allanek

Ні, не іронія. Якщо ви помічаєте тонкощі нюансів, то повинні це помічати не тільки в когось, а і в себе теж. До чого тут іронія? Не нормально що? Те, що кожен робить , що йому заманеться? Так, це нормально. А ось те, що в себе вам сумісність коричневого з сірим естетична, а в інших ( тут про мене мова) ні, це ненормально. А чому я маю так писати? Дивна ви людина. Припущення, що мені подобається таке рішення і не є компромісом, вам не приходило в голову? Про це і мова. Вже казала, не сприймаєте чужих рішень , що не вписуються в вашу парадигму, не треба починати обговорення чиїхось. Я ні про що. Ви ж, тільки що, казали, що форум їснує для обговорення різних поглядів, рішень та іншого, що це комусь допомагає в прийнятті рішень. І що? Я це і роблю зараз- обговорюю з вами різні рішення. Але вам, чомусь, це не подобається. Дивно якось😏 Ви ще і неуважні до співрозмовника. Я так і зробила в будинку

А цитата буде? Чи знову, на прохання дати цитату, буде отака нісенітниця про перехід на особистості. Бо я ж постійно кажу, що То кого тут зачепило? Переймаєтесь з приводу того, що комусь не до вподоби ваші дизайнерські рішення, не робіть того, що зробили- не розказуйте , що вам не естетично, що хтось зробив в себе. Зробили, то цей інший має повне право зробити так само- розповісти вам свої враження про те, що побачив у вас. Ну хочете я вам свою ванну кімнату покажу, щоб вам було чим себе "потішити" та розказати мені про свої враження😂. Ой, вже не мою, бо будинок проданий. Мабуть покупцю все було настільки естетично, що навіть паузу не брав на подумати та і торгуватися не став, бо коли я запропонувала покупцю не приймати швидкого рішення, то почула у відповідь- " нема про що думати. Я хочу цей будинок". І це був, традиційно, перший покупець. Традиційно тому, що завжди свої квартири, коли вирішали, що рухаємось далі, купував перший, максимум другий покупець. Будинок не став виключенням. Можу, але тільки після того, як дочекаюсь від вас цитат на моє прохання. Згодна. І він теж холодний на босу ногу. Тому і запитала, що заважає тримати плитку теплою, звісно, якщо є ТП.

Де ви побачили обговорення особистостей ? Цитату дасте? Чи зробите вигляд, що не побачили прохання про цитату? Звісно ж, що "не побачили", бо мова, виключно, за рішення і вашу непослідовність. В себе вам гармонійно, в інших-ні. Чи це вже для вас зазіхання на вашу особистість. Ще раз. Ви першим відкрили цю "скриньку Пандори", тож повинні були розуміти (чи ні?), що подібне, це дорога з двостороннім рухом. Навпаки, на відміну від вас, я послідовна. І тому, там, де ламінат великим килимом, там нема , як ви кажете "порожків"; а там, де я вважаю, що ламінату не місце і плитка це найкраще рішення, там є планка ( поріжок по вашому). Про послідовність. В темі обговорення вибору плитки чи ламінату на кухні. Яка послідовність змусила вас почати розмову про "поріжки" між кімнатами? Ви не бачите протиріччя в своїх питаннях? Так я це і роблю- на конкретних прикладах даю змогу ТС зрозуміти, яке рішення та чиї аргументи йому більше до вподоби. Для вас, це чомусь, обговорення вашої особистості. дивна реакція та сприйняття розмови.

Перепрошую в ТС, але такі речі треба показувати. Хоча б для того, щоби було розуміння, чи близькі погляди та варто дослухатись до порад та коментарів тих чи інших дописувачів. Себе я теж маю на увазі. Не полінувалась та на запрошення подивилась тему. Не буду зараз про враження, описати їх можна цитатою господаря, що запросив в свою тему А ось на тому, на що був зроблений акцент- на сумісності сірої плитки та коричневого ламінату не можу не зупинитись. Бо якась дивна річ сталася. Людина, якій не сподобалось рішення у когось, робить те саме у себе - робить партнерами сірий та коричневий колір і не відчуває ніякого дискомфорту з цього приводу. Кухню теж подивилась. Це окрема розмова. Falmar, ще раз дякую за запрошення в вашу тему. Тепер зрозуміло, чому вам на кухні плитка це погано та чому плитка, взагалі, це не гарно. Нічого особистого. Ви запропонували відвертий погляд на чиєсь (в даному випадку- моє) рішення, я погодилась та також відверто поділилась своїми враженнями від ваших рішень.

