Vladdi

Ви можете користуватись будь-якими сайтами. Але в технічній документації виробника, про якого йшлось у пості, таких хитро закручених формулювань немає. Є цикл, є глибина циклу, є залежність зносу від глибини. Крапка. Якщо є очі - подивіться на графік, той що ліворуч. Гілка з цифрами 30%DOD не наводить на якісь думки? Продовжувати товкти цю воду не бачу сенсу.

+100500. Інколи краще промовчати ніж розкидати бісер. До того ж вчора мій постачальник отримав кошти за чергові 3 тони батарей, є чим займатись.

З практичного досвіду це не так. В звичайній AGM здебільшого просто іде процес випаровування води, батарея висихає, ємність падає, з часом, коли починає руйнуватись маса на пластинах, відновлювати буде вже нічого. Якщо у певний момент, коли стан ще не критичний, додати розведений на приблизно 3/4 електроліт, батарея стає майже як нова. Далеко не всі можливо легко розібрати. Але розібрати можливо всі, просто у промислових масштабах це недоцільно, а вдома - без проблем. Я про цей процес детально писав у сусідніх гілках. Списану за падінням характеристик, але ще живу AGM батарею технічно можливо відновити і користуватись нею ще дуже довго. Зрозуміло, якщо є механічні пошкодження (обриви пластин, наприклад, це інколи буває при корозії свинцю), то таку теж тільки на брухт. У гелевих процес незворотній, бо туди додавати нічого, загустіла маса гелю не розчиняється нічим, батарея може піти тільки на брухт.

То так і є. Є ще багато таблиць зарядно-розрядних характеристик постійним струмом та постійною потужністю. І лише в режимі 20-ти часового розряду батарея віддасть ту ємність, яка написана на шильдику. Наприклад, якісна гелева батарея для ДБЖ 100АГ при розряди 30 хвилин до 1,65В постійною потужністю віддасть 201,9Вт на комірку, тобто, 605,7Вт а при 20-ти годинному - 10,6Вт або 1272 Вт.

Ми про які батареї говоримо? Про стартерні чи про стаціонарні, для ДБЖ? Це конструктивно та технічно різні батареї. Автомобільна батарея в умовах експлуатації в ДБЖ теж не проживе роками, бо то не її режим.

Під терміном "цикл" виробники розуміють послідовність переходу АКБ із стану витримки при напрузі утримання або стану заряджання при неповному заряді до стану віддачі накопиченої енергії і потім повернення в стан заряджання. Глибина розряду (DOD) може бути різна, але це все одно цикл. В залежності від DOD батарея має різну ступінь зносу/спрацювання, тому й різний прогнозований подальший термін служби. Про це говорить графік прогнозу роботоздатності (ліворуч). Головний параметр - граничний DOD, до якого батарея доходила в циклі. Поступовий знос в процесі експлуатації призводить до зменшення кількості енергії, яку здатна накопичити та віддати батарея. Ця залежність також відображена на графіках ліворуч. Цей параметр різниться у різних виробників та типів батарей. Наприклад, у провідних виробників є спеціальні свинцево-кислотні батареї, призначені для систем накопичення сонячної та вітрової енергії з кількістю циклів на рівні ліферних. Далі ми говоримо про свинцево-кислотні батареї. Так, внутрішній опір батареї є дуже важливою характеристикою, яка дозволяє визначити стан батареї. Єдина проблема в тому, що цей параметр для кожного типу та конструкції батарей відрізняється. Для однакових батарей однакових конструкцій параметри близькі. В процесі експлуатації ми проводимо регулярні періодичні заміри внутрішнього опору кожної батареї, адже тільки динаміка аномальної зміни (зростання) внутрішнього опору конкретного елемента у порівнянні з іншими аналогічними є першою ознакою того, що з батареею не все гаразд, і вона може в подальшому потребувати дострокової заміни. Для великих ДБЖ ланцюжки батарейних елементів досягають 30 штук, тому відстежити стан кожного можливо тільки періодичними замірами і порівнянням з накопиченою базою. Для побутових 1-2 елементів це має відносне значення тому, що немає бази порівняння. Графік праворуч не має ніякого відношення до вимірювань опору або проводимості. Про його призначення далі. А також від внутрішнього опору, який залежить від багатьох причин, серед яких від стан з'єднань пластин в збірках всередині батареї, стан активної маси, достатність електроліту для забезпечення реакцій, тощо. Саме з цієї причини для побутових потреб можливе тестування звичайною навантажувальною вилкою з одночасною фіксацією напруги впродовж кількох секунд. Цей нескладний тест недорогим приладом добре виявляє такі несправності, як обриви пластин, при яких напруга та опір можуть не відрізнятись від нормальних, але ємність різко падає, і вся збірка не витримує розрахункового графіку роботи. Тест вилкою ми теж проводимо, в першу чергу на елементах, поведінка опору яких чимось відрізняється від інших. Підвищення напруги то є нормальний ефект при відключенні елемента від навантаження. Неправильно спроектовані пристрої можуть навіть повторно вмикати навантаження, але такий режим заборонений. І правильно спроектовані пристрої не повинні повторно вмикати навантаження на батарею після досягнення граничного рівня DOD. Відповідь на питання щодо режимів наведена на графіку праворуч, який показує прогноз поведінки батареї при розряді різними токами. Обмеження/обриви ліній вказують на обмеження режимів, а саме напруги кінця розряду. З метою спрощення експлуатації, майже всі ВЗУ налаштовуються не на "плаваючу" регульовану межу, а на фіксовану, десь в межах від 10,6-10,7 В. Подальший розряд технічно можливий для якісних батарей, але це вже зона глибокого виснаження, яка суттєво знижує ресурс. Також немає значення, яким струмом батарея виснажена до напруги відключення, все одно це цикл 100%DOD.

