Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

Я хочу счастливый брак! А Вы?

immigrant

Рекомендовані повідомлення

Ви намагаєтесь виправдати злочини кацапів - саме кацапів проти Народу Україні та людства ВЗАГАЛІ.

где Вы такое увидели, что я оправдываю ?

а вот у Вас явно любовь к фашизму

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Он же писал, что обрезан, так что скорее всего был бы с другой стороны колючки.

А ахранниками были там украинцы с оккупированных территорий бывшей Польши:)

Про эти никто не забыл, и как бы не старались это замазать, не выйдет:)

 

Капо в концтаборах були жиди :pozor:

 

Ти також історію не знаєш .:pozor:

 

Не знаєш , що за Гітлера під кацапотриколором воювало майже два мільйони кацапів ?:pozor:

Змінено користувачем Бездомный
  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

 

сейчас их потомки - граждане Украины.

 

правильно назвать - правильно понять:)

 

нащадкі вертухаъв концтаборів ГУЛАГ?

 

Дніпропетровськ за часів Брежнева - місто КДБістів - ракетобудувальна столиця , закріте місто, напряму підпорядковане Москві:unknown:

 

Тут навіть був сексуальний маньяк - КДБіст - Берлізов .

 

Звідки тут було взятися ще хоча б комусь , окрім нащадків КДБістів ?:unknown:

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

 

Это по другой пришло, прошло параллельно и ушло.

 

ще не пішло .

 

йде .

 

повільніше , ніж хотілося б, але швидше , ніж можна було чекати

 

а поки що татари нам люто заздрять - їх асимільовано кацапами майже на 100%

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Все ли?

Татары научены мимикрировать.

Они часто говорят, чтобы не нарушить настроение собеседника, присыпить бдительность.

Привычка в крови у кочевых народов.

Слово татарина ничего не значит:)

 

По делам надо судить и по истории.

 

в татар майже не лишилося татарської молоді

ncvzc-55rCE.jpg.7d76ed43cef6ffe520a7544b8105338e.jpg

  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Замаскированный классовый конфликт.

 

И это тоже, но не в Крыму и в Донбассе. Там причину озвучил Яценюк еще в 2013, когда Майдан только начал зарождаться.

 

Просто так, к размышлению, кину фотку с последней вылазки на охоту.

 

Это новая высоковольтная линия электропередачи на Донецк, кинули через поля, где мало кто бывает. Еще даже грунт не успел осесть в основании столбов

P_20201011_131707_1.thumb.jpg.c8ac9dc60a52c72ea11efb66c764d9d0.jpg

  • Лайк 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Замаскированный классовый конфликт.

 

Насправді - навіть сто років тому - був не класовий , а

цівілізаційний конфлікт - з одного боку - люди , з іншого - кацапи.

 

Доведено Фіннами , Німцями , Японцями , Корейцями , Поляками , Чехами , Кубинцями , Вьєтнамцями е.т.с.

Змінено користувачем Бездомный
  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

И по запорожской трассе тоже полностью электроснабжение восстановили года 3 назад. От этого места до КПВВ несколько сотен метров, дальше все оккупировано

P_20201011_132843_1_1_1.thumb.jpg.8bee4edd08325475110acf4ca4cd53ff.jpg

  • Лайк 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Просто для себя, сравните то о чем слышите от политиков и наших СМИ с этими фото.

 

Многое, очень многое не соответствует сказанному. Давайте просто будем учиться самостоятельно думать и не поддаваться зомбированию никакой из заинтересованных сторон

  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Просто для себя, сравните то о чем слышите от политиков и наших СМИ с этими фото.

 

Многое, очень многое не соответствует сказанному. Давайте просто будем учиться самостоятельно думать и не поддаваться зомбированию никакой из заинтересованных сторон

 

Та нехай собі як знають -

Божеволіють , конають .

Нам своє робить .

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Та нехай собі як знають -

Божеволіють , конають .

Нам своє робить .

 

Если б ты только знал, как тяжело в нашей стране что-то сделать. Для себя тяжело, но возможно. А вот относительно школ, больниц, водоснабжения... Все трясутся за свое место, боятся брать на себя ответственность, спихивают любой вопрос друг на друга. И так на всех уровнях власти. Такая мышинная возня годами длится.

 

Если только для себя жить, то вопросов нет. Снялся с места и поехал где поспокойнее. Только как не глуши, а совесть мучительно напоминать будет о том что бросил. Мог, но не сделал.

