allanek

Свєта, кафе диво) Якась пекельна суміш з життя наших бабусь та сучасного. Бо мазанку з розмальованими стінами, маленькими віконцями та дахом критим бітумкою, це тільки український погляд на "мистецтво" здатен на таке. Дякую, сподобалось🙂

З ранку про кабачки. В інеті куча всього з рецептів, але цікавить досвід товариства. Була думка зробити млинці, але з пательнею хочу мати справу якнайменше. Цікавить рецепт, щось на кшталт суміші різних овочів, запечених в духовці, але з кабачками. І бажано, щоб кабачки були брусочками чи шматочками, чи ще якось, щоб не перетворились на кашу-пюре. Є думки в когось ? Тільки без того, щоб запікати під сиром. Бо так готувала кілька днів тому. Хочеться відчувати смак овочів, а не отого всього. бо сир і так присутній постійно - і твердий, і моцарела, і фета. Про фету. Хтось щось готує з нею, крім помідорів з фетою або грецького салату?

Якщо в ТС є нічний тариф, то вмикати посудомийку та пралку вночі є доцільним і логічним. Особливо, якщо ділянка обслуговується тільки електрикою.

За майже 10 років користування в мене не виникало такого питання. Додаток на телефоні та брелок чудово вирішуть питання керування Аяксом. Нема інтернету, брелок у поміч. Навіть не пам'ятаю випадку, який вимагав би дзвінка на пульт охоронної компанії, щоб просити допомоги. В мене інше питання. На початку великої війни в нас світло зникло на другий день і з'явилось в квітні чи травні. Нас не було 2 місяці. Охорони теж не було. Яка допомога, в такому випадку, від наявності клавіатури ? Я не обговорюю питання "треба чи ні", кожен сам вирішує, що йому зручніше мати. Комусь клавіатура потрібна, в моєму випадку- ні. Навіть " тривожна кнопка" виявилась зайвою.

Риби багато. І устриць з мідіями теж. Навколо багато устричних ферм, де крім устриць( не їм) та мідій(їм) можна замовити крабів та місцеву рибу. Тут дорада плаває зграями в заливі. ну і якась місцева, назву ніяк не запам'ятаю. Бажаєш, то купуєш і готуєш вдома, не бажаєш, то на ферму, зазвичай, на фермі і ресторанчик є. Креветки теж є, свіжі. Але я не дуже рибна, на відміну від чоловіка, то в нас різні почуття, коли маємо рибний день. Цікаво, що в супермаркетах нема рибних вітрин, як в нас. Є великі спеціалізовані рибні магазини, устричні ферми, рибні ресторани. Ще невеличкі базари - зловив і продав. На ловлю риби купуєш ліцензію і тоді ловиш в любому місці Боки. На устрічних фермах дозволяють ловити з пірсу. там ліцензія не потрібна. бо то приватна територія.

Іра, про чорногорську кухню не треба, бо це біль. Як кажуть мої сусіди-серби:" Чорногорської кухні не їснує". Ні, вона є, але то не моє зовсім. Я трохи налякана тутешньою кухнею. Якось ми зайшли в ресторан пообідати. По відгукам знайомих, там гарна кухня. Ресторан з гарним інтер'єром, не забігаловка. Я не стала ризикувати та замовила гуляш, бо спотворити гуляш, як на мене, треба дуже намагатися. Чоловік ризикнув замовити чорногорське фірмене- жарені ковбаски з квашеною відвареною капустою. Про чоловіка не буду, бо то їсти треба бути дуже тренованим на таке. А з гуляшом я і подумати не могла, що так в них зветься макарони зі шматочками яловичини в підливі. навмисно так написала, бо то був чисто савецкій варіант столовкі, що виглядало, що по смаку. А ти тут про овочи з м'ясом , запечені в горщику. Ні, більше не експериментую. Якщо в ресторані, то замовляю щось нейтральне. Недалеко від нас, пішки, є гарний ресторан з живою музикою, власник- англієць, шеф-повар- татарин. Навіть там, саме більше, що можу замовити з національного...не чорногорського, то тартар в якості холодної закуски 😁

Зрозуміла. Кабачкові млинці на новий лад. Цікаво вийшло. Дякую. Пару днів тому запікала овочі ( цибуля, перець солодкий та гіркий, баклажани, кабачки, помідори) з моцарелою в духовці. Це я про те, що в тебе крем-чизз.

