TaurosRMK

Калібрування/перевірка сенсора температури і вологості (без створення міні лабораторії 😁). Маю SHT30 в такому корпусі, планую його вмонтувати перед теплообмінником на витяжці, щоб моніторити вологість витяжного повітря. За контроль температури в цій самій точці буде відповідати сенсор РТ1000, так що SHT30 брався тільки для моніторингу вологості. Підключив сьогодні до ESP D1 Mini і побачив що показники з кімнатним датчиком трохи відрізняються. Датчик Xiaomi (той що білий з екраном) звичайно не можна приймати за еталон, але тим не менше різниця є. Подумав внормується через деякий час, тому що підключав в іншому місці, але поки що ні, показники відрізняються. Взяв ще один датчик Xiaomi і один дешевий, поставив всі датчики в одному місці, це приблизно на висоті 1.5 м від підлоги. Через деякий час показники датчиків Xiaomi практично вирівнялися, показники чорного датчика також дуже близькі, а от SHT30 практично без змін, показує трохи інші результати. Показники вологості відрізняються приблизно на 9% в більшу сторону, а температура приблизно на 0.4-0.5С більша, що не так критично і можна списати на похибку всіх датчиків. За півтора години різниця по вологості збірігалася на тому ж рівні. З вологістю щось не то, а як впевнитися які з датчиків показують найбільш точніші показники поки не знаю. Тому тут потрібно якось це перевірити, щоб впевнитися у вірності показників SHT30, чи то він так багато бреше, чи може то всі інші датчики брешуть. Не так критично було б при різниці в 2-3%, але 9% то вже трохи багато і якщо ці показники на стільки більші від реальних, то тоді щось потрібно думати, чи інший датчик замовити, чи коригувати цей додавши похибку в коді. Можливо сенсор має "прогрітися" і через деякий час показники будуть точніші? Залишу поки на ніч, подивлюся що буде.

Скільки штук є? Працюють 24/7, якісь розумні чи просто включив і працює без перестану?

Ну може хтось і таким вдома займається, я не знаю і таке мене не цікавить. Але дякую, щось нове дізнався, хоча питання було про інше. Якісь злі ви 😐

Кажуть що для зволожувачів потрібна вода після осмосу. Поки в мене немає ні того, ні іншого, це скоріше питання-роздуми на наступну зиму, тому що теперішня зима вже підходить до завершення. Подумав чи можна якось фільтрувати конденсат після рекуперації, щоб використовувати його у зволожувачах? Щось таке придумати, щоб конденсат збирався в якийсь бак, проходив фільтрацію і на виході підходяща вода для зволожувача. Чи є якісь варіанти таке зробити чи простіше осмос купити?

На даний час закінчив практично всю роботу з корпусом, залишилося прикрутити защіпки на кришку, а також датчики в середині корпусу. Теплообмінник заходить гарно, я б сказав навіть трохи туговато (останні 5-7 см), але думаю притреться, а якщо ні, то можна одну сторону послабити. По боках заходить нормально, більш тугіше верх/низ, але гарно пристає, немає ніяких просвітів між камерами. Напевно через те, що бокові стінки мають більше жорсткості ніж верхне/нижнє реброю. В якості "ущільнювачів-направляючих" використав мебельну ПВХ кромку 0.65 мм, яку приклеїв на двосторонній скотч на спіненій основі товщиною 1 мм, який частково виступає амортизатором. Додатково по боках добавив І-подібний ущільнювач 9х2 мм (сірий), тому що каучукової стрічки 3 мм (чорна) було забагато. ПВХ кромка абсюлютно гладка, тому корпус теплообмінника гарно їздить по ній, на відміну від того, як його приходилося туго вставляти/витягувати коли там була каучукова стрічка. ** Може WD40 змастити щоб краще їздило? 🤣 Поки що так, далі буде.

Щоб всю расію так визволили, хай дякують потім

Куда дивитися? 🤣

Там такого немає, розраховуються лише швидкості і об'єм повітря. Ну добре, хай буде. А який тоді сенс з того сифону, як він буде привідкритий? Все ж таки якась кількість повітря в дренажну трубку попаде, і коли конденсат в сифоні висохне припустимо що кулька підніметься, тоді повітря піде в каналізаційну трубу. Тобто дренажний канал і каналізаційні труби будуть як частина повітроводів. Чи не буде це потім витісняти запахи з каналізації у інших точках (кухня, ванна)? Якщо є така ймовірність, тоді потрібно на кожний злив ставити зворотній клапан, щоб запахи не поверталися назад. Хоча звичайний сифон з гідрозатвором також блокує зворотній рух неприємних запахів, але він також може пересохнути. --- Знайшов на алі такий клапан, в принципі можна використати і для вентиляції. www.aliexpress.com/item/1005006263428915.html

