Vladdi

Та не бурхлива вона. Ви зрозумійте, що через 20 років заряд потрібно обслужити, грубо кажучи, провести капітальний ремонт, інакше це навіть не брудна бомба, а хто його знає що. І в політичних умовах того часу розвивати ядерну програму було просто неможливо, цю тему тут вже досить докладно обговорювали. А потім і подавно, звичайні ракети робити не встигали. Навіть кораблі топили в доках (Сагайдачний) щоб приховати розкрадання на ремонтах. І до речі, скільки реально в росії діючіх (на гарантії) зарядів - то теж тема абсолютно секретна, бо є підозра, що більша частина арсеналу вже давно перетворилась на небезпечне лайно.

Абсолютно нічого. Де таких байок начитались - не знаю. Інколи краще щось запитати. Який льод та ще й в пустелі (я служив далеко, не в Україні, тут було дуже козирне місце)? Шахти були не новенькі, один комплект попередників там вже відстояв, більшу частину знищили пусками, зрозуміло, з макетами. В полку 10 пускових, 10 полків, всього в моїй дивізії 100 ракет і 100 шахт. Які там холодильники... Правда, був один. Побутовий, в кухні наряду охорони пускової. Типова остання шахта Хмельницької армії в Україні залишилась в Побузькому єдина з Первомайської дивізії, там досить цікавий музей РВСП, кажуть, навіть працює.

От нафіг друкувати якісь пугалки родом з 50-х років? Який льод та холодильники?

Як офіцер РВСП можу сказати, що самі по собі коди для систем керування будь-якою зброєю - це найменша із всіх проблем. Скажімо так - то навіть зовсім не проблема. А от експлуатація та обслуговування зарядів - то дійсно велика проблема як технічна, так і фінансова, яку люди просто не розуміють, бо дуже далекі від цього. І це дуже шкодить, бо йдуть постійні спроби шапками закидати всіх незгодних. У приклад наводять Ізраїль, хоч ніхто не може пояснити, як суто технічно можливо було за такий короткий термін отримати чистий матеріал в бойовій кількості та ще й разом із супутніми системами. Історія колись це питання ще відкриє.

Хибна думка. Все якраз навпаки. Проблема в іншому, що окрім США вони решту світу так собі знають. Без США та їх корпорацій ані Бразилії, ані Чилі, ані Аргентини не було б в тому вигляді, як вони зараз є. Безумовно, проблем власних там багато, і у багатьох досить серйозних, але решта світу їх цікавить менше, зацикленість та залежність від Північної Америки дуже висока.

Та то як подивитись. Та ж Бразилія - одна з найпотужніших країн Латинської Америки, має значний вплив на ситуацію. Так, безумовно, зайвий РАС-3 від американців нам зараз незрівнянно потрібніший ніж співчуття латиноса, який його цідить через губу. Але всі ці гімнюки допомагають кацапам побудувати логістичні ланцюжки заміщення поставок необхідних матеріалів для прискореного виробництва зброї, інших товарів, тобто, перелаштувати економіку болотних відьом на військові рейки. А це вкрай погано.

До речі, Бразилія одна із держав - "лідерів" ЛА із ігнорування України. Ви ж бачили ті жалюгідні виправдовування їх преза після саміту G7 що Зеля з ним не захотів зустрічатись, а я точно знаю від безпосередньо причасних до справи людей, що були спроби влаштувати зустріч, і неодноразові, проте завжди натикались на стіну. Отакі справи з Бразилією. Щось там коїться, дуже шкода.

На жаль, вони її вже продемонстрували тим, що викреслили з всіх поточних спільних з Євросоюзом документів будь-які посилання на Україну, війну, і т. ін. Що там ( Латинська Америка) реально відбувається в цьому сенсі, я не зовсім розумію, бо наші дипломати якось вкрай неохоче ці теми обговорюють, і взагалі жодного фахового аналізу стану справ від дипломатичної служби я якось не бачив, а розповіді "експердів", які інколи десь з'являються, то як канали в телеграмі, їх цінність як у писанині на парканах.

З Ватиканом все більш-менш зрозуміло. Сам папа латиноамериканець, які в масі своїй Україну взагалі не знають, на відміну від Росії, яка системно працює з латиносами, плюс є такий собі банк Ватикану, а там є кацапські гроші, дехто каже, що це одне із сховищ награбованого путлером та його гаманцями. Який з всього цього може бути результат? Як максимум "глибока стурбованість"...