Треба зробити правило: коли викладається отака краса, робиться це одночасно з рецептом. Натяк зрозуміло?😊 В холодильнику маю 2 кабачка і в роздумах, що з ними робити.

Я читала вашу розмову). Посадка крупномірами завжди лотерея. До того ж, хвойні швидко ростуть. Тут в темі я показувала, як змінився сад за 5 років. ну то таке, кожен плекає своїх "тарганів". Кому як зручно. В мене небагато рослин було куплено десь в розмірі 1,-2м. Чи вважати це за крупноміри не знаю, але саджати їх невелике задоволення, бо, як правило, там важкий земляний ком. В любому випадку, може і вам згодиться інформація. Чи ще комусь, хто прочитає). В мене їх було. Вони цікаві, гарно стрижуться. Мені подобались. Як на мене, то краще стригти( фото1). На другому фото ще невеликі та не стрижені.

Аня, вчора читала вашу тему. Мабуть буде краще, якщо ми не в вашій, а в цій темі трохи влаштуємо теревень з цього приводу. В мене кислий пісок був, бо ділянка розташована в сосновому лісі і до бабці ходити не потрібно, щоб це розуміти. ніколи не задумувалась, але невже в нас з вами такі розбіжності по грунту? Мені здавалось, що в вас , приблизно, такі самі умови, як і в мене були.І чому з ялинками в вас потрібні танці? Я мешкала в природному сосновому лісі, де з хвойних росли тільки сосни і ніяких ялинок. Росли дуби, бузина, бруслина крилата, горішник та ще щось дрібне. Листяні були в невеликій кількості. Але в саду мала багато ялинок, різних, в різних частинах- від затишного кутка до західного вітру, що вивернув був ялівець Хібернику (колись казала тут про це), а ялинкам нічого не сталося. Так, вони люблять важкий грунт та вологість ( згадала Карпати та скільки там ялин), але якщо в них є постійний полив та час від часу душ по кроні, відчувають вони себе чудово. Навіть посадкові ями важко було назвати гарно нагодованими- одна третина компосту, 2-3 горщика (10л) лісової підстілки , жменя добрива і пісок. Перший місяць після посадки- радіфарм, гумат калію чи якийсь біостимулятор від Leili, при посадці мені був кращим SoftGuard . Взагалі все від Leili мені подобалось. Профілактичні обробки (2 рази за сезон) мали, як і весь сад. Якщо щось і ставало , то Медян екстра подвійної норми мені в поміч. Про окремі випадки примхливості я раніше казала. наче про Карел була мова, що всі 3штуки поводилися однаково погано, але ж і з ними впоралась. Надії на те, що вони виживуть в нових власників дуже мало( але про це окремо, бо там сад ще при мені, поки жили ще 3 місяці після продажу, почав занепадати). Тож ялинам не стільки важливо мати нагодований грунт, скільки вони реагують на відсутність достатньо зволоженого грунту та душу. Свіжий хвойний опад не закислює грунт, він нейтральний. В якості мульчі- так, щоб закислити грунт- ні. Кора в посадкову яму теж не найкраще рішення. Проходила це. Пояснювати довго, просто не треба, особливо для ялинок та туй це погано, в них коренева поверхнева. Коротше - виколупати ту кору з грунту зайняло багато часу та нервів. В якості мульчі по агроволокну кора гарно, якщо в посадкову яму або мульчею по голому грунту- ні. Це моє ІМХО, з ним можна не погодитись. Але в мене досвід негативний. Про мікорізу. Для цього потрібно брати підстілку, коли вона вже перегнила. Ялини, в залежності від виду, охочі до різного РН. Наприклад, звичайні, взагалі не реагують на кислотність грунту. Тож тут треба обережно з підкисленням. Взагалі, то хвойні головне не залюбити. Майже всі хвойні, що я саджала в саду, бачили добриво лише на початку, коли саджала. Іноді щось годувала додатково. Ключове тут- "іноді". Скоріше я б захисту (обробкам) приділила більше уваги, ніж годуванню. Як на мене, то якраз коники це лотерея. Бо їх дуже полюбляє кліщ і можна позбутися ялинки за тиждень. Крім того, навесні може горіти хвоя. Вони непередбачувані. Може вже бути дорослою, без проблем і раптом щось їй не сподобається, може великий шмат хвої засохнути і потім довго ця "галявина" буде потворити загальний вигляд. В моєї приятельки таке було. Тут не зрозуміла. Всім хвойним, в кого лежав шланг, що сочиться, дуже подобався такий полив.Звісно, якщо вмикати його не на півгодини, а на пару годин (на моєму піску). В мене був куток, де наче бездоння, настільки суха земля, скільки не поливай. Тож ми ставили стару зламану поливалку, що лила воду , наче з шланга, тільки м'яко, не розмивала грунт. і залишали на 1-2 години, інакше , як в пустелі. І бачила по своїм Хіберникам, що біля тераси, наскільки краще вони стали виглядати, коли їм поклали шланг, що сочиться. ой... сосна має стрижневу кореневу, коли головні корені ростуть дуже глибоко і має багато поверхневих коренів. Якщо пошкодити мочкасті ( не знаю, як правильно казати) корені в сосни, вона може цього не помітити, якщо пошкодити стрижневий- вона загине. Ялина має поверхневу кореневу. Тому їх валить буревієм. З роками в них з'являється стрижневий корінь, але якщо пошкодити щось з цих поверхневих , то ялина загине. Так виглядає корінь дорослої сосни, вік якої під 100 років фото1). Всі сосни, що корчувалися під пляму забудови, були замінені новими самосійками та з вдячністю почувались в саду. Вже мовчу про те, скільки рослин, що посадили в саду, дали притулок птахам та іншим лісним жителям. І просто ялини... в різні часи...і далеко не всі...

