volomoto

Я цього не заперечував. В даному випадку має бути системний підхід і відповідна кваліфікація для нього, бо виглядає що забагато фокусу є на якостях самого пристрою, а не на системі вцілому.

Нічого не робив, бо електрокотлу пофіга на ті фази і нулі

В нього є похибка, але для наших задач вона допустима.

Це легко заміряти з допомогою анемометра. В мене є Uni-T UT363 яким я балансував систему вентиляції і заодно заміряв продуктивність витяжки. Виявилось навіть трохи більше, ніж я розраховував, бо я спав тиску в системі порахував із суттєвим запасом.

Тут мова про електрокотел і я особисто тестував Скат 6 кВт v.14 з генератором матарі 6 кВт і все працювало. Правда на макс. потужності в генератора вилазили очі, тому в котлі поставили обмеження 3 кВт при роботі від генератора.

В мене окремий вентилятор Вентс ВКМц 200, який бере всього 160 Вт і видає 800 кубів:

В мене витяжка витягує реальних 800 кубів, якщо є достатньо притоку, але цього всеодно недостатньо, якщо йде серйозна жарка. Якщо б кухня була окремим приміщенням з дверима, то ніяких запахів по хаті не розходилось, але то не модно тепер ізоювати кухню від вітальні

Заземлення там нема?

Ближче до 1.8, але це копійки порівняно із затратами енергії на обігрів. Ну і енергія насосу перетворюється в тепло в залишається в всеодно в будинку. Не займайтесь зараз економією на сірниках, бо так ніяку систему не запустите в роботу.

Так, я мав на увазі нагрів, а насос повинен постійно працювати. Якщо у вас Протерм Скат, то там є постійний режим роботи насоса незалежно від стану контактів термостата, який в такому випадку керує тільки нагрівом. Це варто використати, щоб не городити додаткове реле для тенів.

Термостат котла має бути із регульованою затримкою, щоб мінімізувати хибні спрацювання. Наприклад, якщо за дві години температура в приміщенні не піднялась до потрібного значення, то тільки тоді включати ЕК. Дві години — це я від ліхтаря сказав, а конкретне значення треба підібрати експериментальним шляхом. Це й же термостат, але без затримки, може керувати і ТН.

Так от і я так думав, що 150 мм ТЕН від Дражице підходить до 150 мм фланця в бойлері Дражице, але виявилося що якраз в моїй моделі не підходить

Два дешевших ПЗІП, які рознесені в просторі, будуть краще одного дорогого. Чим більше ПЗІП с системі — тим краще, але всеодно це гра з ймовірностями і ніяких гарантій ніхто не дасть. В одних випадках ПЗІП може врятувати обладнання від виходу з ладу, а в інших — хату від пожежі. І якщо хтось скаже, що в мене є ПЗІП і підчас грози згорів телевізор, відповідно ПЗІП не виконав свою роботу, то ймовірно було якраз навпаки: ПЗІП виконав свою роботу достатньо добре, що згорів тільки телевізор, а не ціла хата.

Не в всіх у фланець можна поставити тен. В мене є Дражице з фланцем (OKC 300 NTRR/SOL), але туди тен без допилювальння напильником не стає, правда є різьба 1 1/2 дюйма під різьбовий тен, але він може нагріти тільки половину бака. Одним словом, потрібно дуже детально читати інструкцію.

Так в мене не по напрузі контролюється рівень заряду, а по фактично прокачаній енергії, просто займається тим не БМС, а сам інвертор.

Я спочатку не дуже довіряв режиму battery percentage, але вже десь пів року на ньому і загалом точності вистачає. Покази інвертора не сильно відрізняються від показів БМС, але головне щоб відносно часто батарея заряджалась до 100% з точки зору інвертора. Наприклад в мене батарея Li NMC 14S, для якої 56.5 В — це 90%, але інвертору я виставив це як верхню межу і він рахує 56.5 В за 100%. Якщо хоча б кілька разів в тиждень батарея відстоїться на 56.5 В до зниження зарядного струму майже до нуля, то інвертор доволі точно (пихибка 1-2% відносно БМС) рахує SOC.

Працювати буде, єдине що треба котлом керувати з допомогою сухого контакту термостата або з допомогою ПЗА. Тоді котел буде плавно включати і виключати тени, відповідно генератору буде легше підлаштовуватись під споживану потужність. Економічну складову такого підходу то ви вже вирішуйте для себе самі, бо кВт•год електрики від генератора коштує десь 15-20 грн. при теперішніх цінах на паливо.

Частково так, але не зовсім. У випадку ТН площа теплообмінника напряму впливає на ефективність насоса. Чим більша площа — тим менша різниця температур між середовищами і тим краще ми зможемо відбирати тепло від фреону. Ми можемо відбирати 10 кВт потужності при температурі конденсації фреону і 45 град., і 35 град., відповідно час нагрівання баку буде однаковий. Але в першому випадку компресору потрібно видавати більший тиск, а для цього потрібно витратити більше електричної потужності. Крім того, чим нижча температура конденсації — тим нижчої температури випаровування можна досягнути в зовнішньому теплообміннику, тобто це дасть вищу ефективність (СОР) при нижчих температурах.

Не знаю, бо це треба лізти специфікації до кожної моделі і дивитись їх параметри, а в мене нема на таке часу.

Нема такого як теплообмінник на скількись там кВт, бо все залежить від різниці температур. В двохконтурному газовому котлі стоїть маленький теплообмінник, який передає 25 кВт, але у випадку ТН такий теплообмінник передасть всього 1-2 кВт. Вам потрібно мінімум 0.3 м2/кВт, тобто загальна площа 3-3.5 м2. 4 м2 буде краще. Діаметр під'єднань пропорційний площі, тому який буде — такий і підключайте.

Я на аліекспесі купував - www.aliexpress.com/item/1005005387752680.html

Без спеціалізованого контроллера ви не досягнете температури достатньої для ГВП і не зможете керувати 3-ходовими, тому краще про ГВП забудьте. Тоді схема зводиться до того, що ТН працює на буфер як на гідрострілку, а ЕК тягне з буфера і подає в систему опалення: Щоб не боятись розморозити теплообмінник, то в додаток до зупинки компресора можете до поставити соленоїдний клапан для фреону, але тоді ускладнюється логіка контролю, бо потрібно уникнути роботи компресора на закритий клапан.

Це не до мене питання, а до великого експерта, який зрівняв всі лічильники. Окей, я трохи не так сказав. Мав на увазі, що не лічильник визначає систему заземлення, а проект, і якщо в проекті є повторне заземлення після лиічильника, то лічильник підключається відповідним чином. В мене підключено так як рисунку 14 (Bild 14), тому я заземлив PEN повторно після лічильника. Для цього треба було трохи повозитись із контуром, бо досягнути менше 4 Ом вимагало багато металу, але РЕМівці все погодили і підключили.

Це якщо лічильник має таку функцію, але не у всіх лічильниках, вона є.

Я отакі використовую: із кутовими вилками вони повністю закриваються і обжимають манжетою кабель.