allanek

У випадку, якщо під парканом є фундамент. Інакше паркан не допоможе. В мене не було, бо багато разів на обох форумах (наш та Садиба) казали про те, що сумах то біда. Отже. Моя сусідка посадила сумах в себе, ще і не один, щоб життя заграло веселкою, то спереду будинку та позаду теж. І все вздовж паркану між нами. Все літо слідкували за тим, щоб викорінювати те, що проповзло до нас на ділянку та дало поросль. Скажу більше. І робили таке вперше. Що в сусідки було, можу тільки здогадуватися. Але вона вирішила ще і за парканом зробити красиво- та впендьорила відростки на галявину. Не витримали вже цього. Розвела раундап та побризкала оте, що вона понатикала. Потім кудись поділись і її сумахи, може сама їх повикопувала. Так, гарне, але хай воно росте десь подалі від ваших будинків.

Почали про кухню, то я згадала, що не подякувала Ані за рецепт, як з грецького йогурта зробити сир. Тож вибачаюсь і звітую- сир смачний і це одна з тих, начебто звичних і непомітних речей, які стають дуже помітними, коли розумієш, що є багато чого в молочних холодильниках, але нема звичного нам сиру. навіть в сирному відділі завжди є окрема вітрина, де продають сортів з 10 якогось місцевого сиру, схожего на бринзу і є якійсь сорт, наче то не сир, бо на вигляд копчені поросячі вуха. Але мені порадили краще не ризикувати та не купувати ті сири, бо вони мають специфічний смак. До цієї поради я вже встигла спробувати щось подібне- на вигляд наче сир(творог), а смак не передам, бо то було жахливе поєднання солоного з кислим та солодким. Тож зараз, завдяки Ані, сніданок починається ось так. Аня, дуже дякую. Ролики в ютубі теж подивилась))) Сир смачний, як я люблю, з легкою кислинкою та масляний. Маю намір наліпити вареників з сиром.

Я не кип'ячу кухонні рушники. Нема в мене такої потреби. Може тому, що ще користуюсь паперовими рушниками та все, де треба прибрати олію, роблю це паперовими. В мене, взагалі, звичка , навіть перед тим, як скласти посуд в посудомийку, обов'язково протерти паперовим рушником все від залишків їжі чи якихось продуктів. А звичка не спускати нічого жирного чи з залишками олії в каналізацію настільки перейшла в автоматичний режим ( життя в будинку довело ці дії до автоматизму), що я і зараз, маючи центральну каналізацію, не можу заставити себе не робити цього. До речі, тут нема звичного сортування сміття, тільки два контейнери- для мокрого сміття та всього іншого. за стільки років ми вже так звикли , що сміття розкладається по різних контейнерах, що я не можу звикнути і мене ступорить, коли пластик, скло та папір треба пакувати все разом.

А запустити програму на 90 градусів не допомагає?

Я теж. Гадаю, що ми не одні таки з тобою))) І чого це одразу старорежимна. Буфет не буфет, а скляні вітрини зараз дуже актуальні. На жаль видалила фото з останнього походу до Ікеї у Вроцлаві. Там виставлена кухня суцільне дерево та скло, дуже близько до буфету, про який ти кажеш. Я тебе розумію. Бо сама це відчувала, коли треба було вирішувати, що з собою брати. яку частинку спогадів та життя взяти з собою.

В мене, не англійські, але щось подібне, тільки в квіточки, теж є. Але вони в мене, скоріше, як серветки використовуються, печиво накрити чи щось таке. ті, звісно, прасую і дуже ретельно. Такі речі мені подобаються на кухні, бо від них кухня стає чимось більшим, чим місце, де готується їжа.

А хтось казав, що не бачить їх в своєму саду🤭 Наташа, вони в вас що, всі білі? А навіщо? Рушника не вистачає? В мене їх завжди два одночасно. Крім паперових, звісно. Які ми всі різні, з різними звичками, навіть, "таргани" у кожного свої. А це ми лише за кухонні рушники завели мову? А якщо "копнути" глибше, то що можна нарити😂?

