allanek

Аня, ось це саме погане, що може бути. Я так само поводилась напочатку. Потім навчилась не соромитися питати, бо як навчитись, якщо не спитати та як щось взнати, якщо не питати. Тепер я питаю( не тільки про сад) , навіть в тих випадках, якщо комусь здається, що це тупе чи дурнувате питання. Мені начхати, бо розумна людина згадає себе, що вона пройшла такий самий шлях, від нуля до знання ; а не розумна...вас цікавить, що подумає нерозумна та як я буду виглядати в чиїсь очах? Мене ні. Тому питайте що завгодно. Навіть самі прості речі. За них, якраз, завжди перечіплюєшся, бо, дійсно, здається це так просто, викопати посадкову яму, насипати землі та добрив і встромити туди троянду, яку потім засипати землею курганом з "головою" . Але в мене було стільки питань, які, зазвичай, хто це вже робив, залишаються за дужками. А питань, при цьому дійстві, в мене, наприклад, було багато. Не знаю, наче сміятися грішно в цьому місці, але смішно. Бо коли читаю це, одразу згадую вашу теплицю, город взагалі та підхід до городини, коли ви копаєте, як то кажуть, "до руди". Кидайте ви того ШІ ( я пробувала, мені з ним нудно). Коли я з трояндами мудохалась, тоспочатку дивилась все, що 5-ї зони і обмежила свій вибір цим, на 6-ту не дивилась взагалі. Але ж завжди хочеш того, куди не збиралась лізти. То і 6-ту теж окинула оком. Hansestadt Rostock та Hans Gonewein Rose, наскільки пам'ятаю, обидві 6-ї зони, флорибунди. За всі роки, а вони залишились в саду, не хворіли, не вимерзали, завжди були вкриті квітами дуже рясно. не вкривались. Взагалі не було жодної троянди в саду, яка б вкривалась. З моїх спостережень зробила висновок, що для моїх умов флорибунди ідеальний варіант. Звісно, я не буду казати, що Аня спокійно саджайте 6-ту зону, але більшисть троянд 6-ї зони, що садила, спокійно переносили всі зими без укриття та "бубнів". Аня, все це я вам розповідаю з позиції "чайника" в трояндах, бо в мене досвід кілька років, він невеличкий, тому я не можу назвати себе якимось фахівцем в трояндах. Але з того, що росло в саду, все чудово почувалось без укриття на зиму. Ну і мені дуже подобаються троянди Тантау, вони наче створені для таких ледачих садівників, як я. Обидві троянди (фото) від Тантау. І ще Ленсовки, вони створені для піску і прийняте " троянди треба годувати", це не про них. Мене завжди дивувало ваше натхнення розбиратись в усіх вузлах, наприклад, даху чи щось там рахувати. В вас математичний склад мислення, тому вам здається, що це "капець" не тільки складно, а ще і нудно😄. І воно десь так, коли мислиш схемою " прочитав характеристику сорту-посадив- росте", чи, як робить більшість "посадив-росте", а воно-то посадив, але не завжди "росте". Бо ландшафт це така сама наука, як математика чи фізика. тут є свої закони, які треба або вчити, або набувати ці знання досвідом, а він, як ви і сказали, обходиться недешево, що по грошам, що по часу. Я гуманітарій, хоч і закінчила будівельний інститут. І сад для мене це дуже захопливо. Колипочинала, думала, що не зможу цього осягти, бо з садом був єдиний випадок, коли в мене була паніка. навіть були думки , щоб ландшафт мені допомогли зробити, але потім розлютилась і... зробила те що зробила))) Але, якщо вас не надихає сад. то, дійсно, це буде вам тягарем. як для мене город- я його саджала, але не відчувала до нього таких почуттів, як до саду. він в мене був, як повинність. звісно, що подобалось мати свої перці-травки-огірки з помідорами, але мене оця вся колотнеча до того, як зірву помідора з куща, то дратувало дуже. Фото 1,2. Перше- 2018 рік. друге- 2023 рік. Hansestadt Rostock без "бубнів". На другому фото, ця троянда була обрізана, майже, в нуль. Лише тому, що не хотіла її пересаджувати, бо її затисли ялівці та майже накривали собою. Вирішила, що я куща зріжу, захоче жити, знайде собі вихід. І троянда не здавалась, встигала відрощувати куща та отак квітнути до самих морозів. Навіть форма куща була вже іншою, не розлогою, коли місця вистачало, а вже гілки росли струнко вверх, бо треба було вигнатись над гілками ялівців. Друге фото зроблено було 8 липня2023р. Фото 3 - ще знайшла фото, це так вона виглядала 22.10.2023року. ніхто її не годував, обробка була разом з усім садом, навесні та восени. 4,5- Hans Gonewein Rose, липень 2018р і червень 2022р. Аня, я тут розтікаюсь думками з надією, що вас це надихне хоч трохи. Якщо я, ледача, хоч якось змогла потоваришувати з трояндами, то ви, з вашим завзяттям зможете це зробити краще. Я в вас вірю.