Дякую за запрошення. Але в мене було прохання викласти вашу кухню, щоб я, дійсно, розуміла, що вона бездоганна, якщо ви дозволяєте собі давати коментарі стосовно рішень інших людей. Але ви цього не зробили. і замість фото кухні виклали фото ламінату зі стінами без фінішного покриття. А до чого тут це? Нічого нового тут нема ( фото моє). Тут було обговорення з конкретним питанням " ламінат чи плитка на кухні?" Я правильно розумію, що фото вашої бездоганної кухні я не побачу. В будинку, в усіх приміщеннях, включаючи спальні, була постелена плитка. Але якщо ви дозволили собі відкрити "скриньку Пандори", розповідаючи наскільки вам неестетично виглядає моє рішення , то вже і я дозволю собі сказати, що після кольору вашого ламінату не здивована такою заявою. Але, як ви казали, "головне, щоб вам подобалось."Без образ. В кожного своє бачення "гарно- не гарно"))) Взагалі тут було обговорення про підлогу на кухні. Який варіант покриття кращий. І бажано з аргументами.

В мене є досвід і ламінату, і плитки. Керуючись цим досвідом я розповіла про свої висновки. Без узагальнень. Все, що чую від вас - " не бачив гарної плитки, не комфортно". Я ще можу зрозуміти, що вам може бути не комфортно босими ногами на холодній підлоги( хоча, що заважає ту плитку на підлозі тримати теплою?), але коли чую, що "не бачив гарної плитки", то знов тільки одне питання- "серйозно?" Ні, ще є питання. Ви вважаєте , що тільки на кухні плитка, це чи, взагалі, хоч де в будинку (квартирі) плитка, це "негарно" та "незручно"? Раз ви такий тонкий естет, то найкращим доказом вашого витонченого смаку будуть викладені тут фото вашої кухні. Судячи з того, що ви так прискіпливо помітили тонкощі сумісності кольорів, ваша кухня , звісно, що разом з ламінатом, повинні бути бездоганними. Тож чекаю на фото. PS. Цікаво, що перше фото залишилось без вашого коментарю. Бо там теж така сама картина- різні кольори плитки і ламінату, і така сама алюмінієва планка присутня. Якась вибірковість у вас.

Ви це серйозно зараз? Вище я виклала в допису фото плитки.

Яке дивне узагальнення про плитку😁. Особливо, якщо розуміти, що плитка буває дуже різна. І гарна, і комфортна, і не склизька, і зручна, і тримати в чистоті дуже просто та зручно. І все це при умові, якщо включати голову при виборі та призначенні плитки. Звісно, що це моя особиста думка, без узагальнень на чиїсь погляди.

То випадковість, бо я стояла там і думала, чи хотіла б я жити в цих будинках, яким по кількасот років. А там, дійсно живуть люди. Ні, нізащо. Це для туристів яскрава картинка- топтатись по камінню та серед будинків, якім кількасот років. А дійсність вона інша- вузенькі вулички, які рідко бачать сонце чи не бачать взагалі ; маленькі вікна, що дивляться одне на одне або на стіну навпроти; суміш запахів плісняви, вологи, капусти, яку готують, та каналізацїї. Вузенькі кам'яні сходи, якщо будинок десь вгорі, по яким кожного дня треба вверх-вниз та ще і торби з їжею та питною водою тягти туди. Тому заблукати десь в цих вуличках, де повне відчуття відсутності часу, то гарна спроба зменшити психологічне навантаження чи просто забути, що за кількасот метрів ти опиняєшся в сучасному місті з метушнею та всім іншим. Але жити... Повертаючись до агави. Ну от як вона там опинилась ? Хто її туди приніс- вітер чи птах? І ця жага до життя викликає повагу, бо, дійсно, рости на, майже, вертикально розташованих схилах гори, це дивує. Набагато нижче, але теж на вертикальних схилах, в проміжках між камінням росте багато дзвоників і зараз квітнуть блакитним килимом. І багато папороті вкриває каміння. І ще мене дивує, як в тих кам'яних темних мішках ростуть пальми. Пальми!!! І примудряються стати дорослими!!!

