Vladdi

Синхронный с сетью инвертор, а не стабилизатор. Это важно для предотвращения повреждения ключей инвертора при его включении и наличии подключенного вращающегося электродвигателя. Стабилизатор понятно для чего. У лоджиков он имеет немного ступеней, но способен удерживать потребителей в рамках 5-7%

Неправда. LPY-PSW это устройство "3 в 1", стабилизатор, синхронный с сетью (важно) инвертор и зарядное устройство. В отличие от китайского гибрида, который "может" изобразить из себя ИБП в определенных условиях. Но китайский инвертор это абсолютно не классический ИБП со стабилизатором на входе. У "Лоджиков" этой серии есть один только недостаток, это малый запас по перегрузке инвертора, что не дает возможности применить его, например, для поддержки обычных компрессоров холодильников, которым нужно порядка 2кВт мгновенной кратковременной мощности на запуск. Для котлов (его основной цели) запаса мощности вполне хватает, можно подключать и другие нагрузки типа освещения, Интернета, ТВ, но при подключении холодильников с обычными (не инверторными) моторами у этих процессор сразу блокирует выход. С инверторными холодильниками у этих лоджиков проблем нет, такой же точно работает у меня дома с 2022 года.

Не впевнений. Від слова зовсім. Оскільки пропонований набір різних типів обладнання для резервування живлення достатньо великий, для кожного варіанту та умов застосування можливо підібрати потрібний. До того ж всі ці та інші аналогічні пристрої не передбачають ніяких апгрейдів батарей. На відміну від "самосклепу" з невідомо яких комірок інверторів, бмс та зарядок, для цих виробник зазначає 6000 циклів. Ми з цим виробництвом батарей співпрацюємо вже більше 5 років, проблем ніколи не було. На підході чергова партія батарей та кілька інверторів, десь на тому тижні будуть. Це все не на продаж, це не мій бізнес, тому дискутувати та щось рекламувати не буду.

Свинцовые АКБ ускоренно умирают при эксплуатации в непредусмотренных режимах. А именно, эксплуатация автомобильных стартерных батарей в режиме батарей ИБП, превышение рекомендованных токов и режимов заряда, несоблюдение режимов stand-by, и т.д. У меня на даче успешно работают 2 АГМ батарейки в возрасте более 5 лет. Первые 4 года отработали в ИБП, после (в 2023) их вскрыли, восстановили подсушенный электролит, и с осени 2023 они у меня с ИБП вполне нормально себя ведут, все блекауты нормально пережили, и будут жить дальше.

Китайські друзяки давно виробляють готові пристрої All-in-one за дуже гуманні гроші. Ось такі, наприклад. Блок з гібридним інвертором, стабом та батареєю під єдиною системою керування. Поставив - підключив до мережі - і забув. Якщо потім ще й сонячні панелі докупив - теж пізніше можливо підключити, лише треба правильно стрінги розрахувати, щоб по напрузі не перевищити. Перший (2,56+3) коштує десь до $500, другий (5+5) десь до $830 без доставки.

Не надо пугать людей зря. Стандартный ИБП обычно заряжает свинцовые АКБ тоже в два этапа. На первом включает 14,7-14,8В (пишу для батареи 12В, для 24 В соответственно вдвое больше), и ограничивает ток на заданном уровне (у меня стоит на 25А). Затем, при снижении тока примерно до 2А, включает режим насыщения (примерно 13,7В), и в таком режиме остается на некоторое время. Никаких 40 часов и в помине нет, за 3-4 часа из 75% DOD батарея почти полностью поднимается, через примерно 5 часов ИБП переходит в режим содержания с напряжением 13,4-13-5В. Для свинцовых батарей вредны режимы поддержания существенных токов при достижении уровня заряда более 95%, это приводит к усилению "кипения" электролита и ускоренному высушиванию батарейки. Кроме того, возрастает риск повреждения (отслоения) активной массы на пластинах, а это уже прямая дорога к отказу, особенно в режимах регулярного разряда-заряда на токах, близких к предельным. Если отключения регулярны, то стандартные режимы гарантируют максимально щадящий процесс, способствующий продлению срока службы.

