Propeller

Що стосується фасадів - я одразу зроблю уточнення: я не веду мову про класичний "мокрий фасад" під штукатурку (там листові рішення та мінвата домінують історично). Я говорю про швидкомонтовані будівлі, каркасні конструкції, промислові склади, ангари та внутрішній контур утеплення, де монолітність вирішує головну задачу - герметичність. Якщо ви бачите ППУ як найбільш ефективний утеплювач у випадках, які ви згадали, то тут я повнісю погоджуюсь. Сюди я б ще додав покрівлі пласкі та скатні та фундаментні підземні стіни, що відділяють підземні приміщення від грунта. Але у монолітності є одна вада- поява внутрішніх напружень у місцях їх конценртрацій (кути, місця контакту матеріалів різної природи, прохідні елементи,....) та як наслідок поява тріщин та відшарування. Цієї пробеми немає у фрагментарних покриттів (листи, рулони). Щодо досліджень та мінвати: Шукати зараз посилання на звіти Fraunhofer IBP займе час, але відкрийте будь-який європейський чи вітчизняний довідник з будівельної теплотехніки. Фізика процесу проста: волога знижує ефективність волокнистих матеріалів нелінійно. Але головна проблема навіть не в самому матеріалі, а в тому, про що ви самі згадали нижче - у людському факторі. Назвіть хоч один об'єкт, де пароізоляція з проклеєними стрічками зроблена на 100% ідеально по всьому периметру на роки вперед. Я трошки в темі, тому теоретичні викладки вважаю опосередкованою оцінкою явища. Назвемо це досвідом стикання з невідповідністю теоретичного прогнозу з практичними наслідками. Саме з цієї причини мені більше подобаються висновки, які роблять на основі довготривалих натурних випробувань. Це я про "відкрийте довідники" і про теоретичну "фізику процесу" і як противага їм висновки Fraunhofer IBP. Ну а людський фактор присутній навіть в діях дяді або тьоті, робота яких - це з певним інтервалом тиснути на одну кнопку. Щодо швів та "монтажної піни": Ви абсолютно праві, що ці шви намагаються заповнювати піною. Але тут є два нюанси: Перше - звичайна однокомпонентна піна з балона і двокомпонентний ППУ з правильним співвідношенням компонентів - це матеріали з абсолютно різною щільністю, стабільністю та терміном служби. Побутова піна під впливом ультрафіолету та циклів температур деградує й кришиться набагато швидше. 1. Тут ви випадково додали ще один ризик застосування ППУ. Я про згадку правільного співвідношення компонентів. Я б ще додав дотримання їх стабільної температури перед подачею до пістолету. Це ризик називається - надійне обладнання. ППУ ж готується на місці виконання робіт. Там немає заводськаого вихідного контролю якості. А багато виконавців шукають як зекономити на первинній інвестиції у технологію ППУ. У листових та рулонних матеріалів немає такого ризику - заводське виробництво. І задача - просто пристібнути готовий продукт до поверхні. 2. Всі ППУ (монтажні піни, пінні клеї, 2-компонентні відкриті ті закриті ППУ) - це ароматичні не аліфатичні ПУ. І єдине, що їх вбиває - це УФ. Тому якщо мантажна піна та 2К ППУ (закритий, відкритий) знаходяться в рівних умовах (темряві, під шаром штукатурки, гідри, в металевому будерброді) строк їх служби буде однаковий. Десь 50-100 років. За таких умов (темрява, захист від УФ, без води) монтажна піна просто з часом (через 30–50 років) може стати трохи крихкішою. Закритий ППУ через 10–20 років вийде на свій стабільний рівень теплопровідності, оскільки гази в порах (фреон у закритому та СО2 у відкритому) замістяться повітрям.Він збереже свою міцність та структуру на століття. Основною загрозою для обох залишатиметься не хімічне саморуйнування, а фізичні рухи чи вібрації конструкцій, у яких вони знаходяться. І тут у пружної або відносно пружної монтажки є перевага. Друге - ви самі підкреслили ключову проблему: людський фактор. Задувати кожен сантиметр стиків вручну балоном на тисячах квадратних метрів - це лотерея, де результат залежить від сумлінності конкретного робітника на риштуванні. Тут тільки єдине : люди - це комплекс ризиків. Щодо "ексфільтрації": Приставка "екс-" тут використана абсолютно свідомо, оскільки йдеться про рух повітря зсередини приміщення назовні (на відміну від інфільтрації). Якщо ми про рух повітря, а не вологи (а це принципово), то він обумовлений тільки однією хрінью. Тиском. Повітря переміщається в зону пониженого тиску. Ззовні повітря досить не часто буває статичним. Завжди є вітерець. Приймаючи до уваги закон Бернулі тиск ззовні (при наявності майже постійних вітрів різною інтенсивності)буде нижчим, ніж всередині будинку. Звісно за умов, що вікна та двері зачинені. Незалежно від пори року. Саме через витік повітря через мікрощілини, стикові з'єднання конструкцій будівля втрачає тепло найшвидше, а конструктив насичується вологою. Умови, за яких конструкцію абсорбує воду повинні настати. Не завжди повітря, що проходить скрізь "конструктив" стає сухішим. Листові матеріали блокують теплопровідність масиву, але не створюють повітряного бар'єра по всій площі стиків, якщо немає суцільного мембранного контуру. З цим на цьому форумі всі змирились та прийняли вже років 15 тому. А технічний світ років з 300 з цим живе.

