АлександрБ.

Формулювання "Не вимагає" ні в якому разі не означає "Дозволяє". Між цими формулюваннями - прірва. В реаліях, поки Ви будуєте, влада "нічого не бачить"=не вимагає. Але в неї зберігається право в любий момент "побачити". І тоді Вас попросять показати "Дозвіл". Це абсолютно точно. Будьте пильні. Починати ворушити ластами можна тільки після отримання паперу зі словом "дозволяеться проектування, будівництво, ...." Ще одна потенційна пастка - це будівництво на чужій території. Маю сумнів, що Ваша ділянка на протилежному березі межує прямо з тою річечкою. Там має бути захисна зона вздовж берегу. Але, навіть якщо я помиляюся, все одно друга опора мосту стоїть не на вашій ділянці. А це - закладена міна у майбутньому. Раджу достеменно розібратися та порадитися з фахівцями-юристами. Але тільки не з місцевої сільради. На рахунок пішки по сваї, - звичайно, це моє перебільшення. Це для того, щоби Ви викреслили цей виріб з планів.

Задача складається з двох самих важливих аспектів : 1. Юридично-правовий. (Чия земельна ділянка, хто замовник, хто виконавець, ліцензування робіт по проектуванню мостів, ліцензування робіт по будуванню мостів, статус того мостика, його категорія, дозволи, ... і далі багато бла-бла-бла). Доцільним було би почати з цих питань, бо може так статися, що в результаті й починати не варто. 2. Технологічний. - Сваї не працюють у такому застосуванні. Зовсім. По сваї можна, хіба що, перейти пішки, ну ще взяти кошик грибів. - Панелі - не пройдуть по навантаженню (але можна буде їздити на ровері, навіть з кобітою на рамі). Також не бажано застосовувати у відкритому середовищі (дощі, морози порвуть за кілька років). Але це все дріб'язок. Головне : - геологія, з яких грунтів складені береги? - рельєф берегових спусків? Тим більше, це ж не річечка з карасиками під Полтавою. Тому забудьте про Ваш конструктив. Що робити : 1. Попрацювати по п. 1. , спочатку поверхнево. Якщо перспективи обнадійливі та влаштовують, у тому числі фінансові витрати на документи, - зайнятися будівельними питаннями. Тут вкрай бажано знайти якусь невелику місцеву профільну проектну організацію ( типу совітських "Межколхозстрой"), де можна буде, за порівняно невеликі гроші, отримати базові поняття у цій галузі. Це потрібно, щоби надалі не наробити дурниць, а також, щоби у подальших спілкуваннях з спеціалістами виглядати відповідно. Параллельно, можна накачати різної технічної документації, як взагалі влаштовані мости, їх частіни та різні вузли. Так просто, з наскоку, таку справу не підняти. Надто велика ціна, відповідальність, витрати.

Впевнений, що Ви хотіли написати "... у три рази більше). Відповідно до кількості фаз.

Дякую за логічне і коректне викладення буквами ваших думок.

Якщо Ви мали на увазі оці : - то я не відповім, бо не знаю цих практичних нюансів. Треба коментар практика, бажано технічно грамотного.

Дуже вірна стратегія, спочатку хоч і дорожча, зате в довгостроковій перспективі виявляється суттєво економнішою. Можна зробити ще універсальніше. У місті під'єднання до міської магістралі - влаштувати ревізійний колодязь, для виконання робіт та обслуговування. З будинку до колодязя прокласти постійний канал з каналізаційних труб 110 або 160 мм. Або з прямих, або з гофри 160 мм, якщо траса дуже киволінійна. З урахуванням глибини промерзання. З ухилом від будинку в сторону колодязя. А по ньому вже затягувати усілякі робочі комунікації (труби, електрику, тощо ...). Кожну з них завжди можна витягти-затягти. Входи у канал з будинку та колодязя - закрити кришками (від гризунів, жаб, слимаків ...) з потрібними отворами для труб.

Можливо саме для Вас проблема надумана. Але ж я відповідав іншому колезі, для котрого це важливо. Мабуть, поверхні бруківки у вас різні. Думаю, він сам прийме рішення.

