volomoto

Швидше надто мала швидкість потоку в ТОв режимі розморожування і ніякого розморожування толком не відбувається. Та й взагалі на дуже малій щвидкості конденсат погано витікає і є великі шанси, що він там замерзне навіть якщо температура вихідного повітря виглядає як ок. Мій досвід показує, що розморозка по температурі вихлопу — це дуже ненадійний підхід і краще керуватись температурою вхідного повітря та вологістю витяжного.

В режимі SBU неможлива віддача в мережу, тому таке порівняння недоречне.

Що це за одиниця вимірювання?

Як на мене, то це дуже кустарний підхід, бо послідовність протилежна до тої, що принята в конструюванні: спочатку несучі конструкції, які задають форму, розміри та жорсткість, а потім вже всяку наповнювачі, прокладки, ущільнювачі і так далі.

На амемостати воно не впливає, а на захист від замерзання потенційно так. Коли йде холодне повітря, то може відбуватись наростання льоду, але від теплішого повітря (коли працює ТЕН) відтавання не буде.

Після нагрівача — це і є на вході в ПВУ. Повітря рухається зліва направо:

Після більше детального вивчення потужності, яку споживає мій нагрівач, виявилось що в нього дуже дивний алгоритм керування: це не повільний ШІМ, як я думав, а частотна модуляції імпульсів однакової довжини. Отот на картинці видно, що вночі, коли був мороз, імпульси йдуть частіше, а вдень, коли тепло, — рідше: При великому зближенні видно, що ширина імпульса завжди однакова і становить 45 с. Мені дуже цікаво чому саме така реалізація, бо для мене вона виглядає дивною, бо неможливо плавно регулювати температуру. Чим менша чатота імпульсів — тим більше коливання температури, що я і бачу на графіках: Абсолютні значення там неправильні через вплив випромінювання на покази термометра, але загалом коливання в 4 градуси — це, як на мене, погано.

Мій досвід показує, що це не є проблемою. Поперечний переріз того листового металу настільки малий, що тепловий потік хоч і є, але він зовсім не критичний. Ну і проблемним місцем є тільки камера для вхідного повітря, яку можна обклеїти чимось зсередини і перекрити містки холоду. Воно то так, але це багато дрібних деталей, які хтось має гнути вручну, що вийде довго і відповідно дорого. Це ж одиничний екземпляр без жодних заготовок і оправок, а деякі елементи взагалі під питанням можливості реалізації, зокрема зовнішні периметр, який має ребра загнуті всередину. Я взагалі не знаю, на якому станку таке можна зігнути. Я б рекомендував спочтаку зв'язатись з тими, хто робить вироби з листового металу, і проектувати корпус під можливості технологічного процесу.

Я кожні 3 години форсовано виключаю приточний вентилятор, щоб розрідження було на стороні витяжного і нормально витікав конденсат. Як побічний ефект це ще й зменшує ймовірність обмерзання, зокрема компенсує дуже тупий алгоритм керування нагрівачем: 5хв період ШІМ.

Ні, такий термостат не підходить для канального нагрівача. Потрібен термостат з PID регулятором.

То я спросоння щось недодивився

Ви вирішили не робити зустрічні потоки в ТО?

Нарешті зробив нормальну інтеграцію своєї вентустановки в Home Assistant: Я не йшов легким шляхом, тому в мене контроллер виконаний на промисловому PLC Siemens S7-1214C: Для Siemens S7 нема рідної інтеграції з Home Assistant, тому треба було написати якусь зв'язуючу ланку. Я вирішив це зробити з допомогою Node-RED, бо там є ноди для S7 та для MQTT. Трохи коду та конфігурації і контроллер вентиляції інтегрується з HA через MQTT Discovery. Нагрівач хєрить покази сенсорів температури до і після себе, але я з тим якось розберуся. Також планую керувати симістором нагрівача напряму з PLC минуючи вбудований контроллер, бо мені не подобається період ШІМ в 5 хв і хочеться задавати температуру через інтеграцію, а не крутилкою на нагрівачі:

Що це за одиниці такі?

Будь-яке кероване реле підійде для цього, якщо дійсно потрібно тільки on/off.

Потоки мають бути в протилежні сторони, бо тільки тоді досягається високий ККД рекуперації.

В мене витяжка з кухні легко робить 100 Па розрідження і повітря шурує зі всіх щілин. Навіть створки вікон деформуються трохи і звідти сильно сифонить. Вхідні двері можна відкрити тільки впершись плечем і при відкриванні чути хвилю повітря, яка заходить всередину.

50 Па — це дуже багато. Буде 100-200 кубів при такого перепаді буде навіть в дуже "герметичному" будинку.

Цього майже не відчутно. Можливо додасться 10-20 кВт•год на місяць, але це компенсовується більшим використанням нічної електрики.

Ото -3 на нагрівачі — це плюс-мінус трамвайна зупинка. У вас є якийсь моніторинг температури на вході ПВУ?

У вас всі пристрої на одній RS485 шині, яка підключена до RS485–Ethernet шлюза? Шлюз працює в режимі TCP-RS485 чи Modbus TCP-Modbus RTU?

Є перед фільтром кусок повітропроводу, але я не можу сенсор там закріпити, бо це тимчасовий гофрований повітропровід. Ну вже два роки як тимчасовий

Не робіть з ДСП, бо цей матеріал не терпить вологи. Якщо десь трохи підмокне, то почне розбухати і нічо з тим не зробиш. Фанера чи МДФ буде набагато граще, а ідеально взяти якийсь HPL.

Після підключення переднагрівача виліз косяк із канальними термометрами/гігрометрами, який полягає в тому, що теплове випромінювання ТЕНа впливає на покази термометрів. Температура вхідного повітря не мала б залежати від роботи нагрівача: Там відстань від ТЕНа до сенсора температури вхідного повітря десь 30 см і пластиковий перфорований корпус для сенсорів, який добре ловить випромінювання. Поставити якийсь відбиваючий екран можна, але це получиться зробити тільки через бокс кишенькового фільтра. Або ж можу спробувати заклеїти сторону гільки, яка дивиться на нагрівач, алюмінієвим скотчем. Повністю обклеїти не можу, бо через перфорацію має рухатись повітря, щоб був замір вологості. Нагрівач Вентс НК 200-2,0-1 У працює імпульсами:

Нічого такого в інструкції до моєї нема - vents-shop.com.ua/images/companies/1/Pasport/ustanovki/vut_g_es_pasport.pdf