Вибачте, не сильний в кондиціонерах )) На одному з сайтів де шукав сифони було написано що конденсат накопичуєтсья в резервуарі і зливається. Подумав що це десь в самому кондиціонері той резервуар і при заповненні відкривається клапан через який зливається конденсат. Відповідно сифон має мати певну пропускну здатність, щоб пропустити потрібний об'єм конденсату. Здається ви самі писали що об'єми конденсату в кондиціонерах значно більші, ніж в вентиляції. Не поглиблювався в цю інформацію, якби не дуже воно потрібно, я ж не кондиціонерами займаюся. Хм, тобто тут буде враховуватися лише опір цієї частини повітроводів? Наприклад якщо загальний опір витяжної траси 200 Па, то вентилятор буде давати певний тиск, щоб подолати цей опір і видути повітря на вулицю, хіба цього не буде достатньо щоб підняти ту кульку?

Подумав про те, щоб вентилятори поставити перед теплообмінником. Але шукав сифон з шариком і задумався як тоді той сифон буде працювати, якщо напір повітря від вентилятора буде дути в сторону шарика, а не тягнути його назад, тим самим закриваючи отвір? Чи тиску від вентилятора не буде достатньо, щоб підняти той шарик? Або ж в такій конфігурації потрібен інший тип сифону? Хоча у всіх сифонів один принцип роботи - пропускає в одну сторону і блокує в іншу, а у випадку розміщення вентиляторів перед ТО, потік повітря і конденсату будуть в одному напрямку. Все ж таки ці сифони з шариком призначені для кондиціонерів, розраховані на пропускання великої кількості води за короткий проміжок часу і в подальшому блокування руху повітря назад. У випадку вениляції такого потоку не буде, раніше в темі згадувалося, що за годину буде близько 0.5 кг конденсату при -3С на вході, що зовсім не багато. Можливо тут можна щось інше придумати, фактично тут буде просто капати, а не протікати великий об'єм води. Можливо у випадку розміщення вентиляторів перед теплообмінником якийсь інший підхід має бути? Треба з цим розібратися поки не дійшло діло до монтажу корпусу на своє місце.

Сам зворотній клапан там звісно суперовий 🤣 Думаю можна такий поставити, але з досвіду скажу що такий клапан задовбе своїм клацанням коли буде закриватися (стукає сам клапан при ударі коли закривається). А також може привідкриватися від зворотньої тяги, наприклад коли двері відкрити клапан може трохи відкритися і закритися, або від вітру. Краще був би якийсь підпружинений, але такий вентилятор не зможе його відкрити.

Краще б в наш час інтернету не було, бо то повна срака. Новини по радіо і газета раз в місяць, на тому й все.

Але дивно чому ця проблема вилізла після заміни батарейки. До цього часу все було норм, навіть датчик в самій дальній кімнаті, через 2 цегляні стіни давав стабільний сигнал, а зараз таке відчуття що раз на добу. Хм, наче пофіксилося, добавив в ESP такий код, тепер дані обновляються раз в декілька хвилин. Для кожного датчику рандомні періоди оновлень, але всі датчики передають дані. Не знаю що змінилося, раніше без цього все було добре, тобто на стандартних параметрах все працювало.

Ніяких перешкод, все без змін, проблема виникла після заміни батарейки.

Може хтось підкаже в чому може бути проблема. По кімнатах є такі датчики Xiaomi, які заведені в НА через BLE Tracker ESP32 ))) Сервер НА на старому ноуті і той bluetooth не знаходить всі датчики (ті котрі дальше від серверу). Все гарно працювало близько року, відколи завів НА, але минулої осені в одному датчику розрядилася батарейка, замінив, після цього зв'язок з цим датчиком став гіршим, тобто дані в НА не обновляються як раніше, буває раз в декалька годин, буває нормально. В цьому році ще в одному датчику сіла батарейка, в самому віддаленому. Та сама ситуація, зв'язок з датчиком погіршився, дані можуть не обновлятися цілу добу. Хоча до заміни батарейки все було ок, всі датчики справно відправляли дані раз в декілька хвилин. Інші датчики працюютсья справно. Що це може бути?