З того, що останнім часом сиплеться з мордорських каналів, все більше здається, що зараз головний розрахунок іде на те, що коаліція підтримки України "видихнеться", і от-от наші нинішні донори будуть змушувати та підштовхувати Україну до переговорів. Для кацапні це буде еквівалентом власної перемоги, адже, якщо такі переговори розпочнуться до відновлення контролю ЗСУ над захопленими територіями та Кримом, можна забути про репарації, відновлення кордонів, та й взагалі про тривале закінчення війни. Адже всі чітко розуміють, що це буде лише перепочинок для лютого звіра, який обов'язково кинеться знову. Але того разу він буде у значно вигіднішій позиції, бо вже точно буде знати, що та як йому зможуть протипоставити і добре підготується. До того ж, якщо в росії збережеться діюча влада, а вона як раз найбільше зацікавлена в такому повороті, і для збереження цього стану докладає всіх зусиль для придушення бодай-якого натяку на внутрішній спротив, то продовження курсу на знищення України просто неминуче. Тому й відроджуються старі культові "заначки". На жаль, зараз є ще одне власне спостереження щодо росії та росіян. Росія зараз вже достатньо сильно "втягнулась" у війну. Згадаймо. У березні 2022 все було ейфорія та в шоколаді. Потім, після низки поразок, поступово почав переважати негативний настрій, особливо з початком мобілізації. Пригнічений настрій переважав та посилювався аж до початку 2023 року, люди в масі очікували всього поганого звідусіль. Це неабияк стимулювало наші очікування близької перемоги. А навесні цього року поступово, як не дивно, загальний настрій почав вирівнюватись. Можливо тому, що люди втомились та змирились із станом справ, до того ж на кацапії добряче закрутили гайки, навіть за один негативний коментарій в будь-яких соціальних мережах людей нещадно карають, незважаючи на стать, вік, посади, тощо. Навіть дітей та їх батьків. З'явились тисячі бажаючих донести на будь-кого, все точно як у 30-ті роки 20-го століття в срср. Людина все ж таки недалека від тварини, і дресується та пристосовується до обставин теж добре, тому, умовно кажучи, жорстка збруя і палиця по ребрах чітко роблять свою справу. До того ж поменшало ознак санкційної блокади, це все завдяки налагодженню логістики через "друзів" з Китаю, Індії, Казахстану, держав Латинської Америки, Африки, деяких країн Близького Сходу. Так, деякі товари, комплектуючі та машини зараз недоступні або важкодоступні, але заводи працюють, в магазинах теж не порожньо, і загалом російський плебс вже готовий прийняти вказівку влади щодо підтримки переговорів та перемир'я навіть із частковою втратою тимчасово захоплених територій. Холодильник так і не здолав телевізор. Оскільки суттєвого ресурсного голоду у центральних регіонах, незважаючи на санкції та втрати, вже не так сильно відчувається, у кацапії зберігається великий запас міцності, спалювати який у війні вони можуть ще досить довго. Зрозуміло, що єбеня там як жили у гівні, так і продовжують, але зараз з'явилась тенденція до використання армії як рятувального кола для депресивних регіонів, з яких надходить постійний потік бажаючих заробити грошей. Все це грає проти нас, тому боротьба триває і розслаблятись ще дуже зарано.

Так, не забувайте, що для певних робіт у багатьох випадках потрібні спеціальні пристосування. Це стосується не тільки бронетехніки. Наявність стендів та підйомно-транспортного устаткування, пристосованого для вітчизняних БТР та танків зовсім не означає готовності до ремонту зовсім іншої техніки.

В Україні залишилось досить багато бронетанкових заводів, які свого часу створювались саме для забезпечення ремонту та відновлення важкої військової техніки, гармат, тощо. На щастя, в основному, вони не були знищені, проте ледве жевріли до війни. Дообладнати такі вже готові виробництва відповідними спеціалізованими засобами невелика проблема, це дійсно можливо зробити швидко, а їх (заводів) кількість (майже в кожній області) дає змогу забезпечити більш-менш потоковий ремонт пошкодженої зброї без далекого та тривалого транспортування. Було б чим відновлювати.