Звичайному побутовому споживачу не треба заморочуватись такими нюансами. Це завдання виробника. Практика завжди доводить, що як тільки грайливі рученята занадто цікавих пересічних споживачів можуть легко щось умовно покрутити, то чекай біди. Як не одразу, то скоро. І допускати малокваліфікованих людей до чутливих налаштувань це точно отримати геморой з рекламаціями. От Ви вважаєте себе спеціалістом, а постите якийсь потік свідомості, незважаючи на наявність першоджерел, якими просто треба користуватись. Це не образа, це просто констатація факту, що нормально налаштована система не повинна бути залежною від фантазій споживачів.

Щоб Вам відповіли щось конкретне, необхідно, як мінімум, надати інформацію про параметри насосів. Тип, потужність за паспортом, фазність. Інакше це не питання.

Де ж Ви раніше були Я б і не парився із Вашими конкурентами, із задоволенням би щось придбав. Ну нічого, Ви ж не образитесь, якщо буду рекомендувати Ваши послуги?

С этим не поспоришь Я и сам не пользуюсь отечественными изделиями, и, к сожалению, другим не советую. Знаю ещё, что точно пока льют свинец в Болгарии.

Для гелевих та AGM батарей краще трохи недозарядити, ніж висушити гель або електроліт з промокашок. Невеликий недозаряд не нанесе шкоди. А от підвищена навіть на чверть Вольта напруга швидко вб'є батарейку. Те ж саме і струми заряду, не слід перевищувати вказані виробником, це теж призводить до втрат води, а також може зруйнувати активну масу.

А що, котлу та модему треба 1500Вт? Для котлів у LP є трохи дешевший, на 800ВА, під зовнішню батарею. У мене таких два працює, один вдома, другий на дачі. Живлять холодильники та, за необхідності, трохи світла та ТВ. Оскільки роутер з онушкою далеко від ДБЖ, то для них (та ще й для NVR заодне) поставив ДБЖ на 12В DС з окремою батарейкою. Все одно, у випадку тривалих відключень, генератор то наше все. Намагатись одним ДБЖ перекрити всі можливі потреби може стати дорожче, ніж комбіноване рішення. Так зараз "чесний" LogicPower LPY-PSW-800VA+ (560Вт) одеський дилер продає за 7000 грн. А на 350Вт взагалі за 5656. Як на мене, для 250Вт ціна трохи завищена.

