volomoto

Тоді це 100% то саме і треба або поставити на 100%, або періодично заряджати до 100%. Я пішов другим варіантом і налаштував наступний сценарій в Home Assistant: - якщо впродовж 72 годин батарея не досягала заряду в 100%, то на найближчу ніч виставляю заряд від мережі до 100%. - якщо з будь-яких причин батарея зарядилась до 100% (від мережі чи від сонця), то відлік часу рестартує. Покищо воно працює дуже добре: нема дріфту рівня заряду і батарея більшість часу тримається нижче 100%. На графіках воно виглядає отак:

13А — це максимум що може взяти інвертор і нічого страшного, що панелі можуть дати трохи більше. Головне, щоб вони короткозамкнено не давали більше 17А. Якщо монтаж на даху і монтувати буде самі, то найкраще брати щось типу Longi LR5-54HTH-440M або аналогічне. 10 штук в стрінгу буде в сам раз, а ще краще 11.

А під яке використання потрібні панелі?

В мене 10 кВт і все це тягнув в повній автономці впродовж тижня. 12 кВт точно вистачить, але всеодно треба слідкувати скільки всього включено одночасно. Коли є мережа, то можна нічим не паритись. Якщо нема і не планується ЗТ, то один 3ф буде краще, ніж три 1ф, бо краще буде утилізовуватись енергія сонця. Цей інвертор може довготривало видавати 50% номінальної потужності на одну фазу. Тобто 6 кВт Якщо нема 3ф споживачів, то пофіг на перекос фаз.

Є вже тема

Як потепліє, то лафа закінчиться

Це старий перевірений спосіб: вентилятори трохи із запасом, а потім вони зажимаються до потрібного потоку.

Добре що в лапках, бо розумного будинку в Аякса нема

Ви трохи фігньою маєтесь, бо реальний опір змонтованої системи ніколи не буде таким, як розрахнуковий, тому й придумали дроселювання та вентилятори із плавним регулюванням швидкості.

Врятує, бо проблема в дифузії сірководню під ізоляцію через місце зʼєднання.

В мене БНН з котлом на 9 кВт і все працює добре, тому нема що представляти.

В 3ф системі нема такого як проблема на одній із фаз, бо проблема на одній із фаз викликає перекос і відповідно проблеми на інших фазах. Тому краще щоб відключалось все.

Ну це дуже великий проміжок часу, але 5 тис. кВт•год з жовтня по середину березня — це дуже хороший результат. Котел бере участь в нагріванні води в бойлері?

Цей перехідник — це частина американки. В американки накидна гайка завжди більша, ніж основна різьба, тому мусиль бути або футорка, або ніпель, який переходить на основний діаметр.

Та це мало про що говорить, тому краще таки покази окремого лічильника. Я за лютий заплатив тільки 1060 грн, хоча весь будинок спожив 1163 кВт•год енергії.

Я б туди не ліз, бо воно може вилізти боком. Вже краще байпасити одну панель або тільки тільки третину панелі, якщо розколупати коробку з діодами.

Плануванням займається ватроутер — це алгоритм вехнього рівня, який знає куди і скільки потужності може піти. Ватроутер "роздає завдання" MPPT, контроллеру Н-моста та контроллеру заряду-розряду акумулятора.

Так це нормальна напруга, при якій роль МППТ переноситься власне на блок інвертора, а не на DC-DC буст конвертори. Тобто є тільки одне перетворення DC->AC, а не два — DC->DC->AC, як у випадку нижчої напруги. Хоча і втрати на DC-DC перетворювачі є відносно невеликими, але це всеодно додаткове тепло, для розсіювання якого є недорозмірена система охолодження. Це проблема майже всіх інверторів такої компоновки, бо ніхто їх не проектував під постійну роботу на повній потужності від сонця. Ті два маленьких радіатори працюють добре тільки при великій швидкості потоку повітря, а це відповідно сильний шум.