Навіщо самому собі створювати проблеми на рівному місці? Є готові прилади "3 в 1" (стабілізатор, інвертор (синхронний з мережею) та зарядний пристрій), ті ж Logic Power LPY-PSW або LPY-B-PSW, які позиціонуються як ДБЖ для котлів. Для 90Вт цілком достатньо моделей на 500ВА загальної та 350ВА потужності інвертора. Купив - підключив батарею - ввімкнув - забув. Навіщо щось там мудрувати, купляти якісь зарядки, ліфери, бмс, тощо? Я прихильник використання пристроїв, які не створюють зайвого клопоту. Ідеальне рішення - це таке, яке не потребує зайвих зусиль. І таких рішень багато. Єдине це дійсно необхідність перевірки роботи схеми захисту котла в режимі живлення від ДБЖ. Але це теж не проблема, є 14 днів для повернення товару в будь-яких умовах.

Місце для врізки АВР виглядає нормально, але одразу є питання щодо відповідності потужності інвертора (Ви написали що це 2500ВА) та підключених навантажень (сумарно від 5500ВА та більше (до 16500ВА), оскільки живлення далі через 3 автомати по 25А). Якщо потужність джерела резервування суттєво менша за можливу потужність підключених робочих навантажень, то для переключення на резерв треба вибирати лише ті, які не перевантажать джерело живлення при одночасній роботі. Крім того, можливо, що у Вас десь є якась зарядка для акумуляторів, яка живиться від тих же вводів? Її теж треба відокремити від перемикання. Тому кінцева схема може бути дещо складніша, ніж та, яка намальована.

Яким то боком? Якщо автомат встановлений в опломбованому боксі? Це нічим не заборонена ситуація. У мене теж так зроблено. Інша справа, що вихідний автомат на вводі в будинок доведеться ставити на ввідному щитку в будинку, але це не важко.

Колись був такий малюнок...

Це є цілком реальна ситуація, властива системам, які не мають нормального функціоналу ДБЖ. В таких пристроях інвертор не синхронізований з фазою мережі, і при швидкому перемиканні навантаження, це викликає у кращому випадку сильні сплески напруги, а у гіршому (найгірше то вибіг електричного двигуна у простих холодильниках, насосах, тощо) призводить до появи зустрічної напруги і пробою ключів. В системах з ДБЖ перемикання на інвертор безпечне тому, що воно синфазне, і може бути швидким, а у звичайних інверторах потрібно робити затримку.

Пристойні виробники не роблять секретів із параметрів саморозряду батарей при зберіганні. Наприклад, мій постачальник, для повністю заряджених ліферних батарей ємністю 100АГ (готові збірки 12,8В з БМС), при температурі зберігання 25 град гарантує залишок заряду 92%. При 40 градусах залишок буде менше 80%, при 10 градусах десь 96%. Забув написати що це за 12 місяців.

Ну-ну, щодо N проводника цікава думка А ПЗВ і не спрацює, хто вам таке казав? Його завдання - вимірювання диференціального значення струму між провідниками. Крапка. А ось коли щось прогорить в колі навантаження під час такої аварії, і струм частково піде на землю, от тоді і ПЗВ теж пригодиться. Хоч у більшості відомих мені випадків реле контролю напруги утримують контролюєму ними мережу відключеною доти, доки власник не зверне увагу на необхідність вимкнути ввідні автомати.

Це дійсно правильний спосіб оцінки. Сам так робив. Одразу видно і рівень (якщо трубку опустити до сепараторів), і прозорість електроліту. Все лайно, яке поступово в процесі експлуатації там заводиться, одразу видно.

В авто АКБ під заливним отвором зазвичай є конструкція у вигляді конуса з розрізами, для зменшення можливого викиду електроліту під пробку під час коливань авто. У пробці є отвір, через який виходить надлишковий тиск, і якщо там опиняються краплі електроліту, він може потрапляти назовні, що не добре.

