loader

А я з цим сперичався? ) Та навіть термін "легше", а далі що? Можна впертись в стелю зростання вже будучи фахівцем. Крім того саме життя іноді змушує перепрофільовуватись, озирніться.

Вас кидає в крайнощі. Ніхто не каже набув всіх, але якщо умовно робив кроки - то може бути здобуто щось інше.

це проблема не тільки медалістів. і взагалі до теми не має відношення. вибір фаху не проста задача для більшості. батьки її часто тільки ускладнюють.

неможливо знати все - це факт, а от прокачувати тільки одну навичку це явно не про середню школу, так і вцілому - дуже мало де використовується ОДНА навичка. ніде фактично. а половина навичок набувається саме в процесі і є наслідком. наприклад дитина може бути банально інтровертом, але якщо вона не заб'є на загальну програму - то буде вміти і комунікувати і виступати на публіці і організовувати і тіло в тонусі тримати, а якщо послухає батьків "сфокусуйся на одному" - то буде жиртрестом в 25 з дуже обмеженими можливостями.

Це дуже смішно. До 5го класу ви вже розкрили всі таланти, ага. "достатньо засвоїти на рівні 6" - а який цей рівень? Просто був присутній? ) Чому ви самі вирішуєте що достатньо і т.п. Іноді саме додаткові навички визначають твоє зростання. І питання не в "визубрити" - це має сенс виключно в дуже вузьких сферах, а в "зрозуміти" на певному рівні. Крім того саме вміння "вчитись" потребує роботи в тому числі над тим що не легко дається.

Так можна сказати про будь-яку навичку. І знайти приклади, що нібито це доводять. І звісно ніхто не знає наперед що саме стане в нагоді. Саме тому крім розвитку сильних сторін не погано підтримувати форму слабших.

Вони у всіх під носом - одні читають сотні книжок, але не дуже рахують і зовсім не займаються спортом, інші вважають що освіта взагалі не треба бо мама сидить вдома і "нічого не робить", хтось вважає що тільки математика бо подобається і тп.

Ну чесно якась хрінь... Індивідуальний підхід означає, що людина не однаково легко засвоює різні напрямки, і тут безумовно нема сенсу гнатись суто за оцінками, з іншої сторони - дати розуміння цих напрямків необхіодно, інакше дитина не отримає нормальний кругозір. І от найважче - навчити тому що не дуже то і заходить, але ж необхідно. Це вже потрібно виховувати характер. А це не зробиш без особистого прикладу. Тут наприклад пан хоче щоб йому виключно в робочий час оплачували навчання - чому він може навчити, якщо він сам не вчиться по життю і по суті не конкурує і не росте.

Поки їх не виб'ємо, нікуди самі не підуть.

Ви звиняйте, але покуй. Це не те вбивство якого в Україні всі чекають.

Який сенс цих атак на штаб флоту петардами. Чот не дуже схоже що це ми. Може тренуються.

Так літають всюди, але при цьому очевидно є зони підвищеного ризику, а є умовно нічим не відмінні від власного місця проживання. Тому закриття всього підряд тим паче без надання укриття поруч - мало що змінює.

Якого слова нема ) "під час артилерійського обстрілу вмикають сирени?" - звичайно вмикають.

Ну прогулянка парком і купання в мінах не те саме. Нарахунок магазину, то ми витрачаємо умовно 1 годину в тиждень на магазин. Якщо він виганяє на вулицю, то умовно доведеться витратити 3. Якщо не брати великі торгові центри що дійсно є об'єктами для терору, то в інших випадках навпаки збільшення часу перебування на паркінгу, збільшує відогідність попасти під удар. Нема в тому сенсу. Принаймні в тилових містах.

там кожен другий такий, що тут дивного.

Не втік бо не зрадник. Тобто підігрував кремлю в свій час по внутрішнім переконанням. А тут його особисто також кинули. В цьому плані я дуже задоволений що помилявся.

Яка вже різниця? Брешуть всі )

то що? хтось біжить від проблем подалі з України, а хтось на фронт - якби вибір очевидний.

ніби цей, командир взводу 93ї. не звучить як "постояти на блокпості".

vikna.tv/istorii/rozpovidi/vid-suddi-verhovnogo-sudu-do-komandyra-vzvodu-istoriya-pereprofilyuvannya-ivana-mishhenka/

до 2014 року люди йшли в силові структури пиляти бюджет, прикривати зади і т.п. не всі звичайно але суттєво багато. навіть зараз чиновники в масі своїй це люди кланів, місцевих і т.п. що пиляють гроші, сидять на схемах. присяга для них - пусті слова, просто крок до корита. маємо гарний шанс просунути по службі тих чиновників які пішли наприклад в ЗСУ в перші дні війни з теплих посад, а не ганяли тачки родичам маючи "бронь".

По-перше якраз таки за попередників я не парюсь з початку війни і тут половина постів про це. По друге - таки зробив, багато робив з 2014, але з 24.02 - на порядок більше і поки не зупиняюсь.

а чому має бути - всі ті силовики якби чесно відмовились, просто не були б силовиками.

Україна переможе, а що ти для цього зробив? Вилизування дуп і гнобіння папередників - не зараховується.

Нажаль масова зрада свідчить що для багатьох це не варто було нічого. Мав "гарних" друзів в криму до 2014, обоє зрадники. Друг з Донецька розвовідав як в його підрозділі евакуйовували техніку і один з трьох що знали місце - її і здав. І т.п.