Прийшов месія навчити нас немитих і необізнаних як правильно будувати будинки, бо є тільки один правильний спосіб як це робити, і цей спосіб, звичайно, знає тільки наш сонцесяйний месія. Я дуже рекомендую не годувати цього троля (а може це просто мудило), бо він не сприймає ніяку інформацію. Якщо одна сторона не сприймає аргументів, то ніякого діалому не буде, тому просто ігноруйту ту маячню.

А що це дає? КЗ через бодідіоди виявляє зворотнє підключення батареї набагато швидше, ніж будь-яка оптимізована логіка

ПУЕ — це для інженерів-проектантів, які роблять проект і дають його дротокрутам. Зверніться до проектанта і вам чітко все розмалює. Про існування ПУЕ вам навіть не треба знати.

Ви усвідомлюєте, що тут ви суперечите самі собі? Якраз совком те, коли є тільки один спосіб робити "правильно" і всі мають його дотримуватись. Це вбиває будь-яку творчість і викликає стагнацію практично у всіх сферах. Нормальним підходом є якраз встановленням рамок, які кажуть що далі неправильно і ми вас покараємо, а в межах тих рамок робіть як заманенться і, відповідно, шукайте оптимальні рішення. Це універсальний алгоритм роботи регуляторних механізмів і він працює дуже добре.

Подивився я на дані зі свого бойлера в парі з електрокотлом і виглядає так, що якщо змінити котел на ТН такої ж потужності, то все буде працювати добре. Бойлер в мене такий: І в обох гільзах (позначені цифрою 3) стоять сенсори температури. Обидва теплообмінники з'єднані послідовно і їхня сумарна площа 2 м2. Ось так виглядає процес нагріву бака, з якого вихляпали за день майже всю теплу воду: Потужність нагріву — 9 кВт, а всі інші метрики описані в легенді графіка. Із того можна зробити наступні висновки: 1. Дельта подача-зворотка менше 3 градусів, що є дуже добре. 2. Дельта між звороткою та низом бака становить менше 5 градусів. Тобто при зворотній температурі в 55 градусів я можу нагріти бак до не менше 50 градусів. При цьому подача подача не буде перевищувати 60 градусів, що є верхньою межою для ТН на R32 та R410. Тобто з таких ТН я зможу без проблем утилізувати 9кВт тепла. 3. При сильних морозах, щоб не мучити компресор, доцільннішим є використовувати двоетапний нагрів: спочатку до якоїсь відносно низької температури гріє ТН, а потім естафета передається електрокотлу. Можна і далі обходитись без ТЕНа. 4. Стратифікаця майже відсутня, що є добре для ТН. 5. Якщо я жив із 9 кВт котлом, то більше ніж 9 кВт ТН мені точно не потрібен (тут я трохи капітан :))

Та власне і на фоні того ППТО з насосом вже не так дорого виглядає.

Так, але там вони трохи лукавлять, бо типово в бойлерів ТО досягає майже до самого низу. От приклад мого Drazice OKC 300 NTRR/SOL: Якщо дороблюсь до ТН, то підключу його до нижнього ТО, де буде завжди холодніша вода. На щастя, різьба на ТЕН розташована вище нижнього ТО, тому нагрів ТЕНом не буде конфліктувати з нагрівом від ТН. Це більше конструктивне обмження, що великий ТО не влізе на дно малого бойлера. Навіть якщо мати ТО на всю висоту бака, то утилізація такого змієвика буде малою, бо зверху завжди гаряча вада і тепбообміну там майже не буде. На мене образяться інженери Дражиче, але я вважаю, що ось це: — дурня, бо толку з того, що там 2 м2 площі ТО, якщо тільки з трохи більше половини буде реально працювати. Цілий ТО буде працювати тільки якщо гріти повний бак холодної води, але в реальності такого майже ніколи не буває. Чому б відразу не ставити дворядний змієвик тільки в нижню частину, якщо така технолонія вже є в цього виробника: