Dmode

Шум вентиляції це досить суб'єктивна штука. В одному і тому самому місці різні люди дають різну оцінку чують вони шум працючої інженерії чи ні. Але на 4-5 не розраховував би. Плануйте діапазон як вказано в таблиці флексівента. Я би підбирав повітропроводи на ваш номінальний (середній) розхід виходячи з даних приведених для 2м/с. В одну точку ведеться стільки труб скільки потрібно. Наприклад якщо вам треба номінальних 140кубів в приміщення то це два дифузори до яких підходять по 2 труби ф90, тобто 4 труби піде в це приміщення. Меньшого діаметра я б не розглядав.

Дивіться документацію виробників, там є цифри швидкості по яких підбирається розхід та опір. flexivent.kiev.ua/ru/flexivent-01905000dn90-kanal-kruglyj/

Досвід автора та інших учасників відповідної теми свідчить про протилежне. Стіна є складовою огороджувальних конструкцій будинку, і саме про цю складову йдеться в дискусії вище. Кому потрібно порахує і прийме рішення і щодо решти складових системи. Не забувайте що висновки щодо ефективності приймаються на основі R/U кожної окремої складової. А щодо аналізу температури стіни, не забувайте, що її низькі значення призводять до асиметрії радіаційного випромінювання та локального температурного дискомфорту. "Капітан Очевидність"? Не забувайте, що за потреби приймаються міри для зниження надмірної повітропроникності кладки та закриття периметру прошарку.

Нормально як для максимуму. У вас грубо 360м3 внутрішнього об'єму, тобто це буде 1ACH(п.обмін за годину). Літом і в міжсезоння зможете так використовувати ближче до цієї величини. Зимою все одно будуть меньші величини з огляду на вплив на вологість. Мінімальний гігієнічний повітрообмін в приміщенні західні норми рекомендують на рівні 0.4-0.5ACH, тобто у вашому випадку десь 145-180 м3/год, і по моїм відчуттям цього цілком достатньо зимою для 4 людей. В сильні морози можна орієнтуватись на мінімальні значення в 30м3/год/людину. Тому діапазон установки десь від 100 до 400 кубів виглядав би цілком обгрунтованим. Вибраний вами девайс може внести свої корективи, бо його діапазон може бути вужчим.

Спробував теж таку температуру тримати з міркувань, що чим вища температура, тим довше будинок буде стигнути при відсутності опалення у випадку довгих блекаутів. Але діти стали включати кондюки на охолодження вже при +24С. Зимою :). Коли я це помітив то відкатився назад до 22С.

На форумі є два види цікавих людей. Один каже що тепловтрати будинку будуть вищі ніж тепловіддача теплої підлоги. Другий каже нафіга утеплюватись більше. І часом зустрічаються ще треті, які поєднують світогляд перших і других, і це на диво не викликає в них жодного дисонансу Ось мої температури в північній кімнаті, в якій є датчик на поверхні підлоги. Різниця між поверхнею підлоги та температурою повітря до 2С. На вулиці стабільно мінус кілька ℃. Чим краща енергоефективність будинку тим меньша різниця між температурою підлоги та температурою внутрішнього повітря.

Це може в якомусь ідеальному проекті. І то цей ідеал можна підібрати тільки під певний розхід. Чим довша траса від якої відходять трійники тим більшим буде відхилення при зміні потужності. Ще й зараз модно робити щілинні довгі дифузори по кілька метрів, які взагалі дуже важко заміряти. На практиці пробував в кількох проектах калібрувати розхід на анемостатах в трійниковій розводці, включно з моєю, і зрозумів, що то марна робота. Колекторна ж розводка дає більш-меньш прогнозований результат.

Тоді звісно легше щось туди залити. Але і засипати утеплювача теж зверху було легше. Кожен приймає свої рішення.