Так, це правда. Бо я далеко від країни та починаю день з новин і закінчую теж ними. Нічого не казала. В нас будинок 3-х поверховий, на кожному поверсі по одній квартирі, тож 3 власника. Вхід загальний, на свій поверх можна піднятися або сходами, або ліфтом. "Садок" загальний, належить всім власникам. Чесно кажучи, в мене нема бажання поратись в землі ще десь, крім тих горщиків, що є і тих, що будуть в мене на терасі))).

Наче і не на часі, дивлячись на те, що зараз коїться навколо країни та може це трохи відволіче від того жаху. В мене у дворі є невеличкий садок. Це дуже перебільшено, що то садок. Вздовж сходів зроблені невеличкі тераси, що заповнені землею і там ростуть багаторічники та дерева. Підозрюю, що вони там живуть самостійним життям. Ні, хтось за ними доглядає ( ще не знаю хто), але дають рости всьому, що там є. Так ось, сьогодні побачила що квітне гіацинт і крім того роздивилась, що ростуть камелії. Гуляючи Старим містом, роздивляючись стіну фортеці, що тягнеться до самих гірних верхівок, побачила агаву. Як вона опинилась на такій висоті та ще змогла зачепитись, майже, на голому камінню та рости там, то дивує. Ближче телефон не знімає, а агава дуже високо. Для розуміння звідки я знімала(фото5). Взагалі дивуюсь, що змогла її там розгледіти, вище стіни (фото6).

Такі будинки потребують гарного сусідства та гарного краєвиду. В нас від ділянки до початку будівництва було 3 роки. І це дуже добре. Бо починали з двоповерхового "хай теку" площею в 350кв. метрів, закінчили одноповерховим з двоскатним дахом і площею 135кв.м. Чи будувала б я зараз щось хайтечне? Ні. Хоча ділянка дозволяла це зробити без якихось компромісів. Просто не моє. Але, коли бачу "кубик", добре вписаний в місцевість та оточення, око чіпляється за такий будинок- це завжди красиво. Але...хайтечні будинки дуже підступні і потребують архітектора, що дуже добре знається на пропорціях. Хибна думка. Коли почнете це робити , зрозумієте не раціональність того, що напланували. Взагалі, ви відповіли собі на питання "чому 2 поверхи?", "чому хай тек?", "чому таке планування? І не робіть тамбуру, нізащо. Він не потрібен взагалі, якщо двері будуть Каско (Фінестра), наприклад. Судячи з проекту, то бюджет в вас достатній, бо такі проекти потребують не дешевих рішень. Тоді ви будете мати зовсім інший будинок. Вам вище вже сказали про це. І правильно робите, що не економите на площі ванної кімнати. ІЧ-сауна в ванній кімнаті - це гарне рішення. І велика площа ванної кімнати, і ІЧ-сауна це з власного досвіду. Але чи розумієте ви хоча б приблизний кошторис такого будинку? Десь на форумі є тема про друге світло. Корисно почитати думки тих, хто вже побудувався і має друге світло. Крім естетики, є ще і практична сторона. Як будете мити те вікно?

Питання. 1. Якого розміру ділянка? Площа та периметр? 2. Ділянка розташована серед старих будинків чи це нова забудова, з будинками, схожими на той, що ви плануєте будувати? 3. Ділянку оточують сусіди і з яких боків? Питання не зі звичайної цікавості. Скільки бачила таких будинків, вони розташовані серед старих хатин та затиснуті серед них. Навіть, якщо це в полі та поряд хаотична забудівля (що в нас є нормою), де більшість будинків або з двоскаткою, або з вальмою, виглядають такі будинки ( як на плані) , м'яко кажучи, дивно.

