Чесно кажучи, коли я прочитав пояснення міністра оборони щодо призначення Сергія Стерненка радником МО, я спочатку подумав, що це якийсь жарт.
Але, побачивши пряму мову міністра, статутно стримав посмішку - бо не належить.
Мені заборонено критикувати начальство, то я й не буду. Тому буду лише дивуватися.
У будь-якій нормальній армії збором даних, узагальненням бойового досвіду та аналізом результатів застосування БПЛА займається Генеральний штаб. Це гігантська машина з сотнями військових спеціалістів, яка має доступ до даних, що цілодобово надходять до неї, зокрема й із грифом "таємно".
Тому здивування номер один:
Як волонтер (хай і з великими зборами), що не має жодної військової освіти та достатнього досвіду військової служби, може ВЗАГАЛІ щось там проаналізувати, а тим більше - робити висновки про «ефективність 400 підрозділів»? Та ще й не маючи допуску до таких даних?
Здивування номер два:
Коли та за яких обставин пан міністр встиг зрозуміти, що знання пана Стерненка в анонсованих питаннях настільки фундаментальні, що за своєю якістю перевищують дані ГШ? А якщо пан Стерненко дійсно знає краще за Генштаб, то чи буде міністр оборони розганяти цей ГШ - хоча б у тій частині, що відповідає за використання БПЛА?
Здивування номер три:
Виходячи з попереднього, стає зрозумілим, що роки навчання у військових вишах, досвід керування ротами, батальйонами, бригадами, служба в штабах та аналітичних центрах ЗСУ - це ніщо порівняно з кількістю підписників у YouTube та донатами на ЗСУ? Якщо будь-який активіст може прийти і "навчити" 350 підрозділів воювати, то навіщо нам взагалі військова освіта? Давайте тоді призначати командирів бригад за кількістю лайків під дописами.
Здивування номер чотири:
У мене, як у комбата, просте питання: звідки пан Стерненко знає, як саме треба підвищувати ефективність підрозділів БПЛА в масштабах ЗСУ? Допомагати зі зборами - це поважна справа. Але розуміти тактику застосування підрозділу, наприклад, у складі бригади, логістику, взаємодію - це професія. І цій професії вчаться у вишах, а потім й кров’ю на полі бою, але точно не під час ресторанного чи інтернетного спілкування з "тими, хто воював".
Замість висновку:
Призначення Стерненка на посаду радника з метою ефективних закупок - можливо було б й не погано враховуючи його досвід.
Стерненко радник задля "підвищення ефективності бойових підрозділів БПЛА" - дикість. Це як призначити популярного блогера-автомобіліста радником гендиректора заводу BMW, щоб він "навчив" інженерів проектувати двигуни, бо він багато їх продав.
Насправді, я не дивуюсь нічому. Моя країна навіть після всіх цих років війни досі не навчилася не те що поважати, а навіть визнавати, що військова професія існує і на неї потрібно вчитися. Повне невігластво - вважати, що державні інституції можна замінити "експертизою" однієї людини, якою б медійною вона не була.
Армія - це не стартап. Це досвід та фаховість.
Пане міністре, якщо ви хочете почути реальний фідбек від військових - просто зберіть разом комбригів та комбатів піхотних підрозділів та Сил ББС. Там вам розкажуть про "ефективність" без сценаріїв для відеороликів. І хто зна, можливо ви для себе з'ясуєте, що й та ефективність, що є - липова та на фіг не потрібна.
А поки що маємо цікавий прецедент: якщо ти вмієш гарно коментувати війну - ти вже стратег. Чекаю, коли радником з питань ядерної енергетики призначать того, хто колись успішно збірав донати на генератори.
Слава ЗСУ! (C)