Vladdi

Завод, у якого я купляю батареї три останні роки, також постачає в Україну батареї для трьох дилерів. Для кожного (безкоштовно) наносять шовкографію з його логотипами та даними. Так що пошук "виробника" в наших умовах то таке собі сафарі. А скільки циклів Ви пройшли? Навіть 1,65В на чарунку то є допустимий рівень напруги кінця розряду у деяких режимах. Зазвичай ДБЖ налаштовані десь на 10,6В, це також вкладається у допустимі межі для якісної батареї, але є нюанс. Подивимося на графік якісної 100АГ гелевої батареї CS, призначеної для роботи з ДБЖ: Що ми бачимо? Що батарея дійсно може розряджатись 10,2-10,6В, але тільки у певних режимах розряду. Проте, розряд струмом, меншим ніж 50А рекомендований лише до 10,8В, що запросто може бути більше налаштувань межі відключення звичайних ДБЖ, адже тривала робота від батарей великої ємності то нехарактерний режим для звичайного "комп'ютерного" ДБЖ, оскільки їх стандартні параметри налаштувань то ліва частина графіку, там, де короткочасні розряди відносно великим струмом. Що це означає? Та лише те, що в режимі тривалих розрядив до граничного рівня напруги струмами менше 0,5С отримаємо прискорений знос батареї, незважаючи на відключення начебто в межах допуску по напрузі. Тобто, треба розуміти, що навіть 300 циклів це вже достатньо багато для таких гелевих батарей в такому режимі, і вкладається в межі прогнозованого терміну експлуатації. До речі, з вересня 2022 по березень 2023 циклів роботи було більше 300, зважаючи на планові та позапланові графіки відключень.

Так наведіть першоджерело плз. Я дуже сильно не шукав, а та документація, яка надходить із поставками, містить лише терміни гарантії.

Ви не в темі. Впевненість "продавця-консультанта" не завжди доречна. Ліфер більш безпечний у порівнянні із літієвими батареями інших типів, але наявність горючого електроліту не робить їх цілком безпечними аналогічно свинцево-кислотним. Горять ліфери аж бігом, роликів в Інтернеті на цю тему безліч. Здебільшого при заряді, але є приклади і зовнішнього впливу.

Я згоден, от тільки що таке "стійкий"? 6 років без видимих пошкоджень, наприклад, це стійкий чи ні? І до того ж, поява поверхневих дрібних тріщин зовнішньої оболонки то є прояв нестійкості або просто нормальний знос, як у автогуми, наприклад? Вона, начебто, теж стійка до УФ, але теж не десятиліттями. Якщо Ви звернули увагу, я ніде не писав, що вітчизняні кабелі КГ нестійкі, бо термінів гарантованої стійкості немає, адже все разом залежить від конкретного способу застосування. Особливо такого специфічного кабелю як КГ. На будівництві кабель і за два-три роки можуть у шматки "заексплуатувати", тому критерії різні. І ніде Ви не знайдете конкретних цифр. Саме про це я і намагався написати.

Якщо Ви покажете стійку до УФ гуму, я буду згоден. Теорія то добре, але скільки Ви маєте кабелів КГ, які прокладені на відкритому повітрі впродовж хоча б 10 років? У мене таких сотні метрів. Тому це не просто так аби щось написати, повірте. Хочу лише зауважити, що натуральна або ізобутилова гума ніколи не була матеріалом, тривало стійким до УФ випромінювання. В ТТХ щодо параметрів стійкості КГ в гумовій ізоляції нічого не сказано. Є лише допуск для підключення напівстаціонарних машин та механізмів на відкритому повітрі. Так, дійсно, певний, досить тривалий час з КГ нічого не відбувається, так же, як і з автомобільними покришками. Але з часом зовнішня гумова оболонка почитає руйнуватись аналогічно автомобільним шинам. Недарма на базах зберігання колеса транспорту закривають від сонця. Кабель КГтп, до речі, трохи більш стійкий до УФ випромінювання, але має інші вади у порівнянні з КГ.

Щодо багатожильного, то я бачу проблему в тому, що виробництво налаштоване на масовий попит. Оскільки таким кабелем підключають пересувні та напівстаціонарні досить потужні механізми та обладнання, тому дрібні перерізи мають малий попит, і в нього ніхто не хоче вкладатись, ні виробники, ні продавці. Якщо прокладання в трубах, то певний простір для фантазії все ж є. Зрозуміло, що за всі гроші світу то не рішення. Хоч недавно ми таки встановили електрозаправку, клієнт сам все організував для себе, ми тільки вирішили питання з підводом кабелю. Проклали звичайний ВВГ у водопроводній товстостінній трубі під землею. Це фотка ще не ввімкненого пристрою.