Я не про це Про банні не буду, бо я їх обов'язково через сушку пропускаю. Ну ту, що температурна в пральній машині. Чому так7 Бо нічим іншим не можу добитись такої м'якості від махрових рушників, як після сушки. А кухонні, то це про особистих "тарганів". Я їх (тарганів) теж маю, бо життя без них тьмяніє😁. Паперові рушники, то зручно, але звичайні кухонні рушники я теж полюбляю. Та вже давно перейшла на кухонні махрові ( вони невеликого розміру і махра в них невисока). Тому і запитала, бо цікаво))) І навіщо чи чому ти їх прасуєш? Я про кухонні. В мене рушник на кухні тримається максимум 2 дні, потім в кошик з брудними речами. ні, я не на таке- постійно прасувати рушники. Я, взагалі, не люблю прасувати.

не зрозуміла, про які рушники мова?

Це вже перепнути межу пристойності 😄 Ми і так балансуємо на грані 🙃

А моя голова не переносила, коли оте ганчір'я висіло на кущі. Тому і написала про це, щоб Аня могла вирішити, чим їй заповнити вільну хвилину- секатором чи віяловими грабельками . Обидва варіанти нудні та з роками розумієш, що то зайве взагалі- витрачати на це свій час. Це, як я з постільною білизною. Перша стадія- обов'язково крохмалимо та прасуємо після прання. Друга стадія- не крохмалимо, але прасуємо після прання. Третя- не крохмалимо і не прасуємо після прання. Бо з віком розумієш, що не важливо витрачати час на такі дрібниці. Про себе я кажу, що то я така зануда

Звісно, що по різному. Але краще Ані розуміти все, що її чекає. В цьому плані троянди Ленса ну дуже гарні. В любому вигляді гарні. І до речі, не дуже полюбляють обрізку. Я теж залишали китиці з шипшинами, обрізала навесні. коли вже нові китиці збирались квітнути. Пелюстки, що падають на землю(мульчу) дуже легко прибрати, коли вони лежать сухим шаром. Кілька рухів віяловими "курячими лапками" і все. Тож в "баришень" забагато вільного часу чи більше нема чим зайнятись. І це набагато простіше , ніж прибирати пелюстки з грунтопокрівних ялівців 😋 Іра, я не про те, бо мені теж головне, що я думаю думала про свій ( коли він був моїм) сад, а не яке він призводить враження на інших. Я тільки про те, на які наслідки треба чекати від своїх "хотелок". Краще про них знати і розуміти, на які компроміси можна погодитися, а на які не варто. Якби мені хтось раніше, до того, як я обирала троянди, розповів про нюанси, які, традиційно, в більшості залишають за дужками, вихваляючись красою троянди, я б теж багато чого залишила "за дужками". Може, колись розповім, як на очах сад перетворювався на щось , що я не плекала. Це коли людина нічого не знає про рослини і не розуміє, як з ними поводитись, вважає, що вона виправила те, що в цієї рослини і було тим, що робило її привабливою. Але в кожного своє розуміння краси.

І чомусь всі забувають про те, що дуже псує вигляд- про само очищення троянди після цвітіння. Якщо троянда сама не скидає пелюстки чи квітки, будете мати багато "брудних ганчірок" перед очима. І щоб позбутися цього треба секатор брати в руки. Колись мені пересортом замість Аспірину дісталось з десяток кущів , якщо не помиляюсь, то White Meidiland. Все в ній гарно, коли відквітне отака китиця, то на кущі залишається замість краси гербарій. З урахуванням того, що квітне вона, майже, безперервно, це ще те "задоволення", бігати біля кущів діаметром 2м чи більше з секатором. І всі переваги перекреслюються одним "гербарієм". І для прикладу інша троянда ( фото2,3), яка сама очищується, квітне до самих морозів і має кущ досить великого розміру.