Трошки пізніше (почекаю надхнення) продовжу з хлопцем, бо він застосував досить ризикований маркектинговий хід. Він почав агресивно вбивати листові та рулонні утеплювачі як класс. На мій погляд це помилка.

Я люблю ППУ. Я люблю ППУ тільки з закритими "порами". З відкритими - це якийсь незрозумілий мені компроміс. Для фасадів у ППУ немає перспективи. ППУ можна теоретично застосовувати тільки і виключно на навісних фасадах. Але така практика відсутня. Тепер давайте до ваших тез : - Ілюзія мінвати: Через 3-5 років у багатьох випадках вона дає усадку або набирає вологу через найменші помилки в пароізоляції. Лише 5% вологи у ваті знижує її теплоопір майже вдвічі. Ви просто починаєте гріти вулицю. Дайте посилання на декілька досліджень профільних незалежних організацій. Наприклад Fraunhofer IBP, TNO Building Innovation Lab, тощо? - Проблема швів (Пінопласт/ЕППС): Навіть ідеально укладений листовий матеріал - це сотні метрів стиків на фасаді чи даху. Будь-який шов - це місток холоду, потенційний конденсат і зміщення точки роси всередину конструкції. Станом на зараз всі ці шви заповнюють ППУ (монтажною піною), яку ви просуваєте. Ви натякаєте на людський фактор при виконанні робіт? - Відсутність герметичності: Листові матеріали не зупиняють екс фільтрацію теплого повітря. 1. Чому у вас фільтрація йде з приставкою "екс"? 2. Немає значення яка температура повітря. Людство ізолює свої приміщення як від теплого так і від холодного повітря. 3. Ви маєте на увазі фільтрцію через тіло утеплювача?

Зверніть увагу на літери після HSS. Це визначальна класифікація. Кобальтове напилення дозволяє не деформуватись металу свердла при нагріві при сверлінні (терті). Зазвичай : нагрів-помякшання-деформація ріжучої кромки. Лиже не ріже. Кобальт цьому запобігає. Зараз купую з кобальтовим напиленням = HSS-Co. Це діаметр під болти М6. epicentrk.ua/ua/shop/sverlo-po-metallu-grone-6-5x101-mm-hss-co-2207-306563.html Це під М8. epicentrk.ua/ua/shop/sverlo-po-metallu-grone-8-5x117-mm-hss-co-2207-308575.html Кутник 60х60 зі стінкою в 6 мм досить приємно сверлити.

Это нормальное поведение вязких покрытий на основе растворителя. С полиуретанами та же песня. Причина - толщина слоя. После нанесения растворитель начинает испаряться. И в первую очередь , естественно, с поверхности нанесенного покрытия.И на поверхности образуется корочка. Если расход штатный и толщина нанесенного слоя в норме , растворитель успевает испариться со все толщина слоя. Если слой толстый (расход при нанесении превышал рекомендованый), то с поверхности растворитель уходит, а растворитель в теле слоя не успевает это сделать до формирования на поверхности слоя корочки, которая прпятствует выходу паров растворителя из тела слоя покрытия. Баночка закрылась. При этом высокая температура ускоряет образование корочки и разогревает тело слоя покрытия. Растворитель под корочкой сохраняет мастику "жидкой", и расширяясь начинает создавать избыточное давление под коркой, что приводит к хлопунам (пузырям). Дайте крыше перезимовать. Покрытие стабилизируется и в следующем году , если буде желание, выработайте остаток мастики.

