allanek

Було таке, що Корніл пішов з форуму і мав необережність повернутися через рік в ту вигрібну яму, що тема про війну. Почитала я, як та смердюча "субстанція" зустріла його. Переповідати не буду, бо гидко. Ну і формулювання "з політичних причин", це дуже хитке визначення. Якщо сидіти тільки в темі війни, мабуть, може і з таких причин статися. Там своя токсична атмосфера. Зараз там постійними членами клубу залишилось відверте лайно, фрікі, точніше сказати психічно хворі та те, кого гризуть власні демони (комплекси). Адекватні люди туди заходять іноді, але ненадовго. Взагалі, кожен сам вирішує, що йому робити. Я в житті не зустрічала стільки людського непотребу, скільки його побачила на форумі. Але і гарних людей тут теж зустріла. Як правило, це люди, в яких внутрішній світ налаштовано на те, щоб робити все навколо себе кращим. Про це можна довго говорити. Навіть приклади навести з форумного життя. Чи потрібно це робити? Гадаю, що ні, бо кожен з нас вже давно визначився по якій він бік.

Дівчата щось не відгукуються, мабуть на городах знімають стрес після ночі. Тож, поки хтось зайнятий помідорами, похвалюся моїми невеличкими досягненнями. Огірками не можу, бо ті, що виросли, вже з'їли, а нові ще ростуть. Добре, що гіркий перець з куща ніхто не їсть. Цибулька на перо вже третьої хвилі.

Аня, інжир квітне зовсім бляклим цвітом. Майже непомітним. Наче пласка китиця бузини, тільки квітіа на ній мало і колір якийсь незрозумілий, наче змішали пісок з рожевим, тільки все те дуже бліде. З його плодоношенням я ще не розібралась. Бо його багато росте і десь нема , взагалі, плодів на тих кущах, десь квітне, а десь вже висять плоди.Такого, щоб одночасно і квіти , і плоди на одній рослині, то не бачила ще. Чоловік намагався мене вмовити на терасу купити інжир, бо ж кумквату купила😆. Категорично відмовила. Але, спочатку, дуже хотіла ще лимона та мандарина. Але вчасно схаменулась. На відміну від кумквату, лимон не відрізняється особливою декоративністю, хоч як його формуй. До того ще і хворобливий. І головне, я не можу зрозуміти, чому лимони, апельсини, мандарини в магазині по 1,30 євро, а кумкват 6-8 євро, хоча його по місту багато росте і часто бачу, що він осипався і всі ті смачні "перлинки" гніють під деревом. До речі, кумкват дуже відрізняється смаком. І як розрізнити сорти, то хто зна. На вигляд плоди однакові, а на смак різні. Коли купувала, мені повезло, що могла спробувати та вибрати. Сортів, що читала, наче самі смачні, з маленькими кругленькими плодами тут нема. Можуть розрізнятися кольором, від жовтого до помаранчевого та розміром. На смак- рулетка.

А кумкват та інжир навіщо? Вони тут чудово витримують зими. Інжир, взагалі, росте, як бур'ян. Скрізь та сам собі, де хоче. Помітила, що в нього нема такого - одночасно зацвів та готується до врожаю. Ні, десь вже висять плоди розміром з грецький горіх, а десь тільки починає квітнути. І це не в разних місцях, де температура може різнитися. Ні, це поряд. Взагалі, то росте інжир якимось кущами, але в садах бачила дуже гарно сформовані дерева - товстенький та рівненький стовбур і зверху крона, схожа на парасольку. Чи то він привитий , чи так формують не знаю. Але дуже декоративно виглядає.

Вчора тут стільки натеревенілись, що забула запитати. Аня, якщо така погана ситуація, не було думок про сонячні панелі? Хоча б для холодильників? Чи питання не на часі або цей варіант не варіант чи, взагалі, то не ваша історія з панелями? І ще, не дай Боже, знов почнуться відключення. Сьогодні вже десь читала, що таке можливо. Якщо не ІПСО звісно, бо якийсь сайт, що насторожує.

