дві плюс-мінус однакові по довжині лінії, то краще обидві порахувати. Якщо після колектора буде йти 2-3 труби до одного анемостату, то логічно що їх потрібно сумувати. Якщо не порахуєте опір до ПВУ, а поставити там наприклад фільтр НЕРА+нагрів, то ПВУ не видасть потрібного об'єму. Напевно так.

А що тоді сталося?🧐

2022 р. - генератори, повербанки, акумулятори, інвертори хрен знайдеш і ціни космос. 2023 р. - сімкарти...

Ото дивлюся на те що твориться і не можу зрозуміти коли це почалося... в 19-му з ковідом? Відтоді одна фігня в світі, таке відчуття що хтось не ту кнопку натиснув, а відміни немає 😐

А зараз цифри помінялися місцями... 😟

Що ж, давно про вентиляцію не говорили 🤣 Ця тема спочатку називалася про автоматизацію, але досить скоро втратила актуальність, так як інші проблеми перекреслили потребу щось там автоматизувати. Тому працює як є, щось переробляти в автоматизації на даний момент немає сенсу, потрібно вирішити інші проблеми, після яких автоматизація все рівно буде перероблятися, але вже інакше. Тепер ця тема про всю вентиляцію, а конкретніше "як переробити існуючу систему, щоб виправити наявні недоліки в роботі". А головний недолік такий: саморобний рекуператор не пройшов випробування в морози на холодному горищі, тому все йде до того, щоб замінити його на заводський, зробити нормальний корпус і перенести в тепле приміщення, або взагалі може бути таке, що оптимальним рішенням буде покупка готової ПВУ, з монтажем також в теплому приміщенні. Це все за собою потягне зміну плану повітроводів, тому що потрібно ще врахувати те, що повітроводи прийдетсья додатково утеплювати, щоб зменшити тепловтрати, так як вони розведені на холодному горищі. Першим ділом потрібно все прорахувати, щоб на основі цих даних робити якісь висновки, чи це буде окремий заводський теплообмінник і корпус під нього, чи це буде ПВУ. Але у випадку з ПВУ прийдеться майже все що зараз є в наявності "викинути/продати", фактично залишаться лише повітроводи, а от вентилятори, деякі датчики/пресостати, та й весь щит автоматизації, це все буде непотрібно, так як ПВУ це вже готове рішення, потрібні тільки повітроводи. Але хотілося б по максимуму залишити все те що є, тільки переробити більш ефективніше/правильніше, бо якщо демонтувати, то все це буде валятися непотребом або продано за копійки. З того що зараз є в наявності у змонтованому вигляді: два вентилятори Вентс ВКМ 150. два трансформаторних регулятори до них (поки не підключені, використовую тиристорні). заслонки з приводами на притоці/витяжці. пресостати для двох вентиляторів + пресостат на теплообміннику (вони різні). три датчики температури РТ1000 - на вулиці (сезон зима-літо), на приточному каналі після рекуператора і нагрівача (контроль притоку), на витяжному каналі після рекуператора (контроль обмерзання). канальний нагрівач Вентс НК-150-1,2-1 (зараз на постнагріві). система прокладена спіровентом 150мм, основна магістраль до/після рекуператора/вентиляторів, а також гнучкими утепленими АТСО Superflex 150/125/100мм. система трійникова, на кожній кімнаті є ручний дросель-клапан для регулювання. з горища через перекриття в кімнати заведені куски спіровенту 500-600мм, зверху заглушка, збоку врізка і під'єднання, своєрідні пленум бокси, до яких під'єднані анемостати (на приток всі 150мм, на витяжку 150мм і 100мм). щит автоматизації на базі програмованого контролера. Почати хочу з того, щоб правильно порахувати потрібні об'єми повітря, на чому і будуть базуватися наступні кроки. Намалював план будинку (див. pdf), де з того что залишиться безмінним будуть лише вищезгадані