У мене кабелем КГ 1х185 підключені ДГУ. Це чесні гумові. Є пара підключень КГтп, це стирольна оболонка. З точки зору експлуатації особливої різниці немає, але гумову потрібно обов'язково захищати від сонця. Навіть, якщо він опромінюється частково і не повний день, з часом зовнішня оболонка вкривається тріщинами. Ми, зазвичай, прикриваємо кришками на лотках, але навіть незначні відкриті переходи доводиться постійно "підживляти" силіконом. Тому прокладання КГ відкритим способом не рекомендую категорично, хоч це начебто і не заборонено. Щодо КГтп, то він за параметрами такий самий, але назовні теж грубішає, хоч і не так сильно. До того ж, при випадковому перегріві (зрозуміло, аварійному) пакет кабелю КГтп в лотку деформується, кабелі навіть трохи сплавляються, втрачають круглу форму. Гумовий КГ витримує короткочасні проблеми без видимих ушкоджень. Моя особиста думка - якщо КГ неможливо надійно укрити від сонця, прокладати відкритим способом (без захисту) для стаціонарного підключення його не варто.

Це не так. Вже не один рік будь-який генератор, незалежно від способу його монтажу та розташування розглядається як стаціонарне джерело. Тому, на період військового часу, достатньо декларації (безкоштовно, подається через ЦНАП), а після ВЧ буде все одно потрібно оформлювати. Щодо пожежників, то це та ще тема. Всім продзижчали вуха про 6 метрів від будинків, бла-бла-бла, а як тоді бути із стаціонарними ДГУ в приміщеннях та ще й у захищених підземних спорудах? Нехай тоді спершу з Банкової повиносять на дорогу, а потім до інших чіпляються.

Дяку, поки писав, побачив. Щодо ліфтів питання теж не зовсім тривіальне. Якщо керування спільне, таке розділення з резервом дешево не вийде. Доведеться не тільки логіку налаштовувати, а й комутацію силової частини робити. Деякі системи взагалі такого роду опцій не передбачають, тож це потребує окремого вивчення. Насос тепла то найпростіше.

Знайомі форми. Тільки ДГУ дещо інші У мене такі з 2012 року їздять. Є й такі, що стоять в приміщеннях, але можуть легко поїхати за потреби. Ось така ж сама в приміщенні, я це фото постив у сусідніх темах.

Зважаючи на сьогоднішні реалії, 30кВт то не на "багато..." а на "трохи..." поверхівку. Проблема полягає в тому, що у багатьох стоять бойлери, потужні мікрохвильовки та електричні духовки, тощо. І бігати щоразу, щоб всіх потужних споживачів відключити, мало хто буде. А в холодний час ще й будуть вмикати обігрівачі, теплі підлоги, тощо. Це все означає, що просте перемикання зовнішньої мережі будинку на ДГУ малоймовірно, для цього всі без винятку споживачі повинні вжити заходів для відключення потужних пристроїв. А як це проконтролювати? Ви запускаєте ДГУ, а захист його вирубає, бо навантаження завелике. Адже тільки 3 десятки холодильників, які разом ввімкнуться, можуть перевищити допустиму раптову потужність, спрацює захист, напруга відключиться, зупиняться й ті, які стартували. Потім буде інша спроба, і все це, м'яко кажучи, не дуже добре для ДГУ. Існує вкрай мало машин, які здатні відразу підхопити бодай 80% навантаження без суттєвого провалу мережі. Популярні китайські та корейські двигуни то максимум 30-45%. Важливий також сам альтернатор, це теж окрема тема. Важливий момент - балансування навантаження по фазам. Якщо на одній фазі виявиться завелике навантаження, то це теж може завалити систему в небезпечний режим коливань. А як добитись більш-менш рівномірного навантаження по фазам в приватному секторі? Це питання теж вкрай непросте. Є також важливий момент, пов'язаний із вартістю виробленої ДГУ електрики. Для машин 40-50 кВт витрата дизеля на 1 кВт це десь 370-380 мл, не менше. Тобто, виходячи з поточної вартості ДП, наприклад, 56 гривень за літр, тільки по паливу це 21,28 грн за 1 (ОДНУ) кВт.год. Уявимо, що питання обмеження споживання якось вирішили, і ДГУ таки запрацює. А як ви будете справедливо розподіляти ці спожити дизельні кВт? Якщо у Вас встановлені лічильники, які можуть знімати, накопичувати та передавати на сервер миттєві дані - це не проблема. А таких в приватному секторі немає. Точніше, такі лічильники та системи керування лічильниками є і реально експлуатуються. Але, навіть, якщо вони є у обленерго, для споживачів вони недоступні, це закриті системи. І як тоді виставити рахунок кожному? Хтось регулярно споживав всю можливу потужність, а хтось економив або взагалі був відсутній. До того ж, встановлені лічильники обленерго з радістю порахують ці кВт в загальний обсяг і споживач ще доплатить олігархам за незаслужені кВт. Є ще багато питань, але це те, що зупинило не один такий же проект, адже технічно зараз немає ніяких проблем все влаштувати, але це великі витрати. До того ж, такого роду системи складно масштабувати. Наприклад, якщо на першому етапі є група з 30-40 зацікавлених, які все влаштували, то поява ще двох десятків бажаючих приєднатись буде потребувати, наприклад, заміну ДГУ.

