allanek

Не знаю, що то, але в мене, якщо щось схоже ставалося, брала якийсь засіб з міддю "Медян Екстра", "Рідоміл Голд" , неважливо, головне, щоб засіб був на основі з міддю; робила розчин в 2-3 рази сильніший за норму і бризкала. Зазвичай 2-х раз було достатньо , з проміжком в 10 днів. Хвоя, звісно, вся обсипалась, але то не страшно, бо на наступний рік виросте нова на тих гілках. Те, що не відновиться, зрізати гілки і все. В більшості ті гілочки зовсім тоненькі і місце, де вони зрізались, затягувались гілками, що поряд. Це мій спосіб боротьби і не означає, що він правильний, але в мене спрацьовував завжди.

Перепрошую за якість, бо змогла зробити фото лише на світлофорі. Але як є. Бо сама вперше в житті бачу, як квітне магнолія грандіфлора. Ота велика квітка, схожа на велику водяну лілею, то її квітка. Як довго вони будуть цвісти не знаю і квітнуть тільки великі дерева. Читай "старі" . Якщо буду там пішки та встигну поки дерева в квітах, то спробую зробити кращі фото, бо то краса неймовірна. Але дуже високо, це вже максимум мого телефону, наскільки змогла збільшити.

Якщо пам'ятаю, то там якийсь гормон, що допомагає рослині в стресових ситуаціях. Ціркон то біостимулятор. Я б Ціркон не використовувала, бо в нього може бути принцип дії такий, що буде спонукати рослину витрачати внутрішній резерв, а вам потрібно, навпаки, щоб макрофіла запозичила те, чого їй не вистачає. То я б Епіном да, а Цірконом ні. От не пам'ятаю чому я відмовилась від Цвркону на користь янтарної кислоти. Здається мені тому, що в них різний принцип дії. Може хтось з товариства щось краще порадить.

Аня, то я б коктейлем. До Кеміри, що Іра радила, ще б додала і хелатне залізо. В любому випадку залізо для макрофіли не буде зайвим. Особливо, що хелатне швидко засвоюється. Кеміру під коріння, хелатне залізо бризкати ж будете по листу.

Так, вона. Мабуть ви пропустили, коли я розказувала, що вибрала "попелюшку" серед неймовірних сортів пеларгоній. А Іра сміялась та казала:" нічого собі попелюшка". Якщо є змога десь купити, то купляйте. Вона дивовижна. Вона мені в око і серце запала, коли Іра тут показувала свої ампельні. Вона тут і взимку цвіте. Враження, що ще рясніше, ніж зараз. Я побачила величезний кущ неподалік від мене, та була вражена тією красою. Десь в темі викладала. Єдине, чого поки не зрозуміла, в розпліднику кажуть, що не всі сорти цвітуть взимку. А хтось сказав, що вони однорічки взагалі. Може і таке бути, бо є такі сорти, що відрізняються і квітами, і листям. Тож побачу, як воно зимувати буде. Насінням висаджувала ближче до кінця травня, коли вже земля добряче прогріється. Зробила канавку не глибше 3см, рясно посіяла насіння різних сортів , легенько загорнула і полила. Все. Слідкую, щоб там була земля волога. Якщо тепло, то в середині травня, ні, помилилась - в середині червня вже мала справжні листочки. Але той бордюр сіяла під масивом ялівцю, тож місце там було затишне. Згадала. Є сорти для горщиків, низькорослі, спробуйте в горщик посіяти. Я не знаю, для мене це безпроблемна рослинка завжди була.

Та мене не напружує. Хай собі росте, як хоче. Я тільки старі китиці прибираю та якесь листя, що не витримує конкуренції та сохне. Сусідка, побачивши, як вони квітнуть, собі поставила горщик з якимось рожевими квітами. Отак і "перестукуємось" квітами 😆. В них тут популярно саджати макрофіли в горщики. Якісь сорти невеличкі. У сусідки росте. Навіть не одразу зрозуміла, що то макрофіли, бо в одному горщику два кущі- зелені квіти та такого кольору, як в мене "африканська ромашка" (остеоспермум). Зрозуміла, що то макрофіли, коли вже листя стало видно з під китиць. Спочатку мені здавалось, що то календула квітне, бо тут її багато і я дивувалась навіщо календулу в такий великий горщик посадили. Але потім вже побачила, що то макрофіли і стала звертати увагу і на інші горщики. Але зараз вона (в сусідки) вже, майже, відквітла та не додає краси загальному вигляду тераси. В прибудинковому квітнику заквітла інша макрофіла. Але там зовсім мало світла, бо мушмула там велика і все світло закриває. То кущі макрофіли, що ростуть під мушмулою, пригнічені , китиці в неї невеликі та якісь збляклі.