Звісно, це не на паркані, але загальну уяву, як це буде виглядати, може дати. Колись мені кортіло зробити галявину з червоної та білої троянди. Зробила, протрималась недовго, 2-3 роки. Потім змінила на галявину з ялівцю, колись викладала фото. Річ навіть не у тому, що мені "йолки" більше подобаються, хоч це так 🙂, а тому, що вся ця краса потребує чималих зусиль біля неї. Якщо готові витрачати час на це, тоді чому б і не нагодувати свої забаганки. Якщо ваш паркан десь перед очима, то уявіть собі, як він буде виглядати взимку і чи буде вас влаштовувати той вигляд. На 1-му фото на задньому плані троянди. Злів монстриха Леда, в неї квіти насолода очам, але вона страшна в поведінці- агресор, якому все одно де рости, аби рости, все навколо задушить, межі росту не має, про колючки це окрема розповідь. Справа теж троянда, назву забула, але якби мене спитала, чи хотіла б я її мати в саду, відповідь була б- так.

🤣 Так, треба було завести сад, щоб це зрозуміти☺️. Але так само і дуже ніжно я закохана в Альден бізен, з першого погляду і назавжди. Я чесно намагалась посадити в саду троянди. З'ясувала, що це мені не дуже важливо. Навіть посадила Труппера, чи якось так зветься ( пам'ять стирає назви), що кольором вогонь. І що? Виселила в квітник за паркан. Але що хочу сказати про цю троянду. Росла в піску, без добрив, зрізАла ті кущі під нуль. Але вона вперти встигала наростити ті кущі та ще і квітнула, майже постійно. Навіть дівочий виноград не вбив тих 4 чи 5 кущів.

Цікаво. що коли в мене був період троянд ( недовго), я дивилась на обидві і від обох відмовилась. Не питайте чому, бо вже не пам'ятаю. Колись я дуже хотіла New Dawn, як невибагливу до умов зростання. Бо хотіла заплести секцію паркану. Не знаю, в чому справа, але в тому самому квітнику, поряд з New Dawn, росла старовинна бурбонка Louise Odier. Сказати, що різниця колосальна, це нічого не сказати. New Dawn, хоч і в неї репутація непримхливої, пам'ятаю Іра казала, що на площі Космонавтів ця троянда була дуже гарна, а в мене росло два кущі і обидва щось незрозуміле. До того ж її ні в якому разі не можна саджати поряд з іншими трояндами в рожевому кольорі, бо в New Dawn, блідо рожевий перетворюється на якийсь брудно вицвілий колір поряд з Louise Odier. Взагалі, то Louise Odier мені дуже подобалась. І при однакових умовах, хоч я намагалась тримати її кущем, вона вперто відрощувала гілки більше 3-х метрів, які не обмерзали взимку ( якщо я залишала обрізку на весну). Але ця троянда зовсім не те, чого хоче Аня. Це я заповнюю теревенями паузу, поки Іра прийде та розповість, як треба кохати троянди

Він, якраз, залежний від ненависті до електричок. Схибився вже настільки, що падіння акцій та відмову від купівлі Тесли по всьому світу через поведінку та погляди Маска вважає недоліком електричок. Раніше тільки про ручки та відсутність шторки з Алі триндів, зараз до цього списку ще і бойкот Тесли додався.

Це те, що я завжди кажу, коли чую про фізику, яку не обманеш. Фізика однакова, але результат того процесу фізики залежить від якості того девайсу, куди та фізика прикладена. І, звісно, від рук виконавця. Тому, коли читаю про протяг по ногам, про камінофен, в якого подача зовнішнього повітря через щілини в корпусі пічки , про те, як було, взагалі, все зроблено та людина жила і не знала, що в неї коїться, поки не розібрала цеглу, то про який "чистий медичний експеримент" йде мова? З тим, що ТС розповів про те, що змінилось на краще після того, як виправлено було рукожопість "майстра", згодна. Безумовно так і повинно бути - відчувати різницю, коли система працює згідно інструкції виробника.

Я не можу вимкнути звук в Вацапі чи Вайбері, бо в мене мама далеко, 86 років, тому ці 2 месенджери завжди ввімкнуті на звук. Телеграм так, без звуку, навіть, без повідомлень бо там нема спілкування з мамою. Ну і моя знайома, це виключення, бо більше нікому в голові не стукає, що треба о 12-ночі щось відправити, якщо це неважливо.

