allanek

І чому, як тільки виїхав за кордони України, потрібно вишукувати все погане та розповідати , як гарно живеться в інший країні і як погано в Україні?

Коли купили ділянку, то будуватися почали тільки через 3 роки. В той час подивилась цікавий серіал " Історії дизайну" (Grand Designs). Ведучим цього циклу був архітектор Кевін МакКлауд 🤭Це був, наче, паралельний світ про будівництво та архітектуру. Це були реальні історії людей, що будувались або з нуля, або купляли старі будинки (які охороняються законом, в них є спеціальний комітет для спостереження за такими будівлями), чи амбари-конюшні- каплиці - водонапірні станції та залізничні будки. Це в нас то будка, а в них це доволі великі вузькі двоповерхові споруди. В Польщі такі самі. Я це до чого? Якось була серія з панянкою, що збудувала будинок десь в безлюдді Шотландії чи Ірландії ( не пам'ятаю) і робила віконниці. То більше нагадувало щити, ніж звичний вигляд. І пояснювалось, чому в деяких місцевостях острову роблять віконниці. Бо дуже сильний вітер, шторми з моря , то вони намагаються хоч якось захистити будинки за допомогою віконниць. Це окрема історія. Якщо це старий будинок або масова забудова , так само, вони повинні отримати дозвіл на заміну вікон і не завжди його дають, щоб не порушувати загальний вигляд кварталу чи району. Тому в нових будинках вже склопакети, а в старих, навіть в будівлях 80-90 років 20 століття вікна з одним склом. В них, взагалі, багато незвичного для нас. Вікна, наприклад, відкриваються назовні. Щоб їх помити треба викликати спеціально навчану людину. Або люстри та світильники в них висять не по центру кімнати, а ближче до вікна і такого багато. На півдні, де тепло, навпаки, віконниці захищають від сонця. І ще маркізи на балконах та терасах. Вони, навіть будинки проектували одразу з вбудованими віконницями. Бо бачу багато багатоповерхівок часів "розвитого соціалізму" з тими масовими пластиковими віконницями. Як казав відомий віслючок - "Печальное зрелище"(с)

В мене теж форум не працював. Підозрюю, поки буде на форумі сточна яма у вигляді теми війни, час від часу будемо таке мати. І добре, якщо пригодиться.

Бачу, що губозакаточна машинка поки без діла лежить😆. Аня, чи те, що вам було потрібно? Я про світлини з віконницями. Чи щось інше треба подивитись?

Наташа, дякую. Я відмовилась від неї. Хоча вчора мене приліпило очима та п'ятками біля полиці з фуксіями. Майже чисто білі з блідо-блакитним акварельним кольором пелюсток і зеленою серединою, помилувалась і пішла до горщиків з сукулентами, що квітнуть пів року рожевими квітами. Щось мене на рожевий потягнуло. Дивно, що в інших випадках мене, наче Панночку з "Вія" трясе, а в квітах він мені все більше подобається. Ота троянда, що я викладала, вона з кожним днем все гарніше, майже весь кущ вкрився ніжно рожевими квітами. Визначник рослин ( знайшла гарний додаток) каже, що то Rosa gallica. Схоже по квіткам, бо в мене була старовинна гальська Tuscany Superb і квітка така сама,наче набита скуйовдженими пелюстками, виглядає це гарно. То поки я чекаю на пеларгонію, що наростить куща та вкриється рожевими метеликами, буду мати рожеву хмарку в ногах бирючини. Бо я її купила вчора🤭

Віконниці для Ані. Викладу всі фото, що зробила, є повтори, але може десь буде краще розгледіти. Будинок старий, після реставрації. Аня, вам цікавий тим, що тут є 2 різних видів віконниць і навіть матеріал стін різний- камінь та штукатурений. І ще добре, що були вікна з відкритими віконницями та видно яким чином вони зачиняються зсередини. Механізм кований, фото не передає, але то гарно і зроблено настільки максимально до оригіналу, що не має відчуття, що то "новодєл". Бо не думаю, що там заморочились настільки, що реставрували старі механізми. Хоча все може бути. Сподіваюсь, що вам ці світлини будуть корисні. Ну і кріплення до яких чіпляються віконниці це металеві гаки, вбиті в сам камінь. Ніяких дерев'яних рам там нема. Є ще віконниці, нові, схоже, що зроблені з якогось полімеру (пластику), фотографувати не стала, бо то я б собі робити не стала. То самі половинки віконниць кріпляться до рами з такого самого матеріалу, що і віконниці, а рама вже кріпиться до стіни. Скоріше за все якимось анкерами чи щось подібне. Але воно вам не треба.