Для автомобільних батарей то так, доливається дистильована вода. Рівень - трохи нижче шторок в отворі (щоб не хлюпала). У малообслуговуємих батарей над пластинами досить великий простір, туди багато рідини входить, вистачає надовго. Треба ще мати на увазі, що автомобільні батареї не пристосовані для роботи в якості резервних батарей ДБЖ, тому їх ресурс в такому режимі буде суттєво меншим. Зараз, звісно, не до жиру, тому люди викручуються як можуть, але якщо різниця у вартості між АГМ-батареєю та автомобільною невелика, то краще взяти звичайну АГМ. Її теж можна дозаправляти за необхідності (правда, доведеться дістатись до банок, але це не складно). Проте прослужить вона набагато довше і себе точно окупить.

Як завжди - краще вдавати, що Батьківщину любиш здалеку. Це безпечно, це гріє самолюбне "я", і створює враження власного розуму та співучасті. Проте це все лайно собаче. Просто тому, що у найгіршому випадку "бусіки" будуть кацапські, і повезуть вони рештки не розстріляних на місці "розумних" ухилянтів у концтабори, яких в рашці вистачить на всіх. Про це місцеві форумні придурки, які радісно перепощують кацапські вкиди, чомусь воліють не писати, можливо, сподіваються якось пропетляти у випадку вкрай негативного розвитку подій.

В трифазній системі змінного струму з наявними сусідніми споживачами? Перед тим, як таке писати, трохи вивчіть питання. Є багато матеріалу, в тому числі і в сусідніх гілках. Дивимся пункт 1. Вчить мат. частину. Це неправильно. У випадку пошкодження лінії отримаєте всі негаразди по повній.

Щоб отримати опір 1 Ом та менше ми облаштовуємо свердловини глибиною в деяких випадках до 30-40 метрів, і не одну. Вони об'єднуються в систему. Це не тільки багато роботи, а ще й досить чималі витрати. Зазвичай заземлення звичайного будинку це десь десяток Ом, а це вже на рівні опору групи інших. Теоретично, ситуація з набагато меншим опором місцевого заземлення може виникнути, але ніщо не заважає зробити все правильно, і облаштувати заземлення перед лічильником.

Обірваним де саме? На лінії, до відгалужень споживачів? Тоді всі вони опиняться в схемі трикутника, і в гіршому випадку можуть отримати повну міжфазну напругу. А струм йти буде, і горіти все буде дуже весело, адже нульовий провід між групою струмоприймачів вище місця обриву нікуди не подівся, і по ньому будуть іти струми перетоку між фазами. Навряд чи така ситуація покращить стан, наприклад, холодильника. Ці прилади зазвичай постійно підключені до мережі і страждають першими. Саме для запобігання такій ситуації потрібні реле контролю напруги на вводі, які відключаться при виявленні зависокої напруги і захистять обладнання. Розберіться в основах теорії трифазних систем змінного струму, там багато цікавого. ПЗВ лише вимірює різницю між струмами в підключених провідниках. Якщо вона буде більшою за налаштування ПЗВ (10-30мА), пристрій відключить навантаження. Поява різниці струмів свідчить про наявність шляху для струму поза межами кола "нуль-фаза", це може бути як пробій, так і просто доторкання людини до фазного проводника та землі.