Пропорційність на виході дифузорів в залежності від зміни потужності установки ви зможете отримати лише у колекторній системі. У вас на схемах трійникова, тому нашатувавши її на якісь певні значення при певній потужності, при зміні потужності значення на дифузорах зміняться непропорційно.

Нє. Хто би тоді купляв теплові насоси якби вони тенами гріли...

Одне друге не виключає. Можна також пробувати утеплити зовнішню оболонку наскільки це дозволяє до неї доступ. Тепер зрозумів. Дійсно за рахунок заповнення прошарку якимось рідким розчином (бетоном це наврядчи можна буде зробити) можна виграти певну к-ть доступної до використання теплоємності. Але трудоємність і складність такої процедури як на мене в рази більша ніж заповнення прошарку гранульованим утеплювачем. Тому я би вибрав задувку утеплювача. Якщо ж розглянути яку різницю в теплоємонсті можна отримати у наступних варіантах: Thermal capacity of inner layers:567 kJ/m²K Thermal capacity of inner layers:684 kJ/m²K То отримаємо різницю у 117 kJ/m²K. Припустимо в будинку 70м2 стін. Тоді загальна різниця складе 70м2*117kJ/m²K/3600 = 2.3кВтг/К. Тобто для того, щоб підвищити або понизити температуру в приміщенні на 1С в другому варіанті потрібно буде використати на 2.3кВтг більше ніж у першому варіанті. У випадку ж подальшого пасивного остигання чи нагріву можна говорити про запас 2.3кВтг/С, що не є аж така суттєва величина, заради якою йти на досить трудозатратний процес заповнення прошарку розчином. Це міркування також підтверджуються моделюванням впливу зміну зовн.температури на внутрішню. В обох випадках теплоємність конструкції є достатньою для того, щоб добові коливання зовнішньої температури (Δ20С) не спотворювало лінію внутрішньої температури. Але фазовий зсув у першому варіанті є більшим ніж у другому, що свідчить що перший варіант за рахунок більшої сумарної к-ті утеплювача, має більшу стійкість до коливання зовн.температури, незважаючи на трохи меньшу теплоємність. прошарок утеплений прошарок заповнений розчином Приймаючи до уваги вищевикладене, та те, що перший варіант має майже на 30% кращі характеристики опору теплопередачі, то ідея заповнення прошарку розчином в даному випадку не є виправданою. Використання ж задувного утеплювача як на мене є меньш трудозатратно та в результаті більш ефективно.

Не кожен здатен осилити все одночасно. Можна рухатись поступово. Спочатку стіни, потім решту. А факт що через стіни почне меньше втрачатись енергі, та виросте температура її поверхні дасть як економічний ефект так і відчуття більшого комфорту. Не зрозумів. Шар зовнішнього оздоблення і в даному випадку не впливає на теплоємність стіни, бо знаходиться за повітряним прошарком. Який до того ж фактично є ближчим до вентильованого, через високу повітропроникність неоздобленої кладки. Ось теоретичні приклади для умов +20С -5С: 1. приймаємо що прошарок є вентильованим. Отримуємо: Heat storage capacity (whole component):470 kJ/m²K Thermal capacity of inner layers: 165 kJ/m²K Temperature of inside surface: 9,7 °C 2. приймаємо що прошарок є герметично замкнутим як у склопакеті, чого фактично там не буде, але як приклад піде: Heat storage capacity (whole component):686 kJ/m²K Thermal capacity of inner layers: 301 kJ/m²K Temperature of inside surface: 13,3 °C 3. тепер заповнюємо прошарок утеплювачем: Heat storage capacity (whole component):687 kJ/m²K Thermal capacity of inner layers: 392 kJ/m²K Temperature of inside surface: 16,9 °C Як бачимо з утеплювачем доступна до використання теплоємність збільшилась на 30%, в порівнянні до замкнутого прошарку, і суттєво збільшилась (в 2.4рази) в порівнянні до вентильованого прошарку. Тому власник отримає виграш як по к-ті енергії що проходить через неї, так і по температурі поверхні, так і по теплоємності. Також в подальшому можна утеплити її ззовні якщо буде потреба...