Наташа, тут дуже комфортне середовище в плані відношення до мігрантів. Стосовно традицій...вже казала, що вони православні , навіть більші, чим поляки католіки. Шанують всі свята церковного календарю і Божицю ( Різдво) закінчили святкувати 20 січня. Ментальність... вони нікуди не поспішають, як тут кажуть " полако" ( не поспішай), дуже відрізняється від того, до чого ми звикли- постійної думки, що не встигну, не наздожену і таке інше. А жити коли? А вони насолоджуються життям. Взагали це "полако" притаманно народам, що живуть біля моря, в теплому кліматі. Вчимо. Я не розумію, як можна обрати країну для життя і не вчити її мову. Не можу сказати, що я вже теревеняю, але розумію, майже, все. До переїзду не вчила, хоч і були думки переїхати сюди ще до великої війни. Коли сідали в літак, я казала чоловіку, що через два тижні або ми залишимся тут, або поїдемо десь далі. Залишились, хоча я, взагалі, перебувала в стані, наче в мене стерли можливість відчувати красу, що була навколо. А це дуже гарна країна. Повертаючись до мови. Труднощів з вивченням нема. Мені мови завжди легко давались. Якщо ставити собі за мету інтегпуватись в місцеве суспільство, а не замикатись в своєму середовищв, тоді все вийде і вивчити мову ьуде легко. Я тут опитування проводила серед мігрантів- хто як вчив мову. То по- різному. Хтось курси знайшов, хтось репетитора, хтось самостійно вивчив, бо без знання мови складно вирішити багато питань. Стресовий стан робить дива з людиною. Як то кажуть " не боги глечики обпалюють". На жаль, мені більше вік дається взнаки. І запалу вже нема того, що раніше; і втома про себе нагадує; і моторність вже не та(((

Цього не бачила. Мабуть ще не дійшла або , що скоріше вони розташовпні біля туристичних центрів та працюють в якісь дні. Тут продають, від нерухомості до дрібниць, по групам в ФБ та Телеграмі. Іра, тут скарб в звичайних магазинах, а їх тут небагато. Таке враження , що вони і самі не знають, що в них є. Я в кутку, де треба пробиратися через завали дзеркал, всіх розмірів, форм та стилей знайшла, як ти кажеш, скарб- дзеркало в спальню, а кілька днів тому, мабуть продавчині викопали з якоїсь купи, вазочку, ще і за копійки. Фужери купувала в невеликій крамниці, там стільки всього, що не відірватися . Мені подобаються такі крамниці, в них завжди особлива атмосфера. Побачила там скляного гарбузика, стоїть в мене перед очима, навіщо він мені здався, то не знаю, але думки купити не покидають😁 Про Хеловін не згадуй, тут православіє і вони всі дуже дратуються від католичних свят. Хоча в них з цим так наплутано, що в змішаних родинах, якщо хлопчик і папа католик, то дитину несуть хрестити в католицький храм, якщо мама православна та народила дівчинку, то їдуть до православного храму. Але католичні свята ні-ні. Про блошині ринки треба спитати, чи є вони.

