volomoto

Підхід виявився робочим, тому все окультурив: Крім моніторингу є ще повне керування ззовні часом та температурою нагріву води в бойлері. Залишилось ще одне реле, яке я планував використати на контакт обмеження потужності, але покищо не бачу в тому потреби.

В мене є виділений лічильник на котел (Протерм Скат v13), але він рахує сумарну енергію для опалення та гарячої води. Але з певними доробками я зміг розділити облік опалення та гарячої води. Отут деталі:

Ні, електрокотел на 9 кВт. Плюс дуже добре утеплення та вентиляція з рекуперацією. 0% DHW в опаленні, хоча фактично частина тепла таки залишається в будинку. Додавати щось із нагріву води не збираюся, бо це не є розрахунок енергетичного балансу, а всього лише прямі затрати енергії на опалення. Якщо включати частину енегрії на нагрів води, тоді вже треба рахувати і освітлення, компи, телевізор, духовку і багато іншого. Але всі ці речі використовуються за прямим призначенням незалежно від того, чи холодно в хаті, чи ні.

У Львові в січні середня температура було -1 і в мене всього на опалення було витрачено 1183 кВт•год енергії. Будинок 171 м2, середня температура всередині — 21º. Тут можна побачити розподіл витрат електроенергії на різні види тепла: За формулою виходить: 1183/171/22 ≈ 0.31 Підлогове опалення та нагрів води працювавали 100% вночі, кондиціонер інколи включася вдень. Загальний розподіл день/ніч за місяць:

Викиньте ту табличку, бо вона тільки збиває з толку. Це для підбору об'єму бака по все відомомих тисках, а не навпаки. Якщо у вас тиск в холодній системі 1 бар, то бачок треба качати не більше 1.2 бар. Тиск в бачку — це той тиск системи при якому бачок включається в роботу. Якщо ви накачали 2 бари, то до двої бар у вас якби нема розширювального бачка. Можна навіть і нижче початкового тиску в системі качати, тоді ефективний об'єм бачка буде менший, але мембрана довше проживе.

Тільки ви десь загубили закон збереження енергії (точніше термодинаміки), який каже, що вона в рідкому стані та в газоподібному — це трохи різні енергії. Тому вам спочатку треба затратити енергію щоб випарувати рідкий конденст, щоб він потім знову конденсувався.

@standov чи вирішилась проблема із підвисанням при опитуванні іонів через шлюз? В мене зараз є проект, де кілька десятків Modbus RTU пристроїв висять на одній шині за шлюзом і є задача їх опитати з мінімлаьною затримкою. Так от тести показали, що шлюзи не мають вбудованого диспетчера і дуже погано відпрацьовують тоді, коли по TCP прилітає кілька запитів одночасно. Якщо той, хто робить опитування, не ставить їх правильно в чергу, то це приведе до проблем.

Пішов на свою глянув і там ще нема 5 мВт•год, але десь в березні буде. А генерація перевищить споживання прогнозовано в червні.

Я в якійсь темі писав про той алгоритм, але вже не можу знайти. Я не знаю як шукати свої повідомлення по різних темах. Update: знайшов

В мене отак виглядає: Оскільки в мене вентустановка стоїть в гаражі, де холодніше, і повітропроводи до неї проходять по інших холодніших приміщеннях, то витяжне повітря трохи охолоджується десь на 1 градус подорозі. А подача до дифузорів навпаки нагрівається 2-3 градуси, бо всі повітропроводи проходять в теплому контурі. Якщо на виході з вентустановки подача десь 16.5-17, то на дифузорах менше 19 я не бачив. В такій ситуації не бачу ніяких причин ставити електричний догрів, якщо система опалення може спокійно з чим справитись. Особливо якщо в неї СОР більше 1. Є правда одна ситуація, коли догрів має сенс і це злагоджена робота вентустановки та кухонної витяжки: коли включається витяжка, то в ПВУ виключається витяжний вентилятор, приточний включається на максимум і обидва нагрівачі стараються догріти повітря до задовільної температури. Теоретично можна було б просто поставити потужніший попередній нагрівач, але тоді ним важче керувати на малій потужності, тобто коли він виконує основну свою функцію.

Можливо, але я вже загубив з чого все почалося і чому мене згадали

Якраз її там і не видно, бо аналоговий вихід PID ніколи не повинен генерувати сходинку на виході. Якщо є сходинка, то значить котроллер працює в пороговому режимі, тобто повна протилежність того, для чого взагалі PID використовують. Те, що відбулось в 16:20 і о 18:00 є прикладами нестабільності і керучий сигнал лавиноподібно взлітає до максимуму.

