volomoto

Це добре, але всеодно воно і близько не стоїть біля зв'язки InfluxDB+Grafana. Проблема не тільки в реальному часі на осі Х, а в можливості мати ті графіки, яких не передбачили розробники. Наприклад, в мене є лічильник енергіх, який видає потужність, яка споживається будинком, і цю потужність я записую в базу як time-series. А потім з тих даних на льоту я можу будувати таке: Тобто я вже в запиті роблю інтегрування по часу та групування по часових відрізках день-ніч.

Мені важко щось порадити, бо я фундаментальні зання здобув ще доволі давно і зараз не слідкую за матеріалами для початківців. Ускладнюється все ще й тим, що програмування є різне і варто відразу вибирати якийсь фокус, бо все охопити неможливо. Але який би не був фокус, основи більщ-менш однакові. Якщо говорити про написання програм для ESP32, то я починав із PlatformIO, який є українським проектом. Базовою мовою там є С++ і її краще вчити окремо, тобто знайти якийсь онлайн курс і пройти його, наприклад оце - www.codecademy.com/learn/learn-c-plus-plus

Я ту залізяку використовую для відслідковування SoC двох паралельних батарей, БМС яких не вміють спілкуватись між собою. До шунта прикрутив адаптер на esp32, який підключається з одної сторони до інвертора по Pylontech CAN, а з другої до Home Assistant по MQTT, щоб можна було керувати параметрами. Код там страшненький, бо не було часу його вилизувати, але працює дуже добре. Зокрема є режим балансування, коли при досягненні певного рівня заряду струм заряду обмежується, щоб дати більше часу балансиру, бо він в мене пасивний.

Цей некоректно рахує, бо він орієнтується на напругу батареї, а не пораховану енергію. В мене ситуація набагато краще, бо маю відносно точний інструмент за заміру SoC – Victron Smart Shunt – і покази інвертора збігаються з показами шунта в межах 1-2% в діапазоні нижче 90%. Найбільша похибка є на самому верху, коли інвертор показує все ще 100%, а шунт вже 96—97%, але при наближенні до 90% вони вирівнюються. Також шунт показав, що JK BMS неправильно рахує SoC, а AntBMS – дуже точно.

Так на що ви тоді жалієтесь? Потужність ТП і лінія більш-менш відповідає формальному навантаженню на неї, а якщо ви хочете всіх намахувати, то беріть відповідальність за наслідки.

Трохи важко читати графіки з контроллера без прив'язки до реального часу. Я б прикрутив гарфану до ХА і там зробив полюдський дашборд, бо як конроллер воно добре працює, але візулізація там як віндовс початку 2000-х.

Та якось так. Я тих 2 кВт взяв від ліхтаря із розрахунку 600 Вт на штуку і плюс втрати по дорозі. Якщо насоса буде достатньо для екстріму, то його тим більше буде достатньо для середніх умов.

Є формула: Q = 0.86•P/dT, де Q — потік теплоносія в м3/год P — потрібна потужність dT — дельта температур на контурі. Якщо взяти із запасом, що вам потрібно 2 кВт при дельті 15 градусів, то вийде 0.86•2/15 = 0.115 м3/год — саме стільки ваш насос має давати у вашій систепі, щоб можна було подати достатньо потужності в рушникосушки. Я нашвидкоруч глянув на найменший грундфос (COMFORT 15-14 B PM) для рециркуляції і він мав би дати потрібний потік, навіть якщо втрати тиску в системі є 1 м водяного стовпа: Байпасами прийдеться побавитись, бо при такій продуктивності насоса розбаланс сильно впливає на роботу системи.

Ну тоді не бачу сенсу займатись колгоспом, а відразу зробити все правильно з поправкою на "тимчасовий" монтаж в котельні. У вас відбір тепла через рециркуляцію буде відносно великим (десь 1 кВт) і для цього потрібен відповідний потік теплоносія. Я б добре глянув на продуктивність насоса, щоб дельта не прямувала до нескінченності.

+1 до електричної рушникосушки. Я б городив щось із рициркуляцією тільки якщо потрібна миттєво гаряча вода біля крана.

Трохи оффтоп, але оце твердження: є багатозначним, тобто можна розуміти як інвертор, який керується БМС, так і БМС, яка керується інвертором Це дуже цікаво, бо інвертор не знає, що батарея відключилась, поки напруга на тих же конденсаторах не впаде нижче певного рівня. Тобто нижче 42 В мало відбутись відключення всієї силової частини і від конденсаторів мозги все ще можуть живитись, але цього вистачить хіба на хвилину-дві. 100к мкФ (0.1 Ф) при заряді до 40 В має запас енергії десь 1 Вт•хв.