Ви дійсно думаєте, що діяльність всіх спецслужб інтегрована в структури НАТО? Обмін оперативно-розвідувальною інформацією дійсно існує, але виключно в межах необхідності та завдань поточних дій, параметри яких кожна країна визначає самостійно. Зрозуміло, що об'єднані спільні військові структури мають і єдині засоби ведення розвідки, але це далеко не одне й те ж саме, що мається на увазі. Кожна країна самостійно визначає допустимі для неї межі та застосування тих або інших методів. Дії США в даному випадку - найяскравіший приклад. Американська агентура за підтримки сил спеціальних операцій регулярно проводить акції, які вважає за потрібне. Нещодавна ліквідація чергового ватажка ІДІЛ в Сирії тому добрий приклад.

Єдине що дивує, так це те, що на тому кресленні не зазначено жодного додаткового відгалуження. Я раніше вже питав, що при обмеженні вводу на 25А малювати одне навантаження на 16А то досить незвично. Відповідь була що то на етап будівництва для підключення навантаження будівельних машин. Тепер виявляється, що це не так?

Хочу зауважити, що "зона обстрела" ракетним озброєнням в нашому випадку - це ВСЯ територія України. Навіщо свідомо малювати дурню? Хочете когось образити? Перехід на лексікон люмпенів то є ознака власної деградації.

Насправді все залежить від зацікавлених осіб та прийомки робіт підрядника. Якщо в проекті у мене намальовані три заземлення по кожній вулиці СТ (початок, середина і кінець), то так і зроблене. Не ідеально, але в межах норм. "...Ти їжачка бачиш? ...-Ні!. ...-А він там є!" (с) Заземлення у стовпах проходить в тілі стовпа разом з арматурою, і місце приєднання на верхівці. Це на дерев'яних доводилось окремий кругляк прибивати. Інша справа, що його зробити то ж зайвий клопіт. І часто-густо цю роботу підрядники як слід не роблять, хоч проекти, зазвичай, намальовані вірно.

Слава Б-гу, процес трохи рухається через традиційну європейську бюрократію. Спочатку, поступаючись вимогам всіляких борців за екологію, майже повністю винищили ливарні виробництва, зелені довго раділи цій "перемозі", а потім з'ясувалось, що не тільки снаряди, а й зброю робити просто ні з чого. Тепер треба рулювати назад. Із "зеленою" енергетикою, до речі, свого часу майже те саме сталось. Спочатку розбалансували мережі, потім схаменулись, і в останній хартії вирішили, що ця енергія буде спрямована на видобуток водню, там коливання моментних обсягів значення не мають, а атомні електростанції вже стали "екологічними". Будемо сподіватись, що бійцям врешті підкинуть снарядів, останнім часом всі, з ким говорив, жалілись на нестачу великих калібрів. Разом із слабкою повітряною підтримкою це дуже ускладнює та уповільнює дії і призводить до зайвих втрат

На жаль, це так. Крім слова "покидьки" я іншого не підберу. Адже така поведінка коштує життів невинних мирних людей. Зловити кількасот переглядів на хайпі для таких покидьків то нормальна справа, нічого особистого, просто самоствердження та бізнес. Тому потрібно всіляко стимулювати контррозвідку до викритих відомих вам дій, повірте, повідомлення щодо викриття засобів та методів ППО блохерами без уваги не залишається.

Ви в принципі не розумієте, як це працює. Те, що інформація щодо місць або можливих напрямків прольоту когось додатково примусить кудись бігти вельми сумнівно. Адже для забезпечення власної безпеки часу вже лишається мало, відлік інколи іде на хвилини і навіть на секунди тому, що маневри КР можуть бути неочікуваними. Саме тому часто буває вже запізно, треба або бігти у сховище одразу по тривозі, або молитись за "двома стінами", хоч також треба чітко розуміти, що це ніякий не захист. Оскільки бойова частина дуже часто не детонує або не руйнується в повітрі, її влучання будь-куди наносить великої шкоди, останній приклад Львова досить яскравий, пів будинку як не було, які там стіни можуть від чогось захистити... А у діючому відкритому сховищі поруч з будинком знаходились лише 5 (п'ять!!) осіб. З іншого боку, шкоди в загальній інформації на кшалт "КР змінили напрямок на львівську обл." небагато, аналітикам важлива інша інформація - розкриті точки прольоту на маршруті, на кшалт "...ракета пройшла Сатанів в напрямку Теребовлі...". Така інформація призведе до того, що наступного разу маршрут пропишуть подалі від розкритої точки виявлення, бо варіантів багато. І це погіршує шанси на своєчасне реагування та знешкодження, особливо старими системами. Теж саме і щодо "оперативної" публікації прильотів та повітряних слідів із захватом будь-яких наземних орієнтирів (об'єктів).

