volomoto

Байпас працює і це вже давно доведена і я з цим не сперечаюся. Але його доцільність залежить від ціни і складності реалізації байпасу, а також від кінцевого його вкладу в енергетичний баланс вцілому. Якщо байпас дозволяє позбутись кондиціонування, то його (байпас) є зміст робити навіть при ціні співмірній з вартістю системи кондиціонування. Але практика показує, що сучасний ефенгоефективний будинок дуже легко перегрівається без системи кондиціонування і тих кілька кВт•год, які вночі не випустив рекуператор, погоди не роблять. Також байпас не вирішить проблему з підвищеною вологістю влітку. Також має значення нерівномірність прогрівання буднику, бо загальна потужність рекуперації не говорить про просторову картину. Якщо є південна кімната з великою кількістю скла, але там не треба більше 100 кубів вентиляції, то охолодження через бапас там буде мінімальним, але потреба в охолодженні є велика. Тобто з байпасом ви отримаєте -600 Вт вночі на весь будинок, коли і так прохолодно, але вдень всеодно буде жарко в тій кімнаті. На мою думку, байпас — це вишенька на торті, коли хочеться витиснути максимальний ККД, щоб пройти якусь сертифікацію. Але і без вишеньки торт всеодно смачний.

Треба скачати програму на комп

Забийте на той байпас, бо для його ефективної роботи потрібен хороший алгоритм керування, але і то байпас буде потрібен дуже мало часу впродовж року. Байпас не виключає кондиціонування і якщо воно у вас є чи буде, то байпас втрачає сенс. Коли надворі +30, в хаті +24, то краще щоб повітря йшло через ТО, а не байпас.

А багато хто ставить в опалювальний контур? Якщо говорити про зендер як на картинці, то тільки електричний майже в два рази дешевший, ніж комбінований, плюс сантехнік залишається без роботи

Так, потрібна просто якась одна температура, яка контролюється, а все інше зашивається в коефіцієнтах моделі. Дельту, між подачею та звороткою в режимі рівноваги можна зробити константою, що технічно легше, ніж робити контроль по двох температурах. Але керувати по подачі і точніше і правильніше, бо тоді відома макс. теммпература, до якої можуть нагрітись поверхні.

Так і є, бо я саме стільки відрізав із великого шматка фільтрувальної тканини. Якщо б я купував готові фільтри, то довелилось би тільки на них працювати, бо фільтр коштує 800 грн, а 1м2 тканини, з якої виходить 6 змінних шматків — 120 грн. В мене вийшло 2.56 м2, але то всеодно дуже багато. Цікави чи я б зміг щось схоже всунути замість свого фільтра або можна зробити бокс на замовлення і фільтри поставити туди, тоді не треба відкривати корпус вентустановки для заміни фільтрів. Картинки чомусь не завантажились.

Падіння тиску 1.5 бара, якщо захочеться прогнати 1 м3/год — упіхів з підбором насоса Ви придумали собі проблему з витратомірами, хоча витратоміри не винні, бо вони дають якраз стільки потоку, скільки потрібно типовим петлям.

Якщо жаба давить поставити витратомір, то треба прикрутити свої апепити і задовольнятись тим, що є, а не роззявлятись на якийсь дуже точний котроль. Ультразвуковий витратомір коштує до 100$ — це копійки на фоні ціни всієї системи. Я взагалі не знаю, як можна відлагодити систему без витратоміра, особливо якщо для ТН величина протоку є критичною величиною.

Для ПЗА не треба температури обратки, тільки подача. ПЗА на вхід бере зовнішню температуру та продуктивність, а на виході видає уставку для подачі, а обратка вже яка вийде.

Та то я не дав собі часу на хороше викладання думок Мене дістав сам факт наявності конденсату, бо в конктретно моєму випадку є проблеми з його відводом. Мало того, з однієї сторони треб відводити конденсат, а з іншої зволожувати повітря в хаті, що вимагає стабільно раз в день тягнути великий бутль води від осмоса до зволожувачів. Якщо того не зробити, то жінка буде скаржитись на сухість очей, шкіри і в носі. Я б замінив ТО на ентальпійний, щоб категорія проблем зникла як така, навіть якщо за це треба платити трохи нижчою ефективністю рекуперації.

