volomoto

Просто на капілярці нижче певної частоти нема достатнього перепаду тиску, тому нема фазового переходу і СОР=1

А гроші у вас на забаганки є? Це риторичне питання, бо якщо б були, то ви б вже давно купили 3ф генератор і не треба було б зайвих розмов.

А що буде навантаженням?

Ви плутаєте тепле з м'яким, бо та діаграма показує потужність залежно від статичного тиску. Тобто якщо заглушити вихід вентилятора, то він буде всеодно крутитись і споживати енергію, але потім повітря буде відсутній. От саме в цій ситуації і буде споживання 80 Вт. Не обертів, а електричної потужності, а оберти вже які вийдуть. Ви не контролюєте оберти в АС двигунах. Вам вже все сказали раніше: берете тиристорний регулятор, який керується аналоговим сигналом, наприклад 0—10 В, і в контроллері обмежуєте діапазон регулювання до 5—10 В. Нижню межу треба підбирати експериментально, щоб вентилятор впевнено стартував, і вона не є чимось абсолютним. Для одного вентилятора це може бути 4 В, а для іншого — 6, але точно не 0, бо тоді велика ймовірність спалити двигун.

Ні, бо ви не враховуєте інші джерела тепла, які роблять великий вклад при такій малій дельті між ззовні та всередині. В мене в хаті тримається стабільна температура, хоча надворі вже прохолодно: Але я ще не включав опалення зовсім, тобто котел працює на потужності 0 кВт. З вашої логіки виходить, що і при нижчих температурах в мене будуть нульові витрати на опалення

Так штатний low power mode якраз то і робить, то чим він вам не підійшов?

Я щось упустив про БМС. Але тоді при зникання мережі інвертор не буде працювати як УПС. Для автономної роботи треба включити розряд на БМС і тоді інвертор піде на холодний старт, тобто подасть напругу на Load десь через хвилину.

А хіба він тоді не переходить на акумулятор? З мережі споживання падає, але з акумулятора тоді береться тих же 50 Вт і тепер сумарно вже 65 Вт. А потім сонцем вам потрібно із втратами зарядити акумулятор, а могли б прямо в мережу експортувати.

Це одне і те саме: фазоімпульсний регулятор напруги на базі симістора. Такий регулятор як підходить, так і не підходить для керування моторами, бо там є певні обмження, про які потрібно знати, щоб не спалити електродвигун. Китайцям простіше написати що не підходить, ніж пояснювати ті ньюанси. Вентр РС-1-300 — це точно такий самий регулятор, просто слабенький. Якщо прочитаєте уважно інструкцію до Вентс РС-1-400 (там чорним виділено), бо зрозумієте, якої функції нема в універсального тиристорного регулятора. Ні, при 110 В (тобто половина номінальної напруги) буде 25% електричної потужності вентилятора. Потужність залежить квадратично від напруги, а не лінійно.

Це аналогічне тому, що @Dmode скидав раніше, тобто типовий симісторний регулятор напруги, який в певних межах (від 50 до 100%) може керувати двигунами.

Дуже схоже на похибку вимірювання, точніше фільтрації сирих даних з тахометра.

Із LFP це проблема, бо неможливо буде зробити балансування, бо воно в цієї хімії можливе тільки по верху.

Це швидше ви не зрозуміли, що я хотів сказати В правильно кондиціонованому будинку у вас не буде такої дельти температури, бо якраз в тій найвищій та найгарячішій точні мав би висіти кондиціонер і по всьому юудинку була б більш-менш однакова температура. В тому числі витяжне повітря не було б таким гарячим. Якщо у вас в другому світлі висока температура повітря, то і поверхні також прогріваються до такої температури. А нагріті поверхні великої площі дають великий потік тепла через випромінювання, тобто щось схоже на теплу підлогу, але вищої температури і влітку, коли нагрів ну зовсім не потрібен. Я веду до того, що якщо є перегрів приміщення, то в першу чергу треба вирішувати його, тоді всі інші системи спрощуються або перестають бути такими. Наприклад я брав ПВУ без байпаса і без літньої вставки, бо знав, що влітку в мене теплообмінник буде охолоджувати припливне повітря, бо в приміщенні холодніше, ніж на вулиці.

Якраз це дуже технологічно, бо досягається оперативна сумісність за рахунок зменшення ККД. І коли це все стандартизовано і робиться велкими об'ємами, то воно виходить дешевше, ніж городити повністю кастомну систему. Подумайте тільки, хто крім вас зможе замінити лампочку. Це можна назвати експериментом, бо є час, гроші і бажання тим побавитись, але з перспективи економіки та технологічноті воно не має ніякого сенсу.