В мене ТО глибиною 500мм, а в @yur43 здається 300.

Щось не те із алгоритмом контролю, бо при такій малі зміні рівня СО2 обороти вентилятора скачуть що дурні. Якщо це PID, то коефіцієнти підібрані неправильно.

Та навіть 16 достатньо для подачі, головне підібрати дифузори так, щоб не дуло десь точково на людей. Я не бачу змісту гріти ТЕНом з СОР 1, якщо можна підігріти повітря в приміщенні з допомогою кондиціонера з СОР 2.5. А в спальні я взагалі хочу +18, тому підігрів всього повітря буде тільки шкодити.

Споживання міряється в кВт•год, а кВт/год — це взагалі прискорення споживання енергії, тобто Дж/c2. В мене попередній нагрівач спожив 21 кВт•год за весь сезон, плюс в мене кожних 3 години на 15 відключається приточний вентилятор, щоб міг витікати конденсат, і це ще допомагає запобігати обмерзанню.

Так, бо там вібрації, з якими цангові з'єднання не дружать.

Так, але при великій вологості піролізні просто не досягнуть оптимальної температури факела, що має окрім зменшення ККД ще й інші негативні наслідки.

В американців є, бо то для них "нормальні" розміри, а не оті наші міліметри. Мені треба пройти фреоновою трубкою через стінку сталевого бака, відповідно цанга має тримати тільки тиск води в баці, а не тиск фреону. І для цього може бути достатньо в потрібному місці напаяти, кусок 18x1мм поверх 5/8, тоді остання пройде наскрізь через цангу, а напаяна муфта там затиснеться.

Це також метричні, а мені потрібна на труби 1/4" та 5/8", такі як в кондиціонуванні.

Хтось може мене тицьнути туди, де продаються обтискні фітинги для мідної труби типу таких як на картинці, але під дюймові труби? Метричних є повно, а дюймові бачу тільки в штатах.

Не треба нічого вгадувати, бо на вхідній клемній колодці чітко вийдно що куди йде і яка фаза живить мізки.

Я вже кілька років живу в будинку і котел з бойлером вже давно встановлення. Отой графік вище — це заміри з реальної системи, тому нічого я не можу відмінусувати. Сума в 220к грн — це те, скільки треба було витратити станом на весну 2023, щоб в існуючу систему врізати брендовий ТН повітря-вода 6-9 кВт. Брендовий — це Дайкін, Мідеа, LG, Gree, Panasonic і тому подібне. Всяких європейців не рахую, бо там ціна на 50% вища. Може і більше, але рахувати окупність по максимальному терміну служби якось ризиковано. Тому в мене вже стоїть СЕС із зеленим тарифом, яка заплатить мені за всю річну електрике та ще й на хороше пиво буде. І окупність там при поточних тарифах менше 10 років, а якщо тарифи виростуть, то ще швидше окупиться. Тим більше, що я більшість робіт з монтажу СЕС зробив сам і тим самим загальна вартість вийшла порівняно невеликою.

Я рахував із тарифом 4/2 грн. день/ніч і вийшло 15 років. В мене просто мале сповиживання загалом, бо дуже енергоефективний будинок, дуже значна частка електрики споживається за нічним тарифом. Наприклад в січні це виглядає отак: При такій пропорції мій середній тариф виходить 1.5 грн./кВт•год, але опалення і гаряча вода не менші ніж на 95% споживається вночі, бо тільки інколи ввечері включаю кондиціонер на нагрів. Отут є розподіл споживання по різних генераторах тепла і з 96 кВт•год, які спожив кондиціонер, тільки половина була вдень: Теоретичний максимум, який мені може зекономити ТН, — 6000 кВт•год за рік. При середньому тарифі 2.5 грн це виходить 15 тис грн., а вартість ТН+встановлення десь 220к грн. От і маємо 15 років.

Якщо велике споживання гарячої води, то воно краще, бо при тій самій площі на даху дає набагато більше енергії. Але то має бути споживання рівня готелю або спа центру, щоб мати економічний сенс. Я дуже хотів собі ТН, але після довгих розрахунків виявилося, що сонячні панелі із зеленим тарифом (станом на 2023 рік) мають шанс окупитися. А от ТН від Дайкін в моєму випадку швидше полмається чи вичерпає свій термін експлуатації, ніж окупиться.