TaurosRMK

Шо там, Ф16 до нового року так і не встигли долетіти? 😁 Чи то на 2025 залишили?

Чому кожне повідомлення починається з такої фрази? 😄

Я взагалі не зрозумів чому мова пішла про підвісні ПВУ, тотбо саме стельового монтажу? Про це десь згадувалося, чому саме на них орієнтуємося? Я ж наче не писав що в мене планується стельовий монтаж у приміщенні, якраз саме про підлоговий монтаж я не раз згадував. До чого ви саме їх згадуєте не зрозуміло. На мою думку для стельових ПВУ менший діаметр для під'єднання конденсату обумовлений тим, що вони не розраховані на великі об'єми і також якщо їх будуть "ховати" за підвісною стелею, то там ризиковано прокладати відвід конденсату каналізаційною чи якоюсь інакшою трубкою, яка буде мати з'єднання, які можуть протекти. Тому там бажано прокладати суцільною трубкою/шлангом. А мова не йшла про те, що потрібно мінімімум 32мм і ні в якому разі не менше. Але коли я вказав що хочу 32мм діаметр, то ви так написали, що 32мм це щось погане і потрібно обов'язково зменшити діаметр, бо такий діаметр ніхто не використовує у побутових ПВУ. А потім виявилося що 32мм у побутових ПВУ є, при чому у відомих брендів, а потім дійшли до того що це нормально 😄 Ну приблизно ось так, на попередній схемі, щоб довго не перемальовувати. Оранжевий це закладна труба 50мм, яка проходить через перекриття і на горищі обкладена ППС в рівень (площа такої "плити" приблизно 1000х1000, 150мм висотою мінімум), а зверху встановлюється корпус з теплообмінником від якого через закладену трубу проходить шланг для відводу конденсату, напевно в такому виконанні буде 16-20мм, щоб в трубу був вільний рух теплого повітря. І кругом корпусу ще формуються стінки з ППС 150-300мм. Відповідно шланг виходить у тепле приміщення і там буде сифон, не такий як на схемі, а з шариком, і дальше в каналізацію. Таким чином в цій закладній трубі буде продовжено теплий контур, вона повністю буде в утеплюваці, тому конденсувати не має.

Ну... якщо вона буде достатньо ізольована, то чому там має бути конденсат? 🧐 От прямо товстенним шаром ізоляції, прямого контакту з зовнішним повітрям взагалі не буде. Наприклад так, є перекриття через яке буде прокладена труба 50мм, над перекриттям буде виступати 150-200 мм. Потім під розміри корпусу буде сформована плита з ППС, приблизно 1000х1000мм, висотою в рівень з закладеною трубою (150-200мм). В подальшому корпус з під'єднаним шлангом для зливу конденсату буде поставлений на цю плиту, зафіксований і зі всіх сторін ще додатково будуть стінки з ППС 150-300мм. Так що та прокладена трубка ніяк не буде контактувати з холодом і конденсату там не має бути. Як варіант можна невелику "шахту" 100х100мм з ГКЛ сформувати, замість трубки, і аналогічно її утеплити, але там більше бавитися треба. Всі скрішоти з мануалів саме побутових ПВУ 250-350 кубів, і вони якраз підвісні, монтуй хоть на мінамально допустимій від землі висоті, хоть під саму стелю доки позволяє мануал. Я ж проектую корпус під побутову систему вентиляції, навіщо мені дивитися мануали і характеристити промислових? )) Ось моделі: Thesslagreen AirPack4 300h, Zehnder ComfoAir Q350, DucoBox Energy Comfort D325, Jablotron Futura L, Maico WS 320 То значить Zehnder, Maico та інші вдомі виробники халтурять, бо ставлять різьбу під 32мм діаметр? 😁 Я ж ніде не сказав що 16мм не достатньо і обов'язкого треба 32мм мінімум. Фактично там і 8мм може вистачити, так як немає постіного потоку води і вона не буде встигати проходити через малий діаметр. Мій теплообмінник буде конденсувати приблизно 0.5 кг/год в таких параметрах, це може навіть через 5мм трубку стікати за цей проміжок часу, точніше навіть не стікати, а капати. Значить що, можна 5-8мм трубку використати? 😄 Звісно, а ще такі труби можна використати для прокладки кабелю, аналогічно як звичайну кабельну гофру можна використати для дренажу, а що, вода стікати буде. Так само як і водопровідні труби ППЕ/ПНД/Металопласт, всі можна використати для дренажу. Але то вже інша історія. Так я наче те і написав... якщо почнеться обмерзання, то спочатку на стінках утвориться лід і дальше поступово прохід буде звужуватися.

Та щось я не впевнений що то тепло туди доходить в такій кількості, щоб якись ефект від того був. Старе перекриття, орієнтовна товщина десь 120-150мм, щось типу жовта глина з тирсою, якась така суміш. Зі сторони приміщень дранка також глиною затягнута, чи яка там технологія була. Але цей пиріг закритий ГКЛ, який має деякий опуск відносно старих стель, тому що вони були не дуже рівні. Думаю якраз стеля з ГКЛ і прошарок повітря блокує обіргів самого перекриття. А кабель можна і закласти, дякую за підказку. Прийшла ідея що можна через перекриття закласти грубшу трубу, наприклад 50мм, і зробити прямий вихід з теплого контуру аж до самого рекуператору, а зверху зробити вхід тільки під дренажний канал, і можна то все утеплювати і герметизувати. Так дренажний канал буде в теплому контурі, бо в тій трубі постійно буде тепле повітря з приміщення. Відповідно дренажний канал буде меншго діаметру, нехай 16-20мм, і теоретично не мало б бути проблем з обмерзанням. Хм, треба подумати над цим ))

Я мав на увазі саме каналізаційні/дренажні трубки, які для цього призначені. А так то можна навіть трубки від старих карнизів використати, вони 10-12мм, але... Мова взагалі про різні моделі. Маю на увазі що коли буде процес обмерзання, то він почнеться від стінок і до центру отвору. В такому випадку 16мм швидше обмерзне і закупориться ніж 32мм.

Я тоже на таке дивився, але там довжина не позволить закріпити через стінку товщиною близько 100мм. Тоже думав щоб закріпити врізку в конструкційний матеріал, а вже поверх обклеювати ЕППС і герметизувати щоб не протікало поза врізку. Це просто на схемі )) Намалював схему, щоб було розуміння про що пишу. Представимо що каналізаційна трубка через перекриття намертво зафіксована, є просто отвір. Тоді виходом з корпусу установки потрібно попасти рівно в той отвір і зафіксувати саму установку, щоб в процесі монтажу/експлуатації не зрушити установку і зламати трубки. На рахунок сифонів з кулькою, дякую за підказку, думав то просто "фішка" щоб дорожче продати ))) Але так то злив зі сторони витяжки на вулицю, тому при нормальній герметизації в приток не має перетягувати запахів. Звісно, там не буде "гуляти" повітря, тільки я думав корпус поставити на ніжки, простір під корпусом повністю заповнити ППС на клей-піну. По плану буде невелика коробка зі стінками з ППС 150мм, може навіть в 2 шари, тобто 300мм, в середині якої вже буде розміщено сам корпус з теплообмінником. Тобто коробка в коробці. Поки буду все вивчати, то весна настане )) Тим не менше, чому 32мм багато? Я за останній місяць передивився багато інструкцій/фото ПВУ європейських брендів (Zehnder, Thessla Green, Maico, Jablotron та ін), у більшості вихід конденсату саме 32мм, рідко буває 25мм. В моєму випадку думав що більший діаметр має менший ризик обмерзнути (якщо таке все ж таки відбудеться), тобто менший ризик що прохід закупориться, якщо піде процес обмерзання в камері корпусу. І менших діаметрів жорстких труб немає, все що нижче 32мм, то гнучкі шланги, не враховуючи ППР/ПНД, але вони все ж таки не для дренажу призначені. Хіба що використати таку ж врізку в бак, але з іншого кінця під'єднати гнучкий шланг, який пустити через перекриття і в теплому контурі поставити сифон. Цей гнучкий шланг обмотати утеплювачем, щоб він взагалі не контактував з навколишнім середовищем в холодному контурі. Але все рівно, діаметр напевно мінімум 25мм.

У вас цей фітінг спочатку зафіксований на фанері, а поверх нього поклеєний ЕППС? Здається по ваших фото у піддоні просто невеликий отвір, фітінга там не видно. Мені якраз з ось цим і треба розібратися, як зробити перехід від піддону назовні, щоб там зробити підключення. Нюанс ще в тому, що сам сифон хочу розмістити вже у теплому контурі, тобто приблизно десь 500-600мм буде пряма трубка. Але просто напряму випустити трубу з піддону не варіант. Знайшов таку штуку, трубка д32мм, що якраз піде в каналізаційну трубку 32мм. Але робити такий прямий перехід як на картинці тоже не кращий варіант, тому з'єднати корпус і каналізаційну трубку потрібно через щось, напевно через сантехнічну гофру, яка також 32 діаметру. Наприклад такі варіанти у багатьох ПВУ. Але залишати гофру на холодному горищі щось не дуже хочу, боюсь там буде накопичуватися конденсат і може замерзнути, хоча буду утеплювати по максимуму, щоб цього не було. Варіант зробити вертикальний злив виглядає кращим в простішим в утепленні. Тобто хочу щоб на холодному горищі було менше трубок з водою.

Я от не розумію, раніше тоже в таких масштабах пи*дили гроші чи ні? Чи раніше замилювали очі різними процесами, а зараз нема чим задурити голову, а бабло розпилити треба. Але воно все вилазить по трохи...

Підкиньте їдею, з чого зробити злив конденсату з піддону. Тобто сам перехід через стінку і вивід для підключення, скоріш за все твердостінної ПВХ трубки д32мм. Хоча може і ПВХ шлангу 16-20мм вистачить. Треба подумати з чого це зробити, так як приблизно 30-40см трубки буде переходити через перекриття у тепле приміщення, і саме цей кусок напевно буде з твердої трубки, потрібно буде утеплити нормально. Ну і щоб то було герметично. Враховуючи що стінка корпусу буде товщиною 80-100мм. Наприклад ось цей виробник робить щось схоже як у звичайних умивальників, принаймні так виглядає )) Звичайно там знизу є підключення шлангу, але в середині наче умивальник. Зазвичай стандартні дренажні патрубки розраховані на тонкі стінки, а на 80-100мм потрібно щось своє придумати. Паяти не дуже хочу, краще щоб на різьбі було.

В моєму випадку не постійний через обмерзання зливу конденсату, низьку ефективність теплообмінника, і як результат затрати кВт на догрів повітря. При недавніх морозах -15...-20С взагалі пару днів не працювала вентиляція, вікнами провітрювалося... Якраз в планах це все виправити і по можливості запустити і протестувати ще в цю зиму. Теплобмінник куплений, ще щось добираю на перший час і буду починати з корпусу, потім зі зміни схеми повітроводів, а дальше автоматизація і запуск системи. Подивимося що з того вийде, головне щоб не було затяжних морозів, бо працювати на холодному горищі не дуже хочеться.

Важко сказати, якщо дивитися по датчиках у витяжних кімнатах, то середня десь 55%, але якщо враховувати тепловтрати у повітроводах, то може і вологість змінилася, а може не змінилася. Хай буде 50%.

Виходячи з цього, можна приблизно вирахувати ефективність, якщо рахувати у зворотньому порядку? Може зможете оприділити де може знаходитися мій теплообмінник? )) Наявні дані описані вище, можна рахувати що тепловатрати на витяжці також близько 4С, тобто фактично там десь 19.5-20С, не більше.

Якісь мудрі формулювання, не дуже розуміюся на цьому ))) Був би поганим, замерз би, а так чуть не при -10С все ок ))) Єдине що тепловтрати є і конденсат не стікає в трубку, бо замерзає там ))

Кругом одна брехня! Кому тоді вірити якщо одні пишуть що збили, інші що підбили, треті взагалі що то фото старі і тд. І це тільки про одну подію, а так вже майже 2 роки, кожного дня.

До речі, саморобний перехресноточний теплообмінник з алюмінієвої фольги 100 мкм, звернув увагу тільки що, при вуличній -8.5С температура витяжки після ТО не опускалася нижче +7С, і це при відсутності переднагріву. На скріншоті +6.4С це вже в момент коли вентиляція вимкнулася через низьку вологість в одній із приточних кімнат (сценарій щоб не пересушувати повітря). Скільки кубів ганяється не знаю, десь біля 180-200 напевно. В момент запуску робив заміри, але точність під питанням через дешевий анемометр і з того часу змінював оберти регуляторами, тому на даний момент точно не знаю. Але максимум було приблизно 240 кубів, а зараз регулятори виставлені не на максимум, може на 75-80%. Температура і вологість витяжки по кімнатах, є датчики тільки у двох витяжних кімнатах, +23C/52% і +24C/60%. Яка температура і вологість перед теплообмінником важко сказати, так як є тепловтрати, що видно на скріншоті на притоці (фактично в кімнату поступає 16.2С по датчику перед анемостатом, а в каналі після постнагріву 20.4С), на витяжці напевно аналогічні втрати. По графіках видно що з моменту увімкнення в 19:00 Т вулична була -6.4С і падала аж до -9.2С, а Т витяжки після ТО трималася в діапазоні +7...+8С. Може не такий і поганий той теплообмінник )) Шкода що не можу нормально заміряти ефективність, немає відповідних датчиків по сторонах ТО і корпус погано утеплений, тому заміри були б не правильними через тепловтрати.

Якийсь брендовий чи ноунейм? Я вже раніше писав, що коли робив перший раз систему, то спочатку взяв мало скотчу, а потім добирав в місцевих магазинах що було в наявності, а це була всяка дешева фігня. Навіть не пригадую скільки мікрон, але не дуже сподобалося, ще щось рівне заклеїти, пів біди.

А до цього часу ракети самі наводилися і в будинки не влучали? 🧐

Хтось мав досвід користування алюмінієвим армованим скотчем, а саме для вентиляції або чогось схожого? Зі звичайним працював, ним можна обклеїти практично будь яку форму, все ж таки це фольга. Знайшов на олх HPX армований 50 і 130 мікрон, а також звичайний 30 мікрон (у одного продавця). Думаю чи брати лише звичайний, чи може пару рулонів армованого. Наче армований 50 мікрон не такий і твердий має бути в порівнянні зі звичайним 30 мікрон, 130 мікрон можливо твердіший і не всюди підійде, але точно не впевнений. Армований планую використовувати для з'єднання гнучких повітроводів з оцинкованими, бо звичайного там потрібно в 2 шари мотати, щоб не рвався. Фактично там більше нічого з'єднювати, крім повітроводів між собою, хіба що потім ізоляцію клеїти, там напевно якраз армований більш підійде.

А це не до мене )) Але підозрюю що прямо в самій ПВУ до стінок корпусу приклеєні.

Якісний сенсор означає не дешево, а вся концепція моєї системи будуєтсья на принципі "чим дешевше, тим краще, але щоб це не шкодило самій системі, тобто не економити прямо на всьому" 😁 Стараюся притримуватися принципу Minimum viable product (MVP) — Мінімально життєздатний продукт, з початку зробити тільки те що потрібно з мінімальними затратами, якщо після цього продукт/система працює і виконує свої функції, то значить вона виправдала затрачені на неї кошти, якщо ні, то тоді потрібно щось вдосконалювати. Не знаю скільки окремо сенсор вологості, але комбіновані канальні температура-вологість не дешеві, може на рівні ціни за теплообмінник, а то і дорожчі, що виглядає якось не розумно 🧐 А інші варіанти хіба що з алі, але там напевно не про якість, хоча може вистачить для бюджетної автоматизації. Треба буде подивитися коли буду демонтувати систему, бо поки що з фільтрів використовувалися лише G4...

Мабудь оці всі дослідження більш актуальні саме для тих, хто професійно займається вентиляцією, або кому це цікаво, а для кінцевих споживачів розбиратися в цих всіх картинках і тим більше пробувати різні варіанти особливо немає сенсу. Йому потрібно отримати готове рішення, запустити систему і щоб вона працювала, а як вона працює це вже не кожен хоче знати. --- Дивлячись на то, що скоро почнеться реконструкція моєї системи, хочу знати чи щось не забув. Буде корпус з теплообмінником, окремо вентилятори з трансформаторними регуляторами (на даний момент АС, а як потім буде подивимося). Байпас поки не роблю, буде без нього. 4 датчики РТ1000 по кожній стороні теплообмінника, один фасадний. Переднагрів 1.2 кВт, регулювання по ПІД через твердотільне реле 4-20 мА. Також зроблю фільтр бокс на притоці, напевно з автомобільних фільтрів, так щоб мінімізувати опір притоку на фільтрах. На витяжці може поставлю фільтри G4 на анемостатах, тому що бачу що саме на анемостатах і повітроводах доки можна розгледіти є трохи пилу/павутини, може і по каналах також є. Хоча це не критично, це з витяжка. Також звичайний фільтр G4 перед теплообмінником на притоці/витяжці. Є ще три пресостати, два з яких стоять на вентиляторах, а третій на даний момент на теплообміннику як контроль обмерзання. Можна його там і залишити, або поставити на приточний фільтр бокс. Потрібен на теплообміннику пресостат чи можна обійтися датчиками температури і по них контролювати? Основна магістраль д150мм, вхід/вихід на фасаді планую зробити д250. Тому що зараз зроблено 150мм, трохи шумить на вулиці. Але точки будуть переноситися, тому перероблю. Це все буде автоматизовано і маю надію що буде працювати 24/7. Щось потрібно в цю схему добавити? Також думав над тим, щоб шумоізолювати вентилятори )) В мене вентс ВКМ 150, а у вентса є та сама серія, тільки шумоізольована, але виглядає вона так. Теоретично це не складно зробити самому, замовивши кусок деталі з оцинковки і обклеїти шумоізоляцією з середини.

Може якісь форсунки вмонтувати прямо перед теплообмінником на витяжці, щоб було взагалі 60%+ вологості? ))

@Dmode підкажіть як зроблено у вас в області за теплообмінником, тобто на задній кришці, ТО впирається в голу фанеру чи там також ЕППС фольгою проклеєний? Чи можливо там якись ущильнювач? Якщо ЕППС, то теплообмінник нормально пристає, з часом на ЕППС не залишився слід від прижиму кришками? І на передній кришці те саме? Наче на фото трохи видно що там щось обклеєно, напевно ЕППС, але лише частково, а не по всій площі.

То значить представник Zern нічого не розуміє у своїй продукції? Саме представник виробника, а не продавець якогось магазину, це не одне і те саме. Тут трохи моя помилка, я по пам'яті не так написав. Ось як було: Відповідно якщо для мого теплообмінника будуть такі вхідні дані, то наче обмерзання не мало б бути? В такому випадку можна використовувати систему при -7С на вході, якщо на виході витяжки приблизно +5С, чи все ж таки не бажано? Але якщо Т і вологість витяжки будуть менші, то на виході з витяжки буде нижча температура. Це ж не протиточний теплообмінник, а перехресноточний, тобто квадратної форми. Можливо то без різниці, але можливо ні.