Роботи проводили в 2022 та в 2023. Тому виробники різні.

swell.com.ua/ekco/ua/gallerydetail.cfm?iid=24#prettyPhoto

Без проблем. Потихоньну доведите растворителем до удобной консистениции.

То шо надо. Зачет. Можно было купить бахилы медицинские и на ногу с носком. Сменная обувь. Не торопитесь. Пусть мастика высохнет до состояния, когда по крыше можно комфортно ходить. У вас по любому нижний и верхний слой мастики склеються так как мастика на основе растворителя и растворитель второго слоя подрастворит слегка поверхность первого и станет с ним монолитом.

Вам потрібно виконати роботи готовою ремонтною сумішшю. Згідно з Технічним Описом для приготування робочого розчину вам буде потрібна тільки вода. Але у випадку високої відносної вологості в середині циліндра колодязя, та роботи бетону в зоні , що працює в режимі переходу через 0С (замер-відтанув) воду є сенс "модифікувати". Підготовка поверхні : - або механічна : металева щітка + рука, або металева дискова насадка на болгарку, я якої є регулювання обертів. - або гадравлічна : майка Kärcher (або ангалог) з тиском не нижче 100 бар. Знімаємо з поверхні все, що на ній погано тримається. Ви не дали інфу стосовно глибини дефектів. Тому 2 варіанти від національного виробника. SILTEK R-5 «РЕМОНТНА ДРІБНОЗЕРНИСТА СУМІШ» астосування: для ремонту локальних дефектів (раковин, сколів, тріщин, нерівностей тощо) з глибиною пошкоджень до 5 мм, на поверхнях бетонних та залізобетонних конструкцій в промисловому та цивільному будівництві. siltek.ua/wp-content/uploads/2026/04/Siltek-R-5.pdf SILTEK R-30 «РЕМОНТНА СЕРЕДНЬОЗЕРНИСТА СУМІШ» Застосування: для ремонту локальних дефектів (раковин, сколів, тріщин, нерівностей тощо) з глибиною пошкоджень від 5 до 30 мм, на поверхнях бетонних та залізобетонних конструкцій в промисловому та цивільному будівництві. Рекомендується застосовувати для монтажу дрібних будівельних елементів. siltek.ua/wp-content/uploads/2026/04/Siltek-R-30.pdf Перед нанесенням розчину поверхню змочити і почекати, коли зникне водяний глянець. Поверхня повинна бути матово вологою,темною. Готуйте таку кількість суміші, щоб ви могли її застосувати за "термін придатності розчинової суміші". Дуже рекомендую насичити розчин латексним полімером. Для цого купіть оце epicentrk.ua/ua/shop/dobavka-universalnaya-dlya-betonov-i-tsementnykh-smesey-sika-sikalatex-1-kg.html Для модифікації будівельних розчинів, що працюють ззовні Sika рекомендує додавати 10% цієї добавки від маси цементу в розчині. Обидві ремонтні суміші мають приблизно 10 кіло цементу на мішок 25 кг. Тобто на 1 мішок 1 л добавки. Далі. Для приготування робочого розчину в Технічному описі сумішей рекомендують змішувати 1 кг сухаря з 0,17 л води. Це приблизно 4,25 л води на мішок. У вас є мішок з сумішшю. В чисте відро ви наливаєте десь 3,25 л води та виливаєте туди ж всю пляшку добавки (пляшку перед цим збовтнути). І вже готуєте партії ремонтної суміші на цій білій суміші води та латексної добавки. PS Ремонтні суміші дав для прикладу. Можете пошукати аналоги. Їх є достатьо.

Вам підібрати матеріали з Епіцентру чи не прив'язуватись до нього?