Не треба розпитувати. Коли в сусіда з небожем сталось, то він приходив до нас кожного вечора з розповідями, спогадами та біллю. І ці кілька годин були йому дуже потрібні, бо, крім усього, вдома ще було волання трьох жінок. Тому я теж не згадую про небожа в розмові з сусідом. Захоче, сам скаже. А так, це дуже гнітюче, коли розумієш, що вмирають молоді. 43 роки...життя тільки починалось...

Так, ви це проходили...пам'ятаю... Не знаю чому не віддавали. Може вже віддали, давно не спілкувалася і тема не дуже приємна для питань. Там не було ніяких проблем з ідентифікацією. Хлопець спочатку служив в президентському полку, потім послали на Харківський напрямок. Командир подзвонив одразу сусіду повідомити, що небіж попав в засідку і загинув. Тому кажу лише те, що знаю зі слів сусіда.

Нема ніяких міжсобойчиків, достатньо відкрити мій профіль та подивитись активність, в яких темах та як часто я пишу. Але в мене гарна пам'ять і я добре пам'ятаю, як було на початку повномасштабного вторгнення, коли люди були розгублені, ці двоє, воно та Сержіо, дуже раділи, що ми тут дурні, а вони передбачливі та розумні. Тому така реакція на мене. Хай собі. Не звертайте уваги. А віддали поховати чи ні? Питаю, бо на початку навали загинули двоє моїх близьких родичів, то віддали на поховання одразу. В тому році в сусіда небіж загинув, то сказали чекати не менше пів року, поки віддадуть, щоб поховати.

Стосовно Васабі " блажен, кто верует"( с). Він, навіть, сидячи під пальмами Тенеріфе, строчив в інтернеті " рузькие маладці". Вову Чванова, це те, що зветься "Васабі", я знала в реальному житті і спілкуюсь з тими, хто знав його вже в часи, коли він виїхав з України. Чи спілкуються зараз, то навряд, бо боронять країну в лавах ЗСУ. Але інтернет творить дива і те, що в житті є смердючою купкою лайна, яку оминаєш якомога далі, тут перетворюється на "позитив" та "молодець". Ця тема тому прикладом. Точкін мене здивував на початку війни. В гарному сенсі. Своєю людяністю.

Там алоє вера, тому і зволоження гарне. Я завжди щось шукаю для п'яток та ліктів , щоб зволожувальне, бо в мене дуже суха шкіра. А гелі та креми з лавандою, що зазвичай для п'яток, не люблю.

Ні, ця кінодіва пройшла повз мене, бо на "Рабині Ізаурі" моє знайомство з мекикансько-бразильскими серіалами закінчилось. "Беверлі Хіллз" та "Дінастію" теж не дивилась. Заціклилась на "Зоряній брамі", тих, що SG-1 та Атлантіда. "Всесвіт" вже ні. Не сподобалось, вже не було того шарму людських емоцій та чогось не штучного. "На краю Всесвіту" там така моторошна музика, що не забути ніколи і, звісно, "Світлячок" з "Альфом". Це, якщо про ті роки згадувати.

Тут зараз квітне якась ліана, можливо, що це пізній сорт гліцинії, квітне дуже густим синім або фіолетовим кольором. Ніяк не можу знайти ту ліану десь так, щоб близько підійти та роздивитись, що то таке. Я, нарешті, знайшла гарний додаток- розпізнавач рослин, тож можу вже і подивитись назву та взнати, що то за рослина. Бо раніше це так вибішувало, коли стільки нових рослин навколо і не можеш зрозуміти, що то, та як себе поводить. Тут зараз квітнуть олеандри. Їх дуже багато, різного кольору, від білого до оксамитового бордо. Навіть жовті бачила.