Та то не фантазія, а воно так і працює, просто питання в кількості тепла, бо температура є поганим показником теплового потоку. Якщо б той піптік був вертикальним і мав ДУ25, то можливо б ефекту термосифона вистачило для рециркуляції. А так в тонких трубках присутній ефекти самоблокування природньої конвекції.

Ну якщо брати з виходу, то як тоді буде циркуляція гарячої води відбуватись? Та сама холодна вода, яка вже є в трубі, буде просто ганятись по колу.

Вихід чи таки вхід? Контур рециркуляціх — це зворотка, яку потрібно подавати або у спеціальний вхід рециркуляції бойлера, а якщо такого нема, то на вхід холодної води.

Роз'єм знайшов і це NX5080 папка, та NX5081 — мамка.

Ну мені тільки один потрібен і то для кухонної витяжки, бо в зазар вентилятор працює в режмі вкл-викл.

Якщо утеплені фабрично, то ок, бо там суцільна бляшана банка. Просто в іншому випадку будуть шари матеріалів і тому числі горючих, що забороняється.

Та можна, але будуть більші втрати тепла, бо утепляти нагрівач неможна. Кишеньковий краще. Можна і схема десь така, як у ватоматичного перемикача фаз. Тобто потрбно 3 реле з перекидним контактом: А де попалися і чи там ще є? Я б купив якщо ціна дійсно хороша.

Ну ви ж не читали раз таке пишете

Якщо пріоритет автономність, то газгольдер або твердотоп, бо за розумні гроші ні ТН, ні сонячні панелі не дадуть автономності взимку.

Чим ТН комфортніше електрокотла? Залежить наскільки тепле повітря і яка його швидкість. Але інженери кондиціонерів над тим добре попрацювати і теперішні моделі і тихі, і малопоміні підчас роботи. В мене зараз гібридне опалення: електрокотел з теплою підлогою та три кондиціонери. Причому два з них ставитись в першу чергу для охолодження, а третій я поставив з пріоритетом на опалення. Якщо не стояти прямо під кондиціонером, то не чути ніяких потоків теплого повітря, а приміщення рівномірно прогріваються. Ось зовнішня в нутрішня температра за останній тиждень: В цьому місяці я на наргрів включав тільки два кондиціонери і ось їхнє споживання подобово: Тобто за тиждень на обігрів будинку 170 м2 я використав всього 28 кВт•год, при цьому кондиціонери працюють вночі з 3:00 по 7:00 та інколи ввечір годину дві. Котел включиться коли зовнішня температура наблизиться до нуля цього місяця він ще не включався.

А ще краще коли та броня гола і служить ще й заземленням. Британці саме так роблять і не треба додаткових контурів заземлення.

Це вже якісь ваші фантазії, бо ні дифи, ні іскрозахист там не є обов'язковими практично ніде. Є обов'язкові GFCI розетки в мокрих зонах і все. Це жарт, правда? Чи ви дійсно думаєте, що споживчі якості їхніх і наших алюмінієвих проводів якось суттєво відрізняються?

Дуже дорого виходить для добре утепленого будинку на 75 кв. м. Сумарні втрати за сезон будуть до 5000 кВт•год, ТН зекономить десь 3000 кВт•год. Якщо взяти ціну електрики 5 грн./кВт•год, то це всього 15к грн за рік. при ціні встановлення 150к грн. Тобто окупність мінімум 10 років без врахування обслуговування та ремонту. Зробити теплу підлогу і повісити на неї простенький електрокотел та поставити один-два кондиціонери на нагрів — це золота середина на даний час та на ближнє майбутнє.

Тут вилазить корінь проблеми, від якого всі ті пляски йдуть: якщо знати тепловтрати будинку в даний момент, то можна ТН виставити продуктивність, яка дорівнює тепловтратам і все буде ідеально працювати. Але проблема, що тепловтрати неможливо заміряти, а можна тільки оцінити опосередковано. Цей підхід називається State observer: з допомогою замірів фактично згенерованого тепла та динаміки зміни цільової температури можна оцінити тепловтрати і під них підкорегувати продуктивність. І так по колу. Для цього можна використати той же фільтр Калмана. А коли знаємо потрібну продуктивність, то можна наклати якийсь оптимізаційний алгоритм (навіть та ж objective function тут буде працювати), який буде максимізувати СОР.