Іра, як там твій дідусь? Хто про що, а я знов про пару. А в тебе пралка не має програми , де прання парою? Бо може і так спробувати? Ляльці вона точно не нашкодить, якщо є. Повертаючись до розмови про запах квітів. А я про бджоли😄. До пеларгонії та кумквата хоч не підходь. Бо дуже нагадує епізод з Вінні-Пухом та бджолами. Враження, що вони там охоронців виставили, біля тих квітів. Тільки з лійкою до тих рослин, звідти вилітає бджола і гудить на рівні моїх очей- не чіпай, це все моє. Але поступово складається враження, що вони мене впізнають- вже мовчки вилітають та десь збоку висять в повітрі, поки поливаю горщики.

Яка чудова річ!!! Схоже, що і розмір там немаленький. Коли шукала собі дзеркало, в одному магазині був наче склад різних дзеркал- для них був окремий куток, куди треба було лізти, стояти на одній нозі та передивлятися ті завали. Було враження, що вони самі не знають, що в них там є. Тож я зависала на вітражних , причому там не тільки ковка була, а ще і в поєднання з деревом. Але мені вітражне ніяк не підходило з різних причин та коли побачила ось це, в патині з головою слоника, то все інше стало нецікаве.

Тому я про пароочисник і згадала, що це і є "обережно"))) Добре, хай все вийде зі СПА)

Іра, якщо є пароочисник (парогенератор), то спробуй ним. Звісно, що він вату всередині не випре, але, як допоміжний засіб може допомогти.