В мене останній поверх, під керамічною черепицею. В них іншим і не криють дах, за виключенням плаского, де розташовують тераси та басейни. Думала, що літом буде дуже жарко в квартирі, бо горіща нема. Але ні, може ще і тому, що стеля висока, під 4 метра, крім однієї спальні, де не висока стеля, як геометричні пласкасті в різних напрямках , але нема відчуття, що зараз на голову впаде. Мабуть мене ця квартира привабила тим, що схожа більше на будинок, ніж на квартиру. Наявність каміну додає ще більше цієї схожості. Температура +30, вчора вперше ввімкнула кондіціонера(тільки в цій спальні) на годину, бо на спеку я погано реагую. І тут нема відчуття вологого повітря, що огортає тебе липкою гарячою ватою. Мені не осягнути того задоволення, коли в таку спеку туристи тиняються розжареним камінням по Старому Місту та ще і гроши платять, щоб дертися по сонцю на стіни Фортеці високо в горах. Вже мовчу про канатну дорогу. А просто козирьок без верху не пробували? Щоб лице захистити від сонця. Я без панами нікуди, бо сонце мені бемкає по голові одразу. Ні, весна- зима- осінь подобаються, літо ні. Я погано реагую на спеку. Взагалі, якби не огидний сусід, мабуть оселилася в Естонії, десь в невеличкому містечку. Мені дуже подобається зима тут. М'яка, без різкого холоду. Навіть кросовки обувала не так часто, як кеди. Та якщо пішов дощ, то може лити кілька днів без перерви. На днях їздили до сусіднього містечка, дорога там дуже мальовнича, поки дивилась на гори, помітила невеличке стадо місцевих оленів. Як вони тримаються на, майже вертикальному камінні і ще примудряються якісь рослини їсти, та не впасти, то загадка для мене. В мене на терасі ввечері по стінах бігають гекони.

Аня, я тільки налаштувалась на такий мімішний настрій з цими "зірочками" , читаю повільно та думаю, треба ж яке мімішне -романтичне порівняння з зірками і ось вам "скотиняки"😂. Ну от як так в нас виходить, що страшне, те, що несе смерть та біль асоціюється з тим, що тотожно спокою та тихому настрою. Я, навіть , посміхатись почала, поки читала. І це правильна думка. Бо воно захищає шкіру. Наташа, якщо , все ж таки, підсмажитесь, для мене захисний крем був самим кращим засобом, щоб зняти оте кошмарне відчуття, наче розжарену пательню приклали. Захисний крем з фільтром мені допомагав краще за все інше.

Аня, лялька то зі скрині? Колись ви розказували, що в скрині багато усіляких цікавинок зберігається. для ляльки знайшовся час? А черевичок файний виглядає з-під плаття) В мене багато цікавого було. Хочу в бік водосховища дивлюсь фаєр-шоу, хочу в бік Іри спостерігаю "небо в алмазах". Колись, в перший тиждень, в бік Козаровичей дивилась, як наші роздовбали колону техніки орків. То було очей не відірвати, особливо, якщо вперше таке бачиш. Схоже на бенгальський вогник, тільки довгий, як воно стрічкою в усі боки зірками блимало, поки колона орків горіла.

Пам'ятаю, колись обговорювали, хто як ночі проводить. Іра в "норку" під будинком, може ще і накапати "15 крапель", щоб вже 100% не чути, що в неї над головою робиться. Я навпаки, телефон поряд і швиденько пару годин до початку намагалась поспати, бо потім мені треба тримати "руку на пульсі"- що летить, куди летить. А якщо в мій бік, то взагалі біля вікна спостерігала або на терасу виходила. Але не пам'ятаю, як Аня реагувала на нічні "варти". Чомусь мені здається, що теж "15 крапель" завжди були під рукою. Наташа, то пам'ятаю, що "краплі-наше всьО". Але зараз в Сумах таке , що вже не до крапель(((

Свєта, як добре, що показали красу і, взагалі, добре, що з'явились. Ті теми, де раніше було якесь життя, включно з Задвірками, вмерли. І це не дивно, бо зараз такі часи, що позбуваєшся баласту спілкування з тим, що і до навали викликало огиду, а зараз є бажання витрачати час на спілкування з тими, хто, хоча б приблизно, має таке саме відчуття світу. Якось так) "Ікєбана", дійсно, "держить мене семеро", чудова👋. В мене вчора було миттєве бажання показати, як моя пеларгонія вкрилась квітами. Ніколи б не подумала, що вона дасть фори зональним по цвітінню. Але подумала, та вирішила, що не буду, бо в мене один такий "букет", а ви тут радуєте набагато цікавішим. Тож дякую. ...і, Свєта, не зникайте, хоч іноді радуйте такими світлинами. Бо розумію, що писати не завжди є бажання. Наташа теж рідко з'являється, бо те, що там діється (біля неї), якось не додає гарного настрою.

