TaurosRMK

Важко сказати, якщо дивитися по датчиках у витяжних кімнатах, то середня десь 55%, але якщо враховувати тепловтрати у повітроводах, то може і вологість змінилася, а може не змінилася. Хай буде 50%.

Виходячи з цього, можна приблизно вирахувати ефективність, якщо рахувати у зворотньому порядку? Може зможете оприділити де може знаходитися мій теплообмінник? )) Наявні дані описані вище, можна рахувати що тепловатрати на витяжці також близько 4С, тобто фактично там десь 19.5-20С, не більше.

Якісь мудрі формулювання, не дуже розуміюся на цьому ))) Був би поганим, замерз би, а так чуть не при -10С все ок ))) Єдине що тепловтрати є і конденсат не стікає в трубку, бо замерзає там ))

Кругом одна брехня! Кому тоді вірити якщо одні пишуть що збили, інші що підбили, треті взагалі що то фото старі і тд. І це тільки про одну подію, а так вже майже 2 роки, кожного дня.

До речі, саморобний перехресноточний теплообмінник з алюмінієвої фольги 100 мкм, звернув увагу тільки що, при вуличній -8.5С температура витяжки після ТО не опускалася нижче +7С, і це при відсутності переднагріву. На скріншоті +6.4С це вже в момент коли вентиляція вимкнулася через низьку вологість в одній із приточних кімнат (сценарій щоб не пересушувати повітря). Скільки кубів ганяється не знаю, десь біля 180-200 напевно. В момент запуску робив заміри, але точність під питанням через дешевий анемометр і з того часу змінював оберти регуляторами, тому на даний момент точно не знаю. Але максимум було приблизно 240 кубів, а зараз регулятори виставлені не на максимум, може на 75-80%. Температура і вологість витяжки по кімнатах, є датчики тільки у двох витяжних кімнатах, +23C/52% і +24C/60%. Яка температура і вологість перед теплообмінником важко сказати, так як є тепловтрати, що видно на скріншоті на притоці (фактично в кімнату поступає 16.2С по датчику перед анемостатом, а в каналі після постнагріву 20.4С), на витяжці напевно аналогічні втрати. По графіках видно що з моменту увімкнення в 19:00 Т вулична була -6.4С і падала аж до -9.2С, а Т витяжки після ТО трималася в діапазоні +7...+8С. Може не такий і поганий той теплообмінник )) Шкода що не можу нормально заміряти ефективність, немає відповідних датчиків по сторонах ТО і корпус погано утеплений, тому заміри були б не правильними через тепловтрати.

Якийсь брендовий чи ноунейм? Я вже раніше писав, що коли робив перший раз систему, то спочатку взяв мало скотчу, а потім добирав в місцевих магазинах що було в наявності, а це була всяка дешева фігня. Навіть не пригадую скільки мікрон, але не дуже сподобалося, ще щось рівне заклеїти, пів біди.

А до цього часу ракети самі наводилися і в будинки не влучали? 🧐

Хтось мав досвід користування алюмінієвим армованим скотчем, а саме для вентиляції або чогось схожого? Зі звичайним працював, ним можна обклеїти практично будь яку форму, все ж таки це фольга. Знайшов на олх HPX армований 50 і 130 мікрон, а також звичайний 30 мікрон (у одного продавця). Думаю чи брати лише звичайний, чи може пару рулонів армованого. Наче армований 50 мікрон не такий і твердий має бути в порівнянні зі звичайним 30 мікрон, 130 мікрон можливо твердіший і не всюди підійде, але точно не впевнений. Армований планую використовувати для з'єднання гнучких повітроводів з оцинкованими, бо звичайного там потрібно в 2 шари мотати, щоб не рвався. Фактично там більше нічого з'єднювати, крім повітроводів між собою, хіба що потім ізоляцію клеїти, там напевно якраз армований більш підійде.

А це не до мене )) Але підозрюю що прямо в самій ПВУ до стінок корпусу приклеєні.

