TaurosRMK

selector.zern-engineering.com/heat_exchanger/counterflow

Щось тут не то... Хоча по калькулятору різниця навіть не 1С, може й все нормально.

В липні

От два вже показують майже однаково 😁 Треба ще якись п'ятий контрольний поставити, який правильно міряє, може ніодин з них не показує правду...

Може їх треба калібрувати як датчики СО2? 🤣 Я б виніс ще в якесь прохолодне місце, просто щоб подивитися що там покажуть, чи така сама різниця в показниках буде. А дальше взяти якись термометр, якому довіряете, і по ньому записати похибки. Жаль не можна відкалібрувати, або підкрутити показники, як це буває в різних модулях Arduino. А шо робити 😄

Байпас. Мудрую тут над корпусом, різні варіанти пробую, поки немає якогось кінцевого. Інколи дивлюся відео/фото різних ПВУ, як в них зроблений корпус, може щось для себе візьму, звичано в межах можливостей це реалізувати. В даному випадку байпас, думаю як би зробити. В декотрих ПВУ бачу байпас є, але від розміщений "до" фільтрів, тобто приточне повітря піде не через фільтр, а напряму в повітроводи. В такому випадку через теплообмінник буде проходити тільки витяжний потік повітря, а в приточному нічого не буде, можливо теплообміннику буде не добре 😄 Щось таке рішення не дуже цікаве, хоча може тут враховується що обовязково є додатковий фільтр на вході. Декотрі ПВУ мають байпасний канал, який відкривається після рекуператора. Тобто частина повітря все ж таки йде через теплобмінник, але на виході блокується, тим самим робить однаковий тиск в теплообміннику. Основний потік йде через обвідний канал. Таке рішення начебто нормальне, але потребує збільшувати глибину корпусу, щоб позаду теплообмінника зробити байпасний канал. Натрапив ще на картинку Zehnder, де сам теплообмінник виступає байпасом. Цікаве рішення, я ще думав чому іхні теплообмінники розділені на дві частини. Виходить у них половина ТО закривається зі сторони притоку і діагональна половина зі сторони витяжки, тим самим потоки ніяк не контактують між собою, напевно лише зовсім трохи. Але додатково зростає опір ТО, тим самим потрібно збільшувати оберти вентиляторів, щоб підтримати потрібний об'єм повітря. Але тут знову через ТО буде проходити лише один потік повітря, тобто не буде балансу тиску. Хоча може це не так страшно? Дивлюся на це і не знаю як придумати собі байпас. Подумав що на вході поставлю лише простий G4 фільтр, який фактично буде захищати тільки нагрівач, а вже в корпусі з ТО хочу вставити два фільтри, які будуть захищати ТО і вентилятори (які будуть після ТО). Але куда той байпас прикрутити і як зробити, поки ідей немає. з одного боку хочу компактний корпус, а з іншого бачу що не вийде компактно, навіть при умові що там тільки ТО і фільтри. І ще на рахунок байпасу, якщо підключення d150мм, то січення байпасного каналу має бути не менше цього значення? Щоб не створювати додатковий опір і можливо шум, вірно?

blaubergventilatoren.de/en/product/komfort-ec-s5b270-s14#downloads А чого б ні 😄

А так і не скажеш, по інформації моцкалів знищили 30 з 8 хаймарсів в перший же день, декотрі по два рази 🤣

Та самий простий можна було на олх замовити і вже через пару днів робити заміри )) Не завжди резонно з алі чекати, іноді на олх навіть дешевше бувають всякі такі дрібниці. Також на алі замовляю всяку фігню, але хіба що таке, що можна почекати.

Ну тоді немає що рахувати ефективність рекуперації, томі що дані не вірні. На анемостаті +15С, а на виході з рекуператора може бути +19С, тут по любому по дорозі втрати є, як на притоці, так і на витяжці. Я б для перевірки взяв такі два термометри, вони звичайно можуть бути не сильно точні, але плюс-мінус щось показують. Можна звірити з якимось точним термометром і знайти похибку. І вставив їх в гнучку вставку, прямо в той тканинний матеріал, там потрібно отвір буквально 3мм, щоб датчик всунути. Можна навіть невеликий проріз зробити, не обовязково дірку робити. Хоча може краще і дірку зробити, щоб той матеріал випадково не порвався. Як швидкий і безболісний варіант контролю показників підійде, прямо ідеальна точність напевно не буде, але хоча б орієнтуватися буде на що. В подальшому ті датчики можна викинути, а отвір заклеїти якимось армованим скотчем. Думаю нічого страшного не має статися. Для початку хоча б на витяжку до рекуператора і на приток після рекуператора, щоб побачити які тепловтрати є. Точно краще ніж сверлити повітровід чи корпус ПВУ. Але кожному своє 😄

А +21,5С це де датчик фіксує, вже в ПВУ чи середня по кімнатах? Аналогічно і +15С тоже в ПВУ? Бо якщо на виході +15С, то по калькулятору Zern фактично витяжка на вході в рекуператор десь +18С.

Можна зняти рекуператор і так запустити з відкритим корпусом, можливо знайдеться причина.

Так а що, електроніка же. В мене автоматика окремо в щитку, там контролер, блок живлення на 24В, і пару контакторів, все це бринить 🤣 Але дверку закрив і не чути.

А казали що установки однакові, або я не так зрозумів, або це різні модифікації, бо по вигляду і судячи з товщини утеплення, це різні ПВУ.