Аня, так само , це нові прирости. Все, що бачите, квіти з листям, це нові прирости. Купляла з зовсім невеличкою кроною ( десь в темі є фото) та плодами. Врожай зібрали та з'їли, гілки пообрізала, бо формувала крону. Тому він так затримався з цвітінням. Бо поки стояв на відкритому сонці, лише листя опадало, про новий приріст не було мови. Все , що бачите, то вже новий приріст. Це все відбулось дуже швидко, приріст та квіти, може трохи більше місяця. В мене на терасі, тому так само- тільки носом в квітку. Тут в нас розходження. Не подобається моїй фортунеллі пряме сонце. Дерева, що ростуть у відкритому грунті та прямому сонці поводять себе по-різному. Для прикладу. Ці два дерева ростуть поряд, в мене перед очима, фото зроблено одночасно, зараз. Велике виглядає краще, молоде не можу сказати, щоб раділо прямому сонцю. Ті фортунелли, що ростуть в тіні будівель, мають шкірясте та темне листя. Як виглядає моє, коли має гарне освітлення, але по голові не бемкає сонячна пательня, то показала. мабуть, треба дивитись вже по місцю, як поводить себе рослина. Коли їздили до розпліднику, придивилась. Всі кумквати стоять в теплиці з сіткою для тіні, навіть те, що стоїть на дворі (лимони та кумкват) намагаються горщики поставити так, щоб була тінь. Цікаво, що лимони формують, щоб росли пласкою ширмою. Воно, звісно, цікаво, але я, чомусь не дуже полюбляю таке формування. Мені завжди нагадує курча-табака.

Ми зрозуміли, що треба захистити галявину за парканом, як тільки почали її облаштовувати. Те, що зробили щебеневу доріжку між дорогою та галявиною, щоб автівки мали змогу там зупинитись, не рятувало від довбні, що заїжджали просто на галявину. Тому купили декоративні стовпчики у Ковальської та закопали на межі галявини та щебеню. Недороге та дієве рішення. Сусіди подивились на нас і собі зробили так само. Це дуже допомогло і нам, і сусідам. Бо були ситуації, коли завдяки тим стовпчикам паркан залишився цілим і в нас, і в сусіда. Аня, перепрошую, що не сховала світлину під спойлер.

Якщо так стоїть питання, то квітка пахне))) Коли був сад, єдиний раз, коли по саду розливалась пахучість, то був час, коли квітли одночасно троянда Луіз Од'є та жимолость Халіанна. Все інше якось гасилось повітрям соснового лісу і відчувалось лише коли близько підходила до рослини. Тому я на це не звертаю увагу. А кімнатні рослини мені цікаві листям🙂

Так, пахучий. Квіти пахнуть чимось дуже знайомим, але не можу згадати. Солодкий теплий запах, але не "Шахерезада", наче тепла карамель. Запах відчула лише коли носом в квітку встромилась. Іра, навряд чи встигнеш насолодитися тією пахучістю, бо квітів хоч і багато, але вони дрібненькі та облітають дуже швидко. Сьогодні розпустились, через день вже купа пелюсток біля горщика.

Букетів не маю але можу про кумкват розповісти. Пам'ятаю, що він є у Ані та може ще хтось з товариства надихнеться та захоче і собі мати гарну рослину, бо вона (фортунелла) декоративна, непримхлива, не хвороблива та має смачні плоди. Як кімнатна рослина приваблива екзотика. Про мої висновки з того, що маю. Купила навмисно на невисокому стовбурі, щоб мати велику крону і звісно, більший врожай. Тож краще купувати штамбову рослину. Так, вона дорожче, але вартує того. Не любить прямого сонця. Спочатку горщик з нею стояв на відкритій терасі з прямим сонцем. Листя почало жовкнути та опадати. Пояснити це тим, що рослина була виснажена стимулюванням до врожаю ( в розпліднику) не можу, бо була посаджена і в гарний грунт, і отримувала гарні добрива. Поки не перенесла горщик на криту терасу, де мала гарне освітлення без прямого сонця, кумкват наче прощався з білим світом. А тут на очах почав рости і гарно виглядати. І нарешті маю- раптово вкрився пуп'янками, наче маленькими перлинками серед шкіряного темно-зеленого листя. Ці "перлинки" десь на третій день розквітли маленькими квітами, що швидко гублять пелюстки. Як багато буде врожаю, то побачу. Тож тримати таке деревце в будинку чи теплиці цілком можливо без особливих зусіль. Єдине, що любить постійно вологий грунт та хоче, щоб його постійно годували, поки в'яже плоди. Я поливаю раз на тиждень отим добривом, що викладала в темі. Щоб не пересихав грунт та не бігати з лійкою до нього, в ноги посадила остеоспермум. Вони чудово ладять між собою. Враження, що остеоспермум очманів від того, що має постійно добриво та воду. Квітне і нічого не каже з приводу того, що не має прямого сонця.

