volomoto

Так я тому й питав про яку схему йде мова. Якщо ПЗВ на вертикальній ділянці Т-подібного підключення, то дійсно буде як ви описали. Але якщо на горизонтальній зліва, то ніяких проблем не бачу і навіть краще, ніж справа, бо тоді ПЗІП буде гасити імпульси, наведені на внутрішній проводці будинку при відключеному ПЗВ.

ПЗВ відключить мережу, що є добре, а ПЗІП залишиться підключеним то споживачів. Я не бачу тут ніякої проблеми

А яким чином воно вплине на обладання, якщо ПЗІП до лінії всеодно залишиться підключеним? Чи там в схемі через ПЗВ підключається тільки ПЗІП, а не ПЗІП + споживачі?

Можливо з допомогою зовнішнього керування струмом зяряду, якщо рівень заряду вище певного порогу. Я це роблю з допомогою автоматизацій в Solar Assistant: Батареє заряджається тільки до 90% і тільки нічною електрикою, але якщо заряд впаде нижце 70%, то вдень підключиться ще й сонце.

А у вас нуль заземлений на стороні LOAD?

Якомога частіше заряджати до 100%, бо всякі кулонометри страждають від ефекту накопичення помилки. Для цього в Pylontech протоколі навіть є окремий прапорець Request full charge, який каже інвертору зарядити батареї до 100% незалежно від налаштувань самого інвертора. Тобто коли БМС бачить, що довший час не було 97%, то вона посилає цей прапорець інвертору.

В ската датчик тиску після насоса, тому коли той включається, то автоматично тиск виростає на кілька десятих бара. Але бачок може бути підключений перед насосм, тому те що показує манометр не обов'язково є тим, що на на бачку.

Я використовую Eastron і маю Eastron SDM530C на вході. Точність висока, рахує окремо імпорт та експорт, моніториться по модбасу, який в мене зараз підключений до інвертора.

Той регулятор, що я скадав, всіє працювати в двох режимах і один з них це пропускання цілих хвиль.

Так, це те саме. Якщо вам достатньо тільки 4 швидкості, то вистачить.

ККД є характеристикою, яку в маркетингових цілях зводять тільки до одного числа і дуже часто це максимальне значення, яке досягається десь на 50-80% номінальної потужності. Але дуже рідко прилади працюють в цьому діапазоні потужності, тому в реальності все куди гірше. Тут на форумі є власник (@standov) Voltronic King II, який може сказати реальні чиcла. В Кванта ККД залежить від багатьох факторів, зокрема від потужності та коефіцієнта стабілізації, але точно не 100%.

Діод — це нелінійне навантаження і в нього коефіцінт потужності 0.5, якщо навантаженням є ТЕН. Якщо живитись від мережі, де джерелом є трансформаторна підстанція потужністю 200 кВА, то не так страшно, бо ще є багато запасу потужності. Звичайно, що енергомокомпанії від того зовсім не раді, бо реактивна потужність буде велика, але жити можна. Але якщо джрелом є генератор чи інвертор, то перевантажити його набагато легше, ніж здається. Якщо ж з діодом ТЕН споживає 1 кВт, то потрібне джерело як мінімум 2 кВА. При цьому RMS струм буде такий же, як і при навантаженні 2 кВт (без діода), і відповідно всі втрати, які залежать від струму будуть також як при 2 кВт. Найкраще використати тиристорний регулятор з повільною ШІМ з комутацією в нулі. Щось типу такого - www.aliexpress.com/item/10000009418590.html

Вийде, але якщо вам заріжуть до 1/3 від потужності в ТУ, то воно може не мати економічного сенсу. Яка у вас підключена потужність?

Це якщо вам потрібна невелика потужність і ви готові платити за приблизно 10% втрат, то так. Можна, але це гармоніки низькочастотні (5, 7, 11...) і для них потрібні дроселі та конденсатори розміром в шафу. Ну і ККД такого підходу буде нижче плінтуса, бо в тих низькочастотних гармоніках знаходиться значна частина потужності, яку потрібно перетворити в тепло. Потрібен пасивний фільтр, в якого АЧХ від 50 до 200 Гц спадає на десяток децибел і при цьому через нього мають проходити кіловати. Математично такий фільтр можна розрахувати, але практично ніхто не візьметься його робити, бо дорого і глупо. Компенсатор на основі синхронного генератора до певної межі може боротись з гармоніками ефективно, бо там не все перетворюється в тепло. А для любого рябого підійте тільки компенсатор інверторного типу.