 

Это тут трепать языком легко и находить крайнего/виноватого, вспоминать нетаких предков (хотя не они нашу настоящую жизнь строят, а мы). А попробуй сам себе ответить: что конкретно ты сделал, чтоб жить в твоем городе, или на твоей улице, или хотя бы в твоем дворе было лучше. Я ответила, Кирилл тоже. А ты?

  • Лайк 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Если б ты только знал, как тяжело в нашей стране что-то сделать. Для себя тяжело, но возможно. А вот относительно школ, больниц, водоснабжения... Все трясутся за свое место, боятся брать на себя ответственность, спихивают любой вопрос друг на друга. И так на всех уровнях власти. Такая мышинная возня годами длится.

 

Если только для себя жить, то вопросов нет. Снялся с места и поехал где поспокойнее. Только как не глуши, а совесть мучительно напоминать будет о том что бросил. Мог, но не сделал.

 

Это тут трепать языком легко и находить крайнего/виноватого, вспоминать нетаких предков (хотя не они нашу настоящую жизнь строят, а мы). А попробуй сам себе ответить: что конкретно ты сделал, чтоб жить в твоем городе, или на твоей улице, или хотя бы в твоем дворе было лучше. Я ответила, Кирилл тоже. А ты?

 

 

спочатку треба визначитися - чия правда , чия кривда , та чиї ми діти

 

бо інакше може вийти , як у Потрошителя , який думав , що будує будинок в Україні , а виявилося , що збудував будинок у бантустані Донбабве

 

узкій мір - він такий - дарує розчарування

 

 

— Kto ty jesteś?

— Polak mały.

 

— Jaki znak twój?

— Orzeł biały.

 

(— Kto ty jesteś?

— Polka mała.

 

— Jaki znak twój?

— Lilja biała.)

 

 

— Gdzie ty mieszkasz?

— Między swemi.

 

— W jakim kraju?

— W polskiej ziemi.

 

— Czem ta ziemia?

— Mą Ojczyzną.

 

— Czem zdobyta?

— Krwią i blizną.

 

— Czy ją kochasz?

— Kocham szczerze.

 

— A w co wierzysz?

— W Polskę wierzę!

 

— Coś ty dla niej?

— Wdzięczne dziecię.

 

— Coś jej winien?

— Oddać życie.

 

1900 рік

Змінено користувачем Бездомный
  • Лайк 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

спочатку треба визначитися - чия правда , чия кривда , та чиї мми діти

 

Вот эти мысли нам и навязали для более легкого грабежа и порабощения. Пока головы населения заняты вот такой ерундой, пока население среди своих же занято поисками малоподходящих на роль украинца, враги деребанят нашу землю

 

А действий я так поняла ноль. Пустая болтовня. Ты столько лет жизни прожил для чего?

  • Лайк 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Вот эти мысли нам и навязали для более легкого грабежа и порабощения. Пока головы населения заняты вот такой ерундой, пока население среди своих же занято поисками малоподходящих на роль украинца, враги деребанят нашу землю

 

А действий я так поняла ноль. Пустая болтовня. Ты столько лет жизни прожил для чего?

 

щоб зрозуміти - чия правда , чия кривда та чиї ми діти

  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

У нас русский город.

Услышать украинскую речь от людей можно только тут в счастливом браке:)

У вас там чуть ли не чаще можно услышать то ли армянскую, то ли азербайджанскую речь. :lol:
  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

щоб зрозуміти - чия правда , чия кривда та чиї ми діти

 

Ну хоть понял и то неплохо )

 

Я с детства знала ответы на эти вопросы

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

если местный житель, заметив что ты говоришь на русском, или даже просто заметил что на украинском говоришь недостаточно хорошо - они тут же мгновенно переключаются на русский, и ты им хоть говори хоть ни говори - будут говорить с тобой по-русски
Во Франике не так. :)
  • Лайк 3
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

У вас там чуть ли не чаще можно услышать то ли армянскую, то ли азербайджанскую речь. :lol:

 

Свого часу дофіга вірменів у "закрите КДБ місто" Дніпропетровськ завозило КДБ - боротися з українськими націоналістами.

Тимошонка - Грігян - з нащадків таких вірмен :lol::lol:

Змінено користувачем Бездомный
  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Бляха:)

Каких нах ты тут украинских националистов увидел, против котрых боролись хачи и азеры?:lol:

 

Эти армяне и азербайджанцы у нас - те самые, первые переселенцы, обеспеченные семьи и кланы, которые поняли первыми, что жопа пришла, и на форсаже свалили к нам частично сюда от шухера в Нагорном Карабахе. Через Грузию. А частично в Ростов, Сочи, Карснодар.