Я теж так зрозуміла, що з наявного та може Аня подивиться, що в неї ще є з більшим відсотком заліза. Але хлороз то таке, що там може не вистачати чого завгодно. В мене таке було з кущами Стронг Анабелі, росли поряд, два куща хоч в салат, таке гарне листя, а третій завжди трохи хлорозив. Пройшло, коли йому стала давати подвійну дозу добрив. Або був якийсь сорт полуниці ( не пам'ятаю назву), всі кущі різних сортів, що навколо ростуть, навіть в одному рядку з тими,всім однаково добрив діставалось, але ні, завжди стояли з листям жовтого кольору. Прибрала взагалі, добре, що їх було небагато, бо брала на пробу. Тьху-тьху, не нарадуюсь на них. Зараз буде смішно. В них квіти завжди повернуті від тераси, тож помилуватись на повну красу, можу тільки коли виходжу з дому🤣. На фото видно, що вони до мене "дупкою")

І парканчик вже зелененького кольору👏 Це була я😁І розповідала про парадокс, що, навпаки, мене потягнуло на рожеве. Хоча раніше уникала цього кольору в саду. Потім спіймала себе на тому, що рожеві троянди мене притягують більш за інших. І ще на таке потягнуло. І чомусь не на білі, чи бузкові, а тільки цього кольору забажалось. Квітка має дуже темний колір, з оксамитовими пелюстками Я б ще чогось з залізом додала до Кеміри. На всяк випадок, якщо з азотом не спрацює🙂

Мені такий спосіб був найкращий. Колись показувала в яких я вирощувала розсаду. Посіяла насіння і до самої висадки в грунт воно там і проростало, і росло доки не приходив час в землю пересаджувати. Дуже подобалось. І ніяких перевалювань в більшу ємність. Колись мені мама привезла розсаду помідорів в таких невеличких касетах, як на вашому першому фото. Розсаду передав добрий знайомий, що тримав теплиці та займався вирощуванням розсади в великих об'ємах. Це вже був кінець травня, а розсада в тих невеличких комірках була висока, гарна, з квітами. Тому на наступний рік спробувала зробити так само. Коли подивилась, що і помідори з перцем не жаліються на умови та гарно ростуть, купила ось такі касети. Вони для довгого використання та зручні, бо комірки складаються, коли треба наповнити грунтом та посіяти насіння; потім легко розкладаються, не травмуючи коріння. Касети купувала в "Лето", фото з їх сайту. Користувалась ними не один рік, тож вважаю ціну виправданою, особливо з урахуванням того, що ніякої зайвої возні з ними не було.

Наташа, я правильно зрозуміла, що касети вам кращі, хоч недоліки мають обидва варіанти? Ніколи не пересівала огірки з кабачками. 4 кущі кабачків і потім , як дурний з торбою, бо не знаєш, куди їх дівати. Вони встигають рости швидше, ніж по знайомим роздам. Огірки в мене, взагалі, не стратегичний овоч, але і з ними не було проблем. Тож від умов багато чого залежить. Тут, наприклад, буває такий вітер, що ламає стебло в огірків та листя в перців з огірками на дрантя перетворює. Буває так, що огірок вже готовий, щоб його зірвати та вітер встигає раніше. Або сонце вижарює квіти та зав'язь. Тераса, де городина, відкрита і має найбільше тіні з усіх, але вже в роздумах, чи купити "парус" в Юску та натягнути на терасі. Маркіза там не потрібна, а парасолю, то треба соідкувпти, щоб відкриту вітер не натворив біди. А "парус", поки, виглядає, оптимальним варіантом і по функціоналу, і по ціні.

Коли готувалась вперше садити город, то підготувалась- накупила того "Фітоспоріну" та "доктору Фіто", так і лежали ті пачки , бо не було чого бризкати. Я тільки про таблетки, бо маю з ними довгий досвід. Я так зрозуміла, що мова за торф'яні. Коли в грунт висаджувати вже час, краще зрізати отой "папір", бо в землі з ним нічого не робиться, то краще його не кидати ні в землю, ні в компост. Так, від умов багато чого залежить, тож досвід інших це добре, дає поштовхи на роздуми та допомагає уникнути якихось помилок, але спостереження за своєю ділянкою необхідно, бо біосистема може поводитись інакше, навіть ніж у сусіда. Колорадський жук то така гидота, що знайде і в сосновому лісі, якщо посадити їстівне для нього. В мене є приклад з баклажанами. Не саджала їх ніколи. Один раз вирішила спробувати, як тільки розквітли, з'явився колорад. Навкруги тільки ліс та сусідка з помидорами-огірками та ніякої картоплі.