І почула у відповідь, що з сусідами треба жити мирно, тоді і паркану не треба. Я вже проходила таке на форумі. Тільки посміхаюсь, коли чую, що паркан не потрібен, бо від самого себе залежить, які відношення з сусідами. Але, коли проходиш приблизно таке, як в Ані - дорога через мою ділянку, бо вантажівкам та міксеру з бетоном так зручно їхати та заливати фундамент, що на 2 поверхи вниз; то віддай мені свої 3 кв.м ділянки, бо виконроб посадив будинок криво, а вона мені віддасть 3кв.м внизу землі, що належить Водоканалу; то мовчки кілки пересунути та сподіватись, що я не буду переміряти та робити акт з геодезистом. Тож, коли ці її примхи стали вже зовсім нестерпними, вона отримала свій самий великий жах - європаркан з чорновою стороною до неї. Бо спочатку була мова за дерев'яний (по-людськи), щоб кожен собі пофарбував в який хоче колір. Ні, пів року колупала мозок...можу ще продовжувати, але навіщо? Мовчки замовила той європаркан і поставила. Там теж не обійшлось без вистави - прибігла зі сльозами та почала про те, що вона хотіла товаришувати з нами, щоб , взагалі, не ставити паркан між ділянками. Товаришувати після того, як я з'ясувала, що вона, ще трохи і була б власницею трансформатору, на який кожен з сусідів ( я+ ще 2 сусіда крім неї) скидались по 6000дол. Не вийшло, але це був шок для всіх нас ( сусідів). Все виправили, кожен з нас мав право на той трансформатор і одразу з'явився паркан між нами та нею, заввишки 2,5 метри. Жалкую що не 3 метри. Тож Аня зробила все , як треба. Ані співчуваю, бо добре розумію, що таке мати отаке в сусідах. До речі, з появою паркану вона заспокоїлась, бо їй дали зрозуміти, що колупати нам мозок чайною ложечкою їй більше не дозволять. Аня, будинок, навіть без фасаду, має затишний вигляд. Уявляю, яка краса буде з фасадом та парканом з квітучими трояндами.

Я так і сприймаю ваші дописи, як інформацію від людини, що набула досвід. Які тут претензії, коли обставини можуть змінюватись. То все добре. Вам можна лише подякувати, що ви звітуєте, як склалось в дорозі)))

Я вам казала, що не знаю, як зараз в Кауфланді, раніше було просто і зручно, без додатку, тому що було безкоштовно. В Лідлі взагалі ніколи не заряджались. Стосовно незручно чи складно... в Польщі заплатити за стоянку біля магазину, поки пішов на закупи може бути теж складно, поки в тих автоматах розберешся. Воно майже завжди так, поки призвичаїшся. Головне, щоб ці незручності не вплинули на задоволення від мандрівки.

Аня, а для ляльок якась шафа- вітрина є ? Бо таку красу не можна ховати від очей. Сумочка це шедевр)

До речі, мені дуже сподобався колір вашого клематису і його квітка взагалі. Я ж кажу, що мені до вподоби прості форми🙂 Він повинен гарно поєднуватись з Alpenglühen, якщо квітнуть вони одночасно. звісно, якщо не позбудетесь цієї троянди. Бо знаю по собі, якщо рослина не до серця, то шукаю "добрі" ручки, бо вже знаю, що рослина все одно не приживеться в саду.

Гм, впевнені? Для Ружа не бачу білого очка біля тичинок. Ось вам фото мого Alpenglühen для порівняння. Враження, що магазин сам не знає, які сорти він продає( Про красу цієї троянди не буду. Бо в мене протилежний погляд- мені завжди подобались прості квіти, тому від Alpenglühen я в захваті. Купувала дві грунтопокривні, фото показувала не один раз, тому не буду знову викладати. Компаньйоном була біла троянда Kastelruther Spatzen, фото якої показала в попередньому дописі. Ці дві троянди ідеальні компаньйони- по розміру, формі кущів, квітам і, головне, часу цвітіння. Для мене як раз той випадок, коли проста квітка гармонічно поєднується зі звично багатопелюстковою трояндою.