Є такі, але для промислового використання, бо дорого. Гугліть «статичний синхронний компенсатор».

Та нічого дивного для нішевого інструменту. Для того, кому потрібно малювати ті схемки постійно, 99 дол. на 3 роки — це ніщо, бо часу зекономить на порядки більше. А нам простим смертним можна взяти елементи з бібліотеки Caleffi, яка йже в їхніх Idronics журналах, імпортнути в Draw.IO і з'єднувати лініями вже там. Якщо зайти в якийсь PDF, то там завжди вкінці ж щось таке:

Я не знаю що вам сказали, але Квант нарізає за зразком вхідної напруги з накладанням певних фільтрів. Квант — це бак-буст конвертор, який може працювати в 4-х квадрантах, тому він працює із змінним струмом. В кванта є більші можливості зрізати зайве із вхідного сигналу, ніж додавати те, чого нема, бо там нема подвійного перетворення. Квант в своєму маркетингу пише про подвійне перетворення без накопичення енергії, але це лише маркетинговий булшіт, бо нема там високовольтної шини, з якої можна нарізати будь-який вихідний сигнал. Силова схема є у вільному доступі, бо це типова схема для AC-AC перетворювача прямої дії. Точніше там є кілька типових схем, які відрізняють ціною, ККД, коефіцієнтом гармонік та тому подібними характеристиками, але всі вони синхронно працюють із вхідним сигналом і будь-яке коригування можна робити тільки в певних межах запасу енергії і тільки в межах одного півперіоду. Одна із схем:

Бо так було простіше, поки не з'явились напівпровідники, які чутливі до статичної електрики. В лікарнях, зокрема операційних, і далі використовується ІТ, але з моніторингом опору ізоляції та високоімпедансним шляхом на землю для статичної електрики.

Я б не стільки фокусувався на ККД, як на продуктах неповного згоряння дров, які засирають як котел, так і комин. ККД — це приємний бонус до того, що не треба взимку лізти на дах і чистити комин.

Знехтувати тут малось в контексті відслідковування динаміки зміни тиску, а не в контексті визначення якихось абсолютних значень. Я просто переважно думаю математичними функціями і їхніми похідними та інтегралами, відповідно постійна складова у випадку похідною (яка показує динаміку) перетворюється в нуль. Це були риторичні питання, які було б варто передати проектанту, щоб отримати відповідь від нього.

Щось я не дуже розумію логіки тих проектантів, тому треба розбиратись. Фактично вони пропонують наступну схему: Та квітка — це вентилятор. А — вхід, Б — вихід. Замір фактично ведеться на вентиляторі, а теплообмінником (ТО) можна знехтувати, бо він дає постійнопропорційну до потоку величину. А тепер дивимось на напірно-розхідну діаграму вентилятора і бачимо таке: Тобто тиск буде найбільшим при нульовому потоці повітря. Іншими словами, якщо заглушити вихід, то пресостат буде замкнутим, але потік при цьому буде нульовим. Поправте, якщо я щось не так розумію.

І так також працювати не буде, бо якщо хтось включить максимально швидкість, то тиск виросте, але це не означає, що потрібно виключати нагрів. Перепад тиску без знання поточного потоку не говорить ні про що. У вас автоматика нагрівача має "ділити" перепад тиску на виставлену швидкість вентилятора і отриманий результат порівнювати з якимсь пороговим значенням. Ділити в даному випадку не є простим арифметичним діленням, бо залежність тиску від потоку є квадратичною, тобто якщо потік збільшується в два рази, то при сталій характеристиці системи статичний тиск виростає в чотири рази. В системі із змінним потоком не можливо оцінити швидкість потоку з допомогою тільки пресостата.

Якраз навпаки: це показує нежиттєздатність того підходу Спад тиску на ТО+фільтр є функцією двої змінних — забрудненості фільтра і потоку повітря, — зміну яких ви не може визначити окремо. Якщо фільтр чи теплообмінник забився, то тиск виросте, але потік спаде і треба було б виключити нагрівач, але ваш пресостат буде думати, що все добре.

Я тут повимахуватись і за цю можливість може ще й доплачувати Так нема сушарок ще, тому що захоче, то й поставить.

Може, але треба провести багато тестів, щоб то визнатити. Але проблема не тільки в ємності, а в нелінійності заміру струму, відповідно завжди в якомусь діапазоні є дріфт.