вводи в кімнати, тому що немає сенсу їх демонтовувати, вони розміщені плюс-мінус в таких місцях, щоб не дули прямо на людей і де позволяло перекриття зробити врізку. Все інше намаловано вже так, як приблизно я бачу нову схему. По самій схемі. Синій це приток, коричневий - витяжка, жовтий - заслонки/дроселі, зелений - фільтр бокс, червоний - нагрівач (той який є зараз на постнагріві). В місці куди все сходиться буде виведено 4 повітроводи від блока рекуператора, який буде в теплому приміщенні (тех. приміщення). Відповідно буде вирішена проблема обмерзання кондерсату, а також самого теплообмінника, тобто менше тепловтрат буде. Все інше залишиться на горищі і в подальшому буде добряче утеплено, напевно будуть якісь короби з ППС, в середині яких будуть прокладені повітроводи, а пустоти додатково заповнені мінватою. Але це вже сама остання стадія, тому зараз це не так важливо, але врахувати треба при прокладці повітроводів. Тому я старався їх прокласти так, щоб потім не було проблем з утепленням, а просто зроблений прямий короб, без поворотів, кутів і тд. Звичайно якщо десь потрібно буде щось змінити, то це не проблема. Як саме будуть виведені повітроводи від ПВУ/рекуператора це інше питання, чи в один ряд, чи квадратом/прямокутником, це вже буде видно потім. В любому випадку вони будуть в тому місці і теоретично це особливо нічого не змінить. Дальше по об'ємах. Проживає четверо людей. На приток є 3 кімнати, на витяжку решта, коридор виходить прохідний. В кожній кімнаті по одному анемостату, в с/в їх два, тому що вони там ще задовго до вентиляції були, так і залишилися. Як я рахував для існуючої системи, почав з витяжки: кухня з газовою плитою - мінімум 90 м3/год санвузол - мінімум 50 м3/год тех приміщення - 30 м3/год прихожа - 20 м3/год Добавив ще по 5-7 м3/год на кожне приміщення з врахуванням похибки замірів дешевим китайським анемометром і не можливістю дуже точно відбалансувати систему дроселями. Але ідеальної точності тут не дуже потрібно, деякий відсоток на похибку хай буде. На витяжку вийшло приблизно 210-220 м3/год. Відповідно до цього розприділяв приток, вийшло так (з врахуванням похибки замірів і щоб приток був трохи більше від витяжки): спальня 1 (2 дорослих, 1 дитина) - 100 м3/год спалья 2 (1 дорослий) - 45-50 м3/год вітальня/ігрова - 70-75 м3/год Всього на приток приблизно 215-225 м3/год. По цих розрахунках вибиралися повітроводи. Основна магістраль 150мм, на трійниках робилися переходи на менший діаметр: кухня, спальня 1, вітальня - 125мм, інші кімнати - 100мм. Такий повітрообмін всіх влаштовував, весняно-осінній період все було чудово. Існуюча система повітроводів трохи відрізняється від тої що на плані, плюс саморобний теплообмінник не зрозуміло з яким перепадом тиску, як результат вентилятори на максимальних обертах по замірах видавали приблизно 250-260 м3/год, що по характеристиках відповідає опору майже 260 Па. Відповідно якщо схема буде змінена, то потрібно буде порахувати опір повітроводів, а потім вибирати підходящий теплообмінник, щоб цих вентиляторів вистачило і був ще якись запас, на випадок коли людей в домі буде більше. На даний момент є декілька питань: Нормальна така схема повітроводів чи щось краще змінити? На рахунок притоку і витяжки розміщених дуже близько (~0.8-1м), знаю що бажано їх рознести по різні сторони, як мінімум на 3 метри, але також бачив відео як в деяких країнах Європи монтують поруч и це нормально. Тому поки так. По розрахунках може бути чи трохи перебор і деякі цифри можна зменшити? Наперед дякую. Знаю що читати багато, але менше питань потім буде 😄 plan-01.pdf