Мабуть, що і пізно. Ось ця може підійти? Побачила, коли шукала картинку гребінця. Пишуть, що це Карнизна вентиляційна решітка (стрічка) захисту звису від птахів 80 мм х 5 м.п., Для черепиці, Для шиферу, Для сланцевої покрівлі, Для фальцевої покрівлі, Для профнастилу, Керамічна черепиця, Металочерепиця, Гнучка (бітумна) черепиця. Чи вона теж монтується до ?

В тебе до цього хист, знаходити випадки з життя👋.То пана з Хотяновки, то цих красунь 😆. І як влучно)))

Навіщо щось вигадувати, коли це так і зветься. В мене горобців не було, бо в лісі це екзотика, але ж дрозди, коли починалася лохина, залишали на бруківці таке лайно, що ваше гівно, то квіточки. Бо виглядало це, як добрячого розміру чорнильна ляпка. Добре, що змивалось дощем чи зі шлангу. Не знаю чи підійде таке для шиферу, для черепиці є захисний гребінь, щоб вони не лізли в ті хвилі та будували там гнізда. В нас стояли- дієве рішення.

Ніколи знову. Може це в мене вона так себе поводила, обидва кущі ( може і пересортиця, але не схоже), для мене ця троянда повне розчарування. Ще і квітки тримаються недовго, але самі опадають😁- для мене це плюс, для Наташі мінус. Цікаво, як в Ані закипить в голові, коли маємо дві протилежні думки- я кажу, що ні, я б не саджала в ногах ще і щось з грунтопокривних. Ти, навпаки, кажеш, що саджайте. Угу. Обмінялись🤣, зовсім протилежними поглядами. І головне, що обидва мають право на існування 🤝

Навіть хотіла для Ані зробити підбірку фото зі свого саду з тією самою думкою. Є дійсно грунтопокривні, а є умовно. Але ти вже і так сказала.

Тільки мій погляд. З Аспірином це погана думка. Я не про саму троянду. Але дві троянди на паркані і одна в ногах- як ви за ними будете доглядати? Що таке грунтопокривна троянда я добре розумію. Як ви збираєтесь оминути Аспірина, щоб дотягнутися до тих, що на паркані? До того ж, дві білі троянди поряд , як на мне , не дуже ідея.

Аня, а чому ви пишете, що троянда англійка? Хіба?

Іра, звісно, я згодна. І добре, що ми ділимося своїм досвідом та не ліземо " в пляшку", якщо в когось він інший. Бо іноді до абсурду доходить . Цим мені і подобається наша тема, що тут кожен може висловити свою згоду чи не згоду, сказати про те, що в мене, навпаки, інший досвід і ніхто з товариства не буде це сприймати за категоричність чи намагання нав'язати свою думку. Бо тут ніхто не намагається потішити своє "его", це саме цінне в спілкуванні- відчувати повагу до чужої думки навіть тоді, коли ця думка протилежна твоїм поглядам чи досвіду. Тож дякую товариству за таке уважне ставлення одне до одного.