Огірки та кабачки завжди сіяла прямо в грунт. Завжди в травні, коли вже земля прогрівалась. Огірки завжди 6 травня, вже обговорювали про це, що так завжди було- насінням в грунт чомусь в цю дату. Тому такого раннього, як в вас , звісно, не було. Насінню кабачків, гарбузів та огірків треба було десь тиждень, щоб з'явилось оте сім'ядольне листячко. Я і базилік насінням в Україні саджала в другій половині травня. Коли тепла земля воно швидко сходило, бо я його сіяла з різних сортів, щоб не тільки їсти, ще і мати гарний бордюр, щоб город виглядав декоративно. Надивилась монастирських садів-городів і дуже мені сподобалось, щоб ще і квіти росли поряд з городиною. Настурція, календула, огіркова трава( квітне гарно голубеньким). а базилік взагалі дуже декоративний, якщо сорти підібрати і бордюром посіяти. Тож я і порівнюю з тим, як огірки та цибуля-тиканка в мене сходили тоді і зараз. Зараз цибуля вже на третій день "носи" повисовувала, через півтора тижня вже смикала і підсівала вже три рази. На тому тижні ще одне кашпо повністю затикала цибулею. Але вже не бачу у продажі тиканку, то що далі робити, чим замінити, поки в роздумах. Ще поїдемо в один розплідник, може в них ще і досі є в продажу та тиканка.

Чудово вони ростуть на піску. Саджала огірків небагато, на салати та малосольні. В лунку трохи компосту, пролонговані добрива і вдосталь води- це все, що вони бачили. Що важливо, не хворіли і в тіні почувалися набагато краще, ніж на сонці. Якось спробувала посадити в горщик, великий керамічний з добре нагодованим грунтом (не пісок), так там і хворіли. Більше так не саджала. Звісно, можна не вірити, але я не знаю, що таке фітофтора. Від чого це залежить, хто зна? Може і від сортів, може від умов, але не обробляла ні перці, ні помідори, ні огірки. Ну і я так розумію, що мої масштаби не зрівняти з тим, що саджає Аня. Може ще річ і в щільності посадок. До того, як замість саду-городу карасі почали плавати, всі грядки були застелені агроволокном. Потім повернулась на верхній городик, там вже не застеляли землю, але фітофтори і там не було. Там, взагалі, не хворіла городина. В теплиці я розумію, що для фітофтори можуть бути гарні умови.

Читаю про огірки. Тут навпаки, вони страждають від спеки та вітру. Буває, що зав'язь одразу і засихає. Купила ще пакетик з сортом " Паризський корнішон", посіяла, подивлюсь, як вони себе будуть почувати. Не можу звикнути, що тут насіння сходить дуже швидко. Огірки десь на 3-4 день вже стирчали двома листячками. Посіяла петрушку, вона зійшла, приблизно, через 2 тижни. Редіску і салат сіяла одночасно, редіска вже давно повилазила, а салат якийсь прошений, ще нема. Чи встигне та редіска мені до столу, не знаю, бо вже жаркувато для неї, але я більше для розуміння, як тут городина поводиться. От кому краще за всіх, то листовій селері. Просто красуня- росте швидко, яка там погода не звертає уваги. Прямо видно, що задоволена життям. Навіть базилік не так добре росте, як селера. Хоча я вже 2 рази його стригла. Це ти про теплицю?

"Я не здамся без бою" (с) 😀

Особливо перша. Ніжно рожева с зеленим- дивилась би і дивилась👏

Так - так, різне. Це, навіть, не точкаУ. Які шахеди - касети на перших тижнях вторгнення на Киівщині? Але що таке, коли стріляють танки чи миномети в 2км від будинку, то добре знаю. Ну або коли літаки по подвір'ю літають, теж знаю, бо в мене літали. Я про практику, про теорію не до мене. Іра, я тому і виклала ці фото на підтвердження твоїх слів про приміщення під будинком. Бо згодна з ними. Краще побачити, як воно буває і зробити для себе висновки, що буде в приоритеті. На цьому етапі, коли йде вибір проекту, добре, що хтось ділиться і думками, і досвідом. Ти поділилась своїм досвідом, я згодна з тим, що під будинком мати якесь приміщення, як в тебе, це гарна думка. В мене не було під будинком нічого, тому, якби було пряме влучання, навряд би мене щось врятувало.

