volomoto

Це китайський діапазон, а реальність трохи інша. Роздільна здатність МППТ трекера занадто мала, щоб ефективно працювати з такою низькою напргугою на таких слабих панелях.

Та можна з контактором і без трансформатора. Наприклад інструкція до мого колишнього інвертора допускає підключення з перемичкою і без: Але, якщо перемички нема, то потрібно використовувати контактор:

Ну так і я б не сказав що це погано, якщо це єдиний спосіб заземлити вихідну нейтраль.

Я не зовсім зрозумів що мається на увазі під "нікуди не дівається". Малось на увазі, що його в будь-якому випадку треба забезпечувати?

Якщо ви про F2, то я б їх не ставив приватному будинку.

Десь я в якійсь книжці читав, що робота АВР із двома джерелами, в яких заземлені нейтралі, та відключення байпасу інвертора при переході в автономний режим — це трохи різні випадки. Але це не повинно зупиняти цю дискусію

Заслонки із сервоприводом на повітрововодах. Це частина частина повітророзподільчої системи, а не ПВУ.

А я б так не говорив, бо від систем з плаваючим нулем (ізольованих) відмовились десь 50 років тому і на то були серйозні причини, зокрема: 1. Статична електрика не має шляху на землю. 2. Пробій на корпус неможливо виявити без монітора стану ізоляції. І коли таки пробиває на корпус, який заземлений, то система з плаваючого нуля перетворюється в заземлену, але заземлення не на джерелі, а через споживача — він явно для такого не проектувався. 3. ПЗВ не працює. Допускається мати плаваючий нуль для окремих електроприладів (наприклад УПС для компа), але для стаціонарної проводки має бути заземлене джерело незалежно чи це мережа, чи генератор, чи ДБЖ.

1200$ – це собівартість тих батарей в Україні. А якщо ще хочеться заробити, то менше 1500 ну ніяк не вийде. Ось приклад купівлі заводської не брендової батареї на Алібабі, де з початкових 1950 за 11 кВт•год стало 2510 з доставкою і всіма зборами. І це було до ще до 1 травня, коли повернули мито та ПДВ: Це 100А постійного, а 250А пікового струму.

Бо в межах будинку це дешевше, ніж городити якусь автоматику. Коли я проектував свою вентиляцію, то мав рожеву мрію із точним контролем по рівню СО2, але коли діло дойшло до реалізації, то всі обрахунки показали, що воно виходить дорого і вимагає від мене дофіга роботи по програмуванню і пуско-наладці. Тому в мене є три швидкості вентиляторів і три режими зонального контролю. Швидкості: 1. Нікого нема вдома. 2. Типова присутність. 3. Турбо (гості, велика жарка на кухні, і т.п.) Будинок розділений на дві зони (спальна і робоча), баланс між якими можна можна міняти, відповідно є три режими: 1. Нічний (80% потоку в спальні, 20 в робочу зону) 2. Денний (20% в спальні, 80 в робочу) 3. Порівну. При швидкостях 1 і 3 автоматично включається режим 3. При швидкості 2 — режими 1 або 2 залежно від часу доби. Така схема керування задовольняє 99% систем приточно-витяжної вентиляції з рекуперацією при умові, що загальна продуктивсть була підібрана правильно. Якщо будинок невеликий, то можна обійтись без зон, що суттєво здешевлює і спрощує систему.

Із брендових батарей важко знайти щось дешевше за 350$/кВт•год. А яка різниця? їх не обов'язково в стійку ставити.

0.5-1% від ємності. Тут одне з досліджень: Impact of micro-cycles on the lifetime of lithium-ion batteries_ An experimental study.pdf

Це правда, бо штука дорога посатково, але якщо взяти термін служби більше 10 років, то виходить дешевше, ніж кожного місяця викачувати яму. Але я більше про те, що про те, що є технічні рішення для високого РГВ, а не тільки лиш вигрібна яма.

Та воно не могло бути по-іншому, бо я не сам це придумав, а прочитав в розумних людей Правда в моєму випадку хімія Li NMC і дивлюсь в дослідження про електрокари, але там не така великм різниця з LFP. Ще цікавий момент, що Li-ion акуми дуже добре переносять мікроцикли зі струмом менше 0.3С.