Це як?

Не "робіть з їди культу". Реальний досвід людей у відповідній темі про колодязьну кладку тому підтвердження. Приведу в спойлері кілька цитат: Чому не вартує? Утеплювач товщиною у 5 см покращить теплотехнічну характеристику цегляної стіни понад 2 рази. Це означає, що к-сть енергії, що проходитиме через 1м2 вашої стіни теж зменьшиться понад 2 рази. Також виросте температура внутрішньої поверхні стіни на кілька градусів, що також додає комфорту. Роботи можна виконати самостійно. Автор теми пенсіонер сам справився з задувкою, ще й залишився дуже задоволений садовою дуйкою якою задував, та використовує далі у господарстві при будинку.

Тобто в місці утворення конденсату у Вас розрідження. Якби був підпір то можна би було сифону не робити. Рух витяжного повітря трохи грів би дренажний канал, і якщо б його додатково утеплити, то думаю було б достатньо щоб він не замерзав, при постійній його роботі. Звісно при зупинках все що там залишилось і не витекло замерзало би... У вашому випадку там розрідження, тому без сифону буде підтягувати холодне повітря з вулиці, і тим самим його охолоджувати. Взагалі це повний трешак, керувати конденсатом в неопалювальному об'ємі. Тут дійсно потрібний гріючий кабель, та автоматизація його керування. Не дуже розумію. По горищу неможливо пройти до приміщення з каналізацією, так само як ви проходите повітропроводами до потрібного приміщення?

Після це в якому напрямку? Тоді чи є якесь технічне приміщення в яке можна спуститись лише самим дренажем в каналізацію?

Вентилятори де розташовані на схемі? Печалька. Якщо канали заходять у теплий контур, то чому б з ними не пройти і дренажною трубою і вивести її десь в каналізацію в приміщенні?

В якому саме місці знаходиться відвід конденсату по відношенню до витяжного вентилятора та теплообміннка? Вона де прокладена? Через теплий контур проходить? На вулицю вивели?

Залежить який прошарок ви називаєте маленьким. Яка товщина прошарку у вашій стіні?

Як мінімум опір паропроникності та повітропроникності насипного і суцільного матеріалу будуть суттєво відрізнятись. На форумі є окрема тема, де приведений практичний досвід людей що утеплювались гранулами. І це не вони самі винайшли. Така технологія існує давно. У ISOVER наприклад є продукт EPS RigiBead®

Розрахунок з суцільним шаром EPS. Насипні ж гранули EPS відсутні в цьому калькуляторі, тому в даному випадку він не підходить.

З точки зору впливу вологи на теплотехнічні характеристики матеріалу, з перелічених вами виграє пінопласт. Про порівняння з перлітом було тут і тут. Вата теж програє. Перевага вати з перлітом тільки у їх негорючесті, але в колодцевій кладці це не так актуально як при фасадному утепленні. Тому я би з перелічених обирав би нові пінополістирольні гранули, або подріблений пінопласт як вторсировину.

З високою вірогідністю причиною таких сплесків може бути поганий контакт на нульовому провіднику десь перед групою споживачів в яких відбуваються ці сплески. Лікується перевіркою контактів по лінії нульового провідника та відновленням їх надійності в місцях виявлених проблем. По простому варто перевірити та попідтягувати зажими контактів на лінії нульового провідника. Чому так відбувається наглядно показано на цьому відео. Починаючи з 4:45 автор демонструє що буде при збільшенні опору контакту на нульовому провіднику, і які сплески напруги виникають при цьому.

ось тут (1, 2, 3) була дискусія про ековату, якщо цікаво...

З високим sd. Наприклад таку juta-ukraine.com.ua/produkcziya/parobarer/parobarer-r110/