Так і працює. Стандартна схема організації виводів ТП передбачає створення глухозаземленої нейтралі (центр "зірки" вихідних обмоток). Цей дріт і є тим четвертим, який приходить від ТП, і який бажано заземлювати на деяких відгалуженнях на стовпах. Напруга заземлення (РЕ) відносно чого? Відносно фази - так, це очевидно. Відносно N? Так це у справній системі неможливо, адже в TN-C-S є з'єднання між PE та N на вводі, яке забезпечує відсутність такої ситуації. Інша справа, що у випадку обриву дроту N (PEN) від ТП і відсутності правильно облаштованих заземлень ДО вводу, на ваше заземлення "підсядуть" всі споживачі лінії, які його не мають, а також ті (частково), у кого заземлення гірше. Це може спричинити, як мінімум, спотворення показників вашого лічильника, а як максимум перевантаження нульового дроту у випадку суттєвої асиметрії навантажень на фазах всіх споживачів по вашій лінії від точки обриву. Захист від таких ситуацій має бути комплексним. Це реле контролю напруги (РКН) на фазних вводах і диференціальні автомати на лініях всіх апаратів, де є можливість пробою фази на корпус або рідину. Наприклад, бойлер. РКН захистить прилади у випадку перенапруг, а ПЗВ захистить людей від пробою, наприклад, ТЕНу бойлера. Інколи для економії ставлять ПЗВ на велику кількість струмоприймачів, але у випадку пошкоджень це значно ускладнює та подовжує пошук місця несправності, бо відключається все разом.

TN-C-S само по собі передбачає створення повторного заземлення на вводі. Інакше не забезпечується захист у випадку обриву дроту між глухозаземленою нейтраллю ТП та вводом. Для повітряних ліній наявність повторного заземлення ДО групи лічильників на стовпі це, насамперед, благо, бо створює захист у випадку обриву нульового дроту на ділянці від ТП до стовпа вводу, а по-друге, забезпечує можливість подальшого облаштування правильного заземлення в підключених будинках без ризику натрапити на ситуацію, коли за рахунок меншого опору кола нуль-фаза в будинку за межами вводу (на стовпі), у порівнянні з таким же колом до ТП, можуть виникати струми перетоку, які будуть спотворювати (нарощувати) показники лічильника у відповідному колі.

+100500 Наші дебільні галузеві "органайзери" вміють тільки вказівки видавати на кшалт забезпечити роботу базових станцій операторів на десятки годин. А як це зробити, то вже не їх проблема. А також те, що невеликі БС, які висять на тих же стовпах, просто технічно неможливо забезпечити таким ресурсом батарей та ЕЖУ. На просте питання щодо їх бачення способів вирішення їх розпорядження відповіді немає, бо подумати під час продукування тих безглуздих розпоряджень було нікому, всіх цікавила лише політична складова. PON чи не PON це не так важливо щодо часу функціонування. До того ж деякі види послуг особливим споживачам надати через PON неможливо. В умовах малоповерхової заміської забудови іншого способу дешево роздати послугу просто немає. До того ж далеко не факт, що вузол у провайдера буде працювати дуже довго без живлення. В умовах міської багатоповерхової забудови ситуація аналогічна. Якщо генератора немає, то хоч PON, хоч пряме ввімкнення каналу волокном або кабелем, крайній сайт і всі його споживачі будуть працювати рівно на час запасу ємності батарей.

Виробники для реклами своїх "станцій" не використовують абревіатуру ДБЖ. Пристрої, для яких видумали назву "зарядна станція" недарма так звуться, бо це не ДБЖ, і відмінності вказані вище. От тільки не треба давати нікчемні поради. Нормальні ДБЖ під зовнішні батареї здатні працювати хоч добу без будь-яких проблем, стартувати без зовнішнього живлення АС від батарей, наприклад, при підміні розряджених на заряджені, тощо. Зрештою все залежить від розрахунку навантаження, ємності батареї та потужності зарядного пристрою.

Якщо не розумієте принципів роботи ДБЖ, не треба давати поради. Нормальний ДБЖ поєднує три пристрої, стабілізатор, інвертор та зарядний пристрій. Інвертор синхронізований з мережею. Зарядна станція то лише просунута батарея з наворотами для гиків, яким картинка на телефоні замінює все. Основна функція нормального ДБЖ - забезпечення резервованого електроживлення протягом розрахункового часу (можливо і багато годин), це залежить від ємності батарей та зарядних можливостей пристрою, автоматичний перехід між режимами роботи та "непомітність" для користувача. Підключив - і забув. Дрібні дешеві пристрої теж існують, але кожна задача має різне рішення.