volomoto

Тобто ви не довіряєте інвертору, але довіряєте зубру. Я вам відкрию велику таємницю: зубр має дуже багато хибних спрацювань і те, що ви побачили там 260 В, зовсім не означає, що щось вашим приладам загрожувало. В розетці нема постійних 230 В, а є змінна напруга, яка 50 разів в секунду змінюється від -325 до +325 В, а 230 В — це результат математичних операцій. На всяких перехідних процесах математика ламається і маємо хибне спрацювання. Ви створили проблему, поставивши зубр після інвертора, ви її можете і вирішити, забравши той зубр. Все інше — плацебо.

Mixergy використовує такий підхід - mixergy.co.uk/news-and-insights/how-mixergy-cylinders-work-with-a-heat-pump/. Тут є технічні деталі support.mixergy.co.uk/heat-pump-module-mdc0008 і цікаво, що для ППТО вони вказуть еквівалентну площу, а не фактичну, що є правильно, бо в ППТО та змієвика різне число Рейнольдса.

З таким малим ТО як не крути, але від гарячої зворотки не втечеш. Мені взагалі виглядає, що БНН для ТН є трохи тупіковою гілкою еволюціії і модуль, який складається з насоса і ППТО, буде більш життєздатним. Такий модуль можна причепити до будь-якого бойлера і не буде проблем із стратифікацією. По ціні вийде десь на то саме, що і спеціалізований бойлер. Єдиним суттєвим мінусом є потреба чистці ППТО, бо він буде з часом забруднюватись від водопровідної води.

Це треба на місці дивитися, бо там могли багато чого зробити не так.

Так, але в налаштуваннях можна вибрати 1-2-3 чи 1-3-2. Якщо порядок в мережі зміниться, то інвертор випаде в помилку.

Я також таке горище хочу Мені цікаво чим керувались інженери, коли таке проектували. Надіюсь цьому є якесь раціональне, але зовсім неочевидне, пояснення.

До нуля це не має ніякого відношення, бо ви самі створили проблему поставивши зубр після інвертора. Він там приносить тільки шкоду, тому просто заберіть його і буде все добре.

Що означає "вимикається GRID"? Це коли зникає напруга в мережі чи коли щось щось перед інвертором відключає мережу?

99% що це те саме. Можливо є моніторинг напруги, який зберігає історію?

Це все міряє інвертор, а я з нього вичитую. На котлі стоїть окремий лічильним Eastron SDM630 з модбасом. Отут можна почитати як я вичитую енергію окремо на опалення, і окремо на ГВП:

Все працювало добре, поки не здохло Сонця було недостатньо, що заряджати батареї до 100%, відповідно ємність, яку бачить БМС з часом починає дріфтувати від леальності і це добре видно по графіку напруги батареї. На верхньому графіку рівень заряду, який "бачить" БМС і передає інвертору, а на нижньому — напруга батареї: БМС не враховує власне споживання і не є чутливою до малих струмів розряджу, тому до впродож 2-х тижнів вона не помічала повільного розряду аж поки не спрацював захист низькій напрузі. В заводських LFP батареях калібрація SOC відбувається тільки по верху і чим довше батарея перебуває на рівні заряду менше 100%, тим далі цей показник втікає від реальності. Рішенням є форсовано заряджати до 100% з певною періодичністю, яка суттєво менша, ніж період саморозряду.

Це БНН, відповідно котел гріє або воду в бойлері, або хату. Я за ніч хочу нагріту і одне, і інше, тому треба гріти швидко. Проблем з накипом нема, бо теплоносій ганяється по замкнутому колу і нема свіжої води з великим вмістом солі. Навіть якщо б встановлення ТЕНа мало економічний сенс, то всеодно це б не спрацювало у моєму випадку, бо в мій бойлер можна поставити ТЕН тільки посередині бака і він (ТЕН) зможе нагріти тільки половину води. А мережі я роблю добре, бо величина навантаження корелює з напругою в мережі, яка в свою чергу корелює із завантаженістю мережі. Основне споживання в мене тоді, коли мережа найменше завантажена: А також я завжди збалансовано навантажую всі фази:

В мене рециркуляція включається раз на годину на 5 хв і бойлер на 300л. Отак виглядає температура в бойлері за день:

