volomoto

99% що це те саме. Можливо є моніторинг напруги, який зберігає історію?

Це все міряє інвертор, а я з нього вичитую. На котлі стоїть окремий лічильним Eastron SDM630 з модбасом. Отут можна почитати як я вичитую енергію окремо на опалення, і окремо на ГВП:

Все працювало добре, поки не здохло Сонця було недостатньо, що заряджати батареї до 100%, відповідно ємність, яку бачить БМС з часом починає дріфтувати від леальності і це добре видно по графіку напруги батареї. На верхньому графіку рівень заряду, який "бачить" БМС і передає інвертору, а на нижньому — напруга батареї: БМС не враховує власне споживання і не є чутливою до малих струмів розряджу, тому до впродож 2-х тижнів вона не помічала повільного розряду аж поки не спрацював захист низькій напрузі. В заводських LFP батареях калібрація SOC відбувається тільки по верху і чим довше батарея перебуває на рівні заряду менше 100%, тим далі цей показник втікає від реальності. Рішенням є форсовано заряджати до 100% з певною періодичністю, яка суттєво менша, ніж період саморозряду.

Це БНН, відповідно котел гріє або воду в бойлері, або хату. Я за ніч хочу нагріту і одне, і інше, тому треба гріти швидко. Проблем з накипом нема, бо теплоносій ганяється по замкнутому колу і нема свіжої води з великим вмістом солі. Навіть якщо б встановлення ТЕНа мало економічний сенс, то всеодно це б не спрацювало у моєму випадку, бо в мій бойлер можна поставити ТЕН тільки посередині бака і він (ТЕН) зможе нагріти тільки половину води. А мережі я роблю добре, бо величина навантаження корелює з напругою в мережі, яка в свою чергу корелює із завантаженістю мережі. Основне споживання в мене тоді, коли мережа найменше завантажена: А також я завжди збалансовано навантажую всі фази:

В мене рециркуляція включається раз на годину на 5 хв і бойлер на 300л. Отак виглядає температура в бойлері за день:

У Львові в лютому середня температура було 5.5 і в мене всього на опалення було витрачено 530 кВт•год енергії. Будинок 171 м2, середня температура всередині — 21º. Тут можна побачити розподіл витрат електроенергії на різні види тепла: За формулою виходить: 530/171/15.5 ≈ 0.2 В лютому було і менше днів, і багато сонця, яке гріло через південні вікна, тому число вийшло меншим. Також вдалось експортувати 383 кВт•год в мережу, при цьому імпорт становив 1097 кВт•год, відповідно платити буду тільки за 714 кВт•год 88.2% з яких буде за нічнмим тарифом, що вийде приблизно 1050 грн. Підлогове опалення та нагрів води працювавали 100% вночі, кондиціонер інколи включася вдень. Загальний розподіл день/ніч за місяць:

Один кабель, бо лічильник враховує напрям енергії і окремо рахує енергію в кожному із напрямів.

Ви відкрийте всі і тоді подивіться на картину. Котловий насос на одному колекторі мав би дати як мінімум по 3 л/хв на контурах до 80м. Якщо цього не досягається, то значить по дорозі від котла до колекторів у вас є сильне завуження і треба ставити додатковий насос. Ще перевірте чи у вас часом не забився кутовий фільтр біля котла.

Цікавий висновок, бо можливо у вас витратоміри просто відбалансовані згідно проекту, тобто сильно закриті, тому такий малий потік. У мене насос 15-60, приблизно така ж конфігураціія теплої підлоги і котловий насос без проблем прокачує обидва поверхи.

Так, але:

На схемки трохи не маю часу, але можу дати пораду не підключати рушникосушку до електричного котла. Якщо вже грітись електрикою, то поставте електричну рушникосушку і зекономте собі гроші та нерви. Якщо з тої системи викинути рушникосушку, бо котел напряму може працювати на гребінку теплої підлоги, тільки для цього потрібно поставити один зовнішній насос. Якщо у вас другій будівлі також тепла підлога, то все просто ідеально, якщо ж там радіатори, то такий прийдеться додавати змішувальний вузол там, де ТП.

Ця схема не буде працювати з котлом без насоса.

