loader
Пользователи-
Публікації
6 588 -
Зареєстрований
-
Відвідування
-
Днів у лідерах
5
Тип публікації
Профілі
Форум
Календар
Усі публікації користувача loader
-
це проблема не тільки медалістів. і взагалі до теми не має відношення. вибір фаху не проста задача для більшості. батьки її часто тільки ускладнюють.
-
неможливо знати все - це факт, а от прокачувати тільки одну навичку це явно не про середню школу, так і вцілому - дуже мало де використовується ОДНА навичка. ніде фактично. а половина навичок набувається саме в процесі і є наслідком. наприклад дитина може бути банально інтровертом, але якщо вона не заб'є на загальну програму - то буде вміти і комунікувати і виступати на публіці і організовувати і тіло в тонусі тримати, а якщо послухає батьків "сфокусуйся на одному" - то буде жиртрестом в 25 з дуже обмеженими можливостями.
-
Це дуже смішно. До 5го класу ви вже розкрили всі таланти, ага. "достатньо засвоїти на рівні 6" - а який цей рівень? Просто був присутній? ) Чому ви самі вирішуєте що достатньо і т.п. Іноді саме додаткові навички визначають твоє зростання. І питання не в "визубрити" - це має сенс виключно в дуже вузьких сферах, а в "зрозуміти" на певному рівні. Крім того саме вміння "вчитись" потребує роботи в тому числі над тим що не легко дається.
-
Так можна сказати про будь-яку навичку. І знайти приклади, що нібито це доводять. І звісно ніхто не знає наперед що саме стане в нагоді. Саме тому крім розвитку сильних сторін не погано підтримувати форму слабших.
-
Вони у всіх під носом - одні читають сотні книжок, але не дуже рахують і зовсім не займаються спортом, інші вважають що освіта взагалі не треба бо мама сидить вдома і "нічого не робить", хтось вважає що тільки математика бо подобається і тп.
-
Ну чесно якась хрінь... Індивідуальний підхід означає, що людина не однаково легко засвоює різні напрямки, і тут безумовно нема сенсу гнатись суто за оцінками, з іншої сторони - дати розуміння цих напрямків необхіодно, інакше дитина не отримає нормальний кругозір. І от найважче - навчити тому що не дуже то і заходить, але ж необхідно. Це вже потрібно виховувати характер. А це не зробиш без особистого прикладу. Тут наприклад пан хоче щоб йому виключно в робочий час оплачували навчання - чому він може навчити, якщо він сам не вчиться по життю і по суті не конкурує і не росте.
-
Поки їх не виб'ємо, нікуди самі не підуть.
-
Ви звиняйте, але покуй. Це не те вбивство якого в Україні всі чекають.
-
Який сенс цих атак на штаб флоту петардами. Чот не дуже схоже що це ми. Може тренуються.
-
Так літають всюди, але при цьому очевидно є зони підвищеного ризику, а є умовно нічим не відмінні від власного місця проживання. Тому закриття всього підряд тим паче без надання укриття поруч - мало що змінює.
-
Якого слова нема ) "під час артилерійського обстрілу вмикають сирени?" - звичайно вмикають.
-
Ну прогулянка парком і купання в мінах не те саме. Нарахунок магазину, то ми витрачаємо умовно 1 годину в тиждень на магазин. Якщо він виганяє на вулицю, то умовно доведеться витратити 3. Якщо не брати великі торгові центри що дійсно є об'єктами для терору, то в інших випадках навпаки збільшення часу перебування на паркінгу, збільшує відогідність попасти під удар. Нема в тому сенсу. Принаймні в тилових містах.
-
там кожен другий такий, що тут дивного.
-
Не втік бо не зрадник. Тобто підігрував кремлю в свій час по внутрішнім переконанням. А тут його особисто також кинули. В цьому плані я дуже задоволений що помилявся.
-
Яка вже різниця? Брешуть всі )
-
то що? хтось біжить від проблем подалі з України, а хтось на фронт - якби вибір очевидний.
-
ніби цей, командир взводу 93ї. не звучить як "постояти на блокпості".
-
vikna.tv/istorii/rozpovidi/vid-suddi-verhovnogo-sudu-do-komandyra-vzvodu-istoriya-pereprofilyuvannya-ivana-mishhenka/
-
до 2014 року люди йшли в силові структури пиляти бюджет, прикривати зади і т.п. не всі звичайно але суттєво багато. навіть зараз чиновники в масі своїй це люди кланів, місцевих і т.п. що пиляють гроші, сидять на схемах. присяга для них - пусті слова, просто крок до корита. маємо гарний шанс просунути по службі тих чиновників які пішли наприклад в ЗСУ в перші дні війни з теплих посад, а не ганяли тачки родичам маючи "бронь".
-
По-перше якраз таки за попередників я не парюсь з початку війни і тут половина постів про це. По друге - таки зробив, багато робив з 2014, але з 24.02 - на порядок більше і поки не зупиняюсь.
-
а чому має бути - всі ті силовики якби чесно відмовились, просто не були б силовиками.
-
Україна переможе, а що ти для цього зробив? Вилизування дуп і гнобіння папередників - не зараховується.
-
Нажаль масова зрада свідчить що для багатьох це не варто було нічого. Мав "гарних" друзів в криму до 2014, обоє зрадники. Друг з Донецька розвовідав як в його підрозділі евакуйовували техніку і один з трьох що знали місце - її і здав. І т.п.
-
Нажаль, частково згоден тут. Порошенко робив недостатньо. Були розгорнуті програми підготовки, але про тероборону мова пішла запізно, були програми гарні по ракетам, але просувати треба було їх активніше. Зеленський перестав взагалі щось робити до 21го року. Обоє робили більшу ставку на дипломатію і бажання домовитись. От чесно не розумію навіщо зараз битись лбом об факти провалених оборонних замовлень, овоща міністра тарана і т.п. Язгоден що Порох слабо відіграв, країна була слабо готова, але ж при цьому очевидне і інше - що дехто відіграв ще гірше і відбиває країна навалу на базі підготовленій Порохом. Ці срачі не мають сенсу. Порох не буде президентом, а у Зеленського єдине завдання - виграти війну.
-
Не секрет що і зараз нам зброї не вистачає, а розумники раптом звинувачують захід що повільно жарить кацапів... Потрібно перестати взагалі теребити те що вже пішло. Важливо зараз конкретно не косячити.