Так проблема таки з внутрішньою поверхнею. Відро курсує вгору вниз В кільці. А тут немає різниці. Є фрагментрні дефекти на бетоні. Їх треба відремонтувати. При наявності маси готових ремонтних сумішей це взагалі не питання. Питання в виборі ремонтника. І тут все впирається у глибину пошкоджень, а значить в вибір (зараз буде сташне слово) гранулометрії наповнювача (піску) в цій суміші. Тобто наскільки є крупною максимальна фракція пісоку. Згоден! Тріщина в перекритті - міняти перекриття, поверхнева ерозія биків моста - міняти бики і т.д. Ну не по всьому, але таки спеціаліст. Нижче напишу рішення. Стосовно інших. СтроимДом - це дискусійний майданчик. Хто завгодно має право тут висловлювати свої думки і давати оцінку судженням інших. Хтось окрім вас це може довести?

Це аргумент від вас, який можна прийняти за істину в останній інстанції. "Робимо так всім. Ніхто не жалувався"? О! Бачу ви почали користуватись ШІ. З цим, якщо ви не в темі по питанню, що задаєте він почне вам накидувати цитати з блогів від популярних продавців продукту - ЖС. Зсув йде по торцях кілець. Якє це має відношення до внутрішньої поверхні останніх? Це раз. В разі, якщо грунт почне давити на якесь кільце по горизонталі, то кільце зміститься під дією грунту по місцю контакту з розчином (руйнування по лінії адгезійного шву). Чому? Все дуже просто. Нижче числа. Слічайтє. Когезія (міцність на зсув) бетону кільця (М200–М300): десь 2,5–3,5 МПа. Когезія (внутрішня міцність) самого ЦПР з рідким склом (рс = 5% від маси цементу): оптимістично 1,5–2,0 МПа. Завдяки силікату натрію (продукт реакції вільного вапна в бетоні з ЖС) розчин дуже твердим і .......крихким. Адгезія (зчеплення між розчином і бетоном кільц): біля 0,8–1,2 МПа Тобто зсув по найслабішій ланці. Він ніяк не впливає на цілісність бетону кільця. Промерзання. О це можливо. Але тільки як причина зничення міцності поверхневого шару бетону кільця і як наслідок механічне пошкодження поверхні металом відер з водою. Кільця навіть над дзеркалом води знаходяться у постійно вологому середовищі. Не тільки від грунта, а й від випаровуванна води в колодязі, конденсату. З часом карбонізація та вологе середовище піднімають міцність бетону та його водонепроникність. Тобто і так морозостійкий бетон М250 і вище стає ще крутішим. Тому мороз вже не взмозі зруйнувати все кільце як єлемент конструкції. Можна і "ямковий ремонт". Тобто нівелірування всіх ямок. Можна і тонкошарову штукатурку. Звісно не по маяках. Для "обеспыливания и упрочнения" цементовмісних основ (стяжки в т.ч.), що працюють в сухих умовах та в умовах періодичного змочування (помити підлогу раз в день) - це найпошириніший бюджетний варіант. Зараз вже є не тільки натрієве та калієве ЖС, а й літієве. Це нормально і робочій варіант.

Тут мій промах. Знову "шуточки".

От така теза від мене : цемент з рідким склом (силікат натрію або калію) — це застарілий метод «швидкої допомоги». Його використовують копачі лише для того, щоб за 1 хвилину заліпити активну течу, яка заважає їм працювати (а-ля гідропломба). Рідке скло дуже агресивний прискорювач тужевлення цементу. Це інформація з давніх епічних паперових відкритих джерел. ТС хоче провести відновлення геометрії внутрішньої поверхні 70-ти літніх бетоних кілець та зробити поверхню : а) зносостійкою та ударовитривалою б) стійкою до невеликих температурних деформації (в верхній частині колодязя буває МІНУС взимку) в) морозостійкою крім того : г) ремонтний розчин відшаруватись через рік-три після виконання робіт ( я про адгезію). Інакше нафіга попу гармань? Питання шанувальникам рідкого скла. Якщо ви згодні з п.п. а)....г) чи вважаєте ви вашу рекомендацію коректною.