Не впевнений. Наприклад, кабелем КГ підключаються шахтні механізми, які пересуваються в забоях та штреках. Які там можуть бути такі "особливі" умови експлуатації виключно для кабелю? Добре, якщо є лотки або підвіски, але часто-густо і того немає. Те ж саме й на будівництві.

Нет, я имел в виду тот прискорбный факт, что зеленые экологи выжили и выдавили из старушки-Европы все литейные производства. Даже практически добились закрытия АЭС, но вовремя случился кризис с газом и нефтью, и "внезапно" оказалось, что атомная энергетика таки тоже зеленая . Возобновить такого рода производства непросто, дорого само по себе, так и душат непомерными экологическими налогами и требованиями. А свинец так вообще даже требуют из припоев убрать, иначе на телеком, к примеру, доп налог за "вредные" пайки на платах. Собственно, это уже и сделано, давно перешли на бессвинцовые припои.

То вони, мабуть, отримали від когось із виробників спосіб виробництва того чарівного гелю, і були вражені різномаїттям компонентів. Дійсно, є різні загущені електроліти, які використовують для різних конструкцій. Є геленаповнені елементи, в яких основний загущувач то кремнієві кислоти. Є більш рідкі але й більш складні гелеві суміші, в які входять багато чого, від натурального латексу до комплексних загущувачів німецького виробництва. Можливо, саме це спонукало продаванів на винахід "мультигелю".

Цікаво, а Ви точно впевнені, що є (залишились) якісь ливарні виробництва в Германії? Чи все ж таки ці пластини приїхали з Піднебесної?

Завод, у якого я купляю батареї три останні роки, також постачає в Україну батареї для трьох дилерів. Для кожного (безкоштовно) наносять шовкографію з його логотипами та даними. Так що пошук "виробника" в наших умовах то таке собі сафарі. А скільки циклів Ви пройшли? Навіть 1,65В на чарунку то є допустимий рівень напруги кінця розряду у деяких режимах. Зазвичай ДБЖ налаштовані десь на 10,6В, це також вкладається у допустимі межі для якісної батареї, але є нюанс. Подивимося на графік якісної 100АГ гелевої батареї CS, призначеної для роботи з ДБЖ: Що ми бачимо? Що батарея дійсно може розряджатись 10,2-10,6В, але тільки у певних режимах розряду. Проте, розряд струмом, меншим ніж 50А рекомендований лише до 10,8В, що запросто може бути більше налаштувань межі відключення звичайних ДБЖ, адже тривала робота від батарей великої ємності то нехарактерний режим для звичайного "комп'ютерного" ДБЖ, оскільки їх стандартні параметри налаштувань то ліва частина графіку, там, де короткочасні розряди відносно великим струмом. Що це означає? Та лише те, що в режимі тривалих розрядив до граничного рівня напруги струмами менше 0,5С отримаємо прискорений знос батареї, незважаючи на відключення начебто в межах допуску по напрузі. Тобто, треба розуміти, що навіть 300 циклів це вже достатньо багато для таких гелевих батарей в такому режимі, і вкладається в межі прогнозованого терміну експлуатації. До речі, з вересня 2022 по березень 2023 циклів роботи було більше 300, зважаючи на планові та позапланові графіки відключень.

Так наведіть першоджерело плз. Я дуже сильно не шукав, а та документація, яка надходить із поставками, містить лише терміни гарантії.

Ви не в темі. Впевненість "продавця-консультанта" не завжди доречна. Ліфер більш безпечний у порівнянні із літієвими батареями інших типів, але наявність горючого електроліту не робить їх цілком безпечними аналогічно свинцево-кислотним. Горять ліфери аж бігом, роликів в Інтернеті на цю тему безліч. Здебільшого при заряді, але є приклади і зовнішнього впливу.

Я згоден, от тільки що таке "стійкий"? 6 років без видимих пошкоджень, наприклад, це стійкий чи ні? І до того ж, поява поверхневих дрібних тріщин зовнішньої оболонки то є прояв нестійкості або просто нормальний знос, як у автогуми, наприклад? Вона, начебто, теж стійка до УФ, але теж не десятиліттями. Якщо Ви звернули увагу, я ніде не писав, що вітчизняні кабелі КГ нестійкі, бо термінів гарантованої стійкості немає, адже все разом залежить від конкретного способу застосування. Особливо такого специфічного кабелю як КГ. На будівництві кабель і за два-три роки можуть у шматки "заексплуатувати", тому критерії різні. І ніде Ви не знайдете конкретних цифр. Саме про це я і намагався написати.