А ще я пам'ятаю...це дуже давно було...як Іра казала, що городину ніколи саджати не буде 😁. Ти малину посадила? Якщо в тебе умови схожі на мої, то вона буде сама собі рости та плодоносити. тільки ремонтантну. В нас її стільки було, без ніяких "танців". Навіть лісова по-під парканом ( де не було фундаменту) намагалась пролізти та оселитися.

Згадала...хтось колись викладав в темі(начебто) ролик, де мужик казав. що не буде більше багато городу саджати, помідорів кущів 200 та перцю 100 чи щось таке😂

І я вже підзабула, але здається, що так. Перці більш примхливі, ніж помидори. Про баклажани не скажу. Садила тільки раз і одразу прилетіли колоради. Звідки взялись, хто знає, бо картоплю ніхто поряд не садив. Але факт- посадила "синенькие" - завелися колоради. Нема "синеньких"-десь полетіли і колоради. А ти що, в теплицю розсаду готуєш?

Ще в мене є знайома, яка могла щось залишити мені в Вацапі...приготуйтесь... о 12-й годині ночі!!! Розумієте, що можна думати, коли в тебе телефон дзвякає посеред ночі, бо вона згадала, що не відповіла мені на те, про що була мова 4 дні тому. Тобто, я маю пару годин, щоби хоч якось придрімати перед тим, як почнуть шахеди-ракети летіти до нас, а тут телефон дзвяк, тебе на ліжку підкинуло, бо хто чекає гарних новин в таку годину, а це Лена згадала, що забула мені відповісти. Вона, навіть, не питала, чи не розбудила мене, просто написала і відправила😡.

Таки Гугля слідкує за нами. я про те. що не сварюсь нецензурно. І що? відкриваю Ютуб і замість новин мені підсовує Чичваркіна. Там кілька секунд, послухайте про мат😁

Наташа, в мене нема пропозиції встановити додаток. Дівчата, головою я розумію, що, наче , в безпеці, але, коли читаю новини чи як вас зараз, то зсередини мене починає заповнювати страх, якось повільно та в'язко. Таке саме відчуття в мене було через 2 роки війни, коли спочатку читала чиїсь спогади, потім подивилась фільм про те, як все починалось в Казаровичах, Демидові та в нас шлюз підривали. Такого жахливого страху я не відчувала в перші 2 тижня, коли сиділи під постійними обстрілами, теж по розкладу, коли знала, що поспати можна з 11-ї вечора до 4-ї ранку. Тож читаю вас і не радію від того, що в мене по черепиці альпійськи галки чвиринкають та морем пахне, навпаки, наче я там, з вами. Хочеться сказати якісь теплі заспокійливі слова але не хочу, щоби це виглядало фальшивим, тому краще помовчу зі словами співчуття, бо добре розумію, як вам там. В перше літо, коли одразу прилетіло 7 ракет в Лютіж вранці, щоб хоч якось заспокоїтись, взяла вудку, сіла на березі ловити карасів. Бо то було єдине, що могло дати хоч якусь рівновагу- вода, птахи, риба. І тут почались дзвінки знайомих. Я розумію і вдячна, що люди хвилюються, чи все в нас добре, чи потрібна допомога. Сама так робила в таких випадках. Але одночасно з вдячністю, раз за разом, поки розповідала кожному, я знову і знову відчувала той страх , коли неподалік падали ракети. Невже нема справедливості та поребрик, без виключення, не буде покараний та не згине це суцільне зло? Я тут Дудя подивилась, де він питав свого візаві( не знаю того армянина), чи винні російськи діти в війни, щоб до них прилітало від України на дитячий майданчик. От я не висловлююсь нецензурно, але тут не стрималась. Сука, діти в нього не відповідають за батьків. А те, що вони виховуються в ненависті до України і через кілька років будуть готові, наче зомбі, прийти і вбивати нас та наших дітей, про це він , такий розумний та гуманий, не хоче поговорити? Таки рузьки, хоч які ліберали, виглядають гарно тільки в одному випадку, коли дохнуть. В нас точно тема про сад? Хоча сад то наше життя, а життя воно різне...