Я думаю це для економії місця, коли під натяжною/гкл стелею висота всього 100мм, то туда не всунеш 125мм, а от 2-3 по 75мм запросто.

А ПВУ як закріплена?

Хм, я який тоді толк від гнучких вставок, якщо вони сховані в каучук? Теоретично може щось будуть давати, але як на мене вони мали б бути відкриті. Вийшло так, що ви поставили ці вставки, але потім обмежили їх роботу. Або робити утеплення так, щоб стик каучуку був на місці гнучкої вставки і робити там 2-3мм зазор. Приблизно як на скріншоті. Чим каучук клеїли до повітровода, якщо він без клейового шару?

Я від вас це відео вже разів 300 тут бачив 🤣 І фрази начебто ті самі 😁

Нажаль так... Якби проектування вентиляції відбувалося в момент коли робилися основні ремонти, то спокійно можна було прокинути між ГКЛ і стелею повітроводи, місця достатньо там, але на той час про це не думалося. Тепер єдиний варіант на горищі, що вже і зроблено. Хіба що можна зробити лофт стиль і провести прямо по приміщеннях 🤣 Думаю якщо нормально утеплити, то втрати будуть не дуже великі. Наприклад зараз при -3С на вулиці різниця між датчиком в магістралі і датчиком біля анемостату 3.6-3.8С, це при проходженні десь 10-11м повітроводу. Трохи багато, але воно і не утеплено якось нормально, тільки спіровент, а гнучкі повітроводи Atco мають тільки свою ізоляцію, напевно на них і є основні тепловтрати. Думаю якщо б зробити якийсь короб/шахту з ЕППС/ППС хоча б 100мм, помістити туда повітроводи, але ще додатково окутати їх в шар мінвати, щоб заповнити пустоти в коробі між круглим і квадратним січенням, то може втрати були б мінімальні або терпимі. Я не слідкував спеціально, але здається при +12-14С на вулиці втрат майже немає, при нижчих температурах вже починаються. Такий короб мав би спасти, бо інших варіантів не бачу.

vents.ua/product/reducer-160-150/ Але можливо там ще муфти будуть потрібні, бо перехід для з'єднання двох труб.

@Dmodeдякую, порівняю з тими ж Zern. Яка у вас середня кімнатна температура, що на витяжці до рекуператора виходить майже +23С? В мене середня приблизно +21.5-22С, але це по датчиках в кімнатах, а до рекуператора доходить трохи нижча. Буду добряче утепляти всі повітроводи, щоб по максимуму зберегти ці показники, на скільки це вийде буде видно. Бо по калькулятору чим більша температура на витяжці, тим більше виходить на притоці. Основний показник, від якого температура притоку різко змінюється. Виходить більше опалюєш - отримуєш тепліший приток, можна взагалі без постнагріву обходитися при притоку +20С

А там немає вибору моделей як на Zern? Орієнтуюся на калькулятор Zern, щоб з ними порівняти, тому такі параметри: - витрати 240 / 190 / 120 м3/г -- 0С / +21С / 85% / 45% -- -10С / +21С / 85% / 45%

І як це допоможе перевірити герметичність? 🙂 Може ви тут про розмір писали, щоб зробити "коротшу" модель. Але корпус все рівно якщо буде, то по габаритах під 500 мм, а тут є нюанси по доступному місцю. Орієнтувався на 300-400 мм.

А як це робити в домашніх умовах? Та я написав, але поки надішлють софт, якщо надішлють, то теплообмінника може вже не бути 😄 Але може то й на краще, бо щось я дуже сильно зациклився на ньому. Для початку потрібно ще інші питання вирішити, щоб конкретно оприділитися з розмірами теплообмінника, або взагалі дійти до того що простіше буде вибрати ПВУ. А на це потрібно трохи часу, подумати над тим як переробити поточну схему повітроводів і саму систуму в цілому, які зміни будуть, що прийдеться продати/викинути/докупити.

Ці пдф вже бачив, там 366х366, а людина заміряла 366х385 (AxB), а таких розмірів нема. Або замір зроблено не правильно, уточнив інформацію. В якійсь темі бачив характеристики конкретно вашого теплообмінника, це вам робили розрахунок чи є десь софт доступний? У них на сайті тільки по запиту. Але якщо брати для порівняння модель від Zern HC-EX6 366 також 500мм, то там мінімальний розхід ~170 м3/г. Це значить що при меншому розході ефективність буде падати, або взагалі не буде відбуватися рекуперація? Я до того, що в мене бажаний повітрообмін максимум десь 230-250 м3, а мінімальний може бути і 120-150 м3/г. По калькулятору Zern варіанти на 300-350 мм для цього підходять, там мінімальна межа починається з 110 м3/г. Так що може для моїх потреб 500 мм трохи великий варіант. Ну це ніби складські зберігання, розпродують. Значить напевно ця модель GS-K 366, переміряв і там дійсно 366х366.

Знайшовся якось випадково 🤣 Klingenburg, ще б модель оприділити. @Dmode У вас той же виробник, приблизні розміри памятаєте? В цій моделі виходить 366х385 плюс-мінус.