 

И они оказались правы, потому что 30 лет, а заворуха тлеет и иногда взрывается.

 

Так что Украина и Россия в случае с Донбассом не первый раз собирают в себя переселенцев, с деньгами, с опытом, с здоровым человеческим потенциалом. Есть опыт.

 

У меня в классе было 6 армян и 3 азербайжданца, из 23-х человек, наминуточку.

Одноклассник на гулянки с девочками на коне приезжал, настоящем:)

 

Ще раз :

 

Закрите КДБ місто - ракетобудівна столиця Мордора , підпорядкована не Києву , а Москві.Привілейована школа - у кілометрі від проходної того самого завода монстра . І там - у КДБшному класі - хачіха .

Вона ж не біля Озьорки мешкала :lol::lol:

Змінено користувачем Бездомный
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Ну і звичайно ж - Степан Андрійович Бандера

 

И чем же он вам так нравится?

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

И чем же он вам так нравится?

 

Я статтю наводив .

Цю статтю необхідно дітям в школі викладати .

 

 

 

Бандера С. З москалями нема спільної мови.

(1952 р.)

 

 

 

________________

 

Степан Бандера

 

З москалями нема спільної мови

В українській політиці вже давно устійнилася однодушна негативна постава до всіх, явних чи замаскованих, намагань впрягти українську справу до московського імперіялістичного воза. Всюди, поза засягом московського насильства, українська національна спільнота ставиться до того роду московських затій так, як звичайно до ворожих починів. І кожна спроба з боку москалів зробити вилім в українському фронті є цілком безнадійна.

 

Тим часом за таке завдання – змінити цю послідовну поставу української політики, – приймають ті американські політичні кола, які в теперішній психологічній війні з большевизмом організують американські акції на цьому відтинку. Вони різними засобами намагаються звести в одно річище і визвольні змагання народів поневолених Москвою, в першу чергу України, і протирежимні, антикомуністичні тенденції серед московського народу, репрезентовані його політичною еміграцією. Базою спільної дії мало б бути передусім саме не’ативне ставлення до большевизму, як до режиму і комуністичної системи, боротьба за його усунення та за встановлення на його місце демократичного ладу. Що ж стосується державно-політичного укладу на місці СССР, то мала б залишитись російська імперія в дотеперішньому складі, до якої далі належала б Україна й інші народи, хіба, що самі форми їхньої підлеглости були б у дечому змінені. Максимальні «концесії», які допускала-б ця концепція народам, що борються за своє визволення від Москви, – це було б відкладення їхнього державного визначення на пізніше, після переможення большевизму спільними силами і встановлення демократії в російській імперії. До того часу Україна й інші народи мали б переставити свої визвольні змагання тільки на протирежимну, протикомуністичну боротьбу і провадити її в аспекті неподільности російської імперії, з пристосуванням до московських бажань.

 

Така концепція зустрілась з одностайним різким відпором усіх українських політичних середовищ на еміграції, коли московські чинники на еміграції пробували ввести її в дію, а американські аранжери й покровителі тримались за лаштунками. Після того американська політична акція в цьому ж напрямі почала виявлятись щораз виразніше, ставлячи цю проросійську, єдинонеділимську концепцію, як офіційну лінію політики США. Різні засоби політичного натиску і з'єднування мають зламати одностайність українського відпору та перетягнути слабкі і податливі на такі методи елементи серед української політичної еміграції. Настійливість американських чинників, які ведуть цю акцію, готова посунутись до таких меж, що, мовляв, становище української сторони до такої їхньої концепції вони будуть трактувати як чинник українсько-американських взаємин. Тобто, що керівні політичні кола США будуть так ставитися до українських політичних сил, як ці ставитимуться до їхньої проросійської політичної акції.

 

Цього роду прояви і су’естії мають за ціль викликати замішання в українській політиці на еміграції, позбавити її підметности і перетворити на податливий об'єкт у тактичних заграх чужої політики. В такій ситуації всі українські самостійницькі сили мусять виявити свою національно-політичну зрілість і непохитну стійкість на позиціях нашої визвольної справи.