У Львові в лютому середня температура було 5.5 і в мене всього на опалення було витрачено 530 кВт•год енергії. Будинок 171 м2, середня температура всередині — 21º. Тут можна побачити розподіл витрат електроенергії на різні види тепла: За формулою виходить: 530/171/15.5 ≈ 0.2 В лютому було і менше днів, і багато сонця, яке гріло через південні вікна, тому число вийшло меншим. Також вдалось експортувати 383 кВт•год в мережу, при цьому імпорт становив 1097 кВт•год, відповідно платити буду тільки за 714 кВт•год 88.2% з яких буде за нічнмим тарифом, що вийде приблизно 1050 грн. Підлогове опалення та нагрів води працювавали 100% вночі, кондиціонер інколи включася вдень. Загальний розподіл день/ніч за місяць:

Один кабель, бо лічильник враховує напрям енергії і окремо рахує енергію в кожному із напрямів.

Ви відкрийте всі і тоді подивіться на картину. Котловий насос на одному колекторі мав би дати як мінімум по 3 л/хв на контурах до 80м. Якщо цього не досягається, то значить по дорозі від котла до колекторів у вас є сильне завуження і треба ставити додатковий насос. Ще перевірте чи у вас часом не забився кутовий фільтр біля котла.

Цікавий висновок, бо можливо у вас витратоміри просто відбалансовані згідно проекту, тобто сильно закриті, тому такий малий потік. У мене насос 15-60, приблизно така ж конфігураціія теплої підлоги і котловий насос без проблем прокачує обидва поверхи.

Так, але:

На схемки трохи не маю часу, але можу дати пораду не підключати рушникосушку до електричного котла. Якщо вже грітись електрикою, то поставте електричну рушникосушку і зекономте собі гроші та нерви. Якщо з тої системи викинути рушникосушку, бо котел напряму може працювати на гребінку теплої підлоги, тільки для цього потрібно поставити один зовнішній насос. Якщо у вас другій будівлі також тепла підлога, то все просто ідеально, якщо ж там радіатори, то такий прийдеться додавати змішувальний вузол там, де ТП.

Ця схема не буде працювати з котлом без насоса.

Є в мене один об'єкт, на якому стоїть Дейе 8 кВт, є ЗТ на 5кВт та 9 кВтп панелей. Діло йде до весни і сонця стає щораз більше, тому інвертор впирається в ліміт експорту і частина сонячної енергії залишається не утилізованою, відповідно хотілося б зробити так, щоб акумулятори заряджались тільки тоді, коли є надлишок сонячної енергії і ліміт AC вичерпаний. На щастя, в Дейе є такий режим і він досягається комбінацією робочого режиму Selling first та використання Time of use: В даному випадку заряд батареї підтримується на рівні 80% все що влізе що 100% — це такий собі буфер для надлишкової енергії. В часі воно виглядає так: Тобто коли сонця є більше, ніж можна перетворити в АС, то йде заряд акумулятора. Якщо сонця стає менше, то акумулятор розряджається в мережу. Максимальна потужність розряду виставляється в таблиці Time of use. При бажання можна При бажанні час розряду в мережу можна змістити на вечір, коли нема сонця. Такий режим роботи має три великі переваги: 1. Більша утилізація сонячної енергії. 2. Більш рівномірна потуєність експорту в мережу, відповідно менші коливання напруги мережі. 3. При мінливій хмарності батарея працює в режимі мікроциклів, що додає їй життя. Мінусом є задіювання батареї, але це залежить з якого боку дивитись.

І втрати на намагнічування більші, бо вони залежать від розмірів осердя трансформатора.

Мені цікаво, чому на виході фазна напруга нижча, ніж на вході. Логічно було б зробити цей трансформатор трохи повишаючим, тоді на вторинній обмотці буде нормальна напруга, коли мережа просідає. Я б робив 380/240 на холостому ході, а ще краще щоб було кілька відгалужень, між якими можна перемикатись, якщо в мережі щось кардинально зміниться.

Це тільки зарядка підключена до трансформатора чи ціла хата? Якщо перше, то все дуже сумно, бо тоді на вході 5.1 кВА, а не виході 3.9 кВт. Якщо там тільки активна енергія, то ККД просто до сраки. Якщо ж реактина, то PF до сраки. Краще щоб було було друге, бо лічильник реактивну не рахує, але додаткових 5А, які туди сюди ходять, краще лінії та ТП не роблять.

Може повітря-вода?