Ось це будинок в сусідніх СТ, пряме попадання, ще на початку навали. Якби там були люди, в те, що у підвалі могли вижити, так, цілком, бо тоді, всі, в кого були підвали чи щось таке, перейшли туди жити та сусідів звали до себе. Але в те, що можна вижити на першому поверсі, хоч в якій бетонній будці, то ні. В випадку, що на фото, ні за яких умов.Там від будинку тільки стіни залишились і ті частково, цегла склалась вся в середині будинку, як і перекриття. Шансів нуль. Добре, що власників не було там.

Аня, бачу її тут дуже багато, в горщиках на терасах. А тут сонце розумієте яке. І ті горщики на тому сонці стоять. Для мене це було відкриттям, бо якось звикла читати, що королівська пеларгонія примхлива та не витримує прямого сонця. Радити нічого не буду, бо не мала з нею справи, але те, що я бачу, то її зараз багато на терасах та балконах. Єдине, що "посуд", в якому вона росте, невеликого розміру. Мабуть, для кращого цвітіння.

Читаю розмову про GO TO U та не можу пригадати, щоб виникала ситуація, коли не можна було зарядитись на мережевих зарядках. Не можу сказати, щоб так вже завзято подорожували країною та коли подорожували спокійно заряджались без допомоги GO TO U. Навіть на початку великої війни, через два тижні, коли їхали до Польщі , поки ДВС годинами чекали пального на заправках, спокійно заряджались на мережевих зарядках. Ніяких авральних ситуацій не виникало. Цікаво стало в яких куточках України може так статися, що GO TO U стане в нагоді.

Розумію, що з цими ракетами-шахедами та жахливими наслідками нальотів настрій ніякий. Зробила висновок з ваших дописів, що намагаєтесь якомога менше шниряти до міста чи навіть десь поблизу. Сама така була. Тож може кому знадобиться моя розповідь про нову хлібопіч. Це вже, щоб навіть за хлібом не шниряти. Я вже казала, що купила нову модель Панасоніку та не дуже могла з нею потоваришувати. нарешті підібрала до неї ключа. Тож, якщо в когось око зачепиться за модель PANASONIC SD-YR2550, то вона з "сюрпризом". В неї дріжджі засипаються окремо від борошна і всього, що кладемо в відерце. В кришці є 2 окремих невеличких контейнери- для всякого ( горіхи,родзинки, насіння та таке інше і окремий для дріжджів). І висипаються вони не одразу, а через деякий час після початку замісу. В попередній хлібопічки все засипалось в відерце і все разом колотилося. А тут я стикнулась з тим, що при замісі колобок не вбирає все борошно і хліб випікався таким чином, що знизу третина хлібини , то було борошно, що просто запеклося. Не буду розповідати весь процес методу "тику", але прийшла до того, що все, згідно рецепту (борошно, олія, сіль, цукор, вода та таке інше) засипаю в відерце і одразу лопаткою перемішую, щоб не залишилось сухого борошна, ставлю відерце в х/п і далі вже , як книжка пише. Але що хочу сказати. Я передивилась-переслухала-перечитала все, що стосується цієї моделі. І ніхто, ніде, включно з інструкцією, не пише, якщо цього не зробити, то буде те, з чим я стикнулась. не виключаю ще другу версію, що щось не так з самою х/п, але дуже скептична до цього варіанту. Бо після того, як стала калапуцати того колобка в відерці, хліб, який би не робила, та тісто виходять пречудові. Міняти дріжджі та сорти борошна теж пробувала. Якщо роблю рецепт з житнім борошном, то хліб виходить пухкий та пухирчастий. Вдома завжди був щільніший, навіть книга рецептів завжди попереджала, що він більш щільний на відміну від пшеничного борошна. І наостанок. Дивно, що про цю особливість ніде не кажуть, бо модель вважається флагманом Панасоніку. Тож обкатана і, на відміну від інших моделей, не знімається з виробництва вже довгий час. Якщо в когось з товариства є ця х/п, цікаво почути чи в них така сама історія, чи то в мене щось не так.