Можливо, я не досить коректно описав, а можливо, Ви не повністю зрозуміли суть... Тому поясню на папірцеві (нижче): Висоти виступаючих горбочків я навмисне намалював нереально високими, для наглядності. Насправді, там усе набагато менше. Я пропонував варіант Ⅰ. У цьому випадку диском тільки торкаються поверхні, водячи болгаркою зі сторони в сторону. Це зовсім неважко, адже диск сам вибирає площину різання, тільки торкаючись найвищих горбочків та спираючись на них, як на базу. При цьому зрізаються тільки найбільш виступаючі шишки, і сумарна площа видимого зрізаного каменю - мізерна. А щоби заглибитись диском, та почати зрізати більший слой, - треба вже прикладати силу, придавлюючи болгарку донизу. Лезу лопати, завширшки, наприклад 40 см, достатньо двох опорних (зрізаних) точок на цій відстані, щоби мати можливість ковзати. А далі будуть зустрічатися інші точки опори. Ви ж, ймовірно, вирішили, що потрібно зрізАти набагато більше поверхні, щоби отримати більш пласку поверхню. Це може виглядати, як варіант Ⅱ. Зрозуміло, що у такому випадку пиляної поверхні буде набагато більше. Звичайно, то буде геть недобре. . .

Узяв перше-ліпше фото, для пояснення принципу кріплення, що таке фланець. Можливо, не той розмір самого диску. Але, стопроцентів, такі диски у 230-му розмірі існують, і їх легко можна придбати. Особисто стер багато таких, з різними конструктивами флянців. Вони бувають : - або з виштампованим поголибленням у самому корпусі диску, - або з накладним алюмінієвим флянцем, на гвинтиках. І усе чудово стає, диск лягає усією площиною, можна шлифувати пласкі поверхні з каменю. Болгарка звичайна, класичної компоновки. Ось, знайшов : . .

Можно предложить Вам способ для облегчения ситуации. Понадобится большая болгарка 2 - 2,5 кВт. К ней нужно приобрести алмазный диск 230 мм, но с фланцем. (фото ниже). Благодаря впадине во фланце, конец вала болгарки с гайкой полностью утоплен за плоскость диска. Таким диском можно работать, полностью прислоняя его рабочей плоскостью к обрабатываемой поверхности. Так вот, если слегка "пройтись" плоскостью такого диска по вашей брусчатке, - диск снимет все острые края, слишком выступающие наверх за некую условную линию плоскости. Нужно плавно водить диск вправо-влево, слегка касаясь поверхности. Полностью опускать диск, прижимая его к брусчатке, - нельзя, вырежет круговые канавы. Вся остальная, нетронутая поверхность брусчатки, будет находиться ниже этой плоскости, а следовательно, - не мешать лопате. После такой "стрижки", лопата будет скользить только по участкам, которые были срезаны. А они все уже находятся на условной линии плоскости. Таким образом, край лопаты при скольжении будет все время опираться на какие-нибудь два участка с плоской шлифованной поверхностью. Поскольку одно из главных преимуществ таких покрытий - это красивый внешний вид рваного, колотого камня. Собственно, из-за него и используют этот вид покрытия. А пиленые участки (которые оставит диск) на рваной поверхности визуально смотрятся, скажем, "не очень" ... Поэтому минус такой операции - потеря внешнего вида покрытия в очень незначительной степени. Можно сделать пробную такую обработку на небольшом участке, в укромном месте. И затем принять решение. Удачи ! . .

Це оманлива ілюзія, для романтиків, вирісших у міських квартирах. Продукти - так, гарні, свіжі, домашні, взамін на важку, цілодобову працю у режимі нон-стоп. Але грошей там не заробиш. А кухвайку та резові чоботи, хоча би раз у три роки, таки треба купувати за гроші.