Раніше я в мультіварці ( там була окрема програма) робила йогурт. Воно наче і смачно, але мені не вистачало смаку тому йогурту, хоч з закваскою, хоч з ложкою якогось іншого ( натурель) йогурта. Ще кефір пробувала і не пам'ятаю вже , що ще з кисломолочки. Але прийшла до того, що мені простіше купити 1кг банку грецького йогурту чи кефір з сиром, чим калапуцати по 5 годин в мультіварці. Може тому, що я , майже, не молочна панянка. Сир, так, люблю. Все інше, час від часу. І чи варто вовтузитися з тим всім ( для мене, звісно), то питання, яке я закрила для себе тим, що пішла в магазин та купила 1кг йогурту чи пачку сира. І взагалі, мені подобаються варіанти, де не треба витрачати багато часу та моєї уваги. Тому рецепт Ані влаштовує мене на всі 100%. По-перше, це смачно, по-друге- вимагає мінімум дій від мене.

Рецепт Ані - кидаєш в морозилку банку з грецьким йогуртом. Він замерзає там, потім дістаєш, розморожуєш та відкидаєш на марлю чи щось схоже. В мене залишились серветки після перелому, але вони з якимось лекарством для заживлення, тому я не ризикнула з ними😂. То скористалась залишками від москітної сітки, якою закрили вікна, бо розмовам про те, що нема , не долітають до моїх вікон усілякі жужуки не вірю. Мухи вже літали і ввечері, якщо ввімкнути світло на терасі, то літає все роями біля ліхтаря. Тож в глибоку миску ставлю дуршлака,потім сітку, в яку перевертаю банку з замороженим йогуртом та чекаю, коли він розморозиться. Потім загортаю розморожену масу в сітку, зверху щось важке і чекаю, коли сироватка стече. Все. Якщо щось не так роблю, то Аня внесе корективи))). Іра, з того грецького, що тут продають, не виходить сухий сир, він теж трохи масляний , але не такий, як, наприклад, маскарпоне. Ну і в місцевого йогурту нема, як в нас пишуть 2% чи 10%. Просто йогурт і все. Але він смачний, смачніше за ті, що вдома продають чи в Польщі. Спробуй трохи зробити і зрозумієш, чи влаштовує тебе той сир, що вийде. Я перший раз так і робила. В мене була банка (700гр) десь наполовину заповнена йогуртом, то я її і заморозила на пробу. Аня дала дуже легкий рецепт. Бо місцеві панянки казали, що вони щось нагрівають і далі я не вслухалась особливо, бо не хотіла з цим зв'язуватись. А тут ніяких "бубнів". Тож пробуй, потім поділишся враженням.

Ні, булочка, то з книзі рецептів до хлібопічки Панасонік. наче колись я його давала. Це базове тісто , без усіляких витребеньок. Але!!! В мене зараз нова х/п, теж Панасонік, тільки інша модель. І це якось дивно, рецепти базові, але різняться. Стару залишила у Вроцлаві, бо з'ясувалось, що така "корова" теж потрібна. Купила іншу модель та поки не потоваришувала з нею. Чи то вона якась дивно своїми примхами, чи то я не можу підібрати борошно, бо в нас все просто- є борошно вищого гатунку і різні суміші. Все!. Але тут, як в Польщі- Т400, Т500, Т300, для піци і ще якась зовсім сіра. Звісно, що готові суміші для хліба , окремо кукурудзяна, житня, для панеттоне теж окрема суміш є. Повертаюсь до рецепту. Рецепт тіста для піци завжди ідеальний, з тістом для булочок щось дивне. Все закладаю згідно рецепту, але отримаю не колобок, а таке собі дуже повітряне "безе" по консистенції😁 Що не так, поки не розібралась. Тож, якщо буде таке саме і в вас з тістом, то я попередила, що потрібно буде трохи добавити муки. Дріжджі - 1чл (5мл) мука-500гр Масло (коров'яче), бо інакше поляки пишуть "олія", як в нас, в українській мові - 30гр цукор- 1,5 ст.л ( ложка 15мл) сіль- 1,5чл вода-310 мл Булочка, що на фото, вчора робила, інший рецепт дріжджі- 1 та чверть ч.л мука- 450гр масло-30гр цукор- 1ст.л сіль-1чл яйце-1шт (50гр) вода-250мл, або 125мл води+125мл молока. Ще робила булочки з базового тіста (перший рецепт, де води 310мл) з додаванням родзинок (100гр)

