Vladdi

Для гелевих та AGM батарей краще трохи недозарядити, ніж висушити гель або електроліт з промокашок. Невеликий недозаряд не нанесе шкоди. А от підвищена навіть на чверть Вольта напруга швидко вб'є батарейку. Те ж саме і струми заряду, не слід перевищувати вказані виробником, це теж призводить до втрат води, а також може зруйнувати активну масу.

А що, котлу та модему треба 1500Вт? Для котлів у LP є трохи дешевший, на 800ВА, під зовнішню батарею. У мене таких два працює, один вдома, другий на дачі. Живлять холодильники та, за необхідності, трохи світла та ТВ. Оскільки роутер з онушкою далеко від ДБЖ, то для них (та ще й для NVR заодне) поставив ДБЖ на 12В DС з окремою батарейкою. Все одно, у випадку тривалих відключень, генератор то наше все. Намагатись одним ДБЖ перекрити всі можливі потреби може стати дорожче, ніж комбіноване рішення. Так зараз "чесний" LogicPower LPY-PSW-800VA+ (560Вт) одеський дилер продає за 7000 грн. А на 350Вт взагалі за 5656. Як на мене, для 250Вт ціна трохи завищена.

Не впевнений. Наприклад, кабелем КГ підключаються шахтні механізми, які пересуваються в забоях та штреках. Які там можуть бути такі "особливі" умови експлуатації виключно для кабелю? Добре, якщо є лотки або підвіски, але часто-густо і того немає. Те ж саме й на будівництві.

Нет, я имел в виду тот прискорбный факт, что зеленые экологи выжили и выдавили из старушки-Европы все литейные производства. Даже практически добились закрытия АЭС, но вовремя случился кризис с газом и нефтью, и "внезапно" оказалось, что атомная энергетика таки тоже зеленая . Возобновить такого рода производства непросто, дорого само по себе, так и душат непомерными экологическими налогами и требованиями. А свинец так вообще даже требуют из припоев убрать, иначе на телеком, к примеру, доп налог за "вредные" пайки на платах. Собственно, это уже и сделано, давно перешли на бессвинцовые припои.

То вони, мабуть, отримали від когось із виробників спосіб виробництва того чарівного гелю, і були вражені різномаїттям компонентів. Дійсно, є різні загущені електроліти, які використовують для різних конструкцій. Є геленаповнені елементи, в яких основний загущувач то кремнієві кислоти. Є більш рідкі але й більш складні гелеві суміші, в які входять багато чого, від натурального латексу до комплексних загущувачів німецького виробництва. Можливо, саме це спонукало продаванів на винахід "мультигелю".

Цікаво, а Ви точно впевнені, що є (залишились) якісь ливарні виробництва в Германії? Чи все ж таки ці пластини приїхали з Піднебесної?

Завод, у якого я купляю батареї три останні роки, також постачає в Україну батареї для трьох дилерів. Для кожного (безкоштовно) наносять шовкографію з його логотипами та даними. Так що пошук "виробника" в наших умовах то таке собі сафарі. А скільки циклів Ви пройшли? Навіть 1,65В на чарунку то є допустимий рівень напруги кінця розряду у деяких режимах. Зазвичай ДБЖ налаштовані десь на 10,6В, це також вкладається у допустимі межі для якісної батареї, але є нюанс. Подивимося на графік якісної 100АГ гелевої батареї CS, призначеної для роботи з ДБЖ: Що ми бачимо? Що батарея дійсно може розряджатись 10,2-10,6В, але тільки у певних режимах розряду. Проте, розряд струмом, меншим ніж 50А рекомендований лише до 10,8В, що запросто може бути більше налаштувань межі відключення звичайних ДБЖ, адже тривала робота від батарей великої ємності то нехарактерний режим для звичайного "комп'ютерного" ДБЖ, оскільки їх стандартні параметри налаштувань то ліва частина графіку, там, де короткочасні розряди відносно великим струмом. Що це означає? Та лише те, що в режимі тривалих розрядив до граничного рівня напруги струмами менше 0,5С отримаємо прискорений знос батареї, незважаючи на відключення начебто в межах допуску по напрузі. Тобто, треба розуміти, що навіть 300 циклів це вже достатньо багато для таких гелевих батарей в такому режимі, і вкладається в межі прогнозованого терміну експлуатації. До речі, з вересня 2022 по березень 2023 циклів роботи було більше 300, зважаючи на планові та позапланові графіки відключень.

Так наведіть першоджерело плз. Я дуже сильно не шукав, а та документація, яка надходить із поставками, містить лише терміни гарантії.

Ви не в темі. Впевненість "продавця-консультанта" не завжди доречна. Ліфер більш безпечний у порівнянні із літієвими батареями інших типів, але наявність горючого електроліту не робить їх цілком безпечними аналогічно свинцево-кислотним. Горять ліфери аж бігом, роликів в Інтернеті на цю тему безліч. Здебільшого при заряді, але є приклади і зовнішнього впливу.