А Ви що, хотіли, щоби будмайданчик був лужком для гольфу. Таке бува, але дуже рідко. Наприклад, особисто у мене таке було. У 90-ті купили напівзагрузлу у землю "Шевченківську" хатку, тоді називали - фазенду. Вона була крайньою, тільки ораного городу - 60 соток. А навкруги - буяє старий садок, плавно переходячий у хащі. Земля -як бетон, вся вкрита тугим, як татАмі, килимом з споришу. Це був рай на землі ... А ще мені дуже запам'яталася пригода. Була духм'яна, зоряна українська ніч, я вийшов надвір, по малій справі. пішов за один кущ, тоді за другий, і ... заблукав. Коли я, нарешті, вправно орієнтуючись на Чумацький Шлях, війшов до якогось людського житла, то мене зненацька і дуже спритно врятувала одна молода доярка. Обігріла, пригорнула. До сих пір пам'ятаю. По суті : Так, дуже вірогідно, і це - один з мінусів підняття рівня. Є ще й інші мінуси. Але, всі ці мінуси - тимчасові, тактичні, так би мовити. За ці "страждання" Ви отримаєте одну, велику, стратегічну перевагу. На всі часи ! Ваша ділянка буде : - трохи вище від ГВ (це додатковий резервний ресурс для майбутніх споруд підземної фільтрації стоків). - для корневої системи майбутніх дерев теж дуже корисно бути подалі від ГВ, особливо солоної. - на неї не будуть стікати рівчаки з сусідніх ділянок. -і, нарешті, головне, майбутні підняття рівня дороги - не будуть для Вас неочікуваним "сюрпрайсом". І ще, мінуси потерпите тільки Ви, а плюсами плюсами будуть користуватися ще й Ваші нащадки. Вра***те існуючий рельєф ділянки, намалюйте бажаний. Танцюйте від дороги. Тоді пора***те об'єми грунту.

Просто піднімайте загальний рівень ділянки, усієї. На увесь об'єм вийнятого грунту. Потім оціните.

Пропоную прочитати мою тему : https://www.stroimdom.com.ua/topic/241333-pokazaniya-manometra-holodnoy-vody-neponyatnoe-yavlenie/page/2/#comment-5561362 Можливо, буде корисно для розуміння процесів, та прийняття правильного рішення.

Приветствую. Квартира в 9-ти этажке. В санузле проходят 2 стояка : ХВ и ГВ. 1. Когда в доме есть горячая вода → присутствует ее разбор → стояк ГВ горячий → в санузле тепло → хорошая вентиляция. В этой ситуации стояк ХВ - хоть и холодный, но сухой. 2. Сейчас горячей воды нет уже долго, в с/у холодно, и стояк ХВ весь в росе, которая стекает, на полу лужа. Вопрос : Кто как борется с этим явлением?

Где, в каком месте, обычно устанавливается этот шибер ? Если есть под рукой, попрошу фото или схематическое устройство шибера для этих целей.

- до дупи, ніяк ви не ізолюєте.

Це - креозот : https://ru.wikipedia.org/wiki/Креозот Ту промазану балку - видалити однозначно. Пофрагментно, з одночасним (теж пофрагментним) влаштуванням замість неї фундаменту відповідної несучої здатності.

Дякую, дуже влучно !

Спасибо.

Ясно. Стратегия лавирования между зонами тарифа понятна. А то уже было подумал, что утренний кофе и вечернее сало готовятся исключительно на костре. Однако, Устройство такого электрощита, а особенно, двухэшелонной разводки с дополнительными, "выделенными" линиями, под оте самые - видится более сложным и разветвленной, нежели класссической. А следовательно - избыточней и дороже. Но, самое главное, такая архитектура должна задумываться сразу, и закладываться еще на этапе проектирования. А это предполагает две вещи : - либо предвидение нынешней ситуации, - либо осведомленность о будущих реалиях.

Привлекательно. А как решается потребление в пиковые периоды ? Там же "конский" коэффициент, и если следовать логике трехзонного тарифа, то выгоды особой и не получается. Ночью сэкономил, а утром - попал. Однозначно выигрывают только "сети", пере-рас-преде-ляя суточные перегрузы.

Я и не сомневался. А материалы Подрядчика или Зака ?

Чи є десь покрокова інструкція, як це робити?

Щоби трохи осягнути складність цих вузлів, приблизний об'єм нюансів та глибину потрібного розуміння процесів, - рекомендую переглянути схожу тему :