Якісний сенсор означає не дешево, а вся концепція моєї системи будуєтсья на принципі "чим дешевше, тим краще, але щоб це не шкодило самій системі, тобто не економити прямо на всьому" 😁 Стараюся притримуватися принципу Minimum viable product (MVP) — Мінімально життєздатний продукт, з початку зробити тільки те що потрібно з мінімальними затратами, якщо після цього продукт/система працює і виконує свої функції, то значить вона виправдала затрачені на неї кошти, якщо ні, то тоді потрібно щось вдосконалювати. Не знаю скільки окремо сенсор вологості, але комбіновані канальні температура-вологість не дешеві, може на рівні ціни за теплообмінник, а то і дорожчі, що виглядає якось не розумно 🧐 А інші варіанти хіба що з алі, але там напевно не про якість, хоча може вистачить для бюджетної автоматизації. Треба буде подивитися коли буду демонтувати систему, бо поки що з фільтрів використовувалися лише G4...

Мабудь оці всі дослідження більш актуальні саме для тих, хто професійно займається вентиляцією, або кому це цікаво, а для кінцевих споживачів розбиратися в цих всіх картинках і тим більше пробувати різні варіанти особливо немає сенсу. Йому потрібно отримати готове рішення, запустити систему і щоб вона працювала, а як вона працює це вже не кожен хоче знати. --- Дивлячись на то, що скоро почнеться реконструкція моєї системи, хочу знати чи щось не забув. Буде корпус з теплообмінником, окремо вентилятори з трансформаторними регуляторами (на даний момент АС, а як потім буде подивимося). Байпас поки не роблю, буде без нього. 4 датчики РТ1000 по кожній стороні теплообмінника, один фасадний. Переднагрів 1.2 кВт, регулювання по ПІД через твердотільне реле 4-20 мА. Також зроблю фільтр бокс на притоці, напевно з автомобільних фільтрів, так щоб мінімізувати опір притоку на фільтрах. На витяжці може поставлю фільтри G4 на анемостатах, тому що бачу що саме на анемостатах і повітроводах доки можна розгледіти є трохи пилу/павутини, може і по каналах також є. Хоча це не критично, це з витяжка. Також звичайний фільтр G4 перед теплообмінником на притоці/витяжці. Є ще три пресостати, два з яких стоять на вентиляторах, а третій на даний момент на теплообміннику як контроль обмерзання. Можна його там і залишити, або поставити на приточний фільтр бокс. Потрібен на теплообміннику пресостат чи можна обійтися датчиками температури і по них контролювати? Основна магістраль д150мм, вхід/вихід на фасаді планую зробити д250. Тому що зараз зроблено 150мм, трохи шумить на вулиці. Але точки будуть переноситися, тому перероблю. Це все буде автоматизовано і маю надію що буде працювати 24/7. Щось потрібно в цю схему добавити? Також думав над тим, щоб шумоізолювати вентилятори )) В мене вентс ВКМ 150, а у вентса є та сама серія, тільки шумоізольована, але виглядає вона так. Теоретично це не складно зробити самому, замовивши кусок деталі з оцинковки і обклеїти шумоізоляцією з середини.

Може якісь форсунки вмонтувати прямо перед теплообмінником на витяжці, щоб було взагалі 60%+ вологості? ))

@Dmode підкажіть як зроблено у вас в області за теплообмінником, тобто на задній кришці, ТО впирається в голу фанеру чи там також ЕППС фольгою проклеєний? Чи можливо там якись ущильнювач? Якщо ЕППС, то теплообмінник нормально пристає, з часом на ЕППС не залишився слід від прижиму кришками? І на передній кришці те саме? Наче на фото трохи видно що там щось обклеєно, напевно ЕППС, але лише частково, а не по всій площі.

То значить представник Zern нічого не розуміє у своїй продукції? Саме представник виробника, а не продавець якогось магазину, це не одне і те саме. Тут трохи моя помилка, я по пам'яті не так написав. Ось як було: Відповідно якщо для мого теплообмінника будуть такі вхідні дані, то наче обмерзання не мало б бути? В такому випадку можна використовувати систему при -7С на вході, якщо на виході витяжки приблизно +5С, чи все ж таки не бажано? Але якщо Т і вологість витяжки будуть менші, то на виході з витяжки буде нижча температура. Це ж не протиточний теплообмінник, а перехресноточний, тобто квадратної форми. Можливо то без різниці, але можливо ні.