У випадку, якщо під парканом є фундамент. Інакше паркан не допоможе. В мене не було, бо багато разів на обох форумах (наш та Садиба) казали про те, що сумах то біда. Отже. Моя сусідка посадила сумах в себе, ще і не один, щоб життя заграло веселкою, то спереду будинку та позаду теж. І все вздовж паркану між нами. Все літо слідкували за тим, щоб викорінювати те, що проповзло до нас на ділянку та дало поросль. Скажу більше. І робили таке вперше. Що в сусідки було, можу тільки здогадуватися. Але вона вирішила ще і за парканом зробити красиво- та впендьорила відростки на галявину. Не витримали вже цього. Розвела раундап та побризкала оте, що вона понатикала. Потім кудись поділись і її сумахи, може сама їх повикопувала. Так, гарне, але хай воно росте десь подалі від ваших будинків.

Почали про кухню, то я згадала, що не подякувала Ані за рецепт, як з грецького йогурта зробити сир. Тож вибачаюсь і звітую- сир смачний і це одна з тих, начебто звичних і непомітних речей, які стають дуже помітними, коли розумієш, що є багато чого в молочних холодильниках, але нема звичного нам сиру. навіть в сирному відділі завжди є окрема вітрина, де продають сортів з 10 якогось місцевого сиру, схожего на бринзу і є якійсь сорт, наче то не сир, бо на вигляд копчені поросячі вуха. Але мені порадили краще не ризикувати та не купувати ті сири, бо вони мають специфічний смак. До цієї поради я вже встигла спробувати щось подібне- на вигляд наче сир(творог), а смак не передам, бо то було жахливе поєднання солоного з кислим та солодким. Тож зараз, завдяки Ані, сніданок починається ось так. Аня, дуже дякую. Ролики в ютубі теж подивилась))) Сир смачний, як я люблю, з легкою кислинкою та масляний. Маю намір наліпити вареників з сиром.

Я не кип'ячу кухонні рушники. Нема в мене такої потреби. Може тому, що ще користуюсь паперовими рушниками та все, де треба прибрати олію, роблю це паперовими. В мене, взагалі, звичка , навіть перед тим, як скласти посуд в посудомийку, обов'язково протерти паперовим рушником все від залишків їжі чи якихось продуктів. А звичка не спускати нічого жирного чи з залишками олії в каналізацію настільки перейшла в автоматичний режим ( життя в будинку довело ці дії до автоматизму), що я і зараз, маючи центральну каналізацію, не можу заставити себе не робити цього. До речі, тут нема звичного сортування сміття, тільки два контейнери- для мокрого сміття та всього іншого. за стільки років ми вже так звикли , що сміття розкладається по різних контейнерах, що я не можу звикнути і мене ступорить, коли пластик, скло та папір треба пакувати все разом.

А запустити програму на 90 градусів не допомагає?

Я теж. Гадаю, що ми не одні таки з тобою))) І чого це одразу старорежимна. Буфет не буфет, а скляні вітрини зараз дуже актуальні. На жаль видалила фото з останнього походу до Ікеї у Вроцлаві. Там виставлена кухня суцільне дерево та скло, дуже близько до буфету, про який ти кажеш. Я тебе розумію. Бо сама це відчувала, коли треба було вирішувати, що з собою брати. яку частинку спогадів та життя взяти з собою.

В мене, не англійські, але щось подібне, тільки в квіточки, теж є. Але вони в мене, скоріше, як серветки використовуються, печиво накрити чи щось таке. ті, звісно, прасую і дуже ретельно. Такі речі мені подобаються на кухні, бо від них кухня стає чимось більшим, чим місце, де готується їжа.