Ну от виглядає так, що в при розробці того контроллера десь загубили слона, яким в даному випадку є погодозалежна автоматика. По температурах щось робити є сенс тільки тоді, коли ті температури значущі, але вже років 10 мінімум заводські теплові насоси йдуть із вбудованим котролем по зовнішній температурі, бо тільки він дає можливість оцінити тепловтрати для інерційних систем. PID — це контроль без моделі та зі зворотнім зв'язком. ПЗА — це контроль на базі моделі тепловтрат, яка може бути статична (як в електрокотла Протерм), так і динамічна, як у випадку хороших газових конденсаційних котлів та практично всіх брендових ТН. Це, звичайно, вимагає трохи більше програмування, але працює майже ідеально. Я використовую примітивну ПЗА, яка вбудована в мій старий протерм скат, і два роки живу комфортно без кімнатного термостата. При цьому котел працює тільки вночі, відповідно за ніч заливається кількість енергії, які відповідає добовим тепловтратам. Звичайно, мені потрібно було добре модель, тобто еквітермальну криву та її зміщення, під свій випадок, але результат перевищив очікування. Вам треба поставити частотний ЦН, виставити в ньому режим constant pressure і забути де той насос знаходиться. Витратоміри рухати не треба, бо ви втратите здатнійсть балансувати контури.

Щоб перевірити свою теорію вирішив збільшити швидкість вентиляторів, що мало б привести до кращого теплообміну, почекав десь півгодинки і вуаля: Нижній графік показує споживану потужність, яка корелює із потоком повітря. Коли дойдуть руки, то буду ще вичитувати швидкість вентиляторів, але то не найближчим часом. ККД тут рахується по температурі витяжного повітря, бо тільки в такий спосіб можна побачити вплив конденсації. Отже, температура витяжного повітря впала з 10 до 9.3º, відносна вологість витяжного повітря трохи піднялась, але найцікавіше, що графік став рівнішим, тобто теплообмін став більш стабільним в часі. Ну і ККД піднялось з 61 до 65%, що зовсім не інтуітивно, бо здавалось що збільшення швидкості мало б погіршити ККД.

Я довго сидів та аналізував дані і прийшов до висновку, що конденсація має куди більший вплив на ефективність ТО, ніж показують розрахунки. Мені важко це все пояснити у форматі форуму, бо потрібно багато писати і багато графіків, але попробую викласти основну суть. Ось момент часу, коли дружина приймала душ і відразу видно, що вологість та температура витяжного повітря різко піднялись: Вологість була 46%, а стала 56%. Температура витяжного повітря: 20º->20.6º, але ефективність рекуперації, розрахована по витяжному повітрю, впала з 60% до 53%. При цьому ефективність розраховано по притоку залишилась на тому ж рівні: 85%. А найцікавіше, що температура вихлопу зросла з 9.9º до 11.5º, тобто приріст температури вихлопу в рази більший, ніж температури витяжки, що показує на нездатність витяжного повітря віддати тепло. Оскільки це все корелює із збільшенням вологи витяжного повітря, то напрошується один єдиний висновок: наявність конденсату в теплообміннику суттєво збільшує коефіцієнт теплопровідності ТО. Тобто крім втрати прихованого тепла через коденсацію відбувається ще й втрата явного тепла через погіршення теплопередачі. І ситуація тим гірша, чим менша швидкість потоку в ТО, що і є причиною відмови фірмового софта робити розрахунки при низьких швидкостях: в алгоритм заклали емпіричні дані, що при малих швидкостях конденсат не видуєвається з каналів ТО і дані розрахунків будуть далеко від реальності. Минулої зими в мене вологість була в межах 35% і все було добре, а цього сезону я купив потужний зволожувач, який дозволяє тримати вологість на рівні 40-45%, бо задовбала ститична електрика та скарги дружини на суху шкіру, і відразу впала ефектинвність ПВУ та конденсат лиється зі всіх дир. Починаю думати про ентальпійний ТО

Може це і каучук, але дуже малої густини. Я знаю який на дотик к-флекс і який фізично зшитий вспінений поліетилен. Так от та штука на панелі разів в два а то й в три м'якша. Спробую замінити існуючий чи доклеїти ще один шар, просто не відразу зрозуміло, що це треба робити. Тепер при заміні фільтруючої тканини я буду оцінювати стан ущільнювача і робити відповідні дії. Два роки все було добре, тому я розслабився.