Проблема в тому що в мануалах все показано лише схематично, а не як воно зроблено насправді )))

Можливо, але по фото @volomoto хіба що нижня виглядає на 40мм, а верх/ліва/права точно тонші. Хоча може там і не потрібно, не зрозуміла логіка. Фото лівої/правої сторони зможете зробити, там де повітроводи кріпляться? Загальну картину я побачив, але хотілося б в деталях розгледіти, як воно кріпиться, як зроблено і тд. Та й взагалі якщо є якісь фото установки і можете поділитися, то можете в повідомлення відправите. Дякую. Я тут трохи в тупік зайшов з корпусом, точніше я думав що він буде компактнішим при розмірах теплообмінника грубо 400х400х350, а виходить не дуже. В мене підключення 150 мм діаметром, а якщо розмістити 4 повітроводи на одні стороні (зверху) це вже 600мм плюс відступи хоча б по 50мм між трубами. А ще якщо стінки утеплити 40-50мм, ще +100мм до габаритів. В результаті при розмірах 366х366х350 корпус по ШхВ виходить в 2 рази більшим, і там тільки один теплообмінник... Тепер думаю що краще робити виходи в сторони (вліво/вправо), так корпус буде менш габаритнішим, але повітроводи прийдеться підводити через коліна/відводи, а потім це утеплювати не дуже зручно.

А точно 40мм? По фото виглядає десь 20мм, стрічка яка стягує теплообмінник напевно 10-12мм, а сітнка не виглядяє в 4 рази товщою.

Та я б тоже не проти, якби знайти де роблять і не за ціною літака. Бо може так вийти що теплообмінник + корпус під нього по ціні вийде дорожче ніж готова ПВУ в зборі. І тут треба було дивитися і відштовхуватися саме від стандартних розмірів корпусів і теплообмінників під них, і тут є деякі нюанси. А робити корпус індивідуально в кількості 1 шт напевно ніхто не захоче. Переглядаючи різні фото готових ПВУ бачу різні варінти, навіть то же Blauberg/Вентс має всього декілька моделей таких корпусів, інші все ще в металевих. Але для прикладу ось фото, схоже на комбінацію, метал для жорсткості, а утеплення стінок та піддон схоже на той самий EPP (Спінений поліпропілен), але це не точно. Цікаво ще то, що в корпусі знаходиться теплообмінник по глибині менше, ніж корпус може влізти 🤔 Не читав ще що саме це за матеріал і які в нього характеристики теплопровідності, чи може це той самий ЕППС, тільки трохи технологічніше. На сайті вентс є стаття, там написано що не боїться вологи. Перша ідея корпусу в мене була саме з ЕППС, але здається він має пори і може пропускати вологу, але чи критично це у випадку корпусу для рекуператора? Як варіант додатково проклеїти внутрішню сторону тим самим спіненим каучуком 6мм. Питання тут напевно тільки в жорсткості та герметичності, як кріпити фланці для повітроводів, дверку і тд.

По фото ПВУ @volomoto там нема каучуку, внутрішні стінки металеві, як і зовнішні, і з вигляду саме між ними щось всунуто. Може й каучук, бо на око там 20мм товщина стінок, наврядчи мінвату туда пхали, напевно не ефективно. До речі, @shneider_vova у вас начебто така сама ПВУ як у @volomoto, можете поділитися фото? Що саме цікавить писав пару повідомлень вище.

А можна ще пару фото, зовнішного вигляду, особливо з бокових сторін, де під'єднюються повітроводи? На скільки я зрозумів, там десь 20мм утеплювача (якого?), зроблено у вигляді сендвіч панелі - метал/утеплювач/метал? І яка товщина металу?

Це до якої кількості вже мобілізованих? Чи їх не рахують...

Колись писав тут про проблему, що росте постійно тиск в системі опалення. Підозрював що кран підпитки не тримає. Сьогодні діло дійшло до його заміни, викрутив і побачаив що там сальника майже немає. Як так могла резина розїстися, я в шоці. Почав закручувати новий кран, не оригінал, дотягую і чую що ще йде трохи, ще чуть-чуть провернув і все, кран прокручується, зірвалася різьба на крані 🤣 Дішовка китайська... Добре хоть зі старим краном все ок було, замінив той сальник з нового, закрутив, затягнув нормально, все тримає, різьба не зірвалася. Буду дивитися, якщо знову тиск буде рости, то тоді залишиться теплообмінник, але думаю що проблема була лише в крані, який не тримав.

Для моєї схеми це буде якраз наоборот, тому що вентилятори будут на холодному горищі і доволі близько до зовнішніх решіток, повітря не буде прогріватися ніяк. Якщо б вони були в корпусі, або хоча б біля нього, в теплому приміщенні, і більша частина повітроводів проходила по теплому контуру, тоді так, але ситуація якраз не така. Також все залежить від вхідних показників. Для прикладу розрахунок яка вологість буде на виході витяжки при різних вхідних даних. Грубий розрахунок, але приблизно видно що вологість білизько до 90% і вище не так часто буде. І більша частина з вологістю 90%+ при таких даних, яких напевно не буде в реальності, наприклад вологість витяжки 55-60%. Збоку Т притоку / Т витяжки, зверху вологість притоку / витяжки.

Отакої 😄

Завжди дивувався з людей які голосно кричать "хіба ви не бачите що відбувається, подивіться кругом, це жах, зрозумійте нарешті що коїться" і все в такому дусі, але самі толком що відбувається сказати не можуть 🤣