В моїх батьків високий РГВ, стоїть станція біоочистки звідки очищені стоки витікають у ліфт станцію, яка качає в поверхневе дренажне поле. Так що не одною вигрібною ямою

А нема змісту в сонячній системі батарею постійно тримати зарядженою до 100%. Циклічність до певної глибини не пришвидшує старіння батареї, тому краще туди-сюди ганяти енергію і відповідно батарея ще й окупитись може. В мене батарея працює в такому режмі: За добу через батарею проходить десь 5-6 кВт•год, що дає 150 кВт•год в місяць: Для батареї в 20 кВт•год це 10 80% DoD циклів за місяць, або ж десь 100 циклів за рік. Навіть якщо батарея зможе видати всього 1000 циклів, то ресурсу вистачить на 10 років. Якщо батарея буде стояти в буфері, то також проживе десь стільки ж, тому краще її ганяти в розумних межах.

Тут якась плутанина із термінологією виходить, бо те що називеєте безпекою, насправді є збереженням працездатності. Безпека — це коли нічого не згоріло і нікого не вдарило струмом, але прилад при цьому може не виконувати свою функцію. Наприклад, коли згорів вхідний запобіжник, то це безпечно, але поки запобіжник не замінити, то нічого працювати не буде. З іншого боку, на незаземленому металевому корпусі пристрою може бути фазна напруга — це небезпечно, але пристрій всеодно продовжує працювати. Це дуже велика перевага Кванта, що він працює як активний фільтр і прибирає всяке "сміття" з вхідного сигналу. В певних зашумлених мережах Квант є чи не єдиним стабом, який буде нормально вигрібати. Я мав на увазі не одноразові імпульси, а саме серію імпульсів, яка може тривати секунди, але повторюватись дуже рідко. Я не маю Кванта тому не можу навести якихось своїх даних, просто з відгуків інших користувачів склалось враження, що відбій занадто чутливий. До речі, Квант має вбудований журнал помилок/аварій, який можна потім вичитати і проаналізувати?

Ну так є ж часове вікно аналізу якості мережі та затримка включення. Також можна відслідковувати частоту аварій та остаточно відключати стабілізатор і чекати втручання людини, якщо частота перевищила якесь порогове значення (наприклад 5 разів за останніх 30 хв). Іскріння лінії — це дуже дуже рідкісний випадок, а 99% випадків спрацювання розчеплювача — це якась одноразова хрінь, яка повторюється в гіршому випадку раз на добу. А що таке безпека навантаження?

Перепускний клапан не мав би вирішувати цю проблему?

@iiigolkin а чому було приняте рішення поставити на Квант тільки розчеплювач, а не розчеплювач + реле? Якщо йдуть якісь короткочасні перехідні процеси, то можна просто відімкнути мережу з допомогою реле, почекати трохи і ввімкнути назад, якщо якість мережі стабілізувалась. Якщо ж в мережі все дуже погано, що навіть блок живлення для власних потреб не може працювати, то тоді вже можна задіювати розчеплювач.

Так, це перегрітий газ від адіабатного стискання в компресорі. Температура газу висока, але енергії там мало і основна потужність отримується за рахунок фазового переходу, що в даному випадку є 45°. Дельта між середовищами оберненопропорційна площі темлообмінника. Потік теплоносія впливає тільки на дельту одного середивища. Так. Вхід фреону завжди має бути зверху, щоб потім рідина (конденсований фреон) легко собі витікала. Воді пофіг в яку сторону текти, але для більшої ефективності ТО має працювати в режимі протипотоку, відповідно вхід води знизу.

А чому акумулятори розряджаютьмя до такої низької напруги?

Тут йшлося про середню дельту між середовищами і Данфос вона 12 градусів: при конденсації фреону при 45 градусах теплоносій має середню температуру 32.5 (30 - обратка, 35 подача).

Відразу видно, що ви ніколи тикали осцилографом в розетку і не аналізували розподіл потужності по гармоніках. Ну і СІП є куди завадостійкішим, ніж ви собі можете уявити.

Це дельта саме між середовищами?