Це така ж сендвіч панель, як і всі інші стінки вентустановки. Товщина 20мм, всередині є ребра жорсткості та утеплювач, а з внутрішньої сторони по всій площині наклеєний якийсь вспінений матеріал. Загалом кришка жорстка і викликає недовіри, що не скажеш про той вспінений матеріал.

Маю отакі два фото ще з часів монтажу. З того часу хіба гофра замінилась на тверде коліно:

Нижня 40 мм, а всі інші по 20 мм і важко сказати скільки насправді потрібно. В мене вентустановка сттоїться в гаражі, де сухо і взимку температура повітря десь 8-10 градусів, тому додаткова теплоізоляція саме ззовні мало чим допоможе. Але, як на мене, більш важливою є теплоізоляція та герметизація між різними камерами і в металевому корпусі цього досягнути важце. Я мусів підклеювати вспінений поліетилен між приточною та витяжною камерами зі сторони вулиці, бо інакше там конденсат був всюди і капав на вентилятор зверху. Якогось фіга Вентс наклеїв тільки 5 мм і то не по всій площині. Також є певнші трабли із герметизацією, бо бо на кришці хоч і шар якогось матиріалу типу вспіненого каучуку, але він дуже м'який і з часаом деформувався і вже не так щільно прилягає до всіх поверхонь.

Ци нижній тиск такий?

Можливість підключити. Там є клемна колодка, де два контакти замкнені перемичкою, замість якої потрібно підключити термостат. Якщо щось ззовні замикає контакти, то котел гріє, якщо розмикає — котел виключається.

Та, ми тут трохи у вашій темі нафлудили, але загалом по темі і це практика, а не теорія.

В інструкції має бути щось про кімнатний термостат. Я не маю зараз інструкції щоб точно сказати де воно є, але воно там точно є. Щодо гарантії, то термостат не неї не впливає, бо це штатна функція котла, про яку чітко написано в інструкції.

Та трохи лінь, бо я вже все зібрав і не дуже охота знову розбирати, але в мене є фото загальної будови: Як видно, піддон для конденсату простягається від дренажного отвору під витяжним вентилятором і аж до приточного вентилятора. Стрілками показані місця, де є маленькі отвори для перетоку конденсату, і якщо приточний вентлятор робить більше розрідження, ніж витяжний, то через ті отвори конденсат буде перетікати на приточну сторону. Чим більший дисбаланс тисків, тим вищий рівень в піддоні на приточній стороні і є можливість переливання за межі піддону, що в мене і сталось. А з цією конструкцією мусить бути дисбаланс тиску, бо на витяжці фільтр G4, а на притоці — F7, і падіння тиску на них відрізняється в рази. Вентилятори мають стабілізацію оборотів і при забиванні фільтрів додають газу. Звичайно, що F7 забивається в рази швидше навіть при тому, що перед ним стоїть великий кишеньковий G4, і приточний вентилятор починає крутити що дурний, від чого шум і ще більший дисбаланс тисків. Тут хіба також поставити F7 у витяжний канал, тоді тиски мали б більш-менш вирівнятись. Теоретично F7 там не мав би швидки забруднюватись, але навіть якщо і буде забруднюватись, то за зміна в моєму випадку недорога, бо я купив фільтрувальну тканину і міняю тільки її.

То вам треба казати котлу, коли можна гріти, а коли ні, і для цього в котла є вхід для термостата або таймера.

Тільки по числах важко зробити висновки, але якщо заліти всередину вентустановки, то все сумно. Кондесат дійсно весь на приточній стороні, бо там дике розрідження було і назад він не міг стікати, бо отвори для перетоку забиті, мокро навіть за межами піддони прямо від приточним вентилятором: При цьому з витяжної сторони майже нама конденсату, бо його відсосало на приточну сторону: На боковій площині ТО є також конденсат, значить там шурувало витяжне повітря: Замінив F7 фільтр і подивлюся що з того буде (зверху — стало, знизу — було):

В мене автомат виходить нижча температура в спальні, бо постнагріву нема, а найбільше повітря подається в стальню і за десь там добре вихолоджується, а за ніч тепла підлога не встигає швидко прогріти (бо я прикрутив витрату теплоносія на колекторі) і виходить десь +18-19 коли йдемо спати, і +20-21 — коли прокидаємось.