Там, де живе Інтернет більшої частини України, аби які девайси не підходять...

Думки продавця далеко не завжди збігаються з суворими реаліями життя...

Напор в точках, якщо він перевищує 2Атм, є комфортним, і для користувача що 2,1Атм, що 3Атм, майже не відчутні. Те, що Ви кажете, справедливе для тих іграшок на 10-20л, якими оснащують дешеві побутові станції. Великий акум, починаючи із хоча б літрів на 100, це зовсім інше. До того ж, я недарма писав про 150л в баку на 300, це нормальна його ємність. Зрозуміло, від прийняття ванн доведеться на час блекауту відмовитись, а от душ прийняти в економ режимі цілком можливо.

Цікаво, а як на рахунок електростатичної підлоги та покриттів чистих приміщень? Теж тестером пропонуєте міряти? Чи фольгою оббивати ?

Ви забули вказати, за яких умов той генератор видасть такий струм... В Україні дуже мало місць, придатних для вітрової генерації. Зазвичай більш-менш придатними є зони берегів морів та навкруги великих штучних водойм. Навколо Києва, наприклад, це відкриті частини пагорбів над Київським водосховищем у нижній частині правобережжя, вся решта області нецікава.

А що, гідроакумулятор нє? Я їх навіть у системах для живлення зволожувачів у прецизійних кондиціонерів використовую, дуже сприяє нормалізації роботи водопідготовки...

Між іншім, на це мало хто звертає увагу. Але варто пам'ятати, що будь-яка літієва батарея це пожежонебезпечний прилад не тільки в сенсі загорянь підключених приладів та проводів, а й сам акумулятор. Якщо, не дай Боже, вогонь добереться до літію, буде біда, а свинцю байдуже, ну, розплавиться корпус, та й годі.

Для відносно нетривалого резервування систем водопостачання краще витратитись на гідроакумулятор потрібної ємності. Так, діжка на 300л трохи має об'єм, але навіть тих 150л, які вона накопичить, як мінімум вистачає на цілком комфортне споживання протягом тривалого часу без додаткових і великих витрат енергії. До того ж пуск електродвигуна потребує відповідного резерву інвертора, а це теж гроші.

По-перше, максимальний зарядний струм для AGM це десь 1/4 від ємності. Тобто, для 100Аг це 25А, для 200Аг це 50А. Виглядає так, що заряд в батарею буде заливатись більший, але процес цей нелінійний, і далеко не всі батареї розраховані на такі режими. Наприклад, я приводив в сусідніх гілках дані щодо нових типів свинцевих батарей, т.н. Tubular Type, спеціально створених для накопичення енергії сонячних та вітрових джерел. Такі батареї лише у півтора рази дорожчі за звичайні гелеві, але кількість циклів у них така ж, як і у ліферів. Зрозуміло, що налаштування ВЗУ та безпека залишаються на рівні звичайних AGM/GEL. Даташит додається. CSPower Tubular Deep Cycle Battery TDC12-100 R.pdf