Є в мене один об'єкт, на якому стоїть Дейе 8 кВт, є ЗТ на 5кВт та 9 кВтп панелей. Діло йде до весни і сонця стає щораз більше, тому інвертор впирається в ліміт експорту і частина сонячної енергії залишається не утилізованою, відповідно хотілося б зробити так, щоб акумулятори заряджались тільки тоді, коли є надлишок сонячної енергії і ліміт AC вичерпаний. На щастя, в Дейе є такий режим і він досягається комбінацією робочого режиму Selling first та використання Time of use: В даному випадку заряд батареї підтримується на рівні 80% все що влізе що 100% — це такий собі буфер для надлишкової енергії. В часі воно виглядає так: Тобто коли сонця є більше, ніж можна перетворити в АС, то йде заряд акумулятора. Якщо сонця стає менше, то акумулятор розряджається в мережу. Максимальна потужність розряду виставляється в таблиці Time of use. При бажання можна При бажанні час розряду в мережу можна змістити на вечір, коли нема сонця. Такий режим роботи має три великі переваги: 1. Більша утилізація сонячної енергії. 2. Більш рівномірна потуєність експорту в мережу, відповідно менші коливання напруги мережі. 3. При мінливій хмарності батарея працює в режимі мікроциклів, що додає їй життя. Мінусом є задіювання батареї, але це залежить з якого боку дивитись.

І втрати на намагнічування більші, бо вони залежать від розмірів осердя трансформатора.

Мені цікаво, чому на виході фазна напруга нижча, ніж на вході. Логічно було б зробити цей трансформатор трохи повишаючим, тоді на вторинній обмотці буде нормальна напруга, коли мережа просідає. Я б робив 380/240 на холостому ході, а ще краще щоб було кілька відгалужень, між якими можна перемикатись, якщо в мережі щось кардинально зміниться.

Це тільки зарядка підключена до трансформатора чи ціла хата? Якщо перше, то все дуже сумно, бо тоді на вході 5.1 кВА, а не виході 3.9 кВт. Якщо там тільки активна енергія, то ККД просто до сраки. Якщо ж реактина, то PF до сраки. Краще щоб було було друге, бо лічильник реактивну не рахує, але додаткових 5А, які туди сюди ходять, краще лінії та ТП не роблять.

Може повітря-вода?

Значить ви купували насоси для опалення, а вся лінійка Star-Z із бронзи:

Мені сподобався опис до конектора Х25: "Керування для деталі INVERTER" Це показує, що з точки зору Вайланта плата інвертора є всього лиш ще одною деталлю. Боюсь запитати скільки така "деталь" буде коштувати, якщо гріючий кабель коштує більше 8к грн.

Автомат спокійно може "приваритись" або не загасити дугу, бо блискавка — це DC.

Це не морторчики, але термоелектричні клапани, в яких парафін нагрівається, розширяється і тисне на шток. А регулювати потік кокрисно тоді, коли не хочеться самому бавитись із статичним балансуванням:

Насправді вони можуть регулювати потік, якщо ними керувати з допомогою PWM, але таке вміють робити тільки деякі контроллери, наприклад Uponor Matrix.

Це стандартний китай і доволі непоганий. Бувають різних брендів, а бувають і без бренду. Є варіанти для водяної ТП, електричної ТП та фанкойлів. Також є варіант з модбасом та живленням 24В, щоб можна було підключати до БМС.

Це рішення, але воно дуже статичне і якщо щось в мережі зміниться, то треба перекомутовувати трансформатор і споживачів.

Цей інвертор в реальному часі бере з двох ненавантажених фаз і підмішує в одну навантажену. Якщо є 9 кВт на одній фазі, то інвертор з мережі буде брати по 3 кВт на кожну фазу, і це все без задіювання сонця, акумів і тому подібного. Але якщо додати акуми та сонце, то буде ще й часткова автомономія та компенсація власного споживання. Якщо лінії дохлі, то треба фіксати лінії, то стабілізатор також не дуже допоможе, якщо мова йде про великі навантаження. На малих навантаженнях для чутливих споживачів ще можна підняти напругу з допомогою стабілізатора, бо це майже не збільшує навантаження на вже перевантажений трансформатор чи лінії.