Тому і запитала, щоб досвідченні панянки підтвердили мої побоювання. Я можу знайти їй містечко в тіні. Згадала, що на критій терасі є закуток, де можна втулити ще горщика 🤭, але висока температура нікуди не подінеться. Але ж вона така ніжна, ніяких кольорів "вирви око". А це ще гірше, бо читала, що білі-блакитні потребують і тіні, і прохолодної температури більше за інших. Дивна рослина, гарна, але дивна і примхлива, як для саду. В Україні треба на зиму ховати в тепло, тут, навпаки, треба шукати місце, щоб захистити від сонця. Але ж причаровує. Я кілька разів до неї поверталась.

Ти колеуси кожного року так вирощуєш? Як в тебе вистачає сил та терпіння?

Зрозуміло. Наташа, я не бачила куща сурфінії діаметром 1,5м. Кажу "діаметр", бо те, що бачила, росло гарними кулями. Навіть в Київі зустрічала їх в міському озелененні частіше, ніж петунії і ніколи таких великих розмірів , щоб 1,5 м не бачила. І дійсно, вони не такі примхливі, як петунії. Але і вибір кольорів в них не такий великий порівняно з петуніями. Про фуксії. Колись ми розмовляли про них. В розпліднику побачила невеличкі кущики. Одна мене зацікавила. В роздумах😄 Наташа, пам'ятаю, що вас їх є і гарні. Чому я в роздумах? Бо можу поставити її тільки на відкриту терасу. Чи витримує вона пряме сонце? Якщо треба притіняти, тоді питання з нею закрию. на критій терасі вже все закінчили з "ландшафтним дизайном"😁Є побоювання, що спекотного сонця вона не витримає.

Можливо ми по-різному сприймаємо "довгі пагони". Так, сурфінія розростається великим кущем. Але...вона його сама формує і не потребує прищіпки, як петунія, щоб сформувати кущ. З одного корінця сурфінії виростає великий кущ гарної форми. Годувати і поливати потрібно, як і петунію. Колись я придивлялась до неї, тому трохи вивчала.

....

Наташа, а як поливати ті кашпо? Я ж так розумію, що стовп височенький? Про сурфінії не було думок? Скільки їх бачила в міському озелененні, завжди акуратною кулею, яка всипана квітами. Розміром квіти менші за петунію, але сам кущ акуратніший за петунію.

Я вже не раз казала, що волію бути пасажиром поряд з водієм. За руль не сідаю вже давно, можу іноді. Хоча б для того, щоб розуміти різницю між S та Y. Так я про це і кажу. Ну і ще одна додаткова функція, чому б і ні)))

А чому регулювати сидіння водію потрібно на ходу? Мені, як пасажирці ця функція зручна. Можу гратися, коли забажаю. І таки це зручніше, ніж звичний спосіб. Може для когось це і сприймається, як маркетинг. Для мене це лише додаткова функція.

Пеларгонії...сьогодні в інеті побачила фотку . Квітка пеларгонії - білі пелюстки, середина зелена і по краю тоненька рожева полоска. І треба ж бути автору тієї статті такою, перепрошую, падлюкою, щоб не вказати сорт. Стоїть та квітка перед очима. А я, якраз, в думках, чи не купити ще якійсь сорт пеларгонії. Нема слів😡

В нас з останнім оновленням додалась функція регуліровки положення сидінь зі смартфону. Зручно.

Щось ви, дівчата, пішли по горщикам з квітучими рослинами☺️ Це як я зараз не хочу ніяких ярких кольорів, хоч де. Навіть постільну білизну купувала блідих відтінків.

Так, то видова форма, білого кольору. Все, що кольорове, то вже гібриди. Наташа, от дуже-дуже дякую за таку розлогу відповідь. Мене щось "прорвало" і хочеться якихось квітів. От і маюсь думками. Мабуть я буду спостерігати за тим кущем, що в квітнику росте. Це я, коли буваю в маленькому розпліднику, то починаю бурлити "хотелками". В них кущ стоїть одразу при вході в магазин ( не на дворі) і колір у квітів ( хоча це і не квіти ) неможливо привабливий- бузковий з зеленим. Такий блідий і "вінтажний", що коли його бачу, то забуваю за чим приїхала ☺️

Розумієш, я тут багато з яких рослин спантеличена, бо ще не звикну ніяк робити похибку на те, що тут(а) і там(а) велика різниця. В мене тут квітник будинковий, то наче наочний посібник- якщо там пошарудіти, то багато чого можна знайти і зрозуміти поведінку рослин. Але питаю, бо коли чую ваші різні думки в мене складається щось в голові- чи потрібно воно мені і чи має то сенс)))

З питанням. Якщо в кого є досвід, прошу розповісти...Кали (Зантедескія)...завжди не давали мені спокою. А тут мене дзьобає думка про них постійно, бо їх тут є і вони такі гарні. Але...чи дійсно бульби треба викопувати, кожну замотувати в папір та зберігати до весни? І чи дійсно в них відмирає листя? Питаю, бо в будинковому квітнику, в хащах, бачу кущ, листячко стирчить ще з зими, квітів нема. Звісно, що він там сам по собі росте і не один рік. Місцеве товариство ще не питала.