Ну... я все ж таки надіюся на результат як по калькулятору 😁 Хоча враховуючи що в мене можуть бути тепловтрати як на витяжці так і на притоці, то фактичні показники можуть відрізнятися. Але буду утеплювати всі повітроводи щоб мінімізувати тепловтрати на скільки це можливо на холодному горищі. Звісно не задути все шаром піни 50-60см, але утеплити треба добряче. Я і сам вже б хотів на результати подивитися, але бачу що то ще не скоро буде і є ймовірність що основне тестування припаде на весняний період, а перевірка в роботі зимою буде аж наступного року. Тобто коли все буде готово до запуску, то скоріш за все мінусових температур вже не буде і не буде нормальної можливості щоб оцінити і протестувати при роботі з мінусовими температурами. Зараз працюю над корпусом, обклеюю з середини, залишиться кришку підігнати щоб гарно прилягала, прикрутити защіпки, ще деякі дрібниці і корпус наче буде готовий. Потім встановити його на місце, демонтувати стару систему повітроводів і змонтувати по новому. І коли система буде змонтована, то на кінець ще буде автоматика і програмування контролера. І крім цього всього є основна робота, яка також час забирає. Було б добре до середини-кінця березня хоча б все змонтувати, а потім написати якусь просту програму щоб запустити і протестувати, не кажучи вже про повноцінне налаштування автоматизації. Подивимося що з того вийде, може ще в квітні буде холодно близько 0С, щоб приблизно бачити ефективність 😁 І фіксити всякі косяки в процесі роботи, без того ніяк 🤣

Обклеюю зараз корпус, працюю з скотчем HPX AL5050, відчувається товщина 40 мкм, в порівнянні з тим що продається в місцевих магазинах, то небо і земля. Не рветься і гарно липне. Дешевим скотчем в декотрих місцях приходилося в 2 шари проходити щоб не порвався, а з HPX вистачить одного шару. Дякую за підказки, а то знову мучився би з дешевим 😄

Виглядає трохи складно як для саморобної домашної системи. Хоча може потрібно у всьому розібратися і все можна зробити самостійно. Але як на мене всякі такі штуки потребують розширення бюджету, не конкретно додаткова опція з тепловим насосом, а все де вказують "економ енергію ще більше", потрібно всього лише збільшити бюджет на вентиляцію вдвічі 🤣 І питання в тому за який час це окупиться, якщо за 1-3 роки, то цілком може бути, але якщо за 15 років, то виглядає не дуже оправдано.

А поляки шо кажуть?

Скоріш за все мені знадобиться постнагрів, але не дуже потужний, думаю не більше 0.3-0.5 кВт, щоб компенсувати можливі тепловтрати на 2-4 градуси. А заводські нагрівачі для круглих каналів під 150 мм діаметр йдуть мінімум 1.2 кВт. Тут якраз би підійшло щось таке, щоб електрику не тягнуло і пасивно підігрівало повітря. Хоча як варіант думав купити окремо тен на 0.5 кВт, термореле і зробити корпус, тобто самостійно склепати нагрівач потрібної потужності 😄

Щось не знаходиться багато інформації, або я не так шукаю. З того що зрозумів, то витяжне повітря використовується для додаткового нагрівання приточного як переднагрів, типу так? Ще б зрозуміти як то працює 😄 Може це бути як додатковий постнагрів, буквально на 2-3 градуси підігріти?

Дивлячись на розрахунки по калькулятору Zern, два однакові теплообмінники різних форм-факторів, але по калькулятору ефективність меншого по висоті не більша, а наоборот трохи менша, а от опір більший, що прогнозовано. Хоча може модель HU-EX6 366 це оновлена лінійка. От якщо порівняти з іншим варіантом розмірами 366, то різниця в ефективності вже є, але зовсім мала, всього ~1%, а різниця по перепаду тиску в півтора разу. Коли я вибирав теплообмінник, також розглядав модель HU-EX6 232, то щоб отримати співставні показники з HU-EX6 366, потрібно щоб глибина була на 50мм більша, тобто HU-EX6 366 350мм практично рівноцінно HU-EX6 232 400мм, хоча навіть 366 зовсім трохи кращий по ефективності.

Тобто "до" теплообмінника обидва? Чи просто протилежно до того, як є зараз - приточний "після", витяжний "до"? Я от ще думаю на рахунок того де все ж таки розмістити вентилятори. В мене доволі невелика відстань буде від приточної решітки до входу в корпус, і на цьому проміжку потрібно розмістити заслонку, фільтр-бокс, нагрівач, якщо ще вентилятор, то треба подумати. Краще було б, щоб вентилятор був "до" нагрівача, тобто фактично можна зразу після фільтр-боксу, мало б вистачити місця на це все. З витяжним проблем немає, можна "до" теплообмінника також зразу після фільтр-боксу. А це для чого, куди перекачувати повітря?

Результат вийшов як і очікували? Щось би змінили на даний час, якщо б робили знову? Ви вже згадували про корпус зі спіненого політелиену і то що теплообмінник повернули б трохи під кутом, щоб конденсат стікав. Крім цього ще щось зробили б інакше? Може не тільки в ПВУ, а в системі в цілому?

@Dmode є невелике питання, чому ви обрали робити самостійно ПВУ, а не фабричний варіант?