Так і я не питала про проблеми. Запитала "чому?" Бо цікаво чому Mitsubishi Heavy кращий, на вашу думку))), бо з Mitsubishi Electric мала справу і розумію, що то за кондиціонери. Так, я звернула увагу на це ваше зауваження в попередньому допису. Щоб зрозуміти про показники, якість та таке інше, треба мати досвід того, що порівнюється. Я, наприклад, не побачила особливої різниці ні по якості, ні по функціоналу між Mitsubishi Electric та Idea, з цим кондиціонером вже познайомилась після МЕ. Звісно, крім ціни. Тому, коли побудувались, то поставили Idea, які працюють 12 років без нарікань. Тому, коли прийшов сусід та сказав, що не втримався та поставив DAIKIN , тільки посміхнулись на цю новину.

Чому? Mitsubishi Electric, встановленні в 2008 році працюють і досі, без ніяких проблем та ремонтів. Звісно, що чистка та профілактичний огляд присутні.

Аня, дякую за канал. До теплиці ще не дійшла, бо вирішила, що нема куди поспішати та дивлюсь все з початку. Це не просто цікаво, бо дивишся і на себе примірюєш, чи змогла б так. І чесно кажу собі, що ні. Може від віку багато залежить і я на все це дивлюсь крізь призму свого будівництва. Звісно, що не порівнюю, це було б смішно. Але якось ми розмовляли з чоловіком про те, що не віриться, як змогли побудувати будинок та облаштувати сад. І тут я кажу, що мені не було страшно, навпаки, було цікаво і не було сумніву, що зможемо. А чоловік каже у відповідь, що трохи здивований моїми словами, бо коли ми вже купили ділянку і приїхали та стояли перед тим шматком лісу(фото1), то він не вірив в те, що нам вдасться. І це так дивно чути, що стояли поряд, дивились на одне і теж, а думки мали різні. Але стосовно результату наші думки були однакові- невже нам вдалося? (фото2) Повертаючись до каналу. Іноді там є такі дивні речі, яких не чекаєш побачити. Дивлюсь далі. Це краще, ніж серіал. Тож ще раз дякую. І подивитись на ту теплицю дуже кортить 🙂

Можуть. Кажу впевнено, бо це про мене. Все життя жила в місті, купити ділянку та будуватись було спонтанним рішенням. Розповідь про наївність при виборі ділянки може потягнути на Пулітцерівську премію 😄. Це вже потім, з часом, коли вже є ділянка, починаєш розуміти чи навпаки не розумієш, яким чином вдалося купити, про що мріяли та не вляпатись ні в які "підводні камені". І це починаючи від "чистоти" ділянки до можливості провести світло на ділянку. Але щоб я порадила при купівлі. Якщо вже домовились з продавцем, першим ділом беріть геодезиста та переміряйте ділянку, щоб на руках був акт, що координати сумісні з тим, що на землі. В мене тільки одна сусідка була і вона не розраховувала, що перед початком будівництва ми покличемо геодезиста. Зателефонували та сказали, що бажана її присутність, щоб вона все бачила своїми очима. Відмовилась та сказала, що буде згодна з актом. Бо знала чому. Вона перша починала будуватись та тихенько пересунула кілочки, якими була позначена межа між нашими ділянками. Пересунула на 3 метри, звісно в наш бік. Коли актом поводили перед її пикою, зробила здивування, що вона не розуміє, як це сталось та мовчки проковтнула, що кілочки повернулись туди , де і були з самого початку. Продовження. В сусідки вже стояв будинок, ми були в процесі та вже теж стояв гостьовий будинок, коли нам зателефонував сусід з іншого боку та каже, що кадастр заповнюють і виявляється, що всі наші ділянки зміщені на 8 метрів стосовно реперу. Уявіть собі наші почуття. Добре, що розібрались та з'ясувалось, що то геодезисти винні, бо прив'язувались до старого реперу, коли розташовували ділянки, потім зробили новий репер(знак), а координати ділянок забули виправити стосовно нового реперу. Тож паркани це добре , але гедезист в моєму списку стоїть на першому місці. От вже коли почали будівництво, то тут було набагато простіше, бо маємо 3 будівельних диплома на двох з чоловіком. І це дуже допомогло, бо одна справа, коли робочі розуміють, що ти нічого не розумієш та крутять тобою, як циган сонцем і зовсім інше, коли ти одразу даєш зрозуміти, що на твоєму лобі не світиться яскравими вогниками, що ти лох, перепрошую, звісно.