А хтось казав, що не бачить їх в своєму саду🤭 Наташа, вони в вас що, всі білі? А навіщо? Рушника не вистачає? В мене їх завжди два одночасно. Крім паперових, звісно. Які ми всі різні, з різними звичками, навіть, "таргани" у кожного свої. А це ми лише за кухонні рушники завели мову? А якщо "копнути" глибше, то що можна нарити😂?

Я не про це Про банні не буду, бо я їх обов'язково через сушку пропускаю. Ну ту, що температурна в пральній машині. Чому так7 Бо нічим іншим не можу добитись такої м'якості від махрових рушників, як після сушки. А кухонні, то це про особистих "тарганів". Я їх (тарганів) теж маю, бо життя без них тьмяніє😁. Паперові рушники, то зручно, але звичайні кухонні рушники я теж полюбляю. Та вже давно перейшла на кухонні махрові ( вони невеликого розміру і махра в них невисока). Тому і запитала, бо цікаво))) І навіщо чи чому ти їх прасуєш? Я про кухонні. В мене рушник на кухні тримається максимум 2 дні, потім в кошик з брудними речами. ні, я не на таке- постійно прасувати рушники. Я, взагалі, не люблю прасувати.

не зрозуміла, про які рушники мова?

Це вже перепнути межу пристойності 😄 Ми і так балансуємо на грані 🙃

А моя голова не переносила, коли оте ганчір'я висіло на кущі. Тому і написала про це, щоб Аня могла вирішити, чим їй заповнити вільну хвилину- секатором чи віяловими грабельками . Обидва варіанти нудні та з роками розумієш, що то зайве взагалі- витрачати на це свій час. Це, як я з постільною білизною. Перша стадія- обов'язково крохмалимо та прасуємо після прання. Друга стадія- не крохмалимо, але прасуємо після прання. Третя- не крохмалимо і не прасуємо після прання. Бо з віком розумієш, що не важливо витрачати час на такі дрібниці. Про себе я кажу, що то я така зануда

Звісно, що по різному. Але краще Ані розуміти все, що її чекає. В цьому плані троянди Ленса ну дуже гарні. В любому вигляді гарні. І до речі, не дуже полюбляють обрізку. Я теж залишали китиці з шипшинами, обрізала навесні. коли вже нові китиці збирались квітнути. Пелюстки, що падають на землю(мульчу) дуже легко прибрати, коли вони лежать сухим шаром. Кілька рухів віяловими "курячими лапками" і все. Тож в "баришень" забагато вільного часу чи більше нема чим зайнятись. І це набагато простіше , ніж прибирати пелюстки з грунтопокрівних ялівців 😋 Іра, я не про те, бо мені теж головне, що я думаю думала про свій ( коли він був моїм) сад, а не яке він призводить враження на інших. Я тільки про те, на які наслідки треба чекати від своїх "хотелок". Краще про них знати і розуміти, на які компроміси можна погодитися, а на які не варто. Якби мені хтось раніше, до того, як я обирала троянди, розповів про нюанси, які, традиційно, в більшості залишають за дужками, вихваляючись красою троянди, я б теж багато чого залишила "за дужками". Може, колись розповім, як на очах сад перетворювався на щось , що я не плекала. Це коли людина нічого не знає про рослини і не розуміє, як з ними поводитись, вважає, що вона виправила те, що в цієї рослини і було тим, що робило її привабливою. Але в кожного своє розуміння краси.

І чомусь всі забувають про те, що дуже псує вигляд- про само очищення троянди після цвітіння. Якщо троянда сама не скидає пелюстки чи квітки, будете мати багато "брудних ганчірок" перед очима. І щоб позбутися цього треба секатор брати в руки. Колись мені пересортом замість Аспірину дісталось з десяток кущів , якщо не помиляюсь, то White Meidiland. Все в ній гарно, коли відквітне отака китиця, то на кущі залишається замість краси гербарій. З урахуванням того, що квітне вона, майже, безперервно, це ще те "задоволення", бігати біля кущів діаметром 2м чи більше з секатором. І всі переваги перекреслюються одним "гербарієм". І для прикладу інша троянда ( фото2,3), яка сама очищується, квітне до самих морозів і має кущ досить великого розміру.