 

В першу чергу мусимо категорично відкидати кожну су’естію, щоб нашу поставу супроти будь-яких московських плянів, акцій і сил трактувати в іншій площині, ніж з позиції української визвольної боротьби і політики. Коли хтось намагається трансформувати це на відношення між нами і США, то цього не можна ані вважати за поважне ставлення справи, ані тим більш до такого ставлення достосовуватися. Бо ставлення до Москви, до московської нації і державности, до всіх складників і форм московського імперіялізму – це виросле з вікової історії, основне питання життя і розвитку української нації. Воно стоїть у нас на першому пляні. Натомість актуальна концепція політики США в психологічній війні з большевизмом – це питання тільки політичної тактики і то дуже сумнівної. Американська акція по лінії єдинонеді-лимській – це, з погляду українських визвольних змагань, явище тільки коньюнктурного значення, незалежно від її можливої натуги і часу тривання.

 

Питання нашого відношення до різних московських сил і акцій, які заторкують українські справи, зокрема визвольні змагання і самостійність України під будь-яким оглядом, оцінюємо, вирішуємо і реалізуємо тільки згідно з українською рацією. На суть такого нашого відношення не можуть мати впливу ці обставини, що означені московські акції виступають у сплетенні з акціями третіх сил, або мають від них підтримку, хоч би нам навіть дуже залежало на добрих взаєминах з тими силами.

 

Акція згаданих американських кіл знову ставить перед українськими політичними силами за кордоном справу співдії з московськими протикомуністичними, але імперіялістичними середовищами. Зміст однородної відповіді всіх українських самостійницьких сил у такій засадничій справі визвольної політики не може достосуватись до бажання зацікавлених чужосторонніх чинників, ані до того, чим вони підпирають свої бажання. Ця відповідь перерішена самою природою, цілями і положенням обидвох справжніх партнерів: українського і московського.

 

Цілі визвольних змагань України і союзних народів є незмінні і цілком виразні: повне визволення від загарбницького і насильницького імперіялізму московської нації в цілому і його теперішньої форми, большевизму – зокрема. Знищення комуністичної системи й режиму. Повний розрив будь-яких пов'язань із Росією. Побудова суверенних національних держав на етнографічному просторі кожного народу.

 

Історичний досвід переконливо повчає нас, що Росія при всіх внутрішніх перемінах ніколи не зміняла, ні не послаблювала свого імперіялізму – гону загарбувати, визискувати й нищити інші народи, зокрема український. В наслідок національного поневолення Україна, як теж інші народи в такому ж становищі зазнали саме найгірших лих, з-поміж усіх тих, що ними відзначалась кожна доцьогочасна московська державно-політична і суспільна система. Кожний режим московської тюрми народів зосереджував свої сили, всі найжорстокіші засоби для того, щоб втримати та закріпити поневолення, пограбування і нищення України й інших народів. Московський нарід не тільки не протиставився тому, але в цілому був і залишився носієм цього імперіялізму. Ривалізуючі за владу системи і сили в Росії, намагаючись з'єднати собі симпатії більшости московського народу і плямуючи непопулярні риси противника, завжди суперничали між собою в тому, хто з них здобуде більше для російського імперіялізму. Кожна московська держава, як царська, так демократична і большевицька, завжди послуговувались підступом і віроломністю супроти України й інших народів, і кожну форму союзу перетворювала в найжахливіше поневолення. Отже, ворогом був не тільки даний режим – царський, чи большевицький, не тільки державна і суспільна система, а сама московська нація, навіжена бісами імперіялізму, жадобою бути все більшою, могутнішою, багатішою, але не власним ростом, а коштом поневолення інших народів, їх пограбуванням і всмоктуванням у себе.

 

Мета наших визвольних змагань – повне унезалежнення від Москви через побудову Суверенної Соборної Української Держави, – не може бути нічим підмінена. Сама зміна режиму й устрою Росії, при будь-якому узалежненні від неї України, не є ані суттю, ані етапом українського визволення. Сучасна визвольна боротьба українського народу з большевицькою Москвою є одночасно боротьбою з імперіялізмом московської нації взагалі, так, як большевизм є формою і витвором цього імперіялізму.

 

Україна може творити спільний протибольшевицький фронт з такими чужими силами, які позитивно ставляться не тільки до самої боротьби, але і до наших визвольних цілей, та воюючи проти спільного ворога, не мають ворожих намірів щодо України. Такий природний і організований спільний фронт творять поневолені Москвою народи.