Якщо Ви покажете стійку до УФ гуму, я буду згоден. Теорія то добре, але скільки Ви маєте кабелів КГ, які прокладені на відкритому повітрі впродовж хоча б 10 років? У мене таких сотні метрів. Тому це не просто так аби щось написати, повірте. Хочу лише зауважити, що натуральна або ізобутилова гума ніколи не була матеріалом, тривало стійким до УФ випромінювання. В ТТХ щодо параметрів стійкості КГ в гумовій ізоляції нічого не сказано. Є лише допуск для підключення напівстаціонарних машин та механізмів на відкритому повітрі. Так, дійсно, певний, досить тривалий час з КГ нічого не відбувається, так же, як і з автомобільними покришками. Але з часом зовнішня гумова оболонка почитає руйнуватись аналогічно автомобільним шинам. Недарма на базах зберігання колеса транспорту закривають від сонця. Кабель КГтп, до речі, трохи більш стійкий до УФ випромінювання, але має інші вади у порівнянні з КГ.

Щодо багатожильного, то я бачу проблему в тому, що виробництво налаштоване на масовий попит. Оскільки таким кабелем підключають пересувні та напівстаціонарні досить потужні механізми та обладнання, тому дрібні перерізи мають малий попит, і в нього ніхто не хоче вкладатись, ні виробники, ні продавці. Якщо прокладання в трубах, то певний простір для фантазії все ж є. Зрозуміло, що за всі гроші світу то не рішення. Хоч недавно ми таки встановили електрозаправку, клієнт сам все організував для себе, ми тільки вирішили питання з підводом кабелю. Проклали звичайний ВВГ у водопроводній товстостінній трубі під землею. Це фотка ще не ввімкненого пристрою.

У мене кабелем КГ 1х185 підключені ДГУ. Це чесні гумові. Є пара підключень КГтп, це стирольна оболонка. З точки зору експлуатації особливої різниці немає, але гумову потрібно обов'язково захищати від сонця. Навіть, якщо він опромінюється частково і не повний день, з часом зовнішня оболонка вкривається тріщинами. Ми, зазвичай, прикриваємо кришками на лотках, але навіть незначні відкриті переходи доводиться постійно "підживляти" силіконом. Тому прокладання КГ відкритим способом не рекомендую категорично, хоч це начебто і не заборонено. Щодо КГтп, то він за параметрами такий самий, але назовні теж грубішає, хоч і не так сильно. До того ж, при випадковому перегріві (зрозуміло, аварійному) пакет кабелю КГтп в лотку деформується, кабелі навіть трохи сплавляються, втрачають круглу форму. Гумовий КГ витримує короткочасні проблеми без видимих ушкоджень. Моя особиста думка - якщо КГ неможливо надійно укрити від сонця, прокладати відкритим способом (без захисту) для стаціонарного підключення його не варто.

Це не так. Вже не один рік будь-який генератор, незалежно від способу його монтажу та розташування розглядається як стаціонарне джерело. Тому, на період військового часу, достатньо декларації (безкоштовно, подається через ЦНАП), а після ВЧ буде все одно потрібно оформлювати. Щодо пожежників, то це та ще тема. Всім продзижчали вуха про 6 метрів від будинків, бла-бла-бла, а як тоді бути із стаціонарними ДГУ в приміщеннях та ще й у захищених підземних спорудах? Нехай тоді спершу з Банкової повиносять на дорогу, а потім до інших чіпляються.

Дяку, поки писав, побачив. Щодо ліфтів питання теж не зовсім тривіальне. Якщо керування спільне, таке розділення з резервом дешево не вийде. Доведеться не тільки логіку налаштовувати, а й комутацію силової частини робити. Деякі системи взагалі такого роду опцій не передбачають, тож це потребує окремого вивчення. Насос тепла то найпростіше.