Оля, дякую, що подали "голос". Ще б Наташа Миколаївна обізвалась, що з нею все добре.

Ми теж так робили, де були ями якісь, то складали там бур'ян, але тільки бур'ян + те, що стригли з рослин. Через рік-два там вже був гарний компост, на якому з задоволенням селились лісові рослини і дуже гарні польські та білі гриби. Але ж то не такий випадок. Якби тільки бур'яни але ж там і сміття все звозиться. Навіть якщо і рослини та бур'яни, то в них і думки нема, що то треба розгрібати хоч трохи, а не залишати купою. Це болюча тема для мене( Ні, її там не було ніколи. То "раб" сусідки під кодовим ім'ям "брат чоловіка, що помер" ( під яким номером не знаю, бо вони в неї всі помирали) , викидав туди все зайве, ось і її теж. Бо там ще щось було з сортових рослин, на що я оком накинула.

Буде смішно, але білу гвоздичку я знацшла на сусідній ділянці, коли збирала гриби. Як вона там опинилась ? Чи хтось викинув з бур'яном як і кущ червоних тюльпанів? Бо замвсть того, щоб зробиьи компостер та скидати туди ті бкр'яни та квіти, садові товариства люблять все винести в ліс і це непереборно. До речі, я там ще і кущики медуниці знайшла, якби не продали будинок, то збиралась викопати і оселити її в саду. Її в мене не було, а вона мені подобається. Тож той, хто викинув білу гвоздичку, не розумів від чого позбавився. І ще. Ці гвоздички не дають росьи бур'яну та розростаються гарними куртинками. Але з армерією в мене стоскнки не склались. Гарна рослинка та якщо її не ділити через кожні 2-3 роки, вона губить декооптивність та сходить на нівець.

Мені теж подобались гвоздички. І в мене була чистого білого кольору. Вони не часто зустрічаються, тому в спитала. В рожевий ніколи не уходила. І що в цих манюнях гарно, що і бех квітів розетка листя декоративна. І головне, вони себе добре почувають на піску. Я пам'ятаю про обіцянку показати, коли розквітнуть біля мого будинку. Ще нема. Вони, взагалі, до середини травня були без руху. Листя і все. Потім швидко викинуло стрілки, на кінці яких бутон, схожий на маленькн листячко. Поки так. І крізь так. Тож слідкую, коли квіти з'являться, тоді покажу колір.

Саме страшне, що про це говоримо, наче, як про щось звичне. Гарний "бур'ян". Те, що там є троянда, звернула увагу в останню чергу. То в тебе біла гвоздичка чи рожева, бо якось так світло грає, що не можу зрозуміти колір? Хочеться вірити, що станеться диво і все закінчиться в одну мить. Але реальність інша, на жаль(

Тільки в якійсь темі обговорювали, якщо є можливість та бажання, то краще мати таку кімнату під будинком. Добре, що з тобою все добре. Сподіваємось та чекаємо на добрі новини від інших. Вночі дивилась стрім Шейтельмана , то крізь екран було чути вибухи в самому Києві(((

Людоньки, як ви там ? Як пережили нічне жахіття? Сподіваюсь, що з вами все добре.

Ти ба, яка "турбота" від фан клЮбу. Чекаю наступного з порадою І ще. Пупсики, ви не напружуйтесь, бо фан клЮб в мене під грифом ...ееееееее... точно не сподобається. Звісно, своє его чи те, що його замінює, можете чухати скільки завгодно, мене це не обходить. Я ж спеціально для таких випадків ще зранку сказала але бачу, що навіть простого тексту подолати для фанюків проблема. Прикро, але що поробиш. "Маємо, що маємо"