Як мені казав представник виробника Zern, то їх теплообмінники можуть спокійно працювати до -7С на вході, але треба контролювати обмерзання. При різних показниках температури і вологості, різній кубатурі, при одні і тій же температурі на притоці, обмерзання може як бути, а може не бути. Штатний алгоритм цього не розпізнає, йому -3С на витяжці і по барабану.

Шукав два датчики РТ1000 на олх, бо по магазинах ціни не дешеві. Знайшов датчики з проводом, тобто зразу з гільзи виходить провід 1м з наконечниками на кінці. Не зрозумів чи можна подовжувати цей провід чи датчик розрахований саме на таку довжину проводу? 😑 В мене датчики з клемною колодкою і можна підключити проводу скільки треба, а опір проводу можна компенсувати в налаштуваннях контролера. По ідеї тут так само можна зробити, наростивши провід і відкоригувати показники? 🧐

Так пише "щонайменше", а не "максимум" 2000.

Новий рівень стурбованості 😑

А це попередник 🤣🙈

Реле програмоване ПР200

Що ж, приїхав Zern HU-EX6 366/350-2 🙂

Тільки так, там ще є хмарний сервіс, але потрібен окремий модель з Ethernet, щоб в мережу попасти )) То вже прсотіше було ESP через Modbus прив'язати, щоб інтегрувати в НА. Частково це для мене є мінусом, бо з програмуванням трохи на "ви". В цьому плані контролер хоть на FDB, що тоже має свої нюанси, але з цим якось розібрався, для тих задач які мені потрібно вистачає. Тоді може так і залишиться, контролер буде основою з програмою, а ESP буде як додатковий модуль, який з "тупого" контролера робить трохи "розумний" )))

Тоді самий кращий варіант докупити два РТ1000 і підключити всі 4 сенсори до контролера, а п'ятий вуличний через якийсь перетворювач до ESP.

Цікавить вибір датчиків для вентиляції. В контролері є 4 входи для РТ1000 сенсорів, три з яких вже зайняті (2 канальних і один вуличний на фасаді). Для оновленої системи планую 5 датчиків - по кожній стороні теплообмінника і один на самому вході, тобто чиста вулична температура без догріву. Є місце ще для одного сенсора, а п'ятий вже немає куди. Шукав на алі датчики, знаходяться SHT40 SHT30 SHT20 SHTC3, DS18B20, є ще конвертери сигналів РТ100/РТ1000. П'ятий датчик можу підключити тільки через ESP32 і через Modbus до контролера. Це думаю зробити для датчика вуличного, а всі чотири навколо теплообмінника напряму до контролера, щоб не городити сильно запутані схеми. Стосовно датчиків SHT40 SHT30 SHT20 SHTC3, DS18B20 чи інших схожих, які можна врізати в канал, або в корпусі з теплообмінником, їх же можна напряму до ESP32 підключати? Плюсом хіба що є вимірювання вологості, але не впевнений що воно мені сильно треба. Хоча РТ1000 напряму до контролера виглядає кращим варіантом. Раз вже згадав контролер, то ще про нього. Наче хороша штука, але як на мене розрахована більше на якісь складні і об'ємні задачі, ніж просто керувати вентиляцією. Хоча це не зовсім контролер, а програмоване реле, але "косить" під контролер, зі своїми нюансами. Теоретично все що потрібно для контролю вентиляції можно зробити на базі ESP32 з потрібними модулями, які по бажанню можна в будь який час добавити, чого не можна зробити для контролера. Плюс бісить що там програмування функціональними блоками FDB і щоб внести якісь зміни в програму, то це довга робота, так ще й прошивка тільки по USB... Чи все ж таки ESP32 не для таких задач розрахована? Все рівно ESP32 підключена до контролера через Modbus, щоб була можливість моніторити і керувати через HA. Думаю що робити після того, як систему вентиляції перероблю, чи лишати контролер, чи перейти повністю на ESP32.

Консультації платні 🤣