Я згоден, от тільки що таке "стійкий"? 6 років без видимих пошкоджень, наприклад, це стійкий чи ні? І до того ж, поява поверхневих дрібних тріщин зовнішньої оболонки то є прояв нестійкості або просто нормальний знос, як у автогуми, наприклад? Вона, начебто, теж стійка до УФ, але теж не десятиліттями. Якщо Ви звернули увагу, я ніде не писав, що вітчизняні кабелі КГ нестійкі, бо термінів гарантованої стійкості немає, адже все разом залежить від конкретного способу застосування. Особливо такого специфічного кабелю як КГ. На будівництві кабель і за два-три роки можуть у шматки "заексплуатувати", тому критерії різні. І ніде Ви не знайдете конкретних цифр. Саме про це я і намагався написати.

Якщо Ви покажете стійку до УФ гуму, я буду згоден. Теорія то добре, але скільки Ви маєте кабелів КГ, які прокладені на відкритому повітрі впродовж хоча б 10 років? У мене таких сотні метрів. Тому це не просто так аби щось написати, повірте. Хочу лише зауважити, що натуральна або ізобутилова гума ніколи не була матеріалом, тривало стійким до УФ випромінювання. В ТТХ щодо параметрів стійкості КГ в гумовій ізоляції нічого не сказано. Є лише допуск для підключення напівстаціонарних машин та механізмів на відкритому повітрі. Так, дійсно, певний, досить тривалий час з КГ нічого не відбувається, так же, як і з автомобільними покришками. Але з часом зовнішня гумова оболонка почитає руйнуватись аналогічно автомобільним шинам. Недарма на базах зберігання колеса транспорту закривають від сонця. Кабель КГтп, до речі, трохи більш стійкий до УФ випромінювання, але має інші вади у порівнянні з КГ.

Щодо багатожильного, то я бачу проблему в тому, що виробництво налаштоване на масовий попит. Оскільки таким кабелем підключають пересувні та напівстаціонарні досить потужні механізми та обладнання, тому дрібні перерізи мають малий попит, і в нього ніхто не хоче вкладатись, ні виробники, ні продавці. Якщо прокладання в трубах, то певний простір для фантазії все ж є. Зрозуміло, що за всі гроші світу то не рішення. Хоч недавно ми таки встановили електрозаправку, клієнт сам все організував для себе, ми тільки вирішили питання з підводом кабелю. Проклали звичайний ВВГ у водопроводній товстостінній трубі під землею. Це фотка ще не ввімкненого пристрою.

У мене кабелем КГ 1х185 підключені ДГУ. Це чесні гумові. Є пара підключень КГтп, це стирольна оболонка. З точки зору експлуатації особливої різниці немає, але гумову потрібно обов'язково захищати від сонця. Навіть, якщо він опромінюється частково і не повний день, з часом зовнішня оболонка вкривається тріщинами. Ми, зазвичай, прикриваємо кришками на лотках, але навіть незначні відкриті переходи доводиться постійно "підживляти" силіконом. Тому прокладання КГ відкритим способом не рекомендую категорично, хоч це начебто і не заборонено. Щодо КГтп, то він за параметрами такий самий, але назовні теж грубішає, хоч і не так сильно. До того ж, при випадковому перегріві (зрозуміло, аварійному) пакет кабелю КГтп в лотку деформується, кабелі навіть трохи сплавляються, втрачають круглу форму. Гумовий КГ витримує короткочасні проблеми без видимих ушкоджень. Моя особиста думка - якщо КГ неможливо надійно укрити від сонця, прокладати відкритим способом (без захисту) для стаціонарного підключення його не варто.

Це не так. Вже не один рік будь-який генератор, незалежно від способу його монтажу та розташування розглядається як стаціонарне джерело. Тому, на період військового часу, достатньо декларації (безкоштовно, подається через ЦНАП), а після ВЧ буде все одно потрібно оформлювати. Щодо пожежників, то це та ще тема. Всім продзижчали вуха про 6 метрів від будинків, бла-бла-бла, а як тоді бути із стаціонарними ДГУ в приміщеннях та ще й у захищених підземних спорудах? Нехай тоді спершу з Банкової повиносять на дорогу, а потім до інших чіпляються.

Дяку, поки писав, побачив. Щодо ліфтів питання теж не зовсім тривіальне. Якщо керування спільне, таке розділення з резервом дешево не вийде. Доведеться не тільки логіку налаштовувати, а й комутацію силової частини робити. Деякі системи взагалі такого роду опцій не передбачають, тож це потребує окремого вивчення. Насос тепла то найпростіше.

Знайомі форми. Тільки ДГУ дещо інші У мене такі з 2012 року їздять. Є й такі, що стоять в приміщеннях, але можуть легко поїхати за потреби. Ось така ж сама в приміщенні, я це фото постив у сусідніх темах.