Перш за все, треба виходити з реального споживання. Другий чинник, це розумна потужність самого інвертора, бо, наприклад, для споживання помітно менше 2кВт зайва потужність буде тільки жерти дорогоцінну енергію акумулятора (будь-якого). Якщо, скажімо, реальної потужності у 2кВт достатньо, то навіть для 100АГ звичайної батареї це не зовсім нормальний режим. Адже приблизно 170А розрядного струму (для 2000Вт + втрати інвертора) це занадто для 12В батарей. Для таких потужностей зазвичай використовують батареї на 48В, які дозволяють зменшити струм до значень в межах 1С. До того ж враховуємо, що при струмах в режимі розряду до 1,60В/чарунок за 1 годину ємність якісної батареї складе десь 60%, тобто, це не 1,2-1,3 кВт, а десь 750Вт.

Виноват, исправляюсь. К зиме готовы - получен и запущен еще один генератор на 900 кВА, не рядовая машина, почти 12 тонн сухой массы. Движок Cummins, альтернатор Stamford. Чтобы были понятны габариты контейнера: Теперь можно считать подготовку к зиме почти законченной. Кстати, если кому нужны услуги по размещению любого телеком оборудования в крупнейшем ДЦ, обращайтесь. Цены приятно удивят.

Близько 3-х років тому я десь в сусідніх розділах (де про будівництво) піднімав тему катастрофостійкого будинку. Ключовим елементом якого є збереження максимально комфортних умов для мешканців за умови повної відсутності електрики та газу. Активні забудовники одразу закидали тапками, що ти таке пропонуєш, в сучасний модний будинок тягти дві тони цегли і спотворювати "легкий та повітряний простір"? А ще змінювати розташування приміщень таким чином, щоб забезпечити надходження тепла від нагрітих конструкцій! Диверсія та й годі. На аргумент, що саме такі, "катастрофостійкі", будинки людство навчилось будувати вже багато століть тому, і технології ці нікуди не зникли, відповідь була одна - часи змінились, старі технології нам ні до чого, вони заважають польоту фантазії, витрачають зайві ресурси, тощо. Настав лютий 2022... І часи знову змінились. У найвигіднішому становищі опинились ті, хто жив у старих сільських хатах з печами та дровами, колодязями, холодними сінями, тощо. Також "повезло" тим, хто мав тяму зробити в будинку громіздку конструкцію печі/каміну, яка б акумулювала та розподіляла тепло по житлу. У них було тепло, була вода та гаряча їжа. А у модних сучасних, побудованих за гарними проектами, жити враз стало неможливо. Так, війна це форс-мажор, але після 2014 вже було зрозуміло, що добром все це не скінчиться, і готуватись треба до найгірших сценаріїв.

У звичайних, не інверторних, компресорах є пускова обмотка з низьким опором, вона достатньо потужна, створює чималий імпульс, штатно відключається при нормальному старті двигуна або через кілька секунд відключається тепловим запобіжним реле при невдалому старті (наприклад, коли ротор заблокований великим тиском в системі при швидкому повторному старті після вимкнення, або коли напруга мережі недостатня для розгону ротора). Робоча обмотка має малу потужність, не створює достатньо крутного моменту на старті, тому без пускової холодильник не працює. Оскільки схема пуску звичайного компресора досить проста, пристрій плавного пуску може допомогти. Живлення від генератора потребує більш розширених меж спрацювання систем захисту, ніж при живленні від мережі. У будь-якого генератора, крім потужних промислових, вихідна напруга досить нестабільна при змінному навантаженні, плюс додаються можливі спотворення форми, і т.ін. Це не є несправністю, просто всі малопотужні генератори та двигуни чутливі до раптових змін навантаження. Тому, якщо є необхідність або бажання мати додатковий захист резервованої мережі, доцільніше використовувати інший пристрій захисту, спеціально налаштований під конкретні умови.

Хе-хе. Сучасні високопродуктивні корівки це як сучасний літак. Без належного утримання та техобслуговування миттєво перетворюється на шлак. Якщо таку поставити в брудний дірявий хлів на солому, то вона буде не ліпша за безпородну Маруську, а то й гірше, бо може й просто дуба врізати. Для того, щоб така давала молоко відрами щодня, її треба і кормити і утримувати і доїти за суворою схемою та з дотриманням точних умов. Тож сучасне тваринництво то є неабияке технологічне виробництво. Саме тому кількість поголів'я не дуже гарний показник розвиненості, важливіше наявність та чисельність таких сучасних товарних виробництв.