Це лише свідчить про те, що на заході люди все ж трохи розслабились, і контррозвідка працює недостатньо, бо в Києві, після того, як десяток "блохєрів" оперативно присадили буквально наступного дня, цього срачу в соцмережах стало радикально менше. Адже, наприклад, оперативне "оповіщення" щодо виявленого маршруту прольоту КР то є сигнал для модифікації маршруту наступного разу, і це може закінчитись погано. Сама по собі розпливчата інформація "чутно/стався вибух" не несе загрозу підвищення вразливості, але далеко не всі усвідомлюють, що можна, а що категорично не треба публікувати, от в чому проблема. Бажання заробити на хайпі перевищує страх покарання, якого в більшості випадків не буває.

Ну от нахера з безпечного місця лайно накидати? Цього разу кацапи використовували тактику постійного маневрування єбенями в кількох областях, максимально в обхід вже розвіданих зон, які прикриті засобами ПВО. Тому такі маневри дозволили частину ракет довести досить близько до бажаної мети, а там вже хлопці що могли, те й робили. Якби всі влучання відбулись, ситуація була б набагато гіршою. У нас зараз дуже мала кількість сучасних систем щоб гарантовано прикрити всі важливі зони, це теж треба розуміти. Загалом ситуація непогана, але треба чітко усвідомлювати, що це війна. Проти нас діє лютий та жорстокий ворог. І цей ворог постійно вчиться на власних помилках, аналізує результати обстрілів, вдосконалює системи керування, розвідує безпечніші маршрути, і цьому процесу кінця-краю немає, єдиний шлях подолання то наша боротьба, завзята та енергійна.

Як полюбляє казати один мій знайомий, "...Ти ж зрозумій, що є євреї, а є жиди. Але жидів більшість зовсім не серед євреїв..."

Ні в якому разі ніхто нікого не звинувачував і не звинувачує. Крапка. Бо звинувачувати власний народ в тому, що він, таке кляте бидло, яке і голосувало не так і не кидалось 30 років тому на Банкову скидати комуняцьке шобло то вже сама по собі повна дурня. Ми говоримо про справи минулого та аналізуємо обставини, які призвели до втрати важливих частин оборонного комплексу та небезпечної для потенційного агресора зброї. Це врешті призвело до катастрофічних наслідків. Реальність 90-х була такою, що всі ті дії, які того часу здавались логічними та безпечними, пізніше виявились невірними та такими, які призвели до цієї жахливої війни, бо створювали умови для максимального полегшення атаки. Сьогоднішні істерики та плач з приводу "от якби ми тоді..." це ознака слабкості. Всі можуть бути розумними та далекоглядними, озираючись на події 30-ти річної давнини. Це ж так легко - намалювати "новий курс" з точки зору сьогоднішніх подій. Але згадайте, скільки часу знадобилось, щоб підросло нове покоління (навіть два), які не пізнали "переваг комуністичного виховання" та нарешті наважились на відкритий спротив тоді ще досить потужній владі тих же комуняк? І та перша успішна боротьба не пройшла даремно, адже підлітки та діти перших майданівців 2004 року разом із своїми батьками в 2014 зробили те ж саме - в жорсткому та кривавому протистоянні скинули президента, який проігнорував інтереси та прагнення більшості (на той час!!). Тепер вже і діти другого покоління майданівців беруть на себе кривавий тягар нашої боротьби, і зараз вже настали часи, коли шпарина для можливого реваншу стає мізерною, хоч і зберігся досить значний прошарок покидьків, яких і тут немало, які відкрито точно не виступлять, бо розбіглись по кутках, але лайна на вентилятор ще будуть підкидати довго, зважуючи на спокійне та комфортне існування вдалечині.

В тому і справа, що проблеми суспільства минулого зазвичай мають ефект мультиплікації (підсилення) негативних наслідків в майбутньому. В нашому випадку по іншому і бути не могло, адже комуняцько-кацапське кодло вкупі з червоними директорами та бандитами, яке було при владі, мало підтримку більш ніж 80 відсотків населення. Всі вибори впевнено демонстрували одну й ту саму динаміку підтримки ліваків та червоних кацапів вкупі з бувшими бандитами-олігархами. Тому наші ТУ22 зараз запускають наші ракети по наших же містах, і наші хлопці гинуть від іншої зброї, так само переданої або виробленої для московії.

І в чому ж полягає відмінність? З одного боку шини електрони смачніші, ніж з іншого? Судячи з малюнка, це все ж таки одна шина...