Я не знаю, що таке вихід PID, але зазвичай в цьому типі котролю беруть участь такі змінні: Set Point (SP) Processed Value (PV) Control Value (CV) SP у вашому випадку — це бажана температура на термостаті. PV – це фактична заміряна температура, а CV – це частота компресора. Якщо оцінювати якість роботи PID, то треба дивитись на коливання PV, а ви дивитесь на CV. Ви керуєте компресором, але міряєте температуру, тому дивитись в першу чергу треба на коливання температури, а не частоти компресора. Ну і PID треба тестувати на "сходинці", а не в реальних умовах, бо то, що вам здається коливанням, може бути спровокована зовнішнім впливом. Тобто у вас умови міняються, а ви очікуєте роботи як в статичному стані. А загалом коливання в межах 3 Гц з частотою в майже годину, коли температура весь час тримається на заданому рівні — це ідеальна робота алгоритму котролю і ви просто придумуєте собі проблему.

Ну це дуже жарко і я слабо собі уявляю, який може бути комфорт при такій температурі. Я розумію чому стільки уваги було виділено автоматизації байпасу, бо воно хоч якось допоможе згладити симптоми відсутності кондиціонування.

Але ж це коливання частоти компресора, а не температури. Нема ніякої різниці як там крутиться компресор, якщо в хаті витримується виставлена температура.

Тест оптимізаторів:

Я то знаю, але в коментарі зверху говорилось, що та частина, що на платі, з ймовірністю 90% з неї виймається. Але йе не так, що вона впаяна.

Дуже гране чтиво і багато інформації. Я хотів зробити схожу автоматизацію своєї вентиляції, або лінь перемогла, бо в мені того іоті на роботі хватає )) Трохи коментарів: 1. Якщо в будинку кондиціоноване повітря, то в літній вставці чи байпасі нема сенсу, точніше вони роблять більше шкоди, ніж користі. 2. Без сенсорів потоку повітря важко зрозуміти, що відбувається в теплообміннику ПВУ, бо температура сама по собі не є показником енергії. Особливо це критично для ПВУ на звичайних асинхронних двигунах, в яких нема стабілізації обертів. Тобто якщо вже братися за асиметричний контроль, то це має бути по потоку або тиску, але не по якихось умовних відсотках швидкості вентиляторів. Виглядає так, що у вас звичайні асинхронні двигуни з фіксованими швидкостями, тому важко буде добитись котрольованого балансу чи розбалансу потоків. 3. Надлишковий тиск в будинку може мати один дуже неприємний побічний ефект: конденсат та обмерзання там, де тепле повітря через нещільності виходить назовні. У вас таке таке може бути у вхідних дверях або де в інших місцях, це повітря, яке має багато вологи, охолоджується. Для експерименту можна накачати великий тиск всередині і пройтись з тепловізором ззовні, щоб побачити де втікає повітря. Тоді можна моніторити ті місця в штатному режимі роботи вентиляції і відповідно реагувати, якщо буде кондесат чи обмерзання. 4. У вас ентальпійний теплообмінник, тому правильніше було б рахувати ККД рекуперації по ентальпії, а для цього треба знати масовий потік і ми повертаємось до пункту #2. В мене, правда, точно такий самий розрахунок ККД по температурі і воно показує плюс-мінус трамвайну зупинку, бо те, що в мене в зимовий час працює 3 зволожувачі повітря, які випаровують 10-15 л/доба, ніде в розрахунку ККД не враховується.

Той роз'єм впаяний

Хтось може опізнати тип роз'єма (той що К2 на плані), яким підключено 3-ходовий клапан: Хочу підключитись інтерфейними реле, щоб знімати положення 3-ходового і передавати в HASS, але не хочеться різати існуючі дроти. Якщо це якийсь стандартний роз'єм, то можна зробити подовжувач з розгалуженням на інтерфейсні реле.

Думаю, що і я, і ваші джерела, опираються на ті ж самі дослідження Це інше питання і якщо мова йде нижній сегмент ринку з китайськими підробками китайських транзисторів, то дійсно краще щоб воно не працювало без нагальної потреби.

Міняється, але не менше за тепловий режим на час життя транзисторів впливає електричне поле, бо напівпровідники вмирають від паразитної дифузії "дірок", на яку впливає як температура, так і прикладена напруга. іншими словами, транзистор, який стоїть закритий під напругою деградує навіть більше, ніж такий самий транзистор, який працює, тобто певний час відкритий. При умові, що температура в обох випадках однакова. Хороші мережеві інвертори, ті в яких стрінги по 1000-1200 В, висять надворі і мають пасивне охолодження, працюють десь по 10 років.

Погугліть "ультразвуковий лічильник тепла" або "ультразвуковий лічильник води" і будете розуміти про що йде мова. Правда ті, що стояють в ТН переважно не мають окремого дисплею, а тільки цифровий інверфейс для плати керування і малоймовірно, що ви їх купите в роздріб, бо це робиться під конкретні вимоги.