 

Зате ж немає таких московських сил, які позитивно ставилися б до самостійницьких змагань України і її союзників, які протиставились би імперіялістичним діям і тенденціям Московщини. Московські протибольшевицькі течії і настрої є проти самого режиму, проти комуністичного ладу і системи, а не проти національно-політичного поневолення інших народів. Різні еміграційні московські партії й організації, при своєму декляративному протибольшевицькому наставленні, свою фактичну діяльність зосереджують на поборюванні українського самостійницького руху. Таким чином, коли йде про втримання московської імперії, вони змагають до того самого, що й большевики і доповняють їх роботу там, де не сягають большевицькі руки. В цьому існує фактичний поділ ролі між дова ривалізуючими формами московського імперіялізму.

 

Повторюється історія 1917–1920 років, коли-то білі і червоні московські сили, не зважаючи на найбільшу взаємну ворожнечу, однаково звертали свої головні сили на знищення самостійности України та інших відновлених національних держав. Денікін узяв усю поміч західніх держав, призначену на боротьбу з большевизмом, і повернув її головним чином проти Українських Армій, що стояли в боротьбі з цим же большевизмом. Так само тепер московські імперіалісти на еміграції, під формою протибольшевицької акції і спільного фронту, намагаються захопити під свій вплив політику західніх держав на цьому відтинку та скерувати їх акцію на єдинонеділимські рейки, на шкоду визвольним змаганням України та всіх поневолених Москвою народів. Вони намагаються зіпхнути справу державної самостійности України з політичного обрію й утвердити у світовій політиці переконання, що нібито суттю цілого протибольшевицького змагання є тільки справа усунення комуністичного режиму і системи, а самозбереження московської імперії не підлягає жодній дискусії.

 

Українська самостійницька політика мусить зробити належні висновки з того факту, що в московському таборі існують тільки сили крайньо ворожі справі державної самостійности України, і що під цим оглядом надалі маємо справу з одностайним фронтом большевиків й антикомуністичних московських імперіялістів. В такій ситуації кожне намагання звести українську політику до спільних позицій з московськими антирежимними силами є рівнозначне з намаганням довести до капітуляції українських визвольних змагань перед московським імперіялізмом. Будь-які зв'язки з ворогом на такій плятформі капітулянства були б злочином національної зради.

 

Як по московському боці немає інших діючих сил, тільки імперіялістичні, що найбільш ворожо ставляться до визвольних змагань України й інших народів, так само з нашого боку супроти них може бути тільки одна постава: відпір і боротьба. Боротьба з Москвою, з большевизмом і з кожною іншою формою її загарбницького імперіялізму, аж до повного визволення, поки московська нація не виречеться своїх намагань поневолювати Україну й інші народи та не погодиться жити з ними в мирних взаєминах, на засаді пошанування самостійности і всіх прав кожного народу. А до того часу, поки в московському таборі не виступлять неімперіялістичні сили з такою програмою і не почнуть діяти по лінії позитивного ставлення до головних цілей визвольної боротьби України й інших поневолених народів – доти не може бути спільної мови з жодними московськими чинниками.

 

 

Степан Бандера, 1952

  • Лайк 3
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Я статтю наводив .

Цю статтю необхідно дітям в школі викладати .

 

 

 

Бандера С. З москалями нема спільної мови.

(1952 р.)

 

Двайте не будем Бандеру выборочно привлекать. Основную часть жизни Бандера боролся с поляками, в Польше до сих пор он считается террористом. Вы к полякам как относитесь? Это наши друзья или враги? Я выборочно ветку просматривал, вы там вроде о Пилсудском хорошо отзывались?

  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Двайте не будем Бандеру выборочно привлекать. Основную часть жизни Бандера боролся с поляками, в Польше до сих пор он считается террористом. Вы к полякам как относитесь? Это наши друзья или враги? Я выборочно ветку просматривал, вы там вроде о Пилсудском хорошо отзывались?

 

Пілсудський - боровся з кацапським поневоленням - з точки зору Російської імперії Пілсудський - терорист.

Бандера - боровся з польським та кацапським поневоленням.

 

Що не зрозуміло ?

Змінено користувачем Бездомный
  • Лайк 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

демократия . никто не имеет права в демократической стране тебе диктовать, на каком языке говорить и на каком языке учиться

:lol: Попробуй в Германии учиться в гос.школе не на немецком. Во Франции не на французском. Или в Англии не на английском. Или в Италии не на итальянском. Или в Польше не на польском :pozor: Говорить - да. Личное дело каждого.

Змінено користувачем OlaR
  • Лайк 3
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть у нього для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз
×
×
  • Створити...