Зважаючи на сьогоднішні реалії, 30кВт то не на "багато..." а на "трохи..." поверхівку. Проблема полягає в тому, що у багатьох стоять бойлери, потужні мікрохвильовки та електричні духовки, тощо. І бігати щоразу, щоб всіх потужних споживачів відключити, мало хто буде. А в холодний час ще й будуть вмикати обігрівачі, теплі підлоги, тощо. Це все означає, що просте перемикання зовнішньої мережі будинку на ДГУ малоймовірно, для цього всі без винятку споживачі повинні вжити заходів для відключення потужних пристроїв. А як це проконтролювати? Ви запускаєте ДГУ, а захист його вирубає, бо навантаження завелике. Адже тільки 3 десятки холодильників, які разом ввімкнуться, можуть перевищити допустиму раптову потужність, спрацює захист, напруга відключиться, зупиняться й ті, які стартували. Потім буде інша спроба, і все це, м'яко кажучи, не дуже добре для ДГУ. Існує вкрай мало машин, які здатні відразу підхопити бодай 80% навантаження без суттєвого провалу мережі. Популярні китайські та корейські двигуни то максимум 30-45%. Важливий також сам альтернатор, це теж окрема тема. Важливий момент - балансування навантаження по фазам. Якщо на одній фазі виявиться завелике навантаження, то це теж може завалити систему в небезпечний режим коливань. А як добитись більш-менш рівномірного навантаження по фазам в приватному секторі? Це питання теж вкрай непросте. Є також важливий момент, пов'язаний із вартістю виробленої ДГУ електрики. Для машин 40-50 кВт витрата дизеля на 1 кВт це десь 370-380 мл, не менше. Тобто, виходячи з поточної вартості ДП, наприклад, 56 гривень за літр, тільки по паливу це 21,28 грн за 1 (ОДНУ) кВт.год. Уявимо, що питання обмеження споживання якось вирішили, і ДГУ таки запрацює. А як ви будете справедливо розподіляти ці спожити дизельні кВт? Якщо у Вас встановлені лічильники, які можуть знімати, накопичувати та передавати на сервер миттєві дані - це не проблема. А таких в приватному секторі немає. Точніше, такі лічильники та системи керування лічильниками є і реально експлуатуються. Але, навіть, якщо вони є у обленерго, для споживачів вони недоступні, це закриті системи. І як тоді виставити рахунок кожному? Хтось регулярно споживав всю можливу потужність, а хтось економив або взагалі був відсутній. До того ж, встановлені лічильники обленерго з радістю порахують ці кВт в загальний обсяг і споживач ще доплатить олігархам за незаслужені кВт. Є ще багато питань, але це те, що зупинило не один такий же проект, адже технічно зараз немає ніяких проблем все влаштувати, але це великі витрати. До того ж, такого роду системи складно масштабувати. Наприклад, якщо на першому етапі є група з 30-40 зацікавлених, які все влаштували, то поява ще двох десятків бажаючих приєднатись буде потребувати, наприклад, заміну ДГУ.

Там, де живе Інтернет більшої частини України, аби які девайси не підходять...

Думки продавця далеко не завжди збігаються з суворими реаліями життя...

Напор в точках, якщо він перевищує 2Атм, є комфортним, і для користувача що 2,1Атм, що 3Атм, майже не відчутні. Те, що Ви кажете, справедливе для тих іграшок на 10-20л, якими оснащують дешеві побутові станції. Великий акум, починаючи із хоча б літрів на 100, це зовсім інше. До того ж, я недарма писав про 150л в баку на 300, це нормальна його ємність. Зрозуміло, від прийняття ванн доведеться на час блекауту відмовитись, а от душ прийняти в економ режимі цілком можливо.

Цікаво, а як на рахунок електростатичної підлоги та покриттів чистих приміщень? Теж тестером пропонуєте міряти? Чи фольгою оббивати ?

Ви забули вказати, за яких умов той генератор видасть такий струм... В Україні дуже мало місць, придатних для вітрової генерації. Зазвичай більш-менш придатними є зони берегів морів та навкруги великих штучних водойм. Навколо Києва, наприклад, це відкриті частини пагорбів над Київським водосховищем у нижній частині правобережжя, вся решта області нецікава.

А що, гідроакумулятор нє? Я їх навіть у системах для живлення зволожувачів у прецизійних кондиціонерів використовую, дуже сприяє нормалізації роботи водопідготовки...

Між іншім, на це мало хто звертає увагу. Але варто пам'ятати, що будь-яка літієва батарея це пожежонебезпечний прилад не тільки в сенсі загорянь підключених приладів та проводів, а й сам акумулятор. Якщо, не дай Боже, вогонь добереться до літію, буде біда, а свинцю байдуже, ну, розплавиться корпус, та й годі.

Для відносно нетривалого резервування систем водопостачання краще витратитись на гідроакумулятор потрібної ємності. Так, діжка на 300л трохи має об'єм, але навіть тих 150л, які вона накопичить, як мінімум вистачає на цілком комфортне споживання протягом тривалого часу без додаткових і великих витрат енергії. До того ж пуск електродвигуна потребує відповідного резерву інвертора, а це теж гроші.