Звісно, що Чорногорія не ЕС, але і тут в нас був випадок, коли відчули різницю в якості бензину. Поки 2 місяці їздили на орендованій автівці, то остання заправка була відчутно поганої якості. Якщо вже Тойота Yaris це відчула, то дійсно погана. АЗС була інша, до цього постійно заправлялись на одній заправці. Ну і навантаження на кишеню, як тільки пересіли на електричку, теж відчули одразу. Звісно, що на користь електрички.

Луїз Од'є бурбонка і, судячи з вашої розповіді про центіфолію, веде себе по-іншому. Її як не ріж, завжди вкривається квітами, як найбільше і по всьому кущу.

Але на них не було ніяких комах, крім бджіл та джмелів. Аня, тільки моє припущення з особистого спостереження за трояндою. Якщо її відрізати на пів метра чи трохи менше, тільки над сплячіми бруньками, то вона швидко почне відрощувати нові гілки, не тільки бічні, а ще і вгору дертися. В мене так за літо відрощувала 3м , дерлася на паркан і перекидалась через нього. Якщо є бажання десь на арку її кинути, то мені здається, таким чином це і треба робити. Залишати довжину гілки 2м, від цієї гілки почнуть рости нові, направляти їх по арці і так, поки на зав'є всю арку чи опору, потім ріжете тільки для більшого кущіння бічних гілок. Як приклад, я так формувала шовковицю- канделяброва форма крони. Різала гілку на ту довжину, що мені була потрібна, потім ріс новий ярус гілок, різала його і так можна робити до нескінченності, поки не награєшся.

Трохи продовжу. Про туристів. Вийшла на терасу сфотографувати троянду, про яку вчора казала і бачу пливе...Ні, це не круїзний лайнер, що перед очима туди-сюди кожного дня, це яхта...пливе в "маріну" (причал) для яхт, що розташована навпроти Старого Міста. Поки з таких яхт ( тих, кого я бачила) виходять на беріг або арабські шейхи, або африканські багатії. І не тільки тому, що колір шкіри про це говорить, вони одягаються (чомусь?) не від модних дизайнерів високої моди, а в свої національні одежі. Повертаємось до троянд і "кущ, як кущ". Троянда квітне весь рік. І взимку , і зараз. Схоже, що з розряду "бабусиних" старовинних троянд. Кущ, що квітне йоржиками для посуду😁

Аня, на першому фото, що з Старого Міста, віконниці дерев'яні, тільки кріплення металеві. На другому можливо повністю металеві, я будинок фотографувала не придивляючись до дрібниць. А в вас не збільшується моє фото ? Якщо збільшити, то на першому фото добре видно, що на вищому і на нижчому будинках віконниці дерев'яні, навіть сучки на дереві розгледіти можна. Там , якщо і перероблялось щось, то зберігалась автентичність, бо це ж Місто, що збережене, майже, повністю таким, яким було на протязі століть. Раніше я вже розповідала, що жити там ( а там живуть люди і багато муніципальних організацій мешкає) я б ніколи не хотіла. Щоб побачити це Місто та відчути, як воно було, за часів Середньовіччя, сюди зі всього світу їдуть. Тож до збереження тут відносяться уважно. І не тільки в самому Старому Місті, взагалі крізь. Воно так і є. Багато часу тут панувала Венеційська Республіка, ці будинки так і звуться- "венеційськими". На старих віконницях ще і поперечина може бути, щоб вітром не телепало ті половинки, коли віконниці відкриті. Якщо є трохи часу, то пізніше десь поїдемо та зроблю фото. Звісно, якщо ті віконниці будуть на вулицю і близько до дороги, то зможу і деталі роздивитися, бо ніколи не придивлялася, як вони там кріпляться.Скоріше за все на тому тижні. Спогад дитинства. В кожному дворі росла та центіфолія. Це було обов'язковим "номером програми", коли почала створювати сад- така старовина "бабусіна " троянда. Але я посадила не центіфолію, а старовинну бурбонську Louise Odier. І не пожалкувала. Вона пахне дитинством, ніяких комах і ніколи нічим не оброблялась. Бо я збирала пелюстки та сушила , бо взимку заварювала ті пелюстки на чай. не мерзне, можна тримати кущем ( як я), а можна в якості виткої троянди. В неї гнучкі гілки і велика швидкість росту.за літо виганяла гілки до 3-х мерів. Не хворіла. Вся увага, що вона потребувала- санітарна обрізка навесні та стримувати різанням ріст куща, якщо не мати на меті, щоб вона росла на опорі в якості виткої. Коли квітне, запах розливався на весь двір. Чи посадила б я знову цю троянду? Так, посадила б.