Коли вперше їх побачила, то згадала тебе і себе теж згадала🤣, бо це було мрією - мати його в саду, приблизно такою самою, як блакитниий мак(забула назву), що росте в англійських садах, а а нас йому холодно Так, агапантусу тут багато, цілі бордюри з нього. Я ще в грудні, як приїхала, звернула увагу на розкішні кущі зеленого листя, ще не квітне, сама чекаю на цвітіння , щоб побачити цю блакитну красу. Зараз стриліція квітне. Ніяк не звикну, що рослини, яеі в нас, або не ростуть в садах, або ростуть в кімнаті, дійсно, тут, як бур'ян. А агави, що мають тут гігантський розмір, мене дивують і досі, або опунції, що ростуть плантаціями, майже на голому камінні. Про це треба окремий допис робити, з фото, а в мене зараз голова зайнята трошки іншим. Я так само на них дивилась і думала, коли мої італійськи покоцаються, тоді куплю ці. Італійськи залишила , бо навряд чи довезла б їх- там токе скло та і місця вони займають чимало. Але посуд, таки, я забрала з собою, бо розуміла, що такого не куплю ніде. Свого часу я в Києві не могла знайти ці тарілки, купляла в мами, тож їхали вони з нами в багажнику. І взагалі розуміла, що посуд та усіляки кухонні дрібниці відкусять великий шмат бюджету, тож цього везла з собою по максимуму. І була права. В мене тут ще одна "проблемка" намалювалась була😁- кухонні дошки для нарізання. Ну не люблю я дерев'яні і все тут. Вони в мене є тільки для піци та сирна, щоб з них їсти. А щоб різати в мене пластикові і різнокольорові: червона- м'ясо різати, голуба- риба, зелена- овочі, жовта- сир і біла- хліб. Порізав та в посудомийку поставив і все, не треба шкрябати та мити руками, як дерев'яні. І що? Тут зайшла в магазин, стала біля стелажу довжиною метрів 10, на якому лежать тільки дерев'яні та бамбукові дошки всіх форм та розмірів. І тільки десь з краєчку трошки тих кольорових з пластику. І ще не всіх кольорів, що мені потрібні. Для риби купила білу з голубою стрічкою по краю🤣. "Розважаюсь", як можу. Зрозуміла, що мені це потрібно, оці незначущі дрібнички, бо треба якось позбавлятися від втоми та міняти ритм життя. Нарціси вже відквітли, сподіваюсь, що підуть на друге коло, бо їх тут багато. Пишу з телефону😏, якщо є помилки та ляпи, перепрошую, але виправляти не буду😊

Наташа, не сприймайте так емоційно мою розповідь. Навіть здивована, бо я це розповіла , як кумедну дрібничку з облаштування нового життя. Мені здавалось, що розповідь викличе посмішку, а не навпаки. "Галя балувана"- я про себе. І бокали, і чайник можна придбати без проблем. Тут великий вибір скла для напоїв, але ...в більшості прозорий. І дуже гарний столовий посуд. Це мені конче захотілось тих фужерів, що і вдома вони де завгодно, але не в кожному ТЦ. Купила я сьогодні ті фужери, що хотіла 😁. І чайник мені привіз інет-магазин додому. Стосовно чайників. Ну що поробиш, якщо їм зручно користуватися електрочайниками, а я їх не люблю. Звісно, що в магазині є звичайний чайник, але вибір- одна модель в 3-х кольорах. Ну не підійшли мені вони. Так я і вдома( в Україні) свого часу довго шукала чайника, щоб мені сподобався. Взагалі, тут народ простіше до життя відноситься і не заморочується на такі дрібниці. Те, про що я розповіла, скоріше з розряду " погодуй свого таргана". Але нам далеко до їх магазинів з декором та усіляким кухонним приладдям- очі розбігаються від різноманітності вибору. Тут є Юск (великий магазин) і Ікеа ( невелика мережа, що привозить та торгує виключно ікеєвськими товарами) Звісно, що до ціни треба добавити 20-30%,та не розумію як, але перед НР, я в них купила лампу за ціною нижче, ніж в польській Ікеї. І що для мене парадоксально, в них є величезний, 3 поверхи, німецький магазин KARE, який спеціалізується на цікавинках меблів та декору. А в Києві є два невеличкі магазини цього бренду. Був ще в Харкові, чи є він і зараз там, хто знає. Це маленька країна і особливої необхідності в інет-торгівлі немає, тож я не дивуюсь, що вони тільки почали цим займатись. Бо якщо я зайшла в магазин ( чи на сайт магазину) та захотіла того, чого нема в цьому магазині, вони зателефонують в інший і привезуть ту "хотелку" через день-два, ще і прямо додому. Стосовно квітів...чому не можна купити? Хіба я жалілась на це? Якщо ви про пеларгонії, дійсно, я ще не бачила ні одного горщика з ними. Але це не дивує, бо тут зовсім інший набір рослин звичний для них. Я про це і казала. І це ні для кого не секрет, що в нас і з медициною краще, і з салонами краси, і з перевезеннями, і з інет-магазинами теж. А не треба вірити. Бо їм є чому повчитися у нас. Я про Європу. З сайту Укрпошти. "Спеціальна пропозиція з 2023 року — знижки до 75% на доставку відправлень у Польщу, Латвію, Литву, Естонію та Німеччину." "в Канаду до 20%." Коробка від 15 до 20кг обходилась нам ( у Польщу) менше 400грн. Це влітку того року.

Не дивлячись на все, що коїться з нашою країною, такого гарного перевезення і взагалі сфери обслуговування, нема ніде ні в старій Європі, ні там, де я зараз живу. Коли переїжджали, я з України до Польщі відправила Укрпоштою 25 коробок вагою до 20кг і це мені обійшлось приблизно в 500 дол. Коли стало питання перевезти ці коробки з Польщі до Чорногорії, почався квест "Як перезти вантаж". Добре, що кругом є наші люди і питання вирішилось. Звісно, не за такі "копійки", але ж вирішилось і зручно. Якби я відправляла одразу з України до Чорногорії, то це було б легко. Я ж кажу, що Україна в багатьох питаннях дуже зручна для людини, як не парадоксально це звучить на тлі того, що відбувається.

Іра, вони тільки познайомились з таким способом. Тож про рослини нвкому в нолову нн приходить. Країна маленька. Якщо потрібно поїхпти за 60км в інше місто, то це вже дуже далеко і довго😄. Розповідаю. Мені потрібні бокали для вина, бо свої я б не довезла. Завжди подобались з кольорового скла під старовинні. Стало несподіванкою, що в них все скло прозоре. Тільки в одному магазині є такі бокали, як в нас можна купити і в Епіке, і де завгодно. І що? Вони там були, але комплект я зібрати не змогла, бо тих тільки 1шт, а подзвонили в Подгорицю (столицю), то там ні одного не було; а інших тільки 3шт і вони не пасують одне одному. Тож або в Хорватію їхати, або купити прозорі, на які я теж давно дивлюсь. І не затягувати, бо і їх не буде😁 Про чайник. Всі користуються електрочайниками, а мені треба звичайний. Тож замовила через місцевий інет-магазин, вони його з Сербії привезли. Гарнюній і дуже до нової кухні пасує🙃

Парадокс, яещо звик, що мандарини- кумквати то екзотика. Забігла в "Сад-город" в ТЦ, схожему з Епіком. То не можна без підготовки в такі місця забігати. Гарненьки саджанці апельсини- мандарини- лимони - кумквати коштують 6 евро, а вьюнка монстера 60 евро. І це я ще не була в садових центрах. Стосовно пеларгоній, то не бачила їх тут ні разу, ні горщика. Колись ми розмовляли за плющелистні, Іра свої показувала. То я в Польщі намилувалась ними. Навіть думала собі посадити. Так, в них нема таких квіиів, як в зональних але ворох листя, поверх якого , наче метелики, розкидані китиці ніжних квітів, то дуже гарно. Якщо знайду тут, хоча б горщик буду мати.

Провела невеличке опитування. Таки 10-11 центів за кВт. Кожен муніципалітет ( як гміна в Польщі) сам приймає рішення по ціні тарифу, тому ціна може відрізнятись на 1-4 центів в залежності, де живеш. Який відсоток від денного складає нічний тариф, то взагалі ніхто не знає😁. В більшості випадків тут, взагалі, не зациклюються на ціні електроенергії, до лічильників ніхто не бігає, бо показники всі передаються автоматично і залишається тільки оплатити рахунок. Точніше буду знати, коли отримаю рахунок.

Не чує він тебе, бо "обіженка" це приниження, якого він ще не зазнавав...ще і від тебе🤣

Та ким він тільки не був, починав татарином та закінчив євреєм; з останнього, то казав, що заробив грошенят, бігаючи по різним редакціям, чи соціологом, чи ще якимось лайном прикидався. І куди цей щур зник? Начебто казав, що готується вилізти з погребу та десь поїхати в Німеччину. Скоріше за все знову збрехав, може і поїхав, але кудись в інший бік.

В сусідки Водолій теж років 14, але там все так працює. І на Аквабазис не киваю.

Це колишній модератор форуму Прохожий 🤮.