той, хто не втратив навички натягне цю гумку враз

1. Я ж написав де я застосовував ці приблуди. Особливо мене цікавила поведінка на з'єднанях, да середа міняє свою температуру (ОП). І скільки часу вона служать. 2. Ви ж знаєте, що є така хрінь, як силіконові прокладки (в технічному сенсі цього слова). Досить непогана штука. Є також і тефлонові ущільнюючі прокладки різьбові стрічки, нитки. Їми широко користуються. Тож питання : чому неможна використовувати силікон для різьбових з'єднань. 3. Я розумію вас. Сантехніка достатьо консервативна сфера. Люди , які сидять на ній роками, мають свою шаблони. Це нормально. Підійдіть до цього просто як "спробувати, там де можна буде легко виправити". Вас реально здивує ця штука.

Кидаю сюди інфу після 2 років "випробувань" : зливні крани стояків опалення , крани під манометри (зовнішній контур ОП, внутрішній контур ГВП), квартирні корінні крани ХВП, ГВП. В будинках 16 поверхів. Тиски до 8 бар. Купив якось на Temu, бо ця силіконова х...ня не повинна працювати. Треба перевірити. Але, на диво, вийшло просто та ефективно. Працюють навіть на різьбах, коли папа трохи замаленький для мами. Зовсім круть, коли немає місця, щоб обертати ущільнювач навкого різьби (труба коло стіни і т.д.). Різьба легко відкручується після 2-річної эксплуатації. Тимчасово відійшов від ФУМ та паклі.

А вот это золотые слова. Бо инструкция (мануал,TDS) - это ,ну почти, святое. Полностью согласен и проповедую это. Заказчики в ковычках? Это цитата из договора(ов).

Я был исполнителем работ (сначала своими руками, потом руками наемных рабочих) по нанесению широкого спектра бесшовных покрытий чуть больше 30 лет. "Заказчики" от Запорожской и Новоукраинской АЭС до котеджа Зиночки К. И это было время массы нештатных ситуаций. Когда НАДО сделать независимо от обстоятельст и при этом нести отвентсвенность за результат. Поэтому меня не интересует мнение современных маляров. И про гарантию. Письменную. Это профанация - гарантия от дяди Пети, который завтра уедет в Польшу и забьет на свои украинские гарантии. На западе за гарантию, которая не застрахована в страховой компании могут даже посадить в тюрьму. Так как такого рода не обеспеченная гарантия - считается видом мошенничества. Надеюсь вы не даете письменые гарантиии.

Саме так. Був глазурований кабан-чик 50-ти літньої давності. Ні немає. Тільки ступінь нагріву пофарбованої поверхні сонячними промінями. Тут зрозуміло - білий колір - самий меньший нагрів.

У нас з вами дискусія на рівні "це не так, бо я вважаю, так не може бути". Вище я розписав покрокову поведінку форби на поверхні. В якому з цих кроків висока температура може нанести "катастрофічні" наслідки?

Так це не йде в розріз з тим, що я нописав вище. З технологічної точки зору (НАНЕСЕННЯ!!!!!) так - складно наносити в спеку. Чому? Форба швидко втрачає пластичність (випаровується вода) і "растащить" її равномірно по поверхні складніше. Все! Те саме про дощ. Буде дощь ПРИ НАНЕСЕННІ, все змиє. Розказати про +5С? Підкреслюю це рекомендації забезпечення приємного нанесення. І це не має ніякого відношення до якості кінцевого продукту.

Причитайте мій пост вище. Там механізм утворення полімерної плівка на поверхні основи. ГОЛОВНЕ!!!!!!!!! Будь яка водоемульсійна фарба - це колоїдний розчин, де колоїдна фаза - це ПОЛІМЕРНІ глобули. Тобто, це просто готові полімерні осередки, які треба "склеїти" міх собою. А для цього просто треба випарувати з жіжі колоїдну середу - тобто воду. Висновок : полімерам не потрібно полімеризуватись, бо вони і так є в водроємульсійних. Полімеризація - це не про водоемульсійні.

Не тому, що я таке гівно, але в минулому житті всі підрядники, що працювали моєю гідрою мали дуже вагому знижку на мої матеріали. Вони фактично ставали продавцями моєї гідри та інших продуктів. Тому, "я цим матеріалом зробив кучу об'єктів і ніхто не жалівся". Більш того, всі хлопці отримували від мене декілька нових і складних для розуміння пересічених замовників слів та словосполук, щоб показати, що вони посв'ячені в щось для вузького кола